За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Міжнародні нормативні акти  
Мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями, 1957 рік
Частина I Загальні правила
:: Міжнародні нормативні акти
Бібліографічний описЗмістПовний текстЗв'язок по розділам знань

Частина I Загальні правила

        Основний принцип

     6.  1) Нижченаведенi правила слiд застосовувати неупереджено.
Дискримiнацiя   за  ознакою  раси,  кольору  шкiри,  статi,  мови,
релiгiйних,  полiтичних  та  iнших  переконань,  нацiонального або
соцiального  походження,  майнового стану, сiмейного становища або
соцiального стану неприпустима.

     2)  З  iншого  боку,  треба поважати релiгiйнi переконання та
моральнi  засади  в'язнiв,  якi  належать  до  тих  чи  iнших груп
населення.

     Реєстр

     7.  1)  В  усiх мiсцях ув'язнення треба мати реєстр у виглядi
журналу з пронумерованими сторiнками, куди повиннi заноситися щодо
кожного в'язня такi данi:

     a) вiдомостi про його особу;

     b) причини, за якими його ув'язнено, i найменування урядового
органу, який прийняв рiшення про його ув'язнення;

     c)  день  i  година  його  прибуття,  а  також виходу з мiсця
ув'язнення.

     2) Нiкого не можна приймати до в'язницi без офiцiйного наказу
про  ув'язнення,  подробицi  якого попередньо заносяться в реєстр.

     Подiл на категорiї

     8.  Рiзнi категорiї в'язнiв утримуються в рiзних закладах або
в  рiзних  частинах  одного й того ж закладу, з урахуванням їхньої
статi, вiку, попередньої судимостi, юридичних причин їх ув'язнення
та  нормативно  визначеного  характеру  поводження  з  ними. Таким
чином:

     a) чоловiкiв та жiнок треба по можливостi утримувати в рiзних
закладах;

     b)  якщо  ж  чоловiки  та жiнки утримуються в одному i тому ж
закладi,   то   жiнок   слiд   розмiщувати   в  абсолютно  окремих
примiщеннях;

     c)   незасуджених   в'язнiв   треба  розмiщувати  окремо  вiд
засуджених;

     d)  осiб,  засуджених за невиконання боргових зобов'язань, та
iнших  в'язнiв,  засуджених по цивiльних справах, слiд розмiщувати
окремо вiд осiб, якi здiйснили кримiнальний злочин;

     e)  неповнолiтнiх правопорушникiв треба утримувати окремо вiд
дорослих.

     Примiщення

     9.  1) Там, де в'язнi ночують у камерах або кiмнатах, кожен з
них  повинен  мати  окрему  камеру або кiмнату. Якщо ж з особливих
причин,  таких,  як  тимчасове  перевантаження тюрми, центральному
в'язничному  управлiнню  доводиться вiдмовитися вiд цього правила,
все  одно  розмiщувати  двох  в'язнiв  в однiй i тiй же камерi або
кiмнатi є небажаним.

     2) Там, де є загальнi камери, в'язнiв, яких в них розмiщують,
треба  ретельно  вiдбирати,  аби переконатися, що вони здатнi жити
разом  у  таких  умовах. Ночами слiд здiйснювати постiйний нагляд,
сумiсний з характером закладу.

     10.  Всi  примiщення,  якими  користуються  в'язнi,  особливо
спальнi,  повиннi  вiдповiдати  всiм  санiтарним  вимогам, причому
належну  увагу  слiд  звертати  на  клiматичнi  умови, особливо на
кубатуру  цих  примiщень,  на  мiнiмальну площу їх, на освiтлення,
опалення i вентиляцiю.

     11. В примiщеннях, де живуть i працюють в'язнi:

     a)  вiкна  повиннi мати достатнi розмiри для того, щоб в'язнi
могли  читати  i  працювати  при  денному  свiтлi,  i повиннi бути
сконструйованi  так,  щоб  забезпечувати  доступ  свiжого повiтря,
незалежно  вiд  того,  є  чи  немає  штучної  системи  вентиляцiї;

     b)  штучне  освiтлення  повинне  бути достатнiм для того, щоб
в'язнi могли читати i працювати без шкоди для зору.

     12. Санiтарнi вузли повиннi бути достатнi для того, щоб кожен
в'язень  мiг  задовольнити  свої  природнi  потреби,  коли йому це
потрiбно, в умовах чистоти i пристойностi.

