За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГлавнаяПоискПомощьМетодики   Учебный практикум   Путеводитель   Документы   Судебная практикаУкраинский Русский
 
Присылайте ваши замечания и пожеланияБиблиотека   Словарь   Ресурсы интернет
  Методика   

Право на свободу об'єднання громадян в громадські організації  Право на свободу об'єднання громадян в громадські організації

 
Практикумы
Створення громадської організації.
Запитання-відповіді

Чи передбачена обов’язкова для всіх структура органів управління в неприбуткових організаціях?

Розглядаючи закон про об'єднання громадян, можна зробити висновки, що для ГО існує цілковита свобода дій щодо вибору для себе структури та повноважень органів управління ГО. Єдина стаття, що опосередковано мовить про компетенцію вищих статутних органів ГО, це ст. 23 Закону України "Про об'єднання громадян" від 16.06.1992 р.: "Право власності ГО реалізують їх вищі статутні органи управління (загальні збори, конференції, з'їзд тощо)..." Незважаючи на цілковиту свободу у виборі органів управління для ГО, в Україні усталилась триступенева структура управління ГО, а саме: вищий орган — загальні збори, які мають право затверджувати статут та зміни до нього, обирати інші статутні органи, визначати стратегію діяльності; колегіальний орган, що діє між зборами, - правління чи рада; керівник організації — голова правління чи президент. Для організацій, що мають статус юридичної особи, характерним є наявність ревізійної комісії, що контролює правильність витрачання коштів організації. Що стосується благодійних організацій, то тут законодавець передбачив наявність обов'язкового переліку органів управління БО незалежно від її організаційно-правової форми із задекларованих у статті 6 закону. За статтею 17 закону "Про благодійництво та благодійні організації" в БО мають бути передбачені такі органи управління: вищий орган управління — загальні збори, що вирішують усі питання затвердження статуту та внесення до нього змін, обрання інших статутних органів БО, затвердження благодійних програм тощо; виконавчий орган БО — правління або комітет. Повноваження цього органу визначається статутом; розпорядчий та контролюючий орган — наглядова рада. Персональний склад визначається засновником. Для забезпечення поточної діяльності може бути утворено адміністративно-виконавчий орган на чолі з директором чи президентом. Повноваження цього органу визначаються статутом БО. Закон про творчі спілки також деталізує структуру органів управління спілки і визначає їх таким чином: загальні збори, правління, президія, голова спілки, ревізійна комісія. Повноваження цих органів аналогічні повноваженням відповідних органів ГО чи БО.

Чи передбачена Українським закондавством персональна відповідальність посадової особи НПО?

Українське законодавство передбачає персональну відповідальність посадової особи НПО, яка має право підписання фінансових документах та право на прийняття на роботу працівників, відповідальність за допущені порушення податкового і трудового законодавства. Так само керівник організації відповідає за своєчасність постановки організації на облік у державних органах після її реєстрації в легалізуючому органі. Слід зауважити, що величина штрафів, які можуть накладатися на керівника організації, є досить значною і часто навіть не співмірною з важкістю порушення. Наприклад, отримати 85-170 гривень штрафу можна лише за несвоєчасне (на один день) подання звіту до податкової інспекції навіть за умови, що за звітний період діяльність не велась.

Якими законодавчими актами регулюються питання ліквідації та реорганізації НПО?

Найповніше серед законів "Про об'єднання громадян", "Про дитячі та молодіжні громадські організації", "Про благодійність та благодійні організації", "Про професійних творчих працівників і творчі спілки", хоч і в недостатній мірі, регулює питання ліквідації організації закон "Про об'єднання громадян". Цій проблемі присвячено ст. ст. 19, 32 Закону України "Про об'єднання громадян" від 16.06.1992 р. ст. 19 Закону України "Про об'єднання громадян" від 16.06.1992 р. дуже загальна і визначає засади припинення діяльності ГО: шляхом реорганізації або ліквідації, що може бути проведена через саморозпуск або примусовий розпуск за рішенням суду. ст. 32 Закону України "Про об'єднання громадян" від 16.06.1992 р. передбачає можливість примусового розпуску ГО у двох випадках: коли діяльність організації прямо підпадає під заборону, визначену статтею 37 Конституції України та статтею 4 закону; коли ГО продовжує свою протиправну діяльність, не зважаючи на накладення на неї санкцій, визначених законом.

