За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГлавнаяПоискПомощьМетодики   Учебный практикум   Путеводитель   Документы   Судебная практикаУкраинский Русский
 
Присылайте ваши замечания и пожеланияБиблиотека   Словарь   Ресурсы интернет
  Методика   

Право вільно обирати та бути обраним  Право вільно обирати та бути обраним

 
Практикумы
Вибори народних депутатів України.
Типові ситуації порушення права

Порушення строків передвиборчої агітації. Передвиборна агітація у період виборчого процесу поза строками, встановленими у статті 50 цього Закону, забороняється. До передвиборної агітації не відносяться офіційні повідомлення в період виборчого процесу (без коментарів, які можуть мати агітаційний характер, а також відео-, аудіозаписи, кінозйомки, фотоілюстрації) про дії кандидатів у депутати, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України або законами України.

Порушення обмежень щодо участі у бередвиборчій анітації. Участь у передвиборній агітації забороняється:

  1. особам, які не є громадянами України;
  2. органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам;
  3. членам виборчих комісій під час виконання обов'язків членів виборчих комісій. (ст. 56 Закону)

Підтримка або віддавання переваги в будь-якій формі державними телерадіоорганізаціями, друкованими засобами масової інформації з державною участю, участю органів місцевого самоврядування, їх посадовими особами, творчими працівниками у період виборчої кампанії у повідомленнях, матеріалах і передачах відповідним кандидатам у депутати, їхнім передвиборним програмам. (ч. 4 ст. 56 Закону України "Про вибори народних депутатів України").

Відвідання силових структур окремими кандидатами, довіреними чи уповноваженими особами з початку виборчої кампанії. Обмеження, які стосуються військовослужбовців організацій, з'єднань і частин Міністерства оборони. Національної гвардії, Державного комітету у справах охорони державного кордону, Служби безпеки. Цивільної оборони України рядового та начальницького складу Міністерства внутрішніх справ (частина 4 ст.35 Закону України "Про вибори народних депутатів України"). Зустріч з ними у відповідних частинах, з'єднаннях, організаціях можлива лише за умов обов'язкового запрошення окружною виборчою комісією, не пізніш як за три дні до зустрічі, всіх зареєстрованих кандидатів, а також уповноважених осіб політичних партій, виборчих блоків партій. Можливе лише розповсюдження відповідних друкованих агітаційних матеріалів. Ці застереження пов'язані із загальним обмеженням політичної діяльності у військових формуваннях.

Розповсюдження агітаційних матеріалів під псевдонімом, анонімних, а також таких, які містять антидержавні заклики.Виборчі комісії мають звертатися до органів внутрішніх справ з метою припинення незаконної агітації та вжиття до осіб, які вчиняють такі дії, заходів, передбачених адміністративним та кримінальним законодавством.

Ст. 49 Закону передбачає перелік порушень, наслідками яких можє бути скасування рішення в частині реєстрації кандидатів в окремих округах.

Включення кандидата у депутати більше ніж до одного виборчого списку партії (блоку) за наявності заяви про згоду балотуватися в багатомандатному окрузі або реєстрації його кандидатом у депутати в одномандатному окрузі;

Виявлення Центральною виборчою комісією суттєвої недостовірності відомостей про кандидата у депутати, поданих відповідно до цього Закону;

Підкуп. Встановлення судом факту підкупу виборців кандидатом у депутати, а також на його прохання або за його дорученням - іншою особою;

встановлення судом, що організація, засновником, власником або членом керівного органу якої є кандидат у депутати, під час виборчого процесу надавала виборцям гроші чи безоплатно або на пільгових умовах товари, роботи, послуги, цінні папери, кредити, лотереї, інші матеріальні цінності;

Залучення для проведення передвиборної агітації підлеглих. Якщо кандидат у депутати, який займає посаду, у тому числі за сумісництвом, в органах державної влади чи в органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах, організаціях, у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, залучав або використовував для проведення передвиборної агітації підлеглих йому осіб, службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи;

Центральна виборча комісія скасовує рішення про реєстрацію в багатомандатному окрузі всіх кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії (блоку), у разі:

Підкуп. встановлення судом факту підкупу виборців партією (блоком), уповноваженою особою партії (блоку), а також на їх прохання або за їх дорученням - іншою особою;

встановлення судом, що організація, засновником, власником або членом керівного органу якої є партія (блок) чи уповноважена особа партії (блоку), під час виборчого процесу надавала виборцям гроші чи безоплатно або на пільгових умовах товари, роботи, послуги, цінні папери, кредити, лотереї, інші матеріальні цінності; Використання додаткових коштів. Встановлення судом, що партія (блок) крім коштів свого виборчого фонду використовувала при фінансуванні передвиборної агітації інші кошти;

витрати партією (блоком) коштів у розмірі, більшому від установленої цим Законом граничної суми витрат виборчого фонду партії (блоку).

