За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГлавнаяПоискПомощьМетодики   Учебный практикум   Путеводитель   Документы   Судебная практикаУкраинский Русский
 
Присылайте ваши замечания и пожеланияБиблиотека   Словарь   Ресурсы интернет
  Методика   

Право на захист від рабства та примусової праці  Право на захист від рабства та примусової праці

 
Практикумы
Право на захист осіб що постраждали внаслідок торгівлі людьми.
Процедури реагування на порушення права

Зважаючи на те, що переважна більшість осіб стає жертвами злочинної діяльності торгівців людьми на території зарубіжних країн, а порушені за виявленими фактами кримінальні справи підпадають під юрисдикцію місцевих судів, для чіткого усвідомлення власного статусу постраждалі повинні знати і враховувати законодавство країни перебування. Тому вважаємо за доцільне і необхідне надати інформацію у формі аналітичних оглядових матеріалів про національне законодавство щодо запобігання торгівлі людьми тих зарубіжних європейських країн, де найчастіше фіксуються випадки торгівлі людьми з участю як жертв громадян України.

  1. Нідерланди.

Закони та правила для мігрантів в Нідерландах.

Час на роздуми.

Коли існують дані, що жінка постраждала внаслідок злочинної діяльності трафікерів, вона згідно з чинним законодавством має право тримісячні роздуми. У розділі В 17 “Директив з питань, що торкаються іноземців” підкреслено, що “… навіть при наявності найменших ознак, що вказують на те, що мова йде про потерпілу в результаті торгівлі людьми жінку, вислання цієї особи повинно бути відкладено на три місяці. Цій особі надається можливість прийняти рішення про те, чи хоче вона заявляти в поліцію”.

На протязі трьох місяців поліція повинна надати жінці можливість:

  1. пройти медичне обстеження;
  2. зв’язатися з адвокатом;
  3. прийняти рішення щодо подання заяви про порушення кримінальної справи.

На протязі цього часу особа має право на існуючі в Нідерландах види соціального забезпечення, такі, як грошова допомога, проживання в будинку-притулку, медичне обслуговування і юридична допомога.

Рішення не заявляти в поліцію: повернення на батьківщину.

Якщо жінка приймає рішення заявити в поліцію, вона має право на отримання тимчасового виду на проживання в Нідерландах на весь строк здійснення кримінальної процедури, тобто з моменту подання заяви в поліцію до можливого розгляду кримінальної справи апеляційним судом.

Коли кримінальна процедура повністю завершена (також і у випадку прийняття прокурором рішення не притягувати винуватців до кримінальної відповідальності), то право перебування в Нідерландах втрачає свою силу, а жінка повинна повернутися на батьківщину (якщо відсутні інші причини для перебування в Нідерландах).

Перебуваючи в Нідерландах легально при наявності тимчасового виду на проживання, особа має право на отримання всіх існуючих у Нідерландах видів соціального забезпечення (грошова допомога, проживання в будь-якому притулку і т. і. ). Особи, які мають вид на проживання не мають права займатися проституцією.

2. Австрія.

Закони та правила для мігрантів в Австрії.

Реєстрація в поліції

По прибутті до Австрії іноземці повинні в триденний термін зареєструватися в поліції.

В’їзд до Австрії

Для в’їзду до Австрії громадянам Співдружності Незалежних Держав необхідна віза. Існує кілька видів візових документів:

А) Віза “С” (туристична віза) – вона необхідна у разі, коли громадянин іншої країни збирається подорожувати Австрією без наміру перебувати на території країни понад 3 місяців. Для отримання такої візи слід мати: паспорт, зворотній квиток, страховий поліс, довідку про наявність достатньої для проживання в країні суми грошей або запрошення від особи, яка згодна взяти на себе всі витрати при перебуванні гостя в Австрії. Така віза чинна також на території країн Шенгенської угоди (Бельгії, Німеччини, Нідерландів, Греції, Іспанії, Італії, Люксембургу, Португалії, Франції).

Б) Віза “Д” (Aufenhaltsvisum) – подібна віза потребується, якщо іноземець планує залишатися на території Австрії на строк від 3 до 6 місяців. Для її отримання подаються вищеназвані документи. Вона діє виключно на території Австрії і не може замінити дозволу на перебування (виняток складають працівники дипломатичних представництв).

Дозвіл на перебування (Aufenthalserlaubnis) видається для:

    1. Навчання в Австрії. Для отримання такого виду дозволу слід пред’явити:

  • атестат про середню освіту;
  • офіційне запрошення на навчання в університеті;
  • довідку про прибутки або підтвердження фінансового забезпечення з боку батьків або інших осіб, готових оплатити навчання;
  • довідку з місця проживання (арендну угоду);
  • довідку про відсутність судимостей;
  • свідоцтво про народження.