Які види стягнень встановлено стосовно організацій?

Відповідно зі ст. 28 Закону України "Про об'єднання громадян" від 16.06.1992 р. стосовно організації встановлено такі види стягнень: попередження, штраф, тимчасова заборона (призупинення) окремих видів діяльності: тимчасова заборона (призупинення) діяльності; примусовий розпуск (ліквідація). Порядок застосування цих норм регулюються частково статтями 29-32 згаданого закону, а також нормами процесуального законодавства. Що стосується штрафних санкцій стосовно керівництва організації (керівника, що підписує фінансові документи, та бухгалтера), то їхня відповідальність регулюється нормами кодексу про адміністративні правопорушення, в якому визначається перелік та порядок накладення і стягнення санкцій різними державними органами.

Чи передбачає Українське законодавство окремі норми для створення та реєстрації в Україні структурних осередків міжнародних та іноземних організацій?

Ні, українське законодавство не передбачає окремих норм для створення та реєстрації в Україні структурних осередків міжнародних та іноземних організацій, тому до них застосовуються норми, визначені для українських організацій за аналогією. Досі основним документом, на якому базуються вимоги щодо порядку легалізації в Україні структурних осередків міжнародних та іноземних організацій, є постанова Кабінету міністрів України "Про порядок реєстрації філіалів, відділень, представництв та інших структурних осередків (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні" № 145 від 26 лютого 1993 р.

Як найкраще НПО має користуватися своїми коштами?

Найкраще для НПО буде користуватися своїми коштами через їхнє вкладення на депозит, чи в цінні папери, або передавати своє авторське право в користування за плату, і це не буде оподатковуватися. У той же час купівлю-продаж тих самих акцій чи майна, якщо це принесе якийсь доход, буде обкладено податком.

Чи можна зобов’язати некомерційні організації платити податок на прибуток?

Ні, не можна. Звільнення некомерційних організацій від податку на прибуток та податку на додану вартість відбувається "по праву", за законом, додаткового рішення з цього питання з боку будь-яких державних органів не потрібно. Дивись Накази Державної податкової інспекції України "Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ” № 232 від 11.07.1997 р., та "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо структури ознаки неприбуткових установ (організацій)" № 550 від 17.11.1998 р. Відповідно до перерахованих вище нормативних документів, некомерційна організація звільняється від оподаткування податку на прибуток за умови, що вона: а) підпадає під визначення пункту 7.11.1 б) статті 7.11 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"; б) внесена до реєстру неприбуткових організацій державною податковою інспекцією; в) не має інших доходів, крім тих, що перераховані в частині 7.11.3 згаданого вище закону.

Для звільнення від податку жодного додаткового рішення будь-якого державного органу не потрібно, якщо статут організації відповідає формальним вимогам закону про оподаткування підприємств і є довідка з податкової інспекції про внесення НПО до реєстру неприбуткових організацій. Дивись також “Особливості оподаткування НПО в Україні”

Які податки мають сплачувати НПО?


НПО мають сплачувати деякі з видів місцевих податків. Найбільш важливим тут може виглядати комунальний податок, що встановлюється місцевою радою і сплачується в залежності від кількості тих, хто постійно працює в організації. Величина податку досить незначна і складає в межах 0,1 неоподаткованого мінімуму доходів громадян на одного працюючого. Варто також розглянути і земельний податок. Цей податок хоч і є загальнодержавний, проте стягується в основному в місцеві бюджети, тому місцева рада має право звільнити платника податку в межах сум, що він має сплачувати до відповідного місцевого бюджету. Правда, організацій, що мають сплачувати цей податок, не так багато, оскільки він нараховується до сплати лише тим організаціям, що мають у власності чи використанні земельні ділянки чи майно, що безпосередньо розміщується на земельних ділянках. Як правило, місцеві ради завжди йдуть назустріч громадським організа-ціям і звільняють їх від цих податків цілковито або частково.

