За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Звіти та статистика  
Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні, 2000 рік.
4. Право на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб
:: Звіти та статистика
Бібліографічний описЗмістЗв'язок з ресурсами
    Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради з прав людини "Про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні" за період з 14 квітня 1998 р. по 31 грудня 1999 р. знайомить читача з висновками та рекомендаціями щодо дотримання окремих прав , спрямованих на поліпшення в цілому стану забезпечення прав і свобод людини в Україні, які вміщені в кожному параграфі Доповіді. Зроблений Уповноваженим аналіз дає достатні підстави стверджувати, що в Україні попри наявне демократичне законодавство у сфері прав людини в умовах соціально-економічної кризи, падіння загального рівня культури і моралі відсутні ефективні механізми захисту прав людини, що призводить до масових та систематичних порушень прав та свобод людини, а інколи унеможливлює їх реалізацію.Ситуація ускладнюється через бідність, яка також є порушенням прав людини.

4. Право на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб

У ст.40 Конституції України закріплено право кожного направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглядати звернення і давати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Ця важлива конституційна норма допомагає громадянам реалізовувати свої інші конституційні права і захищати їх. Шляхи здійснення прав громадян на звернення визначаються в Законі України "Про звернення громадян"^ 1 жовтня 1996 р., в Указі Президента України "Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення" від 19 березня 1997 р. №241/97, а також у постанові Кабінету Міністрів України "Про затвердження Інструкції діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації" від14 квітня 1997 р.

В 1999р. до органів державної влади і органів місцевого самоврядування та їх посадових і службових осіб звернулося понад 9 млн. громадян. Це свідчить, з одного боку, про активне використання громадянами України свого права на звернення і одночасно, з другого - про існування в суспільстві різноманітних чинників, що змушують їх звертатися до органів державної влади та органів місцевого самоврядування переважно за захистом порушених прав.

Зважаючи на те що право на звернення є одним з важливих шляхів поновлення порушених прав людини, Уповноваженим з прав людини вперше в Україні здійснено узагальнюючий аналіз стану реалізації цього права центральними органами виконавчої влади, а також місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування та їх посадовими та службовими особами. Результати цього аналізу дають змогу розробити і здійснити заходи щодо вдосконалення роботи органів державної влади і органів місцевого самоврядування та їх посадових і службових осіб із зверненнями громадян щодо порушення їх прав.

Звернення громадян на адресу Президента України. В 1998 р. до Президента України надійшло 67 334 звернення, в 1999 р. - 114711. Колективних звернень, під якими поставили підписи кілька сотень чоловік у 1999 р. надійшло понад 6 тис. Усього до Президента України звернулося в 1998 р. - 220 873 громадянина, в 1999 р. - 272 244 громадянина, що на 23,3% більше. У зверненнях до глави держави у 1999 р. громадяни порушили 143 601 питання (на 22010 питань, або на 18,1%, більше, ніж у 1998 р.). Найбільше громадян звернулося до Президента держави з Донецької (29 466 осіб), Одеської (20 050), Луганської (16 173) областей і міста Києва (21 260 осіб).

За інформацією Адміністрації Президента України, збільшення кількості звернень до глави держави пояснюється проведенням у 1999р. виборчої кампанії і зростанням у зв'язку з цим політичної активності громадян. Однак характер і кількість порушених питань у зверненнях громадян стосується насамперед порушень конституційних прав, найбільше – в соціально-економічній сфері.

З них найбільша кількість стосується проблем соціального захисту16179 в 1998 р. (13,3%) і 29680 в 1999 р. (20,7%). Громадяни України звертались з приводу несвоєчасної виплати зарплати, пенсій, встановлених компенсацій тощо. Такі звернення надходили з усіх областей України, переважно від пенсіонерів, багатодітних та одиноких матерів, працівників бюджетної сфери. Зростання кількості цих звернень на 45,5% свідчить про погіршення забезпечення права громадян на соціальний захист.

У зверненнях громадян у зв'язку з недостатнім забезпеченням законності і охорони правопорядку порушено 15 822 питання у 1998 р. і 25 049 питань у 1999 р. Третину з них становили скарги на рішення суду. Люди висловлюють своє незадоволення високим рівнем злочинності, поширенням корупції та службових зловживань, неправомірними діями правоохоронних органів та ін.

Значна частина звернень (понад 20 тис., або 13,9%) стосується питань забезпечення житлом та житлово-комунального обслуговування. Люди скаржилися на незадовільні житлово-побутові умови, зменшення обсягів житлового будівництва, незадовільну роботу комунальних підприємств, на свою неспроможність сплачувати високу вартість житлово-комунальних послуг. Наприкінці 1999 р. зросла кількість звернень, особливо від жителів сільської місцевості, у зв'язку з відключеннями електроенергії.

Гострою залишається проблема повернення грошових заощаджень та вкладів (12 435 звернень, або 8,7%), проблеми працевлаштування і безробіття (10 587 звернень, або 7,3%). Не зменшується потік листів, у яких порушуються питання охорони здоров'я.

В 1999 р. увагу громадян привернули питання виборів Президента України (1113), діяльності центральних і місцевих органів влади і управління (3233), введення ідентифікаційних номерів (3501, до речі, в 1998 р. таких звернень було 37 143), громадянства і помилування (8195 звернень) та ін.

За оприлюдненими Адміністрацією Президента України даними, з метою перевірки на місцях додержання конституційних прав громадян протягом 1999р. було взято на контроль майже 7,5 тис. звернень. Із близько 6 тис. закритих справ – 3,4 тис. заяв і скарг громадян вирішено позитивно. Серед загальної кількості звернень до глави держави це незначна частина. До того ж відсутні відомості про те, скільки звернень переслано для розгляду порушених у них питань до інших ланок державної влади, і невідомі його результати.

Президент України Л.Кучма роботі зі зверненнями громадян приділяє значну увагу, вважаючи її важливою складовою діяльності глави держави. За його безпосередньої участі в 1999 р. розглянуто близько 650 заяв і скарг громадян, переважна більшість яких задоволена.

Аналіз звернень до Президента України свідчить про те, що в Україні порушуються права десятків тисяч людей. Причини цих порушеньне тільки в загальній напруженій соціально-економічній ситуації в країні, а й у серйозних недоліках роботи органів державної влади і управління, особливо на місцях, недооцінка з боку державних службовців необхідності уважно і неформально ставитися до розгляду звернень громадян.

Звернення громадян до Верховної Ради України. За узагальненою інформацією Секретаріату Верховної Ради України, до Верховної Ради України, її комітетів і Секретаріату в 1999 р. надійшло 100 529 звернень громадян України, в тому числі 72 144 письмових і 28 385 – на особистому прийомі. Це на 21,4% більше, ніж у 1998 р. Найбільше звернень у 1999 р. надійшло від громадян: м. Києва (10 851), областей – Донецької (8285), Дніпропетровської (5609), Київської (5549), Одеської (5213), Луганської (4875).