Всі вищеназвані документи повинні бути перекладені на німецьку мову і нотаріально завірені.

Віза „ Aufenthalserlaubnis“ дійсна на протязі року.


  • Дозвіл на проживання (Niderlassungsbewilligung) – фактичний дозвіл на проживання і роботу. Подібний дозвіл отримати досить складно, оскільки Австрія намагається знизити міграцію і ускладнити в’їзд до країни робочої сили. Дозвіл на проживання можуть отримати такі категорії осіб:

    1. артисти;
    2. бізнесмени;
    3. представники робітничих спеціальностей;
    4. члени сімей громадян австрії або громадяни країн Європейського Союзу;
    5. члени сімей осіб, які офіційно працюють в Австрії.

Для отримання дозволу на проживання необхідно подати такі документи:

  • медичну страховку;
  • довідку про щомісячні прибутки;
  • довідку з місця проживання;
  • довідку про зароблену пенсію;
  • шлюбне свідоцтво.

Така віза дійсна на протязі 1 року, після чого існує можливість продовження її ще на 2 роки, потім – ще 2 роки. Після 5 років можливо отримати постійний дозвіл на проживання. Дружини громадян Австрії мають право на отримання постійної візи після двох років проживання в Австрії. Дозвіл на постійне проживання видається за умови офіційного звернення претендента, причому існує щорічна жорстка квота видання подібних документів (квота не поширюється на артистів, журналістів, дружин австрійських громадян, штатних працівників дипломатичних представництв, членів сімей осіб, які офіційно наймаються на роботу в домашнє господарство).

Громадянство

Отримати австрійське громадянство можливо після 10-річного проживання в країні та за умови складання іспиту з німецької мови і надання даних про доходи. Сім’я отримує громадянство одночасно. Дружини австрійських громадян можуть отримати громадянство після 5 років шлюбу або після 2-х років шлюбу і 3-х років перебування або після 1-го року шлюбу і 4-х років перебування в Австрії.

Шлюб з громадянами Австрії.

Коли жінка вступає в шлюб з громадянином Австрії за кордоном, а потім в’їжджає до Австрії, слід зробити переклад шлюбного свідоцтва німецькою мовою та завірити його в австрійському посольстві.

Для отримання дозволу на проживання слід звертатися в поліцейську дільницю свого району (послуги безкоштовні). Оформлення дозволу на проживання триває до 8 тижнів.

Розлучення.

В Австрії розлучення оформляється за взаємним бажанням або через суд. Якщо розлучення здійснюється за взаємною згодою, жінка повинна в районному суді заповнити заяву. Причинами розлучення через суд може бути насилля, погане ставлення (ініціюється одною стороною шляхом подання заяви до судової установи). Якщо дружина проживає окремо від чоловіка, чоловік або жінка можуть подати заяву через три роки. Для розлучення повинні бути підстави. Для того, щоб не втратити у разі розлучення дозвіл на проживання, жінці - іноземці необхідно мати роботу за спеціальним дозволом. За такої умови вона може самостійно подавати документи на отримання дозволу на проживання. Суттєвою проблемою у цьому випадку буде те, що жінка потрапляє під дію норм імміграційного законодавства про квоту. Якщо жінка – жертва насилля, а її чоловіку будуть висунуті обвинувачення, можна претендувати на квоту для жертв насилля.

Працевлаштування.

Для працевлаштування в Австрії вимагається один з трьох передбачених законом дозволів: Beschäftigungsbewilligung, Arbeitserlaubnis, Befreiungsschein. Мігрантам видається обмежена кількість дозволів щорічно. Такі дозволи видаються, як правило, висококваліфікованим фахівцям, оскільки в країні досить високий рівень безробіття. Дозволи не потрібні дружинам австрійських громадян або громадян країн Європейського Союзу, дружинам дипломатів. Кваліфікований працівник, який бажає підтвердити свою кваліфікацію або диплом в Австрії, повинен скласти додаткові іспити і закінчити спеціальні курси. Для цього необхідно добре володіти німецькою мовою та представити всі дипломи, перекладені німецькою мовою.

Робота в сфері секс – бізнесу.

В Австрії дозволяється займатися проституцією, якщо жінка зареєстрована і має реєстраційну або контрольну картку. Умови реєстрації залежать від регіону. Спільним є те, що зареєстровані повії повинні проходити щотижневу медичну перевірку в спеціальних медичних центрах свого міста. Мігранткам офіційно зареєструватися неможливо, оскільки для цього слід мати дозвіл на проживання в якості самостійного працівника (дозвіл повіям не видається).

Торгівля жінками.

Торгівля жінками в Австрії визнається кримінальним злочином. Кримінальний кодекс дає визначення торгівлі людьми як примусу до заняття проституцією супроти волі і бажання вільної людини.