Окружна виборча комісія скасовує рішення про реєстрацію кандидата у депутати у разі:

  • реєстрації його кандидатом у депутати у багатомандатному окрузі або в іншому одномандатному окрузі;
  • виявлення виборчою комісією суттєвої недостовірності відомостей про кандидата у депутати, поданих ним відповідно до цього Закону;
  • встановлення судом факту підкупу виборців кандидатом у депутати, а також на його прохання або за його дорученням - іншою особою;
  • встановлення судом, що підприємство, установа, організація, засновником, власником або членом керівного органу якої є кандидат у депутати, під час виборчого процесу надавала виборцям гроші чи безоплатно або на пільгових умовах товари, роботи, послуги, цінні папери, кредити, лотереї, інші матеріальні цінності;
  • якщо кандидат у депутати, який займає посаду, у тому числі за сумісництвом, в органах державної влади чи в органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, у військових частинах (формуваннях), утворених відповідно до законів України, залучав або використовував для проведення передвиборної агітації підлеглих йому осіб, службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи;
  • встановлення судом, що кандидат у депутати крім коштів свого виборчого фонду використовував при фінансуванні передвиборної агітації інші кошти;
  • витрати кандидатом у депутати коштів у розмірі, більшому від установленої цим Законом граничної суми витрат виборчого фонду;

Відповідальність за порушення норм виборчого права, передбачена Кримінальним Кодексом України прийнятим 31 березня 2001 р., введеним в дію 1 вересня.

Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права

Об'єктивна сторона злочину може виражатись у формі:

  1. перешкоджання вільному здійсненню громадянином України права обирати і бути обраним Президентом України, народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради або сільським, селищним, міським головою;
  2. перешкоджання веденню передвиборної агітації.
  3. Перешкоджання вільному здійсненню громадянином його вибор-ного права може виразитись, зокрема, у: безпідставній відмові в ре-єстрації кандидатом; невключенні громадянина до списків виборців за наявності для того підстав або виключенні громадянина із спис-ків виборців за відсутності для того підстав; неправомірній відмові виборцю у прийнятті і розгляді його заяви про включення його до списку виборців; примушуванні виборця поставити підпис у підпи-сному листі на підтримку певного претендента в кандидати чи, на-впаки, відмовитись у підписанні такого листа; неповідомленні або неправдивому повідомленні його про місце та час голосування; у примушуванні кандидата зняти свою кандидатуру з балотування чи зареєструватися кандидатом тощо.
  4. Цією ознакою охоплюється також перешкоджання діяльності довірених осіб кандидатів у де-путати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського го-лови, їх офіційних спостерігачів, які допомагають ре-алізувати зазначеним громадянам їх суб'єктивне право бути обра-ними до органів державної влади та органів місцевого самовряду-вання.
  5. Водночас перешкоджання, наприклад, діяльності офіційних спо-стерігачів від партій (блоків), зборів виборців, від іноземних держав і міжнародних організацій, а також діяльності інших осіб, які пев-ним чином причетні до виборчої кампанії, не утворює складу зло-чину, передбаченого ст. 157, оскільки воно безпосередньо не пося-гає на його об'єкт. Такі дії за наявності для того підстав слід роз-глядати як відповідний злочин проти життя та здоров'я особи, про-ти авторитету органів державної влади, органів місцевого самовря-дування та об'єднань громадян, злочин у сфері службової діяльності чи інший злочин.
  6. Цією формою злочину охоплюються також випадки створення перешкод для нормальної діяльності виборчої комісії (дільничної, територіальної, окружної, Центральної) чи її окремого члена або будь-яке неправомірне втручання у вирішення питань, віднесених законом до їх компетенції щодо організації та проведення виборів, якщо такі дії були спрямовані на перешкоджання здійсненню гро-мадянином свого виборчого права. Наприклад, це може проявитися в організації зриву засідання комісії з тим, щоб не допустити ре-єстрації певної особи кандидатом у депутати чи на іншу виборну посаду. За відсутності такого спрямування дії винної особи за на-явності підстав можуть розглядатися як інший відповідний злочин, у т.ч. проти життя чи здоров'я особи, проти авторитету органів дер-жавної влади органів місцевого самоврядування та об'єднань гро-мадян (ст. ст. 341, 356), проти громадського порядку (ст. 296), або адміністративне правопорушення, передбачене ч. З ст. 186-2 КАП.
  7. Перешкоджання вести передвиборну агітацію передбачає ство-рення будь-яких перепон громадянам України, політичним партіям, іншим об'єднанням громадян, колективам підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності вільно і всебічно обго-ворювати передвиборчі програми кандидатів, їхні політичні, ділові та особисті якості, безперешкодно вести агітацію за чи проти того або іншого кандидата, виборчі списки кандидатів від політичних партій чи виборчих блоків. Воно може проявитись у зриві прове-дення зборів, мітингів чи зустрічей з кандидатами (їх прямій забо-роні, недопущенні виборців, кандидатів чи інших осіб до місця їх проведення, ненаданні приміщення, умисного виведення з ладу технічного обладнання, необхідного для проведення таких заходів, відключення електроенергії, несвоєчасному повідомленні про місце і час таких заходів тощо), наданні необгрунтованих переваг чи вста-новленні безпідставних обмежень для передвиборних виступів кан-дидатів, їхніх довірених осіб у відповідних засобах масової інфор-мації, безпідставній відмові у виготовленні матеріалів передвибор-ної агітації, їх незаконному вилученні або знищенні, порушенні правил транслювання засобами масової інформації агітаційних телерадіопрограм тощо.
  8. Перешкоджання вільному здійсненню громадянином виборчих прав або веденню передвиборної агітації може бути вчинено будь-яким способом. До найбільш поширених способів такого перешко-джання закон відносить насильство, обман, погрозу та підкуп.
  9. Під насильством розуміється застосування фізичної сили, яке може виразитись у нанесенні побоїв, ударів, позбавленні чи обме-женні волі, заподіянні тілесних ушкоджень, насильницьке вилучення у потерпілого паспорта чи іншого документа, необхідного для реєстрації кандидатом або відкриття рахунка для фінансування виборчої кампанії, одержання виборчого бюлетеня тощо. Якщо засто-соване насильство містить ознаки більш тяжкого злочину, ніж пе-решкоджання здійсненню виборчого права, воно потребує само-стійної кваліфікації, зокрема за ст. ст. 115, 121, ч, 2 ст. 122 або ін-шою статтею КК.
  10. Обман - це введення особи в оману стосовно дійсних явищ і фактів, що мають безпосереднє відношення до здійснення грома-дянином своїх виборчих прав або ведення передвиборної агітації. Обман може виразитись як у повідомленні такій особі неправдивих відомостей (про час та місце зустрічі з кандидатом, час та місце голосування, порядок заповнення бюлетенів, про особу кандидата тощо), так і в умисному замовчуванні фактичних обставин, які вин-ний зобов'язаний був повідомити, наприклад, як голова чи член ви-борчої комісії (неповідомлення виборцям про зняття конкретним кандидатом своєї кандидатури з балотування або про організацію зустрічі з кандидатами тощо).
  11. Погроза полягає у психічному впливі на потерпілого з метою пе-решкодити в реалізації його виборчого права. Змістом такої погро-зи у складі злочину, передбаченого ст. 157, охоплюється погроза за-стосування фізичного насильства (позбавлення життя, нанесення тілесних ушкоджень, викрадення тощо), пошкодження чи знищен-ня майна, вчинення інших дій, які є небезпечними для потерпілого, у т.ч. погроза вбивством, яка додаткової кваліфікації за ст. 129 не потребує. Виняток становить погроза, вчинена членом організова-ної групи, яку слід самостійно оцінювати відповідно до ч. 2 ст. 129. Погроза повинна бути реальною і за своїм характером та інтенси-вністю здатною перешкодити громадянинові реалізувати своє ви-борче право або вести передвиборну агітацію.
  12. Підкуп як спосіб перешкоджання вільному здійсненню громадя-нином своїх виборчих прав або вести передвиборну агітацію поля-гає у схилянні особи шляхом надання чи обіцяння надання винаго-роди матеріального характеру (грошей, матеріальних цінностей або послуг) до вчинення певних дій, пов'язаних з реалізацією громадя-нином свого виборчого права, веденням передвиборної агітації (до голосування за або проти конкретного кандидата, зняття кандида-том своєї кандидатури з балотування, відмови члена виборчої комі-сії брати участь у роботі виборчої комісії, фальсифікації виборчих документів тощо). Підкуп може бути спрямований стосовно вибор-ця, члена виборчої комісії, кандидата на виборну посаду в органі державної влади чи органі місцевого самоврядування, а також його довіреної особи, офіційного представника чи будь-якої іншої особи, яка бере участь у виборчому процесі. Такий підкуп, вчинений сто-совно службової особи, за наявності підстав слід розцінювати як давання хабара і додатково кваліфікувати за ст. 369.
  13. Публічні заклики або агітація за бойкотування виборів народного депутата, опублікування або поширення іншим способом неправдивих відомостей про кандидата в депутати, а так само агітація за або проти кандидата у день виборів утворюють склад адміністративного пра-вопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186-2 КАП.