     13.  Кiлькiсть  лазень  i душових повинна бути достатньою для
того,  щоб  кожен  в'язень  мiг  i  був  зобов'язаний купатися або
приймати  душ при температурi, яка пiдходить для даного клiмату, i
так   часто,   як  цього  вимагають  умови  загальної  гiгiєни,  з
урахуванням  пори  року  i  географiчного району, але в будь-якому
випадку хоча б раз на тиждень у помiрному клiматi.

     14. Всi частини закладу, якими в'язнi користуються регулярно,
повиннi завжди утримуватися в належному порядку i суворiй чистотi.

     Особиста гiгiєна

     15.  Вiд  в'язнiв  слiд  вимагати, щоб вони утримували себе в
чистотi.  Для  цього  їх  треба  забезпечувати  водою  i туалетним
приладдям,   необхiдним   для   пiдтримання  чистоти  i  здоров'я.

     16.  Для  того  щоб  в'язнi могли зберiгати зовнiшнiй вигляд,
сумiсний  з  їхньою  людською гiднiстю, їм треба давати можливiсть
дбати  про  свою  зачiску i бороду, дозволяючи чоловiкам регулярно
голитися.

     Одяг i спальнi приладдя

     17.  1)  В'язням,  якi  не мають права носити цивiльний одяг,
слiд  видавати  обмундирування,  яке  вiдповiдає  даному клiмату i
дозволяє пiдтримувати їхнє здоров'я в задовiльному станi. Цей одяг
не повинен мати нi образливого, нi принизливого вигляду.

     2)  Одяг  повинен  утримуватися в чистотi й порядку. Прання i
видачу  свiжої  бiлизни  слiд  забезпечувати  вiдповiдно  до вимог
гiгiєни.

     3)  У  виняткових  випадках,  коли  в'язень  покидає заклад з
дозволу  властей, йому слiд дати змогу переодягтися у власний одяг
або iнший, який не привертає увагу.

     18. Якщо в'язням дозволено носити цивiльний одяг, то в момент
їх  ув'язнення  слiд вжити заходiв, щоб вiн був чистий i придатний
для носiння.

     19. Кожному в'язневi слiд забезпечити окреме лiжко вiдповiдно
до нацiональних чи мiсцевих норм, забезпечене окремими постiльними
речами,   якi   повиннi   бути   чистими   в   момент  видачi  їх,
пiдтримуватися   в   порядку   i   мiнятися   досить   часто,  аби
забезпечувати їхню чистоту.

     Харчування

     20.   1)   Тюремне   управлiння  мусить  у  визначенi  години
забезпечувати   кожного  в'язня  їжею,  достатньо  калорiйною  для
пiдтримання  його  здоров'я i сил. Вона повинна мати добру якiсть,
бути добре приготовленою i поданою.

     2)  Кожен в'язень повинен мати питну воду, коли вiдчуватиме в
нiй потребу.

     Фiзичнi вправи i спорт

     21.  1)  Усi  в'язнi,  не зайнятi роботою на свiжому повiтрi,
мають   право   щоденно,  принаймнi  годину,  займатися  фiзичними
вправами на вулицi, якщо дозволяє погода.

     2)  Неповнолiтнiм  та iншим в'язням приблизно одного вiку, що
мають   вiдповiдний   фiзичний   стан,  слiд  забезпечити  фiзичне
тренування  i  можливiсть  iгор пiд час вправ. Для того треба мати
необхiднi майданчики i спортивне обладнання.

     Медичне обслуговування

     22.  1)  Усi  заклади  повиннi  мати  у  своєму розпорядженнi
принаймнi    одного    квалiфiкованого    медичного    працiвника,
досвiдченого  в  галузi  психiатрiї.  Медичне  обслуговування слiд
органiзувати в тiсному зв'язку з мiсцевими або державними органами
охорони    здоров'я.    Воно   повинно   охоплювати   психiатричнi
дiагностичнi  служби  i  там,  де  це потрiбно, лiкування психiчно
хворих в'язнiв.

     2)  Хворих  в'язнiв,  якi потребують послуг спецiалiста, слiд
переводити до особливих закладiв або ж у цивiльнi лiкарнi. Тюремнi
лiкарнi  повиннi  мати обладнання, установки i лiки, необхiднi для
належного  медичного  догляду  за  хворими  та для їх лiкування, а
також достатньо квалiфiкований персонал.

