Кримінально-процесуальна діяльність регулюється нормами права, вираженими і закріпленими в кримінально-процесуальному законі. Систему законодавства про кримінальне виробництво складає сукупність прийнятих Верховної Радою України нормативних актів, що містять кримінально-процесуальні норми. До неї відносять:

• Конституцію України - вона є юридичною базою для кримінально-процесуального законодавства. Закони й інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні їй відповідати. У відповідності до ст. 8 Конституції України її норми є нормами прямої дії, а виходить, можуть безпосередньо застосовуватися в процесі провадження по кримінальних справах. Тому права і свободи людини, у тому числі й у сфері кримінального судочинства, діють безпосередньо. Вони визначають зміст та завдання кримінально-процесуального закону, зміст та спрямованість діяльності органів дізнання, слідства, прокуратури і суду.
• Кримінально-процесуальний кодекс України є головним нормативним актом, що регулює порядок кримінального судочинства. У відповідності до ст.1 КПК України призначенням кримінально-процесуального кодексу є визначення порядку провадження по кримінальних справах.
• Закони України, що вносять зміни і доповнення до КПК, і комплексні закони. Закони, що вносять зміни і доповнення до КПК, самостійного значення не мають, тому що в процесі провадження по справі застосовуються не норми закону, що вносить зміни і доповнення, а статті КПК із змінами і доповненнями або в іншій редакції. У комплексному законі утримуються норми декількох галузей права, в тому числі і кримінально-процесуального. До таких законів відносять: “Про судоустрій України”, “Про прокуратуру”, “Про адвокатуру”, “Про міліцію”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про попереднє слідство” тощо.

Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховної Радою України. Якщо міжнародним договором передбачені інші правила, ніж законом України, то застосовуються правила міжнародного договору. До них відносяться конвенції, які визначають положення особи в сфері кримінального процесу і вимоги, запропоновані до кримінально-процесуальних механізмів, що забезпечують охорону прав і свобод людини в кримінальному виробництві: Конвенція про захист прав і основних свобод людини, Європейська конвенція про видачу правопорушників, Європейська конвенція про взаємну поміч по кримінальних справах і інші. Крім того, до таких договорів відносяться двосторонні договори України про надання правової допомоги по кримінальних справах (наприклад, Договір між Україною і Республікою Польщею про правову допомогу і правові відносини по цивільних і кримінальних справах) і міжнародні договори, щодо яких Україна виступає правонаступником (наприклад, Договір між СРСР і Республікою Кіпр про правову допомогу по цивільних і кримінальних справах).