У зверненнях громадян до Верховної Ради України в 1999 р. порушено 121 675 питань. При аналізі їх згруповано за певними ознаками, що дало змогу виділити ті, які стосуються проблеми прав людини. Так, найбільше порушених питань – 38 074, або 31,3%, стосується безробіття, несвоєчасної виплати заробітної плати, пенсії, соціальної допомоги, неналежної охорони праці і здоров'я, незадовільного медичного обслуговування. Громадяни скаржаться на пасивне ставлення органів державної влади на місцях до забезпечення соціальних гарантій, з обуренням повідомляють про формалізм і бездушність, невмотивовану відмову вирішити назрілі соціальні проблеми. Людей обурюють несправедливість у визначенні пенсій і рівня цін на житлово-комунальні послуги. Вони вимагають термінового перегляду пенсійного законодавства, ліквідації "зрівнялівки " при нарахуванні пенсій, збільшення розміру пенсій з урахуванням прожиткового мінімуму і трудового внеску до виходу на пенсію.

Зростає кількість звернень щодо обмеження надання пільг інвалідам, учасникам бойових дій, учасникам війни, іншим категоріям населення установами охорони здоров'я, житлово-комунальними службами, підприємствами транспорту і зв'язку. Значно зросла кількість надходження листів і скарг з питань охорони здоров'я. Люди стурбовані погіршенням функціонування лікарняних установ, масовим скороченням їх мережі, комерціалізацією надання медичних послуг і високими цінами на ліки.

Значну кількість звернень становлять питання забезпечення законності та охорони правопорядку 18 980, або 15,6% усіх питань, порушених громадянами. Вони стосуються діяльності судів, правоохоронних органів тощо. Люди скаржаться на порушення їх прав при затриманні, винесенні вироків, виконанні судових рішень. Як свідчать наявні дані, зростання скарг з питань забезпечення законності і правопорядку, боротьби з організованою злочинністю і корупцією, криміналізацією суспільства, захисту особи спричинене насамперед незадовільним станом проведення правової реформи, повільним переглядом застарілого законодавства, поширення безкарності за скоєні злочини, неправомірними діями працівників правоохоронних структур.

Привертає увагу значна питома вага звернень з питань реформування економіки, ринкових відносин, приватизації, політики цін і податків, діяльності комерційних структур. З цієї групи – 12 237 питань, або 10,1% порушених питань. З-поміж них переважають порушення конституційних прав громадян, зокрема, права на приватну власність і його реалізацію, на участь у приватизації, непомірне і не контрольоване зростання цін, особливо на ліки, продукти харчування, предмети повсякденного вжитку.

Чимало питань у зверненнях громадян до Верховної Ради України порушено щодо житлового законодавства (5703, або 4,7%), праці (4822, або 4,0%), діяльності місцевих рад, державних адміністрацій (зо24, або 2,5%) та ін. У зверненнях до Верховної Ради України йдеться про питання освіти, науки і культури, діяльності засобів масової інформації, невдоволення низьким рівнем теле- і радіопередач, засилля реклами і матеріалів, які вкрай негативно впливають на суспільну свідомість, психологію і моральність.

Комітетами Верховної Ради України у 1999 р. розглянуто 35 612 звернень (20251 письмове і 15 361 отримане на особистому прийомі). Найбільше звернень (8173, або 22,95%) розглянуто в Комітеті у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів; у Комітеті з питань соціальної політики та праці розглянуто 5110 звернень, або 14,3%; в Комітеті з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин – 4468 звернень, або 12,5%; в Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю – 3938 звернень, або 11,05%. Тобто цими чотирма зазначеними комітетами розглянуто 21 689 звернень, або майже 61% від тих, що надійшли до комітетів Верховної Ради України. Це, очевидно, пояснюється тим, що до компетенції зазначених комітетів входить законотворча діяльність, насамперед пов'язана з підготовкою законопроектів, які безпосередньо стосуються прав людини.

На жаль, за наданим Секретаріатом Верховної Ради України інформаційно-аналітичним матеріалом не можна простежити, скільки порушених питань у зверненнях громадян вирішено, скільки їх надіслано для розгляду за належністю. Відсутні рекомендації щодо поліпшення роботи із зверненнями громадян. Зазначається лише, що звернення громадян розглядались згідно з чинним законодавством, систематично аналізувались, надсилались за належністю, аналітичні матеріали доповідались керівництву Верховної Ради, передавались в комітети і народним депутатам України, надсилались органам державної влади для відповідного реагування.

Звернення громадян до Кабінету Міністрів України. В 1998 р. до Кабінету Міністрів України надійшло 32 395 звернень, а в 1999 р. – 28 579. Найбільше їх надійшло з Києва (4409 і 3640), Донецької (2460 і 2036), Київської (2260 і 1923), Львівської (1256 і 1658), Харківської (1591 і 1325) областей.

Серед порушених у зверненнях питань найбільша їх кількість стосувалася: реформування економіки, політики цін і податків – 8954 звернення (зо,3%); соціального захисту – 6350 звернень (22,2%); житлового, комунального і дорожнього господарства – 2648 звернень (9,2%); праці – 2708 звернень (9,5%); забезпечення законності та охорони правопорядку – 1660 звернень (5,8%). Із зазначених питань надійшло 22 320 звернень, або майже 79% від тих, що направлялися до Кабінету Міністрів України.

На жаль, інформація Кабінету Міністрів України, надіслана на адресу Уповноваженого з прав людини, не містить відомостей про перевірку питань, порушених у зверненнях громадян, їх вирішення по суті, а також направлення до інших державних інституцій за належністю для розгляду і вжиття необхідних заходів. Не відомо також і про те, які питання вирішено позитивно, що зроблено для відновлення порушених прав громадян України.

Звернення громадян до Міністерства внутрішніх справ України. В 1998 р. до МВС надійшло 16 499 звернень громадян, в 1999 р. – 20 976. З них відповідно: скарг 4865 і 5806, в тому числі щодо порушення законності – зо6 і 310, зокрема застосування фізичної сили працівниками органів внутрішніх справ – 80 і 86, з питань роботи ДАІ – 1281 і 1396, зокрема щодо необ'єктивного розслідування дорожньо-транспортних пригод – 219 і 243, безпідставного стягнення штрафу – 113 і 104, безпідставного вилучення посвідчень – 74 і 97, незаконного затримання та вилучення ав-томототранспорту – 68 і 65 та ін.; з кадрових питань – 1436 і 1441. За даними МВС, факти підтвердились: в 1998 р. за 373 зверненнями (2,3%), частково підтвердились за 634 зверненнями (3,8%), не підтвердились за 2457 зверненнями (майже 15%). Урешті випадків (майже 80%), очевидно, перевірку не здійснено. В 1999 р. факти підтвердились у 539 зверненнях (2,6%), частково підтвердилися у 758 зверненнях (3,6%), факти не підтвердилися у 2689 зверненнях (12,8%). Не відомо, чи здійснювалася перевірка решти 16 990 звернень, або 81% тих, що надійшли.