Щодо митних зборів, НПО, в принципі, не користуються особливими правами чи пільгами у частині сплати ввізного чи вивізного мита. Всі питання тут регулює закон "Про єдиний митний тариф", а стаття 19 цього закону встановила, що пільги по сплаті мита можуть отримати лише всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, котрі потерпіли від Чорнобильської катастрофи. В розвиток цієї статті постановою Кабінету міністрів України № 1279 від 17.10.1996 р. визначено, що такими організаціями вважаються: Міжнародна організація "Союз Чорнобиль" та Всеукраїнська громадська організація "Союз Чорнобиль України". Ця ж постанова встановлює, що пільги по митних зборах та податку на додану вартість мають лише підприємства, засновані цими двома організаціями, й лише ті, де серед працівників число працюючих, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, складає не менш 75%. Крім податків та зборів, які сплачують або від яких звільнені НПО, є інші види платежів, що не є податками, але які досить відчутні для НПО, оскільки ці платежі нараховуються на фонд заробітної плати осіб, які працюють в організації та отримують за це заробітну плату.

Від яких податків звільнені НПО?

Від податку на прибуток (Питання 8); від податку на додану вартість (проте у разі надання цими НПО платних послуг вони б мали його сплачувати, включивши у вартість послуг. Але оскільки за іншим законом, а саме про оподаткування прибутку підприємств, організація, яка отримує доходи з інших джерел, ніж ті, що передбачені статтею 7.11 частиною 7.11.3, перестає вважатися неприбутковою і втрачає право на пільги по податку на прибуток, то більшість організацій не ризикують займатися діяльністю із надання платних послуг).

Які встановлено пільги з оподаткування для підприємницьких структур?

Пільги з оподаткування для підприємницьких структур, що надають фінансову підтримку НПО в Україні, встановлено Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р., а саме ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. перераховує витрати, що включаються до валових витрат, тобто відносяться на собівартість продукції і вилучаються з прибутку, що підлягає оподаткуванню:

"5.2. До складу валових витрат включаються:

5.2.2. Суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих) до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад, до неприбуткових організацій, у випадках, визначених у пункті 7.11 цього Закону (п. 7.11 стосується положення про оподаткування неприбуткових організацій. Прим. автора), але не більше ніж чотири відсотки оподатковуваного прибутку звітного періоду..."

Тобто теоретично підприємницькі структури могли б без будь-якої шкоди для себе перерахувати 4% свого прибутку на підтримку громадського сектора. Але це лиш теоретично, оскільки до цих 4% входить "добровільне" перерахування коштів до державного чи місцевого бюджету. Практика показує, що абсолютна більшість підприємницьких структур, що використовують це право, перераховують кошти зазвичай у місцевий бюджет чи місцеві позабюджетні фонди або конкретно на підтримку місцевих закладів освіти, охорони здоров'я чи культури. Перерахувань неприбутковим організаціям досить мало. Це передусім пояснюється значним впливом на діяльність таких структур місцевої влади та податкової інспекції, які зможуть створити підприємцю різні додаткові проблеми у разі коли він перерахує гроші НПО, а не перерахує їх "добровільно" у місцевий бюджет.

Які встановлено пільги з оподаткування для фізичних осіб?