Депортація і ув’язнення.

Якщо поліція або міграційна служба запідозрять або докажуть, що особа перебуває в Австрії нелегально, її можуть відправити до депортаційної в’язниці до депортації. В цьому випадку слід найняти адвоката, можна зателефонувати з в’язниці або написати листи. В жодному випадку не слід підписувати протоколи, якщо особа не розуміє їх змісту (такі документи підписуються після перекладу на зрозумілу мову). У разі депортації витрати покриває уряд, але якщо особа має гроші, їй можуть виставити для оплати рахунок за час перебування у в’язниці та за зворотній квиток.

 

 


3. Німеччина.

Закони та правила для мігрантів в Німеччині.

    1. Прибуття до Німеччини – для в’їзду на територію Німеччини необхідна віза. Існує кілька видів віз (у залежності від мети поїздки). Найпопулярнішою є туристична віза строком дії в три місяці, хоча у деяких випадках існує можливість її продовжити, не покидаючи країни, ще на три місяці.
    2. Дозвіл на перебування – такий дозвіл видається на обмежений строк. Дозвіл на перебування отримують особи-мігранти, які укладають шлюб з громадянами Німеччини, легально працевлаштовуються або навчаються. Дозвіл на перебування може отримати особа зі статусом політичного біженця (якщо вона в’їхала безпосередньо з країни переслідування, але не з “третьої країни”). Чинне німецьке законодавство передбачає кілька видів дозволу на перебування на території країни, а саме:

    • тимчасовий дозвіл на перебування – строк дії такого виду дозволу обумовлений метою перебування. Якщо особи-мігранти укладають з громадянами Німеччини шлюб, то дозвіл на проживання видається, як правило, на три роки. Існує можливість його отримання і на підставі трудового контракту;
    • постійний дозвіл на проживання – необмежений строком перебування в Німеччині дозвіл видається у разі, коли іноземний громадянин перебуває три роки у шлюбі з німцем або на законних підставах мешкає в Німеччині п’ять років;
    • право перебування – не обмежується ні строком, ні місцем проживання. Клопотати про отримання права перебування можливо у тих випадках, якщо на протязі восьми років особа мала дозвіл на проживання або п’ять років перебувала у шлюбі з німцем. Для отримання дозволу на право перебування необхідно доказати, що жінка має кошти для проживання і що вона протягом 60 місяців сплачувала внески до фонду пенсійного страхування. Лише у цьому випадку можна отримати право на заняття індивідуальною трудовою діяльністю. Для роботи за наймом дозвіл не вимагається.

3. Укладання та розторгнення шлюбу.

    1. Для укладання шлюбу в Німеччині передбачається надання таких документів:

  • свідоцтва про народження;
  • свідоцтва про народження (останній шлюб), а також свідоцтва про розторгнення всіх попередніх шлюбів (якщо такі були). Довідки про розлучення недостатньо. Вдова повинна надати свідоцтво про смерть чоловіка;
  • “заяви двох свідків” про сімейний стан (двоє членів сім’ї, наприклад, брати, сестри чи батьки підтверджують сімейний стан своїм підписами, засвідченими нотаріально або в офіційному закладі), строк давності якої не повинен перевищувати шести місяців;
  • витягу з реєстру прописаних осіб, видану відповідним відомством прописки і реєстрації Німеччини;
  • свідоцтва про передачу батьківських прав батькові дітей чи іншій особі (якщо неповнолітні діти (молодші 18 років) залишаються на батьківщині);
  • довідки із суду у справах опіки (якщо жінка має дітей віком до 16 років і хоче їх взяти з собою до Німеччини);
  • письмового дозволу батька дитини на виїзд дитини до Німеччини (якщо батько дитини не позбавлений батьківських прав та визнає батьківство)

    1. Розлучення. Щоб офіційно розлучитися, слід прожити рік окремо. Якщо один з подружжя не хоче давати розлучення, то в більшості випадків процес триває три роки. Суд при розгляді питання про розлучення приймає рішення про батьківські права ( батьківські права присуджуються тому, хто кращим чином здатний проявити турботу про дітей як в матеріальному, так і в психологічному відношеннях. Якщо шлюб розривається раніше, ніж через два роки після його укладення, то жінці, яка не має німецького громадянства, загрожує вислання з країни згідно з параграфом 19 Закону про статус іноземних громадян (перші два роки жінка залежить від чоловіка і у разі розлучення не має підстав залишатися в країні).
    2. Освіта – як правило, в Німеччині не визнають освіту, отриману в інших країнах, що передбачає необхідність отримання нової освіти. До Німеччини слід привезти з собою всі дипломи або свідоцтва, перекладені і засвідчені представництвом Німеччини в країні проживання. Достовірність таких документів у Німеччині перевіряється.
    3. Працевлаштування – без відповідного дозволу мігранти не мають права працювати, за нелегальну трудову діяльність іноземців з країни висилають. Іноземці, які приїхали до Німеччини, мають право працювати лише в тому місці і займатися тими видами трудової діяльності, що передбачені при виданні дозволу. У разі зміни місця роботи необхідно отримати новий дозвіл на перебування (для цього слід покинути межі країни). Вихідці з країн СНД можуть працювати в Німеччині:

  • обмежений строкдомашньою працівницею у дипломатів і службовців консульств і посольства, викладачем рідної мови в державних і визнаних приватних школах, викладачу мови, доценту вузу, кваліфікованим поварам національної кухні з довідкою про стаж роботи, працівникам на виставках;
  • необмежений строкнауковим працівникам, фахівцям з вищою освітою або відповідною кваліфікацією, менеджерам спільних з Німеччиною підприємств, фахівцям із знанням мови у фінансованому німецькою стороною закладі, релігійним пасторам (тут діють особливі правила), медсестрам за особливих обставин, діячам мистецтв, артистам або їх асистентам, професійним спортсменам або тренерам з відповідною кваліфікацією.

Федеральне законодавство Німеччини щодо боротьби з торгівлею людьми (загальний огляд):

Кримінальний кодекс ФРН:

а) ст. 180 а “Сприяння проституції” передбачає кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі до трьох років або грошового штрафу за професійне утримання або керівництво закладом, де особи займаються проституцією у разі, якщо вони утримуються в особистій або матеріальній залежності. Положення цієї норми спрямовані проти утримувачів і керівників борделеподібних закладів, заснованих на використанні примусу щодо жінок.

Симптоматично, що закон у разі виявлення насилля поширюється на всі подібні заклади, незалежно від їх назв (будинок розпусти (Puff), будинок друзів (Freundehaus), бордель (Bordell), масажний салон (Massagesalon), клуб - сауна (Saunaklub), кінотеатр з демонстрацією порно (Pornokinos) і т. і.).

Кримінальному переслідуванню підлягають особи, які своїми діями свідомо сприяють зайняттю проституцією, а саме:

    • забезпечують клієнтами повій, які перебувають від них у залежності або примушуються до надання сексуальних послуг;
    • визначають для повій обов’язки;
    • регулюють режим роботи повій (наприклад, максимальний час на прийом клієнта);
    • визначають вартість сексуальних послуг;
    • демонструють порнографічні фільми для того, щоб “розпалити” клієнта.

б) ст. 180 в “Торгівля людьми” передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 6 місяців до 10 років кожному, хто з метою отримання наживи спонукає до початку чи продовження заняття проституцією осіб віком до 21 років або з цією ж метою використовує безпорадний стан осіб, пов’язаний з їх перебуванням у чужій країні.

в) ст. 181 “Обтяжуюча торгівля людьми” передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 1 до 10 років кожному, хто іншу особу:

    • під примусом, під загрозою здоров’ю або хитрістю спонукає до початку або продовження заняття проституцією;
    • хитрістю наймає або проти її волі з допомогою насилля, загрози здоров’ю, користуючись усвідомленням безпорадності, що пов’язана з перебуванням в чужій країні, спонукає до надання сексуальних послуг третім особам;
    • професійно наймає для того, щоб вона, усвідомлюючи свою безпорадність, пов’язану з перебуванням в чужій країні, почала або продовжила заняття проституцією.

г) ст. 181 а “Сутенерство”, передбачається покарання у вигляді позбавлення волі від 6 місяців до 5 років за експлуатацію осіб, які займаються проституцією, з метою отримання майнової вигоди. Сутенером визнається особа, яка визначає місце, час, вартість послуг та інші обставини заняття проституцією і приймає превентивні заходи, щоб запобігти відмові від заняття проституцією. Ті, хто професійно підтримує заняття проституцією іншими особами шляхом сприяння сексуальним контактам, караються позбавленням волі до трьох років або грошовим штрафом.

д) ст. 184 а “Заняття забороненою проституцією” у випадку порушення установленої розпорядженням муніципальних органів влади заборони займатися проституцією у визначених місцях або у визначений час доби передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 6 місяців або грошовий штраф до 180 денних ставок.

 

Закон про боротьбу з порушеннями громадського порядку ФРН (Ordnungswidrigkeitengesetz):

Ст. 120 - порушення громадського порядку здійснює кожен, хто порушує заборону займатися проституцією у визначених місцях або у визначений час доби чи пропонує шляхом поширення текстів, аудіо -, відеопродукції і зображень платні сексуальні послуги. Подібні порушення караються грошовим штрафом.


Типові ситуації порушення права  Типові ситуації порушення права
Судова та позасудова практика  Судова та позасудова практика