В інформації МВС повідомляється, що у 1998 р. прохання вирішено щодо питань, порушених у 1002 зверненнях (6,1%), в 1999 р. – в 3550 зверненнях (16,9%). Але не зазначається, які конкретно питання вирішено і як. Роз'яснення надано в 1998 р. за 5448 зверненнями (16,9%). У 1998 р. у проханні відмовлено за 1161 зверненнями (7,03%), в 1999 р. – за 844 зверненнями (4,02%).

Наведені дані свідчать про те, що до МВС надходять звернення щодо порушення прав громадян. Вказано, які саме права порушено, зокрема і з боку окремих працівників правоохоронних органів і стосовно самих працівників цих органів.

На жаль, у надісланій Уповноваженому з прав людини інформації МВС відсутній більш глибокий аналіз порушень прав громадян, з приводу яких вони зверталися до працівників органів внутрішніх справ, причини цих порушень, вжиті до порушників заходи та що зроблено МВС для захисту прав громадян. Не вказано про конкретні наслідки розгляду звернень громадян.

Звернення громадян до Міністерства закордонних справ України. У 1998– 1999 рр. МЗС опрацювало 133 601 звернення громадян, з них у 132 706 (99,3%) порушувалися питання, пов'язані з діяльністю консульської служби. зокрема, це питання працевлаштування за кордоном, легалізації та витребування документів з питань громадянства, розшуку родичів за кордоном, оформлення документів для виїзду за кордон, роз'яснення порядку заміни паспортів колишнього СРСР на паспорти громадянина України для виїзду за кордон. Значна кількість клопотань стосувалася питань забезпечення соціально-правового статусу громадян України в інших державах, консульського захисту їх прав та інтересів.

Решта звернень громадян України до МЗС стосувалася широкого кола питань, зокрема: зовнішньополітичної діяльності керівництва України щодо відновлених порушених прав людини, захисту честі та гідності особи, запитів щодо адрес міжнародних та благодійних організацій, адрес дипломатичних установ України за кордоном та закордонних в Україні, пошук ділових партнерів за кордоном тощо.

Упродовж 1999 р. значно зросла кількість звернень громадян з проханням роз'яснити цивільно-правовий шлях вирішення справ, пов'язаних з особистими, майновими, трудовими, шлюбно-сімейними відносинами.

Спостерігається суттєве збільшення звернень стосовно роз'яснень положень законодавства інших країн, двосторонньої договірно-правової бази, положень міжнародних договорів та чинного законодавства України.

На жаль, в інформації МЗС немає відомостей про кількість громадян, права яких порушені і яка участь МЗС у відновленні цих прав, скільки порушених у зверненнях питань до МЗС вирішено позитивно, скільком відмовлено.

Звернення громадян до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Міністерство здійснює заходи, спрямовані на відповідний розгляд письмових звернень та особистий прийом громадян. У 1998 р. до міністерства надійшло 7868 письмових звернень громадян, а в 1999 р. 7207 звернень, що на 661 менше, ніж попереднього року. На особистому прийомі керівництвом міністерства та його структурних підрозділів було прийнято в 1998 р. – 2526 громадян, у 1999 р. – 1837 громадян; з них міністром – 13 (1998 р.) і 36 (1999 р.). Розглянуто порушених питань - 2380 (1998 р.), 1790 (1999 р.) відповідно до компетенції міністерства.

Як і за попередні роки, у 1999 р. найбільше звернень надійшло від осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та учасників ліквідації її наслідків. Питання соціального захисту становили майже 65% усіх звернень громадян. Друге місце за кількістю звернень посіли житлові питання (22%), а саме: компенсації за здане житло на забруднених територіях, переселення в чисті зони та поліпшення житлових умов інвалідів. Далі – питання стосовно медико-біологічного забезпечення (5%), щодо виділення фінансування на проведення операцій, з безплатного та пільгового забезпечення лікарськими засобами, санаторно-курортним лікуванням тощо.

Найбільше звернень за 1999 р. надійшло: з м. Києва – 1227, областей Київської – 1084, Житомирської – 686, Донецької – 560, Черкаської – 335, Харківської – 317 та Луганської – 264.

Аналіз одержаних заяв і скарг із цих регіонів показує, що основною причиною письмових і усних звернень громадян до міністерства було те, що відповідні обласні та Київська міська державні адміністрації, особливо їх галузеві управління з чорнобильських питань, глибоко не вивчали причин, що породжували скарги громадян, а головне – не вживали відповідних заходів щодо вирішення порушених проблем.

Зростання кількості звернень, у тому числі й повторних, відбулося, як вважають у міністерстві, також через незгоду заявників з обґрунтованими і вичерпними відповідями, що їм надавались і які базувалися на чинному законодавстві, наприклад з питань: тимчасового призупинення дії Постанови Верховної Ради України "Про порядок фінансування в 1999 році заходів, пов 'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення" від 18 лютого 1999 р., підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про перевірку правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" від 4 лютого 1997 р. на підставі відповідних документів; порушення законодавства щодо розподілу житла.

Все це змушувало громадян звертатись до Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України та народних депутатів України з заявами, в яких вони висловлювали сподівання на те, що центральні органи виконавчої влади нарешті вирішать їхні наболілі проблеми.

Від органів державної влади і народних депутатів у 1998 р. надійшло 1408 доручень щодо розгляду листів і звернень громадян, а у 1999 р. – 1565. Міністерством розглянуто і надано відповіді на 1478 звернення (щомісячно по 123, тоді як у 1998 р. 108). Тобто у 1998 р. не було своєчасно розглянуто в середньому по 9 звернень щомісяця, у 1999 р. – за зростання на 11 % отримуваної кореспонденції – лише відповідно по 7 звернень не було опрацьовано належним чином.

Отже, з інформації, надісланої Уповноваженому з прав людини про стан роботи зі зверненнями громадян у системі МНС України, видно, що переважають порушення соціально-економічних прав громадян, які забезпечуються неналежним чином. Міністерство здійснює відповідну роботу щодо розгляду звернень громадян, однак у наданих матеріалах відсутній критичний аналіз причин порушення прав громадян, не говориться про результати розгляду звернень.