Фізичні особи, у тому числі хто є підприємцями без створення юридичної особи, також частково можуть користуватися пільгами з оподаткування своїх доходів, якщо вони переказують кошти на підтримку деяких НПО. На законодавчому рівні це регулюється нормами статті 5 пункт к) декрету Кабінету міністрів України від 26.12.1992 року "Про прибутковий податок з громадян...". За цією статтею, величина сукупного річного доходу громадянина, що підлягає оподаткуванню, "зменшується на суму, що перераховується за заявами громадян (у тому числі фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності) у відділення благодійних та екологічних фондів ... в межах дванадцяти мінімальних заробітних плат на рік ". Як бачимо, норма декрету тут виявилася для фізичних

осіб більш звуженою, ніж для осіб юридичних. Адже, за декретом, фізичні особи можуть перераховувати кошти лише благодійним та екологічним фондам (екологічних фондів як таких в Україні взагалі не існує), а працедавець здійснює перерахування за заявою працівника; що ж до перерахування власних коштів за власною ініціативою чи передачі таких коштів готівкою до каси НПО, то декрет не дає підстав вважати, що внаслідок такої операції зменшується оподаткування доходу громадянина.

Та й загалом сума, на яку можливе зменшення величини доходу, що підлягає оподаткуванню, не є значна і складає приблизно $ 120 на рік.

Що стосується оподаткування внесків зі спадщини чи за заповітом, то спеціальних норм, які б регулювали Ці питання, нема і загалом нема практики застосування нині чинних норм до таких процедур.

Спеціальні види податків та зборів, які існують на державному та місцевому рівнях, до НПО не застосовуються за винятком тих, про які йшлося у попередніх параграфах, як-от: земельний податок, нарахування на фонд заробітної плати, комунальний податок.

Яким чином найкраще для НПО займатися підприємницькою діяльністю?

Найбільш чистим із точки зору українського законодавства є проведення комерційної діяльності НПО через утворені ними підприємницькі структури. Для цього НПО виступає засновником підприємства, через яке проходить комерційна діяльність, а прибуток від цього підприємства може надходити на рахунок НПО. Проте реально в Україні ця схема не є достатньо прийнятна для НПО з кількох причин. По-перше, утворення підприємства — це досить великі стартові видатки для НПО (статутний фонд, плата за реєстрацію, банківський рахунок тощо), по-друге, коли підприємство уже засноване і починає працювати, на нього в повному обсязі розповсюджуються всі норми закону про оподаткування прибутку підприємств і воно може перерахувати на рахунок організації-засновника лише не більше 4% свого прибутку за пільговим режимом. Всі перерахування, що перевищують цю норму, обкладаються податком. Тобто у разі відкриття власного підприємств НПО не отримує серйозних переваг у фінансуванні з боку цього підприємства порівняно з можливим фінансуванням з інших підприємств, з якими у НПО склалися нормальні стосунки і які виступають донорами для цієї НПО.

Як відбувається державне фінансування?

Практика існування в Україні різних НПО показує, що тут і досі досить живучий спадок радянської дійсності, коли існувало кілька громадських організацій квазідержавного типу, які отримували часткове державне фінансування на відміну від інших організацій, які завжди виживали за рахунок власної діяльності.


Хоч Україна й відмовилась від радянського минулого проте згадана практика ще зберігається. Щороку в державному бюджеті України передбачаються кошти на підтримку деяких видів НПО. Аби якось узаконити таку практику при ухваленні законів "Про творчі спілки ..." та "Про молодіжні та дитячі громадські організації", в них було записано положення про часткове фінансування національних творчих спілок та національного комітету молодіжних організацій. Тобто, за цим підходом, підтримуються не сфери діяльності ГО, творча чи молодіжна, а організації, що входять у відповідні спілки.

З іншого боку, за останні роки виникла практика досить плідної співпраці НПО, передусім громадських організацій, з органами місцевої влади. Особливо це помітно в соціальній сфері, і стосується передусім інвалідських, ветеранських та жіночих організацій. Частина коштів з місцевих бюджетів, що призначені на здійснення соціальних програм, тепер досить часто розподіляються через відповідні громадські організації, які утримують реабілітаційні центри для інвалідів, наркоманів, дітей з відхиленням від нормального розвитку, організують притулки, служби захисту жінок тощо. Звісно, в багатьох місцях перевагу в отриманні бюджетних коштів досі мають організації, які свого часу засновували й контролювали органи влади, проте новітні організації практично повсюди стають для них досить потужними конкурентами.