Стаття 158. Неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів

Цей злочин може проявлятися у формі:

  1. видачі членом виборчої комісії виборчого бюлетеня особі, яка не внесена до списку виборців;
  2. видачі виборцю виборчих бюлетенів (виборчого бюлетеня) замість інших виборців;
  3. підлогу виборчих документів (виготовлення виборчого документа невстановленого зразка чи у спосіб, не передбачений законом; внесення до вибор-чого документа завідомо неправдивих відомостей; будь-яка інша підробка виборчого документа);
  4. використання завідомо підроб-леного виборчого документа чи виборчого документа, виготовлено-го у спосіб, не передбачений законом;
  5. завідомо неправильного підрахунку голосів;
  6. завідомо неправильного оголошення резуль-татів виборів.

Перші дві форми передбачені ч. 1, третя і четверта - ч. 2, а п'ята і шоста - ч. З ст. 158.

Під видачею виборчого бюлетеня особі, яка не внесена до списку виборців, слід розуміти видачу членом дільничної виборчої комісії виборчого бюлетеня особі, яка не включена до списків виборців даної виборчої дільниці. Не утворює складу цього злочину, а так само будь-якого іншого правопорушення, видача бюлетеня вибор-цю, якого додатково включено до списків виборців на підставі до-кументів, що засвідчують його особу та місце проживання, безпо-середньо у ході голосування.

Видача виборцю виборчих бюлетенів (виборчого бюлетеня) за-мість інших виборців передбачає видачу членом дільничної вибор-чої комісії особі, яка включена до списків виборців даної виборчої Дільниці, одного чи декількох виборчих бюлетенів для голосування за інших виборців, які також включені до списків виборців даної Дільниці. При цьому не має значення, замість кого саме ця особа одержала виборчий бюлетень для голосування: дружини (чоловіка), батьків, дітей, членів своєї сім'ї, близьких родичів чи взагалі незна-йомих їй виборців. Слід зазначити, що видача членом дільничної виборчої комісії виборчого бюлетеня для голосування за іншу особу згідно з ч. 2 ст. 186-2 КАП утворює також склад адміністративного правопорушення. Таким чином, при вчиненні вказаного діяння створюється конкуренція кримінально-правової (ч. 1 ст. 158) та адміністративно-правової (ч. 2 ст. 186-2 КАП) норм, яка відповідно до ч 2 ст. 9 КАП повинна бути вирішена на користь ч. 1 ст. 158 КК.

Виготовлення виборчого документа невстановленого зразка передбачає виготовлення у будь-який спосіб виборчого документа, який не відповідає встановленим законом чи іншим нормативно-правовим актом формі або тексту. Це може бути невстановленої форми виборчий бюлетень, підписний лист, бланк протоколу діль-ничної виборчої комісії тощо.

Виготовлення виборчого документа у спосіб, не передбачений законом, передбачає виготовлення виборчого документа встановле-ного зразка, але з недотриманням вимог, які висуваються законом щодо способу його виготовлення. Наприклад, це діяння може поля-гати у недотриманні вимог закону про те, що бюлетені по виборах депутатів різних ланок рад, сільських, селищних, міських голів мають відрізнятися за кольором паперу або за кольором фарби, якою надру-ковано бюлетень, а бюлетені по виборах Президента України повинні друкуватися на одному папері, на одному аркуші з текстовою части-ною лише з одного боку, бути однакові за розміром і кольором.

Внесення до виборчого документа завідомо неправдивих відомо-стей як один із способів підлогу таких документів передбачає вне-сення до них відомостей, які завідомо для винного не відповідають дійсності. До найбільш поширених такого роду діянь слід віднести заповнення підписних листів інформацією про виборців, які на-справді не підтримують певного кандидата чи партію (виборчий блок), внесення до протоколів виборчих комісій про підсумки го-лосування даних, які не відповідають результатам голосування.

Під іншою підробкою виборчого документа слід розуміти зміну змісту дійсного документа шляхом його підчистки, виправлення окремих слів чи частини тексту, помітки іншою датою, а так само виготовлення будь-яким способом підробленого виборчого доку-мента (наприклад, виборчих бюлетенів).