Звернення громадян до Міністерства оборони України. В 1999 р. до міністерства надійшло 10 977 звернень громадян, що на 2040 більше, ніж 1998 р. На особистому прийомі прийнято 985 громадян (в 1998 р. - 991).

Особисто міністром розглянуто 157 звернень громадян, його заступниками – 911, начальниками головних управлінь – 5861. Тобто керівниками міністерства оборони розглянуто більше половини (63,1%) усіх отриманих звернень. Із загальної кількості звернень вирішено: позитивно – 46,3%, надано попередні відповіді – 27,5%, відмовлено – 23,6%.

В 1999 р. через нестабільне матеріальне забезпечення, відсутність належних соціально-побутових умов зросла кількість звернень з питань проходження служби офіцерським складом (переведення до нового місця служби, несвоєчасного одержання грошового забезпечення та ін.), присвоєння чергових військових звань, набуття статусу учасника ядерних випробувань, законності призову на строкову службу, своєчасних виплат пенсійного забезпечення, своєчасності та повноти виплати коштів при звільненні з військової служби. У 1999 р. значно зросла кількість звернень, скарг з питань забезпечення житлом та своєчасного одержання грошового забезпечення. Водночас зменшилась кількість звернень з питань встановлення місця служби військовослужбовців, розслідування причин загибелі військовослужбовців, дострокового звільнення солдатів та сержантів строкової служби та ін.

Звернення громадян до Міністерства освіти і науки України. Упродовж 1998–1999 рр. до міністерства надійшло 7979 звернень, з них надіслано: з Адміністрації Президента України – 1708; Секретаріату Верховної Ради України – 841; з Секретаріату Кабінету Міністрів України – 594; з інших установ і відомств – 587; особисто від громадян надійшло 4249. Серед звернень громадян – 592 колективних, 156 – повторних.

Заяви та скарги громадян надходили переважно з питань затримки виплати заробітної плати та стипендій, з питань атестації, підготовки педагогічних кадрів, організації навчально-методичної роботи, підтримки та фінансування раціоналізаторської і винахідницької діяльності. В більшості звернень висловлюється невдоволення тяжким фінансовим становищем наукових і освітніх установ. Чимало авторів стурбовані відсутністю коштів на отримання їхніми дітьми вищої освіти. Порушуються питання щодо мовної ситуації в Україні, зокрема громадяни наполягають на впровадженні української мови в усіх типах навчальних закладів країни. З-поміж проблем, які порушують у своїх зверненнях громадяни, чимало стосуються питань незадовільного фінансування науково-дослідних розробок, впровадження винаходів тощо.

Особистий прийом громадян міністром, заступниками міністра та відповідальними працівниками здійснюється згідно з встановленим порядком. За інформацією міністерства, усі листи громадян уважно розглянуті, по них вжито відповідних заходів та надано відповіді. Однак це не завжди підтверджується зверненнями, які надійшли щодо порушення права на освіту від громадян до Уповноваженого з прав людини. Не надано і даних про звернення громадян до управлінь і відомств освіти місцевих органів влади.

Інформація Міністерства освіти і науки України підтверджує дані Уповноваженого з прав людини і дає підстави зробити висновок, що конституційне право на освіту (ст.53 Конституції) в Україні забезпечується не повною мірою.

Звернення громадян до Міністерства охорони здоров'я України. До міністерства у 1999 р. надійшло 24 169 звернень, що у 2,2 раза більше, ніж у 1998 р. Із них надіслано з Адміністрації Президента – 2075, що становить 8,6% загальної кількості звернень, а в абсолютних цифрах у 2,1 раза більше, ніж 1998 р.; з Верховної Ради України – 966, або 4% усіх звернень, що у 2 рази більше, ніж 1998 р.; з Кабінету Міністрів України - 429, або 1,8% усіх звернень, що у 2,1 раза більше, ніж 1998 р.; запитів і звернень від народних депутатів України надійшло 2067, що на 38% більше, ніж 1998 р.

Значне збільшення звернень громадян міністерством пояснюється як зростанням соціально-політичної активності населення та проявом громадянської позиції у рік президентських виборів, так і погіршенням стану медичного обслуговування населення, хоча, за твердженням МОЗ, рівень охорони здоров'я у 1999 р. порівняно з 1998 р. ніби суттєво не змінився.

У 1999 р. - 7529 (31,2%) загальної кількості звернень (1998 р. - 39,7%), що надійшли до МОЗ, направлено у місцеві органи охорони здоров'я, 372 (1,5%) надіслано за належністю в інші відомства (1998 р. – 4,4%), 15 407 (63,8%) питань, порушених у зверненнях вирішено в міністерстві (1998р. - 5963, тобто 52,1%).

З року в рік зростає відсоток звернень, які вирішуються на рівні міністерства. зокрема, в 1999 р. було на 9444 звернення більше, ніж у 1998 р. За інформацією МОЗ, зменшення на 8,5% звернень, які направлено на розгляд у місцеві органи охорони здоров'я, свідчить про те, що багато проблем, які стосуються охорони здоров'я, можна вирішити за місцем проживання. Однак у наданій інформації не повідомляється, скільки громадян звернулося до управлінь охорони здоров'я за місцем проживання і чому така велика кількість звернень громадян надходить до Президента України, Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України з питань охорони здоров'я, які можна вирішити на місцевому рівні.

У 1999 р. найбільше звернень надійшло від медичних працівників до Головного управління медичних кадрів та державної служби – 8217, або 34% усіх звернень, що у п'ять разів більше, ніж у 1998 р. Це свідчить про поглиблення тенденції до зростання порушень прав самих медичних працівників.

На другому місці за кількістю звернень – Головне управління організації медичної допомоги дорослому населенню – 5997 (24,8%), у 1998 р. – 3687 (32,9%), що підтверджує висновок про незадовільне медичне обслуговування значної частини населення України.

Серед звернень громадян чимало таких, в яких порушуються питання щодо правильності висновків медико-соціальної експертизи переважно про встановлення групи інвалідності (1998 р. – 23зо звернень, 1999 р. – 2607), про забезпечення ліками та виробами медичного призначення, високі ціни на них. До речі, до 1998 р. щорічно спостерігалось зменшення кількості звернень щодо забезпечення ліками та виробами медичного призначення. У 1999 р. цей показник зріс у 5,3 раза і становить 6% усіх звернень.

На однаковому рівні в абсолютних цифрах порівняно з 1998 р. залишилися звернення про незадовільне обслуговування в стаціонарах, амбулаторно-поліклінічних закладах, у зв 'язку зі смертю хворих, про формальне ставлення до хворих, неправильні дії медпрацівників. Майже у 3,5 раза зросла кількість звернень, пов 'язаних із зловживаннями медичних працівників. У чотири рази зросла кількість звернень з питань заробітної плати медичних працівників.

У 2,5 раза зросла кількість звернень народних депутатів України до МОЗ, в яких порушувалися питання надання медичної допомоги дітям і проведення безплатного лікування в Інституті серцево-судинної хірургії АМН, безплатного придбання імпортних слухових апаратів, лікування гематологічних та онкологічних хворих, гормону росту, лікувального харчування для хворих на фенілкетонурію.

Отже, звернення громадян, що надходять до МОЗ, свідчать про те, що питання охорони здоров'я, медичного обслуговування, піклування про створення належних умов праці медичним працівникам, своєчасної виплати їм заробітної плати вирішуються не на належному рівні, тобто конституційні права громадян, зокрема вимоги ст.41 і 49 Конституції, фактично багатьох з них не забезпечуються. Навіть певною мірою оптимістичний тон інформації МОЗ, направленої до Уповноваженого, не може приховати серйозних проблем у забезпеченні прав громадян на охорону здоров'я.

Звернення громадян до Міністерства праці та соціальної політики України. Звернення громадян до цього міністерства найбільш виразно характеризують стан дотримання прав і свобод людини і громадянина в Україні. В міністерстві справедливо вважають, що звернення – "це живий ланцюжок ", який з'єднує їх з "найбільш соціальне незахищеними категоріями громадянпенсіонерами, інвалідами, ветеранами війни та праці. Переважна більшість з тих, хто звертається із заявою чи скаргою, опинились у скрутному становищі, пов 'язаному з тяжкою економічною кризою в державі. За кожним листомдоля конкретної людини і водночас проблема, яку необхідно розв 'язати для створення належних умов життя співвітчизників". Ці слова на адресу Уповноваженого з прав людини засвідчують розуміння працівниками міністерства своїх обов'язків щодо розгляду звернень громадян.

У 1999 р. до міністерства звернулися 29651 громадянин, що на 1525 більше, ніж у 1998 р. Письмових звернень надійшло 26 282 (на 1зо7 звернень більше, ніж у 1998 р.), прийнято на особистому прийомі 3369 (на 219 більше, ніж у 1998 р.). У 1999 р. надійшло 2410 повторних звернень, що на 217 більше, ніж у 1998 р. Хоч у загальній кількості звернень їх питома вага не велика – лише 8,1%, але вони свідчать про те, що в перший раз звернення не було уважно розглянуто, або розглянуто формально, що змушувало людину звертатися повторно.

Зростає кількість звернень громадян, які за належністю переадресовуються до міністерства з вищих інстанцій (від Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України). Так, якщо у 1998 р. таких звернень було надіслано 7624, то у 1999 р. – 9728, що на 27,6% більше.

Характерно, що до міністерства стало більше звертатися народних депутатів України. Якщо у 1997 р. від них надійшло 1120 звернень, в 1998 р. - 1349, то у 1999 р. - 1957, або на 45% більше, ніж у 1998 р. і на 74,7% більше, ніж у 1997 р. Зрозуміло, що це свідчить насамперед про зростання порушень прав громадян, неможливість поновити їх на місцях, і тому люди змушені звертатися до народних депутатів України за захистом своїх прав.

Збільшилося надходження звернень громадян і до управлінь соціального захисту Автономної Республіки Крим, обласних і міст Києва та Севастополя. Так, у 1999 р. надійшло до цих управлінь 266 326 письмових звернень громадян, або на 73 995 більше, ніж у 1998 р. (192 331), а також 11 003 повторних звернень, що на 2506 більше, ніж у 1998 р. З вищих державних інстанцій у зазначені управління в 1999 р. надіслано 95 197 звернень, а також з редакцій центральних газет – 2112 листів громадян. На особистому прийомі прийнято 2 136 361 громадянина, що на 405 003, або 23,4%, більше, ніж у 1998 р. Крім того, до управління праці та зайнятості обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у 1999 р. надійшло 6877 письмових звернень (на 1162, або 20,3%, більше, ніж у 1998 р.) і прийнято на особистому прийомі зо 260 громадян (на 1284 більше, ніж у 1998 р.).

У 1999р. у зверненнях громадян до міністерства порушувалися такі питання: пенсійні – 10 863 (36,6% усіх звернень); надання пільг інвалідам та ветеранам війни і праці – 2709 (9,1%); встановлення статусу учасника війни – 2601 (8,7%); забезпечення автомобільним транспортом – 2235 (7,5%); надання допомоги одиноким та багатодітним сім'ям – 1423 (4,8%); забезпечення санаторно-курортним лікуванням – 1109 (3,7%); правильності призначення житлових субсидій – 754 (2,5%); протезування – 332 (1,1%); обслуговування в будинках-інтернатах – 208 (0,7%); роз'яснення окремих законодавчих актів чи їх норм – 2388 громадян (8%).

Найбільше листів (у розрахунку на 10 тис. осіб) надійшло з Київської (1185, у 1998 р. - 1зо0), Полтавської (1072, у 1998 р. - 1140), Черкаської (934, у 1998 р. - 1064), Луганської (1706, у 1998 р. - 1523), Донецької (2935, у 1998 р. - 2381), Львівської (1278, у 1998 р. - 1059), Чернігівської (789, у 1998 р. - 853), Рівненської (540, у 1998 р. - 492), Івано-Франківської (639, у 1998 р. – 700) областей, міст Києва (3113) і Севастополя (197). На особистому прийомі найбільше побувало громадян з Київської (455), Чернігівської (117), Черкаської (104), Житомирської (81) областей і міста Києва (1613), загалом на 10 тис. більше, ніж у 1998 р.

На 15% порівняно з 1998 р. зросла загальна кількість звернень громадян до міністерства з питань правильності нарахування пенсії. По окремих областях цей показник зріс: по Донецькій – на 19%, Полтавській – на 21, Харківській – на 15, Чернівецькій – на 59 та по місту Києву – на 40%.

На 47% зросла кількість звернень громадян з питань надання допомоги одиноким та багатодітним сім 'ям. Найбільше таких звернень надійшло з Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської та Львівської областей.

У 1999 р. до міністерства звернулось 8798 інвалідів (29,6% загальної кількості звернень), 1042 учасники війни (3,5%), 14 729 пенсіонерів за віком (49,7%). У 1998 р. ці показники становили відповідно 9405 (38%), 1160 (4,6%), 12 247(49%).

Аналіз свідчить, що велика кількість заяв і скарг передусім відображає настійну потребу населення у вирішенні питань соціального забезпечення та соціального захисту. Вони обумовлені погіршенням життєвого рівня різних соціальних груп населення (пенсіонерів, інвалідів, багатодітних сімей), а також бажанням перевірити правильність рішень, прийнятих на місцевому рівні, або формальним ставленням спеціалістів управлінь, які розглядають ці звернення. Це дає підстави зробити висновок, що громадяни змушені звертатися до центрального органу державної влади тому, що на місцях не вирішують питання, що стосуються забезпечення їх прав.

Водночас слід зазначити, що з наданих Уповноваженому з прав людини матеріалів не відомо, скільки і яких порушених у зверненнях громадян питань вирішено позитивно, скільком відмовлено, скільки людей звернулося до міністерства безпідставно. Як наслідок – невідома кількість порушених і відновлених прав.

Звернення громадян до Міністерства юстиції України. До міністерства у 1998р. надійшло 18 016 письмових звернень громадян, з яких: 10 478 звернень (58,16%) від їх загальної кількості з питань невиконання судових рішень, 889 звернень (4,93%) – з питань оскарження дій працівників судів та інших недоліків у роботі судів. Серед загальної кількості звернень громадян, що надійшли до Мін'юсту у 1998 р., як зазначається в інформації Уповноваженому з прав людини, значну частину – 5028, або 27,9%, становили звернення з питань, що не належали до його компетенції. На особистому прийомі в 1998 р. було прийнято зо72 громадянина. На жаль, не уточнено, ким проводився прийом і з яких конкретно питань. В інформації не зазначено про наслідки розгляду звернень громадян у 1998 р.

У 1999р. до міністерства надійшло та було попередньо розглянуто 24 253 письмових звернення громадян, що на 6237 звернень (34%) більше, ніж у 1998 р. З них – 3838 (15,8%) звернень з питань, що не входили до його компетенції; на особистому прийомі в міністерстві прийнято 3392 громадянина, що на 320 громадян більше, ніж у 1998 р.

У структурних підрозділах міністерства в 1999 р. розглянуто 20 256 звернень громадян, що становить 83,5% від тих, що попередньо розглянуті. З них скарги – 18 989 (93,7% від розглянутих у міністерстві), заяви – 1171 (5,8%), пропозиції – 99 (0,5%). Виявилося, що 1064 скарг (5,6%) – обгрунтовані, а 16 963 скарги (89,3%) – не обгрунтовані. Заяв задоволене 783, а 357 заявникам відмовлено. Доля решти – 31 заяви не відома. Враховано 43 пропозиції, решту – 56 відхилено.

Безпосередньо в департаментах та управліннях міністерства було розглянуто по суті 861 звернення громадян, а до підпорядкованих органів юстиції надіслано 18 640 звернень. При цьому на контроль безпосередньо в департаменті чи управлінні бралось 3285 звернень, у міністерстві – 1088.

В 1999 р. найбільше звернень громадян надійшло з питань: невиконання рішень судів про стягнення коштів – 10 248; невиконання рішень судів про стягнення аліментів – 5100; невиконання рішень судів з інших справ – 812; тяганини при розгляді судових справ – 821; невидачі копій судових рішень, ухвал, постанов та інших питань організаційної діяльності судів – 738; діяльності органів нотаріату – 343; роз'яснення чинного законодавства – 181.

До обласних управлінь юстиції надійшло 74 726 звернень громадян, з яких 11 242, або 15%, повторних. Скарги становлять 61% (45 654), заяви - 37% (27 972), пропозиції - менше 1% (124). Кількість обгрунтованих скарг, що надійшла до обласних управлінь юстиції, становила 5784, або 8% загальної кількості звернень. За цей же час надійшло 1873, або 2,5%, обґрунтованих заяв.

За інформацією Мін'юсту, до нього надходить значна кількість необгрунтованих скарг, з якими громадяни звертаються до міністерства безпосередньо (16 963 скарги) і до обласних управлінь юстиції (68 943).

Міністерство не зазначає причини необґрунтованості скарг і заяв. Можна зробити припущення, що скаржники (заявники) дійсно не мають підстав скаржитись (що сумнівно) або не вміють обґрунтувати свою скаргу тому, що не мають елементарних правових знань. Тоді доречним було б посилити Мін'юсту свою функцію щодо організації правової освіти населення відповідно до п.32 Положення про Міністерство юстиції України.

На жаль, міністерством не надано інформації про те, скільки порушених питань із розглянутих звернень громадян вирішено позитивно, на скільки звернень дано ґрунтовну відповідь, що зроблено з необгрунтованими зверненнями (89,3%).

Звернення громадян до Державного комітету України у справах релігій. У 1999 р. до комітету надійшло 329 звернень, що на 117 більше, ніж у 1998 р. (212 звернень). У цих зверненнях порушувалися питання про:

міжконфесійні стосунки – 14,2% усіх звернень; візит Папи Римського до України – 13,1; надання чи повернення культових приміщень – 5,8; внут-рішньоцерковні стосунки – 5,5; реєстрацію релігійних громад – 4,0%.

Відомостей про якісь порушення прав, зокрема конституційного права на свободу світогляду і віросповідання (ст.35 Конституції України), в інформації, надісланій Уповноваженому з прав людини, не міститься.

Звернення громадян до Державної податкової адміністрації України (ДПА). У 1998 р. до ДПА України надійшло 34 691 звернення громадян. З них розглянуто 1947, або всього 5,6% усіх звернень, що надійшли до ДПА. Решта – 32 731 було направлено на розгляд до регіональних податкових органів. У 1999 р. до ДПА надійшло 18 980 звернень, або на 45,3% менше, ніж попереднього року. Таке зменшення, за інформацією ДПА, відбулося переважно за рахунок вирішення питань щодо роз'яснення застосування податкового законодавства. З них 14 773, або майже 78%, було направлено на розгляд до регіональних податкових органів. На розгляд центрального апарату ДПА залишено 12% звернень. Переважна більшість (94,4% в 1998 р. і 78% в 1999 р.) звернень громадян відправляється на розгляд до місцевих ДПА.

Голова ДПА України М. Азаров повідомив Уповноваженому з прав людини про те, що зросла кількість скарг на дії працівників податкових органів: з 789 в 1998 р. до 1168 у 1999 р. Проте, які з них обґрунтовані, а які не підтвердилися, – не повідомляється. Не всі з них розглянуто в центральному апараті ДПА. З 1168 звернень 1149 направлено на розгляд до регіональних податкових органів.

Водночас відсутня інформація щодо порушень прав громадян працівниками податкових органів.

ДПА України стверджує, що податківці постійно проводять роботу щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів платників податків і громадян при оскарженні ними рішень податкових органів про застосування фінансових санкцій та постанов про адміністративні порушення. На жаль, це не підтверджується конкретними даними. А ті дані, що наводяться в інформації ДПА, свідчать про інше.

Так, у 1999 р. платники податків'}, окремі громадяни подали 726 скарг, в яких оскаржувалося 809 рішень, постанов, розпоряджень регіональних податкових органів. Розглянуто ж 423, або 52,2%, оскаржуваних документів, скасовано 94, або 11,6% усіх оскаржуваних документів. В той же час відомо чимало кричущих фактів порушення прав і платників податків і окремих громадян. зокрема, про це свідчить факт про порушення прав колективу редакції газети "Сільські вісті" і окремих її працівників. У зв'язку з цим виникає цілком справедливе запитання: якщо оскаржувані дії податківців переважно правильні, то за що тоді притягнуто до дисциплінарної відповідальності у 1999 р. 530 працівників податкових органів, а 729 "депремійовано "?

В ДПА створено громадську приймальню, яку в 1999 р. відвідало 2499 громадян. Проте в інформації ДПА, на жаль, не вказано, скільки громадян на свої звернення отримали обгрунтовані відповіді, хто з керівництва і посадових осіб проводив особистий прийом.

У ДПА створено і "телефон довіри". В 1998 р. по ньому звернулося 40 громадян, а в 1999 р. – 11, але лише у чотирьох випадках (34,6%), за даними ДПА, підтвердилися протиправні дії податківців. Зменшення звернень по "телефону довіри "може свідчити, що ця форма спілкування ДПА з громадянами щодо порушення їх прав не спрацьовує належним чином.

Звернення громадян до Державного департаменту України з питань виконання покарань. У 1999 р. до департаменту надійшло 2891 звернення, що на 12,8% більше, ніж попереднього року. Серед звернень: 1932 – від громадян України, 348 – від засуджених з місць відбування покарань, 182 – від співробітників установ департаменту, 84 – від інвалідів – учасників Великої Вітчизняної війни, зо – від учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, 27 – колективних звернень.

Від засуджених та їх рідних надійшло 2164 звернення. В переважній більшості в них порушувались питання про: переведення засуджених із однієї установи в іншу – 1268; умовно-дострокове звільнення – 91; утримання аліментів – 60; дозвіл на побачення – 39; помилування засуджених – 32; надання відомостей про засуджених – 24; інші питання – 561 (не вказано які).

За інформацією Держдепартаменту, прохання, порушені у зверненнях, було задоволене в 455 випадках, у 568 (653) випадках – відмовлено; надано роз'яснень – 1552 (886). Відомості, викладені у 161 звернені, не знайшли підтвердження. Відомості підтвердилися частково – за 38 зверненнями, підтвердились повністю – за одним зверненням. За результатами їх перевірки проведено службове розслідування. Винні посадові особи, за даними Держдепартаменту, притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Проте більш конкретної інформації не надано.

Звернення громадян до Фонду державного майна України. Фонд державного майна України повідомив, що упродовж 1998 р. у фонді зареєстровано 1480 звернень громадян, у 1999 р. – 820. Переважна більшість звернень – це листи, скарги та пропозиції громадян щодо діяльності довірчих товариств та довірчих фондів і компаній: "Київська Русь-МДС", "Різноекспорт–траст" і "Різноекспорт", "Олбі–Довіра", "Перший Український фонд приватизації", "Нафтоенергоінвест" та інших. Окремі листи стосуються довірчого товариства "Слід-траст " щодо якого велось слідство УВС Мінського району м. Києва.

У листах громадян багато скарг на невиплату дивідендів акціонерними та довірчими товариствами, інвестиційними фондами і компаніями, ненадання відповіді заявникам. Розглядалися скарги заявників щодо діяльності довірчих товариств, в яких типовими були питання стосовно умов припинення договорів на представницьку діяльність і одержання цінних паперів, які знаходились на особистих рахунках довірителів.

На жаль, більш конкретних даних про те, підтвердились чи не підтвердились скарги про порушення прав громадян, які порушені права було поновлено, в інформації фонду не надано.

Звернення громадян до Служби безпеки України. У 1998р. до Служби безпеки України та її регіональних органів надійшло 22 663 письмових звернення, 16 728 громадян були прийняті особисто. У 1999р. надійшло 28 054 письмових звернення, 16 692 громадяна були прийняті особисто. Безпосередньо до приймальні СБУ у 1998 і 1999 р. звернулось 6785 відвідувачів, на особистому прийомі у керівництва Служби безпеки України побувало 299 осіб. У зверненнях порушувалися питання, пов'язані з боротьбою зі злочинністю та корупцією (1709), наркобізнесом і контрабандою (3зо), зловживаннями в економічній сфері (604), зловживанням посадових осіб (993), реабілітацією засуджених громадян і виплатою компенсації за вилучене чи конфісковане майно (3125), проханням щодо ознайомлення з архівними матеріалами кримінальних справ та інші.

На жаль, СБУ не аналізує, скільки звернень громадян було розглянуто чи перевірено та скільки порушених питань підтвердилось, на яку кількість звернень дано обґрунтовані чи позитивні відповіді. Це не дає можливості зробити висновок щодо порушення чи не порушення прав громадян. Водночас навіть названі питання і їх кількість свідчать про те, що найбільше хвилює людей, які звертаються до СБУ.

Особливої уваги заслуговує аналіз прав громадян на звернення до Конституційного Суду України, Верховного Суду України, а також права на звернення до Генеральної прокуратури, Центральної виборчої комісії, Вищої ради юстиції України.

Так, до Конституційного Суду України у 1998–1999 рр. надійшло 4762 звернення громадян, з яких 29 було передано на розгляд колегії суддів. Інші 4733 звернення громадян, як зазначається в інформації, не відповідають вимогам Закону України "Про Конституційний Суд України ", про що авторам цих звернень відповідно до Регламенту Конституційного Суду України надіслано відповідні повідомлення.

В інформації Конституційного Суду України говориться, що серед звернень громадян значну кількість займають звернення щодо консти-туційності законів та правових актів Верховної Ради України, актів Президента України та актів Кабінету Міністрів України, які певною мірою стосуються прав громадян.

З інформації Конституційного Суду видно, що переважна більшість громадян звертається до цього Суду за роз'ясненням питань, що стосуються відображення їх прав у законодавчих актах держави, консти-туційності цих актів. Очевидно, громадяни мають на це підстави, вбачаючи порушення своїх прав через недосконалість законодавства. В даному випадку постає питання про посилення правової освіти громадян, з одного боку, з другого – про необхідність внесення відповідних змін до Закону "Про Конституційний Суд України " щодо розширення його обов'язків у частині обгрунтованості відмов у розгляді звернень громадян.

Що ж до аналізу звернень громадян до Верховного Суду України, то його викладено докладно у попередньому параграфі цього розділу.

Звернення громадян до Генеральної прокуратури України. За 1999 р. до органів прокуратури надійшло зо5,6 тис. заяв і скарг громадян, або на 6,8% більше, ніж у 1998 р. (286 тис.). Зростання кількості звернень спостерігається в усіх регіонах країни, за винятком Рівненської (-6,8%) і Тернопільської (-8,9%) областей. На 5,5 тис., або на 10,5%, більше, ніж минулого року, надійшло звернень до Генеральної прокуратури України і склало 52,4 тис. На особистих прийомах органів прокуратури у 1998 р. звернулося 210 тис. громадян, у 1999 р. – 220 тис., у тому числі в центральному апараті відповідно – 2,6 тис. і 4,5 тис.

Таким чином, до органів прокуратури звернулося в 1998 р. – 496 тис. громадян (286 тис. – письмово, 210 тис. – на особистому прийомі), в 1999 р. - 525,6 тис. (зо5,6 - письмово, 220 тис. - на особистому прийомі).

В 1998 р. в органах прокуратури розглянуто 207,8 тис. письмових заяв і скарг, або 72,6%. У 1999 р. таких звернень було 223,8 тис., тобто 73,2% від загальної кількості письмових звернень, що надійшли до органів прокуратури, задоволене лише 11,8% розглянутих. На жаль, з інформації Генпрокуратури не відомо, які рішення приймалися прокуратурами за зверненнями, що надходили на особистому прийомі.

Якщо брати до уваги інформацію про розгляд скарг за напрямами прокурорської діяльності, то в 1999 р. найбільше їх розглянуто з питань слідства і дізнання - 84,4 тис., з яких кожна десята задоволена; з питань загального нагляду - 83,5 тис., задоволене 14,3 тис., або 17,1%; на рішення судів у кримінальних та цивільних справах - 35,5 тис., задово-лено 2,2 тис., або 6,2%. У цілому ж у 1999 р. в Україні за результатами перевірок задоволене 26,5 тис. звернень, що на 2% менше, ніж у 1998 р.

З наданої Генпрокуратурою інформації Уповноваженому з прав людини видно, що до органів прокуратури звертається велика кількість громадян (496 тис. у 1998 р. і 525,6 тис. у 1999 р.) Якщо в 1998 р. задо-волено 27 тис. звернень, то в 1999 р. - 26,5 тис.

На жаль, відповіді на запитання щодо наслідків розгляду звернень, характеру питань, з яких зверталися громадяни, відсутні. Таку інформацію є підстави вважати формальною відпискою і фактичним ігноруванням ст.22 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини".

Звернення громадян до Центральної виборчої комісії. В 1998 р. до ЦВК надійшло 956 письмових звернень громадян, 42 - телеграми, 201 громадянин побував на особистому прийомі. А всього до ЦВК у 1998 р. звернулося 1199 громадян. У 1999р. до комісії надійшло 1474 звернення громадян. У зверненнях, що надійшли до ЦВК, громадяни оскаржували відмову їм у реєстрації кандидатом у депутати, виплати зарплати за участь у виборчій кампанії, результати виборів депутатів, порушення законодавства про вибори, незадовільну роботу деяких виборчих комісій та ін.

В інформації Центральної виборчої комісії на ім'я Уповноваженого Верховної Ради України, яка фактично є формальною відпискою, на порушення вимог ст.22 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини " відсутні дані про те, підтвердились чи не підтвердились, порушені у зверненнях громадян питання, та яких було вжито заходів, чи всі громадяни, що звернулися до ЦВК, отримали обґрунтовану відповідь. Певною мірою це характеризує неуважне ставлення ЦВК до розгляду звернень громадян. Дивуватися в цьому випадку не доводиться, оскільки в структурі ЦВК не збережено окремої організаційної ланки працівників, що займалися б виключно зверненнями і скаргами громадян.

Звернення громадян до Вищої ради юстиції України. В 1999 р. до Вищої ради юстиції України надійшла 1191 письмова скарга від громадян, 338 громадян було прийнято на особистому прийомі. За інформацією Вищої ради юстиції, більшість скарг, які надійшли до цієї інституції, не є її компетенцією і тому переслані за належністю.

На жаль, інформація Вищої ради юстиції щодо звернень не дає достатньо підстав для висновків про порушення чи не порушення прав громадян. Відсутній аналіз кількості скарг, що переслані, немає конкретного переліку питань, які порушуються у зверненнях громадян. Дається лише загальна констатація: "Громадяни скаржаться на працівників органів внутрішніх справ, прокуратури, на дії або бездіяльність державних виконавців та інше ". Незрозуміле, на які дії чи яку бездіяльність скаржаться громадяни, на яких працівників?

Такий підхід до аналізу звернень з боку Вищої ради юстиції не дає змоги Уповноваженому з прав людини більш грунтовно проаналізувати характер звернень до цієї інституції.

Звернення громадян до місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. За статистичними даними, наданими Адміністрацією Президента України, до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих адміністрацій та органів місцевого самоврядування у

1999 р. надійшло 1 690 897 звернень, що на 64 729 звернень більше, ніж у 1998 р. Найбільша кількість звернень у Львівській (131 835), Івано-Франківській (97 003), Харківській (95 666), Дніпропетровській (83 100) областях і м. Києві (85 288).

На особистих прийомах у 1999 р. звернулося 3 310 226 громадян, що на 149 856 більше, ніж у 1998 р. Усього до місцевих органів влади звернулося 5 631 100 громадян. Серед них: 553 797 (9,8%) – інваліди, учасники бойових дій і війни, вдови загиблих на фронті; 241 014 (4,2%) – багатодітні сім'ї і одинокі матері; 1 487 240 (26,4%) – ветерани праці, пенсіонери; 3 349 049 (59,6%) – інші категорії населення. Хто саме належить до "інших категорій населення " – в інформації не говориться.

Наведені дані свідчать про те, що переважна більшість громадян України за вирішенням питань звертається до місцевих органів влади і органів місцевого самоврядування. Так, у 1999р. до усіх структур державної влади і органів місцевого самоврядування звернулося 6 646 095 громадян, тобто частина тих, що звернулися до місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування, становила 84,7%, до центральних органів виконавчої влади – 9,3, до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України – 6,0%. До сільських рад направлено – 32,3% усіх звернень, до селищних рад – 21,9, до районних держадміністрацій – 14,0, до обласних держадміністрацій – 8,9%.

До управлінь соціального захисту населення місцевих держадміністрацій у 1999 р. надійшло 266 326 звернень громадян, з вищих органів влади до них надіслано 95 197 звернень, були прийняті на особистому прийомі 2 136 361 громадянин; до управлінь праці надійшло 6877 письмових звернень, 2216 звернень переслані до них з вищих органів влади, на особистому прийомі прийнято зо 260 громадян; до обласних управлінь юстиції надійшло 74 726 