1. Майно, що є державною власнiстю i закрiплене за державним пiдприємством, належить йому на правi повного господарського вiдання, крiм випадкiв, передбачених законодавством України.
Здiйснюючи право повного господарського вiдання, пiдприємство володiє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-якi дiї, якi не суперечать закону та цiлям дiяльностi пiдприємства. До права повного господарського вiдання застосовуються правила про право власностi, якщо iнше не встановлено законодавчими актами України.
2. У разi прийняття державним органом, уповноваженим управляти державним майном, рiшення про реорганiзацiю або лiквiдацiю державного пiдприємства, трудовий колектив має право вимагати передачi пiдприємства в оренду або перетворення його в iнше пiдприємство, засноване на колективнiй власностi.
3. Якщо порушено провадження у справi про банкрутство державного пiдприємства, його трудовий колектив має право вимагати передачi пiдприємства йому в оренду або перетворення його в iнше пiдприємство, засноване на колективнiй власностi, за умови прийняття на себе боргiв пiдприємства-боржника i згоди кредиторiв. (пункт статтi змiнено згiдно iз Законом N 2690-XII вiд 14.10.92 р.) 4. Спори, що виникають у випадках, зазначених у пунктах 2 i 3 цiєї статтi, мiж державним органом i трудовим колективом, вирiшуються арбiтражним судом.
|
