За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГлавнаяПоискПомощьМетодики   Учебный практикум   Путеводитель   Документы   Судебная практикаУкраинский Русский
 
Присылайте ваши замечания и пожеланияБиблиотека   Словарь   Ресурсы интернет
  Методика   

Право на захист від рабства та примусової праці  Право на захист від рабства та примусової праці

 
Практикумы
Право на захист осіб що постраждали внаслідок торгівлі людьми.
Запитання та відповіді

В чому суть торгівлі людьми?

Торгівля людьми – дії, здійснювані з метою вербування, перевезення, передачі, переховування або утримання людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, зловживання владою або вразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигоди, для отримання згоди особи, яка контролює іншу особу.

В чому суть торгівлі жінками?

Торгівля жінками - будь-які дії, спрямовані на легальний або нелегальний ввезення, перевезення, перебування або вивіз з території країни жінок з метою їх прибуткової сексуальної експлуатації, з використанням примусу, зокрема насильства, погроз або шахрайства, зловживання службовим становищем або використання іншого тиску, внаслідок чого особа не має жодного реального та задовільного вибору як тільки скоритися цьому тиску або вчиненим протиправним діям.

Які існують кваліфікуючі ознаки насильства щодо жінок?

Насильство щодо жінок – будь-який акт насильства, здійснений на основі статевої ознаки, що спричиняє або може спричинити фізичне, статеве чи психологічне ушкодження чи страждання жінкам, включаючи погрози здійснення таких актів, примушування або свавільне позбавлення волі, будь то в суспільному чи особистому житті. Насильство щодо жінок охоплює такі випадки (але не обмежується ними).

З якою метою може здійснюватися торгівля людьми?

Як правило, торгівля людьми здійснюється злочинцями для отримання прибутків шляхом експлуатації, насильного залучення осіб до виконання певних видів робіт і надання послуг. Найбільше потерпають від злочинної діяльності трафікерів (торгівців людьми) жінки, яких вивозять до за кордон як “наречених по листуванню”, хатніх робітниць, офіціанток, танцівниць, фотомоделей, але шляхом загроз і примусу реально залучають їх до роботи у секс – бізнесі.

Які кваліфікуючі ознаки торгівлі людьми?

Ознаками торгівлі людьми суди західних країн вважають ситуації, коли: жінка не знала про те, що вона буде працювати у сфері секс – бізнесу або була обманута відносно обставин, в яких доведеться працювати; жінка не вільна у прийнятті особистого рішення про те, чи бажає вона взагалі займатися проституцією; жінку вимушували віддавати зароблені нею гроші іншим особам; жінка зв’язана боргами, з якими вона спочатку повинна розплатитися, перш ніж сама зможе розпоряджатися своїми власними доходами, буде вільна вирішувати – може вона припинити роботу, перш ніж отримає свій паспорт назад; жінку постійно тримають під контролем інші особи; жінку обмежують у вільному пересуванні або в спілкуванні з іншими людьми; жінка не може відмовити окремим клієнтам або опротестувати окремі види сексуального контакту.

В чому полягають причини поширення торгівлі людьми в Україні?

Україна нині переживає болісний процес трансформації суспільно-політичного та економічного ладу. Найпоширенішим чинником , що змушує жінок шукати роботу за кордоном, є скрутне економічне становище, практична неможливість знайти в Україні роботу. Не останню роль відіграє й погана обізнаність громадян країни про можливість отримати роботу за кордоном, загальний правовий нігілізм населення. Досить актуальною проблемою є відсутність в Україні налагодженої, ефективної системи захисту постраждалих внаслідок торгівлі людьми осіб.

Які країни є найбільш небезпечними з точки зору ймовірності потрапити у залежність від трафікерів?

Як свідчить правоохоронна практика, найнебезпечнішими країнами залишаються Туреччина, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Югославія, Боснія і Герцеговина, Угорщина, Чехія, Хорватія, Німеччина, Об’єднані Арабські Емірати, Сирія, Китай, Нідерланди, Канада, Японія.

Як потрапляють у залежність від торгівців людьми ?

Існує кілька шляхів вербування жінок для подальшого підневільного використання їхньої праці. Це перш за все оголошення про працевлаштування за кордоном, організація виїзду за кордон за порадою і сприяння “знайомих”, туристичні поїздки, шлюбні оголошення та контракти.

Що таке сурогатне материнство ?

Сурогатне материнство передбачає можливість виношування жінкою “чужої” вагітності і передачу народженої дитини її біологічним батькам. Якщо при цьому використовується примус, то мова йде про торгівлю людьми.

Що потрібно знати, збираючись за кордон у пошуках роботи ?

Збираючись працювати, навчатися або одружуватися за кордоном, жінки повинні зважати на те, що: не слід довіряти нікому свій паспорт, документи завжди повинні находитися при Вас; контракт на роботу повинен бути написаний зрозумілою Вам мовою, умови, місце та час Вашої роботи повинні бути чітко обумовлені; доречно з’ясувати номери телефонів українських посольств та консульських представництв за кордоном, до яких слід звертатися у скрутній ситуації; термін перебування на території іншої країни чітко визначений у візі, порушення візового режиму унеможливить наступний Ваш виїзд за кордон; слід мати хоча б елементарні навички спілкування мовою країни перебування; у разі порушення Ваших прав слід звертатися до поліції, судових установ і неурядових жіночих організацій країни перебування.

В чому суть системи AU PAIR?

Система запроваджена з 1960 р. для налагодження культурного обміну молоді. Вона передбачає проживання в сім’ї, допомогу по догляду за дитиною і виконання хатніх робіт (не більше 30 годин на тиждень) і можливість поглиблення знання мови країни перебування, її культури та звичаїв. Українські дівчата нині мають можливість виїзду до Німеччини, Голландії та Данії.


Судова та позасудова практика  Судова та позасудова практика