Організація африканської єдності (ОАЄ) у 1981 році прийняла Африканську хартію прав людини і народів, положення якої враховують специфіку континенту і завдань держав-учасників.

У цьому документі на перший план висуваються питання самовизначення, боротьби з колоніалізмом, з іноземним пануванням, проблеми соціально-економічного і культурного розвитку, здійснення суверенних прав над природними багатствами і ресурсами. Значне місце в Хартії зайняли такі права народів, як право на міжнародний мир і безпеку, на розвиток, на благополучне навколишнє середовище й інші права, що мають особливе значення для ліквідації залишків колоніалізму і вільного розвитку Африки. Хартія передбачила і створення Комісії прав людини і прав народів. Сесії Комісії проводяться щорічно і її висновки носять рекомендаційний характер по законодавчому забезпеченню тих або інших прав і свобод.

У Хартії проводиться різниця між повідомленнями про одиничні порушення прав індивідів і тими, що "свідчать про існування численних випадків масових і грубих порушень прав людини і прав народів" (ст. 58). Якщо Африканська комісія після вивчення повідомлення дійде висновку про наявність в тій або іншій країні систематичних порушень прав людини і прав народів, вона сповіщає про це Асамблею глав держав і урядів. З доручення Асамблеї Комісія проводить "всебічне" розслідування таких випадків і подає їй свою доповідь із висновками і рекомендаціями. За перші 10 років функціонування Комісії вона одержала 34 повідомлення про масові порушення прав людини. У основі співробітництва країн Африки знаходяться питання розвитку, а також боротьби з колоніалізмом і расизмом (Лукашева Е.А. Права людини. - М.: НОРМА - ИНФРА*М, 1999. – С.521-522).