Використання завідомо підробленого виборчого документа або використання виборчого документа, виготовленого у спосіб, не перед-бачений законом, передбачає його подання для набуття певних прав у виборчому процесі (найчастіше - це пред'явлення такого документа до виборчої комісії або здійснення ним (бюлетенем) голосування).

Завідомо неправильний підрахунок голосів означає порушення встановленого порядку підрахунку голосів (недотримання послідо-вності, непогашення невикористаних бюлетенів тощо), неправиль-не встановлення загальної кількості виборців (на конкретній вибо-рчій дільниці, у конкретному окрузі, в Україні загалом), безпідста-вне визнання дійсного виборчого бюлетеня недійсним чи, навпаки, недійсного - дійсним, умисне зменшення або збільшення фактич-но поданих голосів "за" чи "проти" кандидата (кандидатів), партію чи блок партій, неправильне встановлення кількості виборців, які не підтримали жодного кандидата.

Завідомо неправильне оголошення результатів виборів полягає в свідомому оголошенні результатів виборів, які не відповідають дійсності. Це стосується як результатів виборів загалом по країні, та і результатів виборів по конкретних виборчих округах та вибор-чих дільницях. Змістом цієї ознаки охоплюється, наприклад, оголо-шення всупереч закону виборів такими, що не відбулися, або не-дійсними, оголошення всупереч фактичним результатам голосуван-ня кандидата обраним депутатом, сільським, селищним чи міським головою або, навпаки, необраним на зазначені посади тощо.

Стаття 159. Порушення таємниці голосування

Злочин проявляється у діях або бездіяль-ності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці го-лосування або створення умов, які дають змогу контролювати во-левиявлення виборців під час голосування. Це можуть бути: про-хання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бю-летені перед опусканням їх до виборчих скриньок; домагання по-відомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос; незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосу-вання; визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голо-сування; створення перешкод для голосування в кабінах чи кімна-тах для таємного голосування; перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб; видача виборцям помічених бюлетенів для голосу-вання, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень за-повнював; встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які да-ють змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є час його вчинення. Закон визначає, що кримінальне караним порушен-ня таємниці голосування є тоді, коли воно вчинене під час прове-дення виборів. Таким часом є період, який розпочинається з момен-ту висування та реєстрації кандидатів і закінчується встановленням результатів виборів. Найчастіше порушення таємниці голосування вчиняється під час проведення голосування. Однак підготовчі дії за контролем волевиявлення виборців можуть бути вчинені до момен-ту проведення голосування (наприклад, встановлення спеціальної апаратури у приміщеннях для голосування), а з'ясування того, хто з виборців за якого кандидата проголосував, можливе після закін-чення голосування (під час підрахунку голосів).

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії або без-діяльності, які призвели до порушення таємниці голосування.


* корректор Суходолов А.С.

Перешкоджання здійсненню виборчого права. Відповідальність за ст. 157 КК України.

Перешкоджання може виражатися у формі:

1) перешкоджання вільному здійсненню громадянином України права обирати і бути обраним Президентом України, народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради або сільським, селищним, міським головою;

2) перешкоджання веденню передвиборної агітації.

Перешкоджання вільному здійсненню громадянином його виборчого права може виразитись, зокрема, у:

  • безпідставній відмові в реєстрації кандидатом;
  • невключення громадянина до списків виборців за наявності для того підстав або виключенні громадянина із списків виборців за відсутності для того підстав;
  • неправомірній відмові виборцю у прийнятті і розгляді його заяви про включення його до списку виборців;
  • примушуванні виборця поставити підпис у підписному листі на підтримку певного претендента в кандидати чи, навпаки, відмовитись у підписанні такого листа;
  • неповідомленні або неправдивому повідомленні його про місце та час голосування;
  • у примушуванні кандидата зняти свою кандидатуру з балотування чи зареєструватися кандидатом тощо;
  • у перешкоджанні діяльності довірених осіб кандидатів у Президенти України,
  • у перешкоджанні діяльності кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, їх офіційних спостерігачів,
  • у перешкоджанні діяльності представника кандидата у Президенти України у Центральній виборчій комісії, які допомагають реалізувати зазначеним громадянам їх суб'єктивне право бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

    Цією формою злочину охоплюються також випадки створення перешкод для нормальної діяльності виборчої комісії (дільничної, територіальної, окружної, Центральної) чи її окремого члена або будь-яке неправомірне втручання у вирішення питань, віднесених законом до їх компетенції щодо організації та проведення виборів, якщо такі дії були спрямовані на перешкоджання здійсненню громадянином свого виборчого права. Наприклад, це може проявитися в організації зриву засідання комісії з тим, щоб не допустити реєстрації певної особи кандидатом у депутати чи на іншу виборну посаду.