Нині закон "Про місцеве самоврядування в Україні" також дає легальні можливості для НПО виступати партнерами в реалізації місцевих програм, а реальна незалежність місцевих бюджетів від держави й можливість депутатів місцевих рад впливати на його формування дає підстави стверджувати, що кількість соціальних програм, у здійсненні яких братимуть участь НПО, зростатиме.

Що слід пам‘ятати при підготовці проекту статуту?

Статут є головним установчим документом неприбуткової організації — громадської чи благодійної. Передусім від цього документу залежить успішність реєстрації вашої організації в органах міністерства юстиції чи місцевого самоврядування. За статутом організації доведеться жити і працювати доти, доки існуватиме сама організація. І якщо в першому випадку ще можна домовитись, аби вашу організацію зареєстрували не надто копирсаючись у самому документі, то в практиці життя недосконалий статут завдасть вам прикростей і проблем — як із боку державних органів, так і з боку колег по організації чи штатних працівників апарату.

Для початку подивимося, що говорить про статут ст. 13 Закон України "Про об'єднання громадян" від 16.06.1992 р.:

"1) назву об'єднання громадян (відмінну від існуючих), його статус та юридичну адресу;

2) мету та завдання об'єднання громадян;

3) умови і порядок прийому в члени об'єднання громадян, вибуття з нього;

4) права і обов'язки членів (учасників) об'єднання;

5) порядок утворення і діяльності статутних органів об'єднання, місцевих осередків та їхні повноваження;

6) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна об'єднання, порядок звітності, контролю, здійснення господарської та іншої комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;

7) порядок внесення змін і доповнень до статуту об'єднання

8) порядок припинення діяльності об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з його ліквідацією.

У статуті можуть бути передбачені інші положення, що стосуються особливостей створення і діяльності об'єднання громадян."

Зазвичай статут організації виписують таким чином, що його умовно можна розбити на кілька розділів чи статей:

Загальні положення

2 Членство в організації

Структура та керівні органи

Майно та кошти організації

Ліквідація чи реорганізація організації

Порядок внесення змін до статуту

На облік в яких органах та установах треба стати для регістрації?

Протягом місяця ви мусите стати на облік у різних органах та установах. Організацію слід поставити на облік в:

дозвільній системі УВС (для виготовлення печатки),

пенсійному фонді,

управлінні статистики,

4) податковій міліції,

5) державній податкової адміністрації,

6) банку, де ви відкриваєте рахунок,

7) фонді соціального страхування,

8) фонді зайнятості.

Які документи потрібні для постановки на облік у податковій інспекції?

Для постановки на облік у податкової інспекції вам потрібні такі документи:

заява до районної (міської) податкової інспекції про взяття вашої ГО на облік (спеціальний бланк платника податків);

нотаріально посвідчена копія статуту ГО;

нотаріально посвідчена копія свідоцтва про реєстрацію;

довідка про взяття на облік від управління статистики;

протокол установчих зборів ГО (нотаріально посвідчена копія прошнурованого в реєструючому органі оригіналу протоколу);

дані про засновників ГО;

наказ (рішення, протокол) про призначення (обрання) виконавчого керівника ГО;

наказ про призначення головного бухгалтера ГО;

—оригінал статуту;

ксерокопія паспортів керівника та бухгалтера;

ксерокопії довідок про надання ідентифікаційного

коду керівникові та бухгалтерові;

документ, що підтверджує надання юридичної адреси;

 

 

Телефон…….; телетайп ……..; факс ………..

“ ______ ” _____________________ 199 __р. № _______

На № ________________________

   

 

Гарантийное обязательство

 

_________________, в лице ………………. действующего на основании Устава, обязуется предоставить Харьковской городской общественной организации “………………..”, после государственной регистрации указанной организации в исполнительном комитете Харьковского городского совета, помещение в одном из корпусов ……………., расположенного по адресу:…………………..

