Стаття 1

Для цілей цієї Конвенції:

1. Термін "найманець" означає будь-яку особу, яка:

а/ спеціально завербована на місці або за кордоном, щоб битися у збройному конфлікті;

b/ беручи участь у воєнних діях, керуються головним чином бажанням одержати особисту вигоду і якій дійсно обіцяно стороною або за дорученням сторони, що перебуває у конфлікті, матеріальну винагороду, що істотно перевищує винагороду, яка обіцяна чи виплачується комбантам такого ж рангу і функції, які входять до особового складу збройних сил даної сторони;

c/ не є ні громадянином сторони, що перебуває у конфлікті, ні особою, яка постійно проживає на території, що контролюється стороною, яка перебуває у конфлікті;

d/ не входить до особового складу збройних сил сторони, що перебуває у конфлікті; та

e/ не послана державою, яка не є стороною, що перебуває у конфлікті, для виконання офіційних обов'язків як особи, яка входить до складу її збройних сил.

2. Термін "найманець" означає також будь-яку особу, яка у будь-якій іншій ситуації:

a/ спеціально завербована на місці або за кордоном для участі у спільних насильницьких діях, спрямованих на:

і/ повалення уряду або інший підрив конституційного порядку держави або

іі/ підрив територіальної цілісності держави;

b/ беручи участь у таких діях, керуються головним чином бажанням одержати значну особисту вигоду і яка спонукається до цього обіцянкою виплати або виплатою матеріальної винагороди;

c/ не є ні громадянином, ні постійним жителем держави, проти якої спрямовані такі дії;

d/ не надіслана державою для виконання офіційних обов'язків; і

e/ не входить до особового складу збройних сил держави, на території якої здійснюються такі дії.

Стаття 2

Будь-яка особа, яка вербує, використовує, фінансує або навчає найманців, визначення яких міститься у статті 1 цієї Конвенції, чинить злочин за змістом цієї Конвенції.

Стаття 3

1. Найманець, згідно з визначенням, що міститься у статті 1 цієї Конвенції, який безпосередньо бере участь у воєнних або спільних насильницьких діях, залежно від обставин, чинить злочин за змістом цієї Конвенції.

2. Ніщо у цій статті не обмежує сфери застосування статті 4 цієї Конвенції.

Стаття 4

Злочин чинить будь-яка особа, яка:

a/ намагається вчинити один із злочинів, зазначених у цій Конвенції;

b/ є співучасником особи, яка чинить або намагається вчинити будь-який зі злочинів, зазначених у цій Конвенції.

Стаття 5

1. Держави-учасниці не вербують, не використовують, не фінансують і не навчають найманців і забороняють таку діяльність відповідно до положень цієї Конвенції.

2. Держави-учасниці не вербують, не використовують, не фінансують і не навчають найманців для цілі протидії законному здійсненню невід'ємного права народів на самовизначення, визнаного міжнародним правом, і вживають відповідно до міжнародного права належних заходів для запобігання вербуванню, використанню, фінансуванню або навчанню найманців з цією метою.

3. Держави-учасниці передбачають відповідні покарання за злочини, зазначені у цій Конвенції, з урахуванням серйозного характеру цих злочинів.