    Перешкоджання вести передвиборну агітацію передбачає створення будь-яких перепон громадянам України, політичним партіям, іншим об'єднанням громадян, колективам підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності вільно і всебічно обговорювати передвиборчі програми кандидатів, їхні політичні, ділові та особисті якості, безперешкодно вести агітацію за чи проти того або іншого кандидата, виборчі списки кандидатів від політичних партій чи виборчих блоків. Воно може проявитись у зриві проведення зборів, мітингів чи зустрічей з кандидатами (їх прямій забороні, недопущенні виборців, кандидатів чи інших осіб до місця їх проведення, ненаданні приміщення, умисного виведення з ладу технічного обладнання, необхідного для проведення таких заходів, відключення електроенергії, несвоєчасному повідомленні про місце і час таких заходів тощо), наданні необгрунтованих переваг чи встановленні безпідставних обмежень для передвиборних виступів кандидатів, їхніх довірених осіб у відповідних засобах масової інформації, безпідставній відмові у виготовленні матеріалів передвиборної агітації, їх незаконному вилученні або знищенні, порушенні правил транслювання засобами масової інформації агітаційних телерадіопрограм тощо. Не утворює складу цього злочину обмеження у проведенні передвиборної агітації, визначені виборчим законодавством. Перешкоджання вільному здійсненню громадянином виборчих прав або веденню передвиборної агітації може бути вчинено будь-яким способом. До найбільш поширених способів такого перешкоджання закон відносить насильство, обман, погрозу та підкуп. Під насильством розуміється застосування фізичної сили, яке може виразитись у нанесенні побоїв, ударів, позбавленні чи обмеженні волі, заподіянні тілесних ушкоджень, насильницьке вилучення у потерпілого паспорта чи іншого документа, необхідного для Реєстрації кандидатом або відкриття рахунка для фінансування виборчої кампанії, одержання виборчого бюлетеня тощо.

    Обман - це введення особи в оману стосовно дійсних явищ і фактів, що мають безпосереднє відношення до здійснення громадянином свої виборчих прав або ведення передвиборної агітації.

    Обман може виразитись як у повідомленні такій особі неправдивих відомостей (про час та місце зустрічі з кандидатом, час та місце голосування, порядок заповнення бюлетенів, про особу кандидата тощо), так і в умисному замовчуванні фактичних обставин, які винний зобов'язаний був повідомити, наприклад, як голова чи член виборчої комісії (неповідомлення виборцям про зняття конкретним кандидатом своєї кандидатури з балотування або про організацію зустрічі з кандидатами тощо).

    Погроза полягає у психічному впливі на потерпілого з метою перешкодити в реалізації його виборчого права. Змістом такої погрози у складі злочину, передбаченого ст. 157, охоплюється погроза застосування фізичного насильства (позбавлення життя, нанесення тілесних ушкоджень, викрадення тощо), пошкодження чи знищення майна, вчинення інших дій, які є небезпечними для потерпілого, у т.ч. погроза вбивством, яка додаткової кваліфікації за ст. 129 не потребує. Виняток становить погроза, вчинена членом організованої групи, яку слід самостійно оцінювати відповідно до ч. 2 ст. 129. Погроза повинна бути реальною і за своїм характером та інтенсивністю здатною перешкодити громадянинові реалізувати своє виборче право або вести передвиборну агітацію.

    Підкуп як спосіб перешкоджання вільному здійсненню громадянином своїх виборчих прав або вести передвиборну агітацію полягає у схилянні особи шляхом надання чи обіцяння надання винагороди матеріального характеру (грошей, матеріальних цінностей або послуг) до вчинення певних дій, пов'язаних з реалізацією громадянином свого виборчого права, веденням передвиборної агітації (до голосування за або проти конкретного кандидата, зняття кандидатом своєї кандидатури з балотування, відмови члена виборчої комісії брати участь у роботі виборчої комісії, фальсифікації виборчих документів тощо).

    Підкуп може бути спрямований стосовно виборця, члена виборчої комісії, кандидата на виборну посаду в органі. державної влади чи органі місцевого самоврядування, а також його довіреної особи, офіційного представника чи будь-якої іншої особи, яка бере участь у виборчому процесі. Такий підкуп, вчинений стосовно службової особи, за наявності підстав слід розцінювати як давання хабара і додатково кваліфікувати за ст. 369.

    Злочин вважається закінченим з моменту, коли в результаті насильства, обману, погроз, підкупу або інших дій відбулося фактичне перешкоджання здійсненню громадянином свого виборчого права.

    Якщо такі дії вплинули на результати виборів, Їх слід кваліфікувати за ч. З ст. 157.

    Такі діяння можуть виразитись у:

  • безпідставній відмові членами виборчої комісії громадянинові в реєстрації його кандидатом;
  • перешкоджанні керівником звільненню підлеглого, який в установленому порядку зареєстрований кандидатом на виборну посаду в органах державної влади чи органи місцевого самоврядування, від виконання виробничих або службових обов'язків для проведення зустрічей з виборцями або проведення інших виборчих заходів;
  • ненаданні службовою особою кандидату приміщень для проведення заходів, передбачених виборчим законодавством;
  • наданні службовою особою переваг одному кандидату чи обмеженні іншого у можливостях виступити у засобах масової інформації;
  • примушуванні службовою особою підлеглих (наприклад, військовослужбовців строкової служби, курсантів) до голосування за конкретного кандидата тощо.

    Якщо такі дії потягли за собою тяжкі наслідки, вчинені працівником правоохоронного органу або пов'язані з перевищенням влади чи службового становища, вчиненого за кваліфікуючих обставин, вони потребують додаткової кваліфікації за статтями, що передбачають відповідальність за відповідні злочини у сфері службової діяльності (ч. ч. 2 або 3 статей 364, 365, 423, 424).


    Неправомірне використання виборчих бюлетенів підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів. Відповідальність за ст.. 158 КК України.

    З об'єктивної сторони цей злочин може проявлятися у формі;

    1. видачі членом виборчої комісії виборчого бюлетеня особі, яка не внесена до списку виборців;
    2. видачі виборцю виборчих бюлетенів (виборчого бюлетеня) замість інших виборців;
    3. підлогу виборчих документів (виготовлення виборчого документа невстановленого зразка чи у спосіб, не передбачений законом; внесення до виборчого документа завідомо неправдивих відомостей; будь-яка інша підробка виборчого документа);
    4. використання завідомо підробленого виборчого документа чи виборчого документа, виготовленого у спосіб, не передбачений законом;
    5. завідомо неправильного підрахунку голосів;
    6. завідомо неправильного оголошення результатів виборів.

    Перші дві форми передбачені ч. 1, третя і четверта - ч. 2, а п'ята і шоста - ч. З ст. 158.

    Під видачею виборчого бюлетеня особі, яка не внесена до списку виборців, слід розуміти видачу членом дільничної виборчої комісії виборчого бюлетеня особі, яка не включена до списків виборців даної виборчої дільниці.

    Виготовлення виборчого документа невстановленого зразка передбачає виготовлення у будь-який спосіб виборчого документа, який не відповідає встановленим законом чи іншим нормативно-правовим актом формі або тексту. Це може бути невстановленоі форми виборчий бюлетень, підписний лист, бланк протоколу дільничної виборчої комісії тощо.

    Виготовлення виборчого документа у спосіб, не передбачений законом, передбачає виготовлення виборчого документа встановленого зразка, але з недотриманням вимог, які висуваються законом щодо способу його виготовлення. Наприклад, це діяння може полягати у недотриманні вимог закону про те, що бюлетені по виборах депутатів різних ланок рад, сільських, селищних, міських голів мають відрізнятися за кольором паперу або за кольором фарби, якою надруковано бюлетень, а бюлетені по виборах Президента України повинні друкуватися на одному папері, на одному аркуші з текстовою частиною лише з одного боку, бути однакові за розміром і кольором.

    Внесення до виборчого документа завідомо неправдивих відомостей як один із способів підлогу таких документів передбачає внесення до них відомостей, які завідомо для винного не відповідають дійсності.

    До найбільш поширених такого роду діянь слід віднести:

  • заповнення підписних листів інформацією про виборців, які насправді не підтримують певного кандидата чи партію (виборчий блок),
  • внесення до протоколів виборчих комісій про підсумки голосування даних, які не відповідають результатам голосування.

    Під іншою підробкою виборчого документа слід розуміти зміну змісту дійсного документа шляхом його підчистки, виправлення окремих слів чи частини тексту, помітки іншою датою, а так само виготовлення будь-яким способом підробленого виборчого документа (наприклад, виборчих бюлетенів).

    Використання завідомо підробленого виборчого документа або використання виборчого документа, виготовленого у спосіб, не передбачений законом, передбачає його подання для набуття певних прав у виборчому процесі (найчастіше - це пред'явлення такого документа до виборчої комісії або здійснення ним (бюлетенем) голосування).

    Завідомо неправильний підрахунок голосів означає порушення встановленого порядку підрахунку голосів (недотримання послідовності, непогашення невикористаних бюлетенів тощо), неправильне встановлення загальної кількості виборців (на конкретній виборчій дільниці, у конкретному окрузі, в Україні загалом), безпідставно визнання дійсного виборчого бюлетеня недійсним чи, навпаки, недійсного - дійсним, умисне зменшення або збільшення фактично поданих голосів "за" чи "проти" кандидата (кандидатів), партію чи блок партій, неправильне встановлення кількості виборців, які не підтримали жодного кандидата.

    Завідомо неправильне оголошення результатів виборів полягає в свідомому оголошенні результатів виборів, які не відповідають дійсності. Це стосується як результатів виборів загалом по країні. та і результатів виборів по конкретних виборчих округах та виборчих дільницях. Змістом цієї ознаки охоплюється, наприклад, оголошення всупереч закону виборів такими, що не відбулися, або недійсними, оголошення всупереч фактичним результатам голосування кандидата обраним депутатом, сільським, селищним чи міським головою або, навпаки, необраним на зазначені посади тощо.

    Порушення таємниці голосування. Відповідальність передбачена ст. 159 КК України.

    Проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування.

    Це можуть бути:

  • прохання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок;
  • домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос;
  • незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування;
  • визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування;
  • створення перешкод для голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування;
  • перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб;
  • видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював;
  • встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.

    Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є час його вчинення. Закон визначає, що кримінальне караним порушення таємниці голосування є тоді, коли воно вчинене під час проведення виборів. Таким часом є період, який розпочинається з моменту висування та реєстрації кандидатів і закінчується встановленням результатів виборів. Найчастіше порушення таємниці голосування вчиняється під час проведення голосування. Однак підготовчі дії за контролем волевиявлення виборців можуть бути вчинені до момен- ту проведення голосування (наприклад, встановлення спеціальної апаратури у приміщеннях для голосування), а з'ясування того, хто А виборців за якого кандидата проголосував, можливе після закін- чення голосування (під час підрахунку голосів). Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії або без- діяльності, які призвели до порушення таємниці голосування.

    Стаття 344. Втручання у діяльність Прем'єр Міністра України, члена Кабінету Міністрів України, народного депутата України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника, Голови Рахункової палати або члена Рахункової палати, Голови або члена Центральної виборчої комісії, Голови Національного банку України, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України . Відповідальність передбачена ст. 344 КК України.

    Об'єктом злочину є нормальна діяльність перелічених службових осіб, а також авторитет органів державної влади, в яких вони працюють.

    Потерпілими від цього злочину є лише службові особи, перелічені в диспозиції ч. 1 ст. 344:

    1. Президент України;
    2. Голова Верховної Ради України;
    3. народний депутат України;
    4. Прем'єр-міністр України;
    5. член Кабінету Міністрів України;
    6. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини або його представник;
    7. Голова Рахункової Палати або член Рахункової палати;
    8. Голова або член Центральної виборчої комісії;
    9. Голова Національного банку України;
    10. член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
    11. Голова Антимонопольного комітету України;
    12. Голова Фонду державного майна України;
    13. Голова державного комітету телебачення і радіомовлення України.

    При цьому потерпілими можуть виступати особи, обрані чи призначені на зазначені посади у порядку, встановленому законом. Особи, які обіймають ці посади з порушенням встановленого порядку, потерпілими від цього злочину виступати не можуть.

    Правильна кваліфікація дій винного за ст. 344 потребує встановлення часових меж, в яких та чи інша особа виконує повноваження державного діяча (про це див. коментар до ст. 112).

    Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконному впливі у будь-якій формі на державного діяча.

    Якщо незаконний вплив здійснюється шляхом погрози вбивством, заподіянням шкоди здоров'ю, знищенням або пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волі, або застосуванням насильства щодо осіб, які названі як потерпілі у диспозиції ч. 1 ст. 346 і водночас виступають потерпілими від цього злочину, то вчинене слід кваліфікувати за ст. ст. 344 і 346.

    Якщо погроза чи насильство застосовувалися щодо осіб, які виступають потерпілими від злочину, передбаченого ст. 344, а серед потерпілих у ст. 346 не названі, то вчинене за наявності конкретних обставин кваліфікується за ст. ст. 344 і 350. Злочин вважається закінченим з моменту здійснення незаконного впливу на державного діяча.


    * корректор Суходолов А.С.

  • Процедури та умови застосування права  Процедури та умови застосування права
    Процедури реагування на порушення права  Процедури реагування на порушення права