 

 

Директор

 

 

ДОГОВОР

аренды имущества

г. Харьков. ".." …….20.. г.

………………, именуемый в дальнейшем “Арендодатель”, в лице ……………, действующей на основании Устава, с одной стороны, и ………………, именуемая в дальнейшем “Арендатор”, в лице ………………, действующего на основании Устава, с другой стороны, заключили настоящий договор о нижеследующем:

I.ПРЕДМЕТ ДОГОВОРА.

I.1. На основании настоящего договора "Арендодатель" сдает, а "Арендатор" принимает в пользование помещение расположенное по адресу: ……………….

I.3. Срок аренды определяется с " " ______________ г., по ".."……… 20… г.

II. ПРАВА И ОБЯЗАННОСТИ СТОРОН.

II.1 "Арендодатель" обязан :

II.1.1 Предоставить в течение 5 дней после подписания настоящего Договора "Арендатору" имущество в соответствии с Разделом 1 Договора.

II.З "Арендатор" обязан:

II.3.1. Принять арендуемое имущество в течение 5 дней после подписания настоящего Договора.

II.3.4. Оплачивать расходы, связанные с текущей эксплуатацией имущества, пропорционально занимаемой площади.

II.3.5. Содержать арендуемое помещение в соответствующем санитарном состоянии до сдачи "Арендодателю".

III. РАСЧЕТЫ

III.1. За указанное в п.I.1 Договора имущество "Арендатор" выплачивает "Арендодателю" арендную плату по выставляемым “Арендодателем” счетам в пределах стоимости коммунальных услуг.

III.2. В том случае если “Арендодатель” не выставил соответствующих счетов, настоящий Договор считается безвозмездным.

IV.ОТВЕТСТВЕННОСТЬ СТОРОН.

IV.1. За невыполнение какого-либо обязательства, предусмотренного настоящим Договором "Арендатор" уплачивает "Арендодателю" неустойку в размере одного месячного платежа арендной платы в соответствии с Разделом IV "Расчеты".

IV.2. Уплата санкций, установленных настоящим Договором не освобождает "Арендатора" от выполнения лежащих на нем обязательств или устранения нарушений.

V. ДОСРОЧНОЕ РАСТОРЖЕНИЕ ДОГОВОРА.

V.1. Договор аренды подлежит досрочному расторжению:

V.1.1. При использовании "Арендатором" имущества в целом или части его не в соответствии с Договором аренды.

V.1.2. Если "Арендатор" умышленно или по неосторожности ухудшает состояние имущества.

V.1.3. Если "Арендатор" не внес арендную плату в течение 3-х месяцев, в том случае если “Арендодатель” выставил соответствующий счет.

V.1.4. Если "Арендатор" не производит текущего и капитального ремонта в тех случаях, когда по закону или по Договору эта обязанность лежит на "Арендаторе".

V.1.5. В случае государственной или общественной необходимости в арендуемом помещении.

V.1.6. "Арендатор" имеет право расторжения договора в соответствии с действующим законодательством.

V.1.7. В случае ликвидации "Арендатора", Договор аренды считается расторгнутым с момента ликвидации.

VI. ОСОБЫЕ УСЛОВИЯ.

VI.1. "Арендатор" надлежащим образом исполняющий обязанности в соответствии с условиями настоящего договора, имеет преимущественное право пред другими лицами на возобновление в отношении себя настоящего договора.

VI.2. “Арендатор” имеет право производить переоборудование арендуемого имущества, а также размещать в данном помещении технические и иные материальные ценности, необходимые для осуществления своей деятельности.

VI.3 Все произведенные “Арендатором” отделимые улучшения арендуемого имущества являются собственностью “Арендатора”.

VI.2 Изменения и дополнения к настоящему Договору имеют юридическую силу, если они подписаны уполномоченными на то лицами.

VI.3 Споры, возникающие при исполнении Договора аренды, рассматриваются в соответствии с действующим законодательством.

VI.5. Настоящий Договор вступает в силу с момента его.

VI.6. Настоящий Договор составлен в трех экземплярах, имеющих равную юридическую силу.

РЕКВИЗИТЫ СТОРОН

“АРЕНДОДАТЕЛЬ” “АРЕНДАТОР”

АДРЕС: АДРЕС:

……………… ………………

Харьковская городская

общественная организация

“………………………………….”


 

Председателю Государственной налоговой инспекции Коминтерновского района

г. Харькова

Гоголь С.Е.

 

14 апреля 1999 г. нашей организацией был открыт текущий банковский счет № ……………….в …………………………г. Харьков, ………………………………….МФО ………………………………….. Просим дать согласие на использование указанного счета.

 

 

Председатель Правления ………………………………….

 

 

 

Документи

ЗАЯВА

___________________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по-батькові засновників або їх уповноважених представників, рік

___________________________________________________________________

народження, місце постійного проживання, № телефона)

подають установчі документи на реєстрацію

___________________________________________________________________

(назва об'єднання громадян і територія, в межах якої діє об'єднання)

Статут (положення) прийнятий ________________________________________

(рік, місяць, число, назва органу, який прийняв статут)

Основна мета діяльності об'єднання __________

Назва та юридична адреса постійно діючого центрального статутного органу об'єднання громадян______________

Прізвища засновників

Підписи

Дата

Примітка. Підписи повинні бути завірені в установленому законом порядку, тобто нотаріально посвідчені. Підписання заяви трьома представниками від засновників має відбутися за присутності нотаріуса. Ці особи повинні мати з собою паспорти. За нотаріальне посвідчення заяви справляється плата.

Заява для реєстрації благодійної організації аналогічна — її наведено в Додатку 1 до Положення про порядок державної реєстрації благодійних організацій.

Доручення

Цим підтверджується, що________ (П.І.Б) , громадянин України, який мешкає за адресою:________________, паспорт ________ виданий _________, дійсно уповноважений представляти інтереси ____________ (повна назва організації) (скорочено — __________________), англійською мовою: ________________, в Україні по всіх питаннях, що стосуються діяльності організації в Україні.

______ (назва організації) є неприбутковою недержавною організацією, створеною за законами _______(назва країни).

З цією метою _____________ (назва організації) наділяє _________ (П.І.Б. представника) повноваженнями:

Представляти інтереси ______ (назва організації) у процесі реєстрації представництва організації у відповідних державних органах, установах та організаціях в Україні;

Здійснювати усі фінансові операції, пов'язані з діяльністю представництва (назва організації) в Україні;

Відкривати банківські рахунки для представництва і підписувати відповідні банківські документи;

Приймати на роботу і звільняти співробітників представництва, видавати відповідні накази й укладати трудові контракти;

Представляти інтереси представництва в адміністративних, судових та інших державних органах, установах та організаціях, а також у відношеннях з іншими юридичними і фізичними особами;


Від імені представництва одержувати і подавати документи, готувати заяви, підписувати документи, використовувати засоби масової інформації;

Здійснювати інші дії, необхідні для забезпечення нормальної щоденної роботи представництва відповідно до Положення представництва (назва організації) в Україні, рішень _______ (назва керівного органу організації) або уповноважених ним осіб.

Примітка. Положення про представництво не є обов'язковим документом, але практика показує, що мати його корисно з кількох причин. Коли реєструється представництво, яке має Положення, то в разі зміни представника це не веде до повної процедури перереєстрації, адже просто призначається інший представник. Також у положенні можна більш детально й коректно розписати мету утворення представництва, способи діяльності тощо, що є дуже важливим для отримання в подальшому статусу неприбутковості.)

Повноваження, відповідно до цього доручення, надаються терміном на два роки. Це доручення набуває законної сили з "__"___200_року, складене в двох оригіналах, один англійською та один українською мовами.

Від імені _____________ (назва організації) відповідно

до рішення _____________ (назва керівного органу

організації) від "_"_____ 200_року

_____________________ П.І.Б. особи, яка підписала

документ, посада в організації


Судова практика  Судова практика