За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГлавнаяПоискПомощьМетодики   Учебный практикум   Путеводитель   Документы   Судебная практикаУкраинский Русский
 
Присылайте ваши замечания и пожеланияБиблиотека   Словарь   Ресурсы интернет
  Методика   

Право на захист від рабства та примусової праці  Право на захист від рабства та примусової праці

 
Общая часть
Загальні визначення

ст. 3 Конституції України

“Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави”.

ст. 21 Конституції України

“Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини і громадянина є невідчужуваними і непорушними”.

ст. 23 Конституції України

Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості”.

ст. 28 Конституції України

“Кожен має право на повагу до його гідності…”.

ст. 29 Конституції України

“Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість…”.

 

ст. 1241 Кримінального кодексу України

“Відкрите чи таємне заволодіння людиною, пов’язане з законним чи незаконним переміщенням за згодою чи без згоди особи через державний кордон України або без такого для подальшого продажу або іншої доплатної передачі з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення в злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення в комерційних цілях, використання в збройних конфліктах, експлуатація її праці, - карається позбавленням волі на строк до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, кількох осіб, повторно, за попереднім зговором групою осіб, з використанням посадового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, кількох осіб, повторно за попереднім зговором групою осіб, з використанням посадового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені організованою групою, або пов’язані з незаконним вивезенням дітей за кордон чи неповерненням їх в Україну, або з метою вилучення у потерпілого органів чи тканини для трансплантації чи насильницького донорства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна.”

Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо запобігання зникненню людей, удосконалення взаємодії правоохоронних та інших органів виконавчої влади в їх розшуку” від 18 січня 2001 р.

“З метою забезпечення захисту життя і здоров’я, прав і свобод громадян, зміцнення правопорядку, запобігання зникненню людей, удосконалення взаємодії правоохоронних та інших органів виконавчої влади в їх розшуку, відповідно до статті 102 Конституції України постановляю:

  1. Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству юстиції України, Державному комітету у справах охорони державного кордону України здійснити аналіз міграційних процесів, визначити причини, що сприяють нелегальній міграції та торгівлі людьми, вжити профілактичних та запобіжних заходів щодо припинення цих явищ, підвищити якість роз’яснювальної роботи серед населення, особливо серед молоді та жінок, які збираються чи виїжджають за межі України для працевлаштування.
  2. … Вжити заходів до недопущення недобросовісної та завідомо неправдивої реклами щодо працевлаштування за кордоном як однієї з причин, що сприяє нелегальної міграції, торгівлі людьми та зникнення громадян.
  3. … Сприяти утворенню реабілітаційно-кризових центрів і притулків для осіб похилого віку, жінок та дітей, які потерпіли від злочинів або стали жертвами торгівлі людьми, надавати цим закладам організаційну, методичну та матеріальну допомогу.
  4. … З метою запобігання нелегальному виїзду громадян України за її межі для працевлаштування вжити додаткових заходів щодо скорочення безробіття, в першу чергу серед жінок, випускників шкіл та інших навчальних закладів. “

ст. 4 Загальної декларації прав людини

“Ніхто не повинен бути в рабстві або у підневільному стані; рабство і работоргівля забороняються в усіх їх видах”.

ст. 2 Конвенції щодо рабства

“Високі Договірні Сторони зобов’язуються у тій мірі, в якій вони ще не вжили необхідних заходів, і кожна стосовно територій, що перебувають під її суверенітетом, юрисдикцією, заступництвом, сюзеренітетом або опікою:

а) запобігати і припиняти торгівлю невільниками;

б) продовжувати домагатися поступово й у можливо короткий термін повного скасування рабства у всіх його формах”.

ст. 1 Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами

“Сторони в цій Конвенції зобов’язуються накладати кару на кожного, хто для вдоволення похоті іншої особи:

  1. зводить, умовляє або спокушає з метою проституції іншу особу, навіть за згодою цієї особи;
  2. експлуатує проституцію іншої особи, навіть за згодою цієї особи”.

ст. 5 Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами

“У тих випадках, коли потерпілі особи мають право на підставі внутрішнього законодавства виступати позивачами в справах, що стосуються будь-яких злочинів, передбачених цією Конвенцією, іноземці користуються цим правом нарівні з громадянами даної держави”.


ст. 17 Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами

“Щодо імміграції та еміграції сторони в цій Конвенції зобов’язуються вживати і здійснювати всі заходи, які потрібні, згідно з зобов’язаннями, взятими ними на себе відповідно до цієї Конвенції, щоб покласти край торгівлі людьми обох статей, яка має на меті проституцію. Зокрема, вони зобов’язуються:

  1. видавати всі необхідні постанови для захисту іммігрантів та емігрантів і, особливо, жінок і дітей у пунктах їхнього прибуття і відправлення, а також під час слідування;
  2. вживати заходів для відповідного оповіщення населення про небезпеки згаданої торгівлі;
  3. вживати належних заходів для забезпечення нагляду за залізничними станціями, авіапортами, портами та іншими громадськими місцям, а також на шляху слідування, для запобігання міжнародній торгівлі людьми, що має на меті проституцію;
  4. вживати всіх необхідних заходів з метою повідомлення відповідних властей про прибуття осіб, які, за наявними відомостями, є головними винуватцями, співучасниками або жертвами цієї торгівлі”.

ст. 18 Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами

“Сторони у цій Конвенції зобов’язуються – відповідно до умов, установлених їх власними законами – збирати відомості про всіх іноземців, які займаються проституцією, з метою встановлення їх особи і соціального стану, а також з метою виявлення осіб, які спонукали їх покинути свою державу. Ці відомості сповіщаються властям держави походження зазначених осіб з метою їх наступної репатріації”.

 

ст. 2 Декларації про викорінення насильства щодо жінок

“Насилля по відношенню до жінок охоплює такі випадки, але не обмежується ними:

а) фізичне, статеве і психологічне насилля, що має місце в сім’ї, включаючи нанесення побоїв, статеве примушування по відношенню до дівчаток у сім’ї, насилля, пов’язане з приданим, згвалтування дружини чоловіком, ушкодження жіночих статевих органів та інші традиційні види практики, що завдають травми і насилля, пов’язане з експлуатацією;

б) фізичне, статеве і психологічне насилля, що має місце в суспільстві взагалі, включаючи згвалтування, статеве примушування на роботі, в навчальних закладах та інших місцях, торгівля жінками і примушування до проституції;

в) фізичне, статеве і психологічне насильство з боку або при потуранні держави, де б воно не відбувалося”.

ст. 3 Декларації про викорінення насильства щодо жінок:

“Жінки користуються рівними правами стосовно здійснення і захисту всіх прав людини й основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, громадській і будь-яких інших галузях.

Ці права включають зокрема:

  1. право на життя;
  2. право на рівність;
  3. право на свободу;
  4. право на рівний захист відповідно до закону;
  5. право не підлягати дискримінації в будь-якій формі;
  6. право на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я;
  7. право на справедливі і сприятливі умови праці;
  8. право не підлягати тортурам та іншим жорстоким, нелюдським або принижуючим видам поводження або покарання…”.

 

ст. 6 Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності:

“п. 3 – Кожна держава-учасник розглядає можливість реалізації заходів по забезпеченню фізичної, психологічної та соціальної реабілітації жертв торгівлі людьми, в тому числі, у визначених випадках, у співробітництві з неурядовими організаціями, іншими відповідними організаціями та іншими елементами громадянського суспільства, і, зокрема, таких, що передбачають надання:

а) належного житла;

б) консультативної допомоги та інформації, особливо стосовно їхніх юридичних прав, мовою, зрозумілою жертвам торгівлі людьми;

в) медичної, психологічної і матеріальної допомоги; та

г) можливостей у галузі працевлаштування, освіти і професійної підготовки.

п. 4 – Кожна країна-учасник враховує при застосуванні положень цієї статті вік, стать і особливі потреби жертв торгівлі людьми…

п. 5 – Кожна держава-учасник намагається забезпечувати фізичну безпеку жертв торгівлі в період перебування таких жертв на її території”.


Перелік нормативно-правових актів  Перелік нормативно-правових актів
Юридичні ознаки права  Юридичні ознаки права