     3)   Кожен  в'язень  повинен  мати  можливiсть  користуватися
послугами квалiфiкованого зубного лiкаря.

     23.  1)  Жiночi установи повиннi мати особливi примiщення для
догляду  за  вагiтними  жiнками i породiллями. Там, де це можливо,
слiд  потурбуватися про те, щоб пологи вiдбувалися не в тюремному,
а в цивiльному госпiталi. Якщо ж дитина народилася у в'язницi, про
цю обставину не слiд згадувати в метричному свiдоцтвi.

     2)  Там,  де матерям-в'язням дозволено залишати немовлят коло
себе,   треба   передбачити   створення   ясел,   де  працював  би
квалiфiкований  персонал. Туди слiд помiщати дiтей у перiоди, коли
матерi не матимуть можливостi пiклуватися про них.

     24.  Кожен  в'язень  пiдлягає  медичному  оглядовi, коли його
приймають,  а також пiзнiше, в мiру потреби, з тим щоб установити,
чи  не  хворий вiн фiзично або розумово; вжити необхiдних заходiв;
iзолювати  в'язнiв,  коли  можна  запiдозрити,  що  вони  хворi на
яку-небудь  iнфекцiйну  або  заразну  хворобу; виявити фiзичнi або
розумовi  вади,  якi  можуть  перешкодити  їхньому  перевихованню;
визначати, яка є фiзична здатнiсть їх до працi.

     25.  1)  Про фiзичне i психiчне здоров'я в'язнiв зобов'язаний
пiклуватися  лiкар,  який  повинен  щодня приймати або вiдвiдувати
всiх хворих, всiх, хто скаржиться на хворобу, а також тих, на кого
була звернута його особлива увага.

     2)  Щоразу,  коли  лiкар  вважає,  що  фiзична  або  розумова
рiвновага  в'язня  була  порушена  чи  загрожує  бути  порушеною в
результатi  його  ув'язнення  або  у  зв'язку  з  якимись  умовами
ув'язнення, вiн доповiдає про це директоровi.

     26.  1)  Лiкар зобов'язаний регулярно здiйснювати iнспекцiю i
доповiдати директоровi з таких питань:

     a)  кiлькiсть,  якiсть  приготування  i умови роздавання їжi;

     b)  гiгiєна  i чистота установи та осiб, якi там утримуються;

     c)  санiтарiя,  опалення,  освiтлення  й вентиляцiя установи;

     d) придатнiсть i чистота одягу та постелi в'язнiв;

     e)  дотримання  правил, що стосуються фiзкультури i спорту, в
тих  випадках,  коли  це не покладено на спецiалiзований персонал.

     2) Директор зобов'язаний брати до уваги доповiдi i поради, що
подає  йому  лiкар  вiдповiдно  до правил 25 (2) i 26, i, якщо вiн
згоден  з рекомендацiями останнього, повинен негайно вжити заходiв
для  втiлення  їх у життя; якщо ж цi рекомендацiї виходять за межи
його  компетенцiї  або  якщо  вiн  з ними не згоден, то вiн мусить
негайно  подати  до  вищих  органiв як свою власну доповiдь, так i
рекомендацiї лiкаря.

     Дисциплiна i покарання

     27.  Дисциплiни i порядку слiд дотримуватися твердо, вводячи,
однак,   тiльки   тi  обмеження,  якi  потрiбнi  для  забезпечення
надiйного  нагляду  i дотримання належних правил спiльного життя в
установi.

     28.  1)  В'язнiв  не  слiд  карати  в дисциплiнарному порядку
роботою по обслуговуванню  закладу.

     2)   Однак  це  правило  не  повинно  перешкоджати  належному
функцiонуванню  системи  самоуправлiння, при якiй вiдповiдальнiсть
за  певнi  види  соцiальної,  виховної  або  спортивної дiяльностi
покладається  на самих в'язнiв, якi працюють пiд наглядом у складi
груп, створених з метою їх перевиховання.

     29.  Завжди  повиннi визначатися законом або ж розпорядженням
компетентної адмiнiстративної влади такi фактори:

     a) поведiнка, що складає дисциплiнарну провину;

     b)  вид  i  тривалiсть  покарання,  якому  може бути пiдданий
в'язень;

     c) орган, що має право накладати покарання.

     30.  1) Покарання можна накладати тiльки вiдповiдно до такого
закону  чи  такого розпорядження, причому жоден в'язень не повинен
пiддаватися  повторному  покаранню  за  одну  i  ту  саму провину.

     2)  Жоден  в'язень не може бути пiдданий покаранню, не будучи
попередньо  поiнформованим про провину, яка ставиться йому в вину,
i   не   отримавши   належної   можливостi   висловитися  на  своє
виправдання.  Компетентна  влада  повинна кожну такого роду справу
ретельно розглядати.

     3)  Там, де це необхiдно i може бути здiйснено, в'язневi слiд
надавати  можливiсть  виступати  на свiй захист через перекладача.

     31. Тiлеснi покарання, ув'язнення в темнiй камерi й жорстокi,
нелюдськi  або  принизливi для людської гiдностi види покарання не
можна допускати як покарання за дисциплiнарнi провини.

     32.  1)  Покарання,  що  передбачають  суворе  ув'язнення або
зменшення  харчування,  можна  накладати  лише пiсля огляду в'язня
лiкарем,  який  мусить  письмово  пiдтвердити,  що  в'язень здатен
перенести таке покарання.

     2)  Це  саме  стосується  й  iнших видiв покарання, що можуть
нанести  покараному фiзичну або психологiчну шкоду. Такi покарання
нi  в  якому  разi не повиннi суперечити положенням правила 31 або
вiдхилятися вiд них.

     3)  Лiкар  повинен  щодня вiдвiдувати в'язнiв, якi пiдлягають
таким  покаранням, i доводити свою думку до вiдома директора, якщо
вiн  вважає  за необхiдне перервати або змiнити покарання з огляду
на фiзичний або психiчний стан в'язня.

     Засоби вгамовування

     33.   Для  покарання  нiколи  не  слiд  користуватися  такими
засобами  вгамовування, як наручники, кайдани, гамiвнi сорочки або
ланцюги.  Крiм  того,  кайданами  i  ланцюгами  взагалi  не  можна
користуватися  як засобами втихомирення. Iншими названими засобами
можна користуватися тiльки в таких випадках:

     a)  для запобiгання втечi пiд час транспортування, при умовi,
що в'язнi звiльняються вiд пут, як тiльки вони стануть перед судом
або адмiнiстративними органами;

     b)  з  причин  медичного  характеру  або за вказiвкою лiкаря;

     c)   за  наказом  директора,  якщо  iншi  засоби  виявляються
неефективними, коли треба завадити в'язневi нанести шкоду собi або
iншим чи матерiальну шкоду; в таких випадках директор зобов'язаний
негайно   проконсультуватися   з   лiкарем  i  подати  звiт  вищим
адмiнiстративним органам.

     34.   Методи   i   способи  застосування  засобiв  угамування
визначаються  центральним тюремним управлiнням. Цi засоби не можна
застосовувати довше, нiж це необхiдно.

     Iнформування в'язнiв i подання ними скарг

     35.  1)  У момент прийняття до в'язницi кожному в'язневi слiд
надати  письмову iнформацiю про правила поводження з в'язнями його
категорiї,   дисциплiнарнi  вимоги  установи,  а  також  дозволенi
способи  одержання  iнформацiї  подання  скарг,  як i про всi iншi
питання,  що  дає  йому змогу усвiдомити його права й обов'язки та
пристосуватися до умов життя в установi.

     2) Неграмотних в'язнiв слiд iнформувати усно.

     36.  1)  Кожен  в'язень  повинен мати можливiсть звертатися в
буднi  до  директора чи уповноваженого ним спiвробiтника з заявами
чи скаргами.

     2)  Пiд час iнспекцiї в'язнi повиннi бути в змозi звернутися,
коли  це  можливо,  з  заявами i скаргами до тюремних iнспекторiв.
Вони  повиннi  мати  право говорити з iнспектором чи якимось iншим
працiвником   iнспекцiї   за   вiдсутностi   директора   чи  iнших
працiвникiв установи.

     3)  Кожен  в'язень  повинен  мати  можливiсть  звертатися  до
органiв  центрального тюремного управлiння, судової влади чи iнших
компетентних органiв iз заявами чи скаргами, змiст яких не повинен
цензуруватися,  але якi повиннi бути викладенi у вiдповiднiй формi
i переданi передбачуваними каналами.

     4) Такi заяви повиннi розглядатися термiново i вiдповiдати на
них  слiд  без  затримки,  за  винятком  заяв  чи скарг, якi мають
поверховий або безпредметний характер.

     Контакти iз зовнiшнiм свiтом

     37.   В'язням  треба  давати  можливiсть  спiлкуватися  через
регулярнi  промiжки  часу i пiд належним наглядом з їхнiми сiм'ями
або  друзями, що мають бездоганну репутацiю, як шляхом листування,
так i безпосередньо, в ходi вiдвiдин.

     38.  1)  Iноземним  громадянам, якi перебувають в ув'язненнi,
слiд   забезпечити   розумну  можливiсть  пiдтримувати  зв'язок  з
дипломатичними   i  консульськими  представниками  їхньої  країни.

     2)   В'язнi,   котрi   є   громадянами  країн,  що  не  мають
дипломатичного або консульського представництва в данiй державi, а
також  бiженцi  та  особи без громадянства повиннi мати можливiсть
пiдтримувати  зв'язок з дипломатичними представниками держави, яка
взяла   на  себе  захист  їхнiх  iнтересiв,  або  ж  iз  будь-яким
нацiональним чи мiжнародним органом, що займається їхнiм захистом.

     39.  До  вiдома  в'язнiв слiд регулярно доводити найважливiшi
новини,   дозволяючи   їм  читати  газети,  журнали  або  особливi
в'язничнi видання, слухати радiо й бути присутнiми на лекцiях, або
ж   з   допомогою  будь-яких  iнших  засобiв,  що  допускаються  i
контролюються органами адмiнiстрацiї.

     Книги

     40.  Кожний заклад повинен мати бiблiотеку, доступну для всiх
категорiй  в'язнiв,  яка  б  мала  книги  як  розважального, так i
загальноосвiтнього  характеру.  Всiх  в'язнiв  слiд заохочувати до
користування бiблiотекою.

     Релiгiя

     41.  1)  У  заклади, де є досить велика кiлькiсть в'язнiв, що
належать  до  однiєї  конфесiї,  слiд  призначати  квалiфiкованого
служителя   даного  культу  або  дозволяти  йому  вiдправляти  там
вiдповiднi  обряди.  Якщо  є можливiсть, а кiлькiсть таких в'язнiв
значна, такого служителя треба призначати на певний час.

     2)  Квалiфiкований  служитель  культу, який призначається або
допускається  в заклад на основi пункту 1, повинен мати можливiсть
регулярно проводити релiгiйнi обряди та у вiдведений для цього час
перiодично  вiдвiдувати  наодинцi  в'язнiв,  якi  належать до його
конфесiї, для бесiд на релiгiйнi теми.

     3)   В'язнiв   не  можна  позбавляти  можливостi  доступу  до
квалiфiкованих  представникiв  будь-якої конфесiї. З другого боку,
якщо в'язень протестує проти вiдвiдування його служителями культу,
до його побажань треба ставитися з повною повагою.

     42.  У  межах досяжного кожен в'язень повинен мати можливiсть
задовольняти  свої  релiгiйнi  потреби, беручи участь у релiгiйних
обрядах  у стiнах закладу i маючи в своєму розпорядженнi релiгiйнi
писання, властивi його вiросповiданню.

     Зберiгання майна в'язнiв

     43.  1) Грошi, цiннi предмети, одяг та iнше майно, яке згiдно
з  дiючими  в  закладi  правилами в'язень не має права тримати при
собi,  здаються  при  його  прийняттi на зберiгання. Перелiк цього
майна пiдписується в'язнем. Треба вжити заходiв для того, щоб воно
зберiгалось у надiйних умовах.

     2) При звiльненi в'язня iз закладу все майно i грошi, що йому
належали,  пiдлягають  поверненню,  за винятком сум, якi йому було
дозволено  витратити, речей, якi йому було дозволено вiдправити за
межi  установи або ж одягу, який було визнано за необхiдне знищити
з  санiтарних мiркувань. В'язень розписується в отриманнi належних
йому грошей i речей.

     3)  Це  саме  стосується  всiх  коштiв  i  речей, якi одержав
в'язень за час його перебування в закладi.

     4) Якщо в'язень має при собi лiки чи медикаменти, рiшення про
те, як з ними вчинити, приймає лiкар.

     Повiдомлення   про   смерть,  хворобу,  переведення  та  iнше

     44.  1)  У разi смертi, серйозного захворювання чи серйозного
поранення  в'язня  або  ж  у  разi його переведення до закладу для
психiчно хворих директор негайно повiдомляє про це його дружину чи
чоловiка,  якщо  вони  є, його найближчого родича i в усякому разi
особу, названу ранiше самим в'язнем.

     2)  В'язням  слiд  негайно повiдомляти про смерть чи серйозну
хворобу  будь-кого  з  їхнiх  близьких  родичiв. У разi критичного
захворювання  близького  родича  в'язневi  треба дозволити, якщо є
можливiсть, вiдвiдати його пiд охороною чи самостiйно.

     3)  Кожен  в'язень  повинен  мати  право  негайно iнформувати
членiв  своєї  сiм'ї  про  своє ув'язнення або переведення в iнший
заклад.

     Перемiщення в'язнiв

     45.  1)  Коли в'язнi направляються до мiсця їх ув'язнення або
переводяться  з  одного  мiсця в iнше, їх треба максимальною мiрою
приховувати вiд стороннiх поглядiв i вживати всiх заходiв до того,
щоб  захистити  їх  вiд  образ,  проявiв  цiкавостi  та будь-якого
розголосу.

     2)  Перевезення  в'язнiв в умовах недостатньої вентиляцiї або
освiтлення чи в будь-яких iнших фiзично занадто тяжких умовах слiд
заборонити.

     3)   В'язнi   перевозяться  за  рахунок  управлiння,  причому
транспортування  їх  повинно  здiйснюватися  в  однакових для всiх
умовах.

     Персонал установ

     46.  1)  Органи  тюремного управлiння повиннi пiклуватися про
ретельний  вiдбiр  персоналу всiх категорiй, оскiльки добра робота
в'язничних   установ  залежить  вiд  добросовiсностi,  гуманностi,
компетентностi i особистих якостей цих спiвробiтникiв.

     2)  В'язнична  адмiнiстрацiя  повинна  постiйно  прищеплювати
своїм  працiвникам  та громадськостi думку про те, що вона виконує
роботу   великого   суспiльного  значення.  Для  пiдсилення  цього
переконання  вона  повинна  використовувати  можливостi суспiльної
iнформацiї.

     3) Для досягнення вищевказаної мети спiвробiтникiв в'язничної
адмiнiстрацiї   слiд   призначати   на   повний   робочий  час  як
спецiалiзованих працiвникiв тюремного управлiння, якi мають статус
державних  службовцiв i переконання, що їхня посада буде збережена
за  ними  при  умовi  їхньої доброї поведiнки, ефективностi їхньої
працi  та фiзичної здатностi виконувати покладенi на них завдання.
Їхня заробiтна платня повинна встановлюватися з таким розрахунком,
щоби  приваблювати  i  втримувати  на  цiй  роботi тих чоловiкiв i
жiнок,  якi  здатнi займатися нею. Беручи до уваги винятково тяжкi
умови  цiєї  роботи,  таким  людям  слiд  забезпечувати вiдповiднi
пiльги й умови для працi.

     47.  1)  Цей  персонал  повинен  бути  достатньо  освiченим i
розвинутим.

     2)  Перед  прийняттям  на роботу працiвника треба готувати до
виконання  загальних i конкретних обов'язкiв, пiсля чого вiд нього
слiд   вимагати  здачi  екзаменiв  у  теоретичному  i  практичному
аспектах.

     3)  Пiсля  прийняття  на  роботу  i  в  ходi їхньої подальшої
дiяльностi  цi  працiвники повиннi пiдтримувати i пiдвищувати свою
квалiфiкацiю,  проходячи  без вiдриву вiд роботи курси пiдготовки,
що органiзовуються у вiдповiднi промiжки часу.

     48. Усi працiвники мiсць ув'язнення повиннi так себе поводити
i  так виконувати свої обов'язки, щоб бути прикладом для в'язнiв i
завоювати їхню повагу.

     49.  1)  У мiру можливостi цi штати повиннi включати достатню
кiлькiсть  спецiалiстiв, таких, як психiатри, психологи, соцiальнi
працiвники, вчителi та викладачi ремiсничих дисциплiн.

     2)  Соцiальних працiвникiв, учителiв та викладачiв ремiсничих
дисциплiн   треба   призначати  як  постiйних  спiвробiтникiв,  не
нехтуючи,  однак,  i  роботою  осiб,  що працюють неповний робочий
день, а також добровiльних спiвробiтникiв.

     50.  1)  На  посаду директорiв установ треба призначати осiб,
достатньо  квалiфiкованих  в  силу  їх характеру, адмiнiстративних
здiбностей, пiдготовки й досвiду.

     2)  Директор  повинен  присвячувати  весь  свiй час виконанню
покладених  на  нього обов'язкiв, працюючи на повну робочу ставку.

     3)  Вiн  повинен  проживати  або на територiї довiреного йому
закладу або дуже близько вiд нього.

     4) Коли один i той самий директор очолює управлiння двома або
кiлькома  закладами,  вiн  зобов'язаний  вiдвiдувати кожну з них в
досить  короткi  промiжки  часу. Керiвництво кожним з цих закладiв
слiд  покладати на вiдповiдального спiвробiтника, який проживає на
мiсцi.

     51.  1)  Директор,  його заступник i бiльшiсть спiвробiтникiв
закладу  повиннi  знати мову, якою говорять бiльшiсть в'язнiв, або
мову, яка зрозумiла бiльшостi в'язнiв.

     2)  Там,  де  це  необхiдно,  треба  користуватися  послугами
перекладача.

     52.  1)  У закладах, розмiри яких дозволяють працю одного або
кiлькох  лiкарiв  на  повнiй  ставцi,  хоча  б один iз них повинен
проживати в самому закладi або дуже близько вiд нього.

     2)  Iншi заклади повинен вiдвiдувати лiкар щодня, причому вiн
повинен проживати на досить близькiй вiдстанi, щоб його можна було
негайно викликати в критичнiй ситуацiї.

     53.  1)  У закладах, де утримуються як чоловiки, так i жiнки,
жiноче    вiддiлення    повинно   знаходитися   пiд   керiвництвом
вiдповiдального  спiвробiтника жiночої статi, в руках якої повиннi
знаходитися   всi  ключi,  що  вiдчиняють  доступ  до  вiддiлення.

     2)   Спiвробiтники  чоловiчої  статi  допускаються  в  жiноче
вiддiлення   лише   в   супроводi  спiвробiтникiв  жiночої  статi.

     3)  Пiклування  про  жiнок,  що  перебувають  в ув'язненнi, i
нагляд  за  ними  слiд  покладати тiльки на спiвробiтникiв жiночої
статi.  Це  не  повинно,  однак, заважати спiвробiтникам чоловiчої
статi,  зокрема  лiкарям  та  вчителям, виконувати свої професiйнi
обов'язки   в   жiночих   закладах  або  у  вiдведених  для  жiнок
вiддiленнях iнших закладiв.

     54.  1)  У  своїх  стосунках з в'язнями персонал закладiв має
право  вдаватися  до  насильства  тiльки  для  самозахисту або при
спробi  втечi,  а  також  у випадку активної або пасивної протидiї
наказам,   що   грунтуються   на   чинних   законах  чи  правилах.
Спiвробiтники,  якi  змушенi  були  вдатися до насильства, повиннi
захищатися в межах необхiдного i негайно повiдомляти про iнциденти
такого роду директоровi закладу.

     2)   Спiвробiтникам   в'язниць  слiд  забезпечувати  особливу
фiзичну пiдготовку, яка дозволить їм приборкувати агресивнi намiри
в'язнiв.

     3)    Спiвробiтники,    якi    виконують   свої   функцiї   в
безпосередньому  контактi  з в'язнями, повиннi носити зброю лише у
виняткових  випадках.  Крiм  того, право носити зброю повиннi мати
тiльки спiвробiтники, якi дiстали вiдповiдну пiдготовку.

     Iнспекцiя

     55.   Пенiтенцiарнi   заклади   i  служби  повиннi  пiдлягати
регулярнiй   iнспекцiї   з   боку   квалiфiкованих  i  досвiдчених
iнспекторiв, яких призначає компетентна влада. Iнспектори повиннi,
зокрема,   переконатися  в  тому,  що  мiсця  ув'язнення  працюють
вiдповiдно   до  чинних  законiв  i  приписiв  i  що  їхня  робота
вiдповiдає   завданням,   поставленим   перед   пенiтенцiарними  i
виправними службами.
 next Частина II Правила, що застосовуються до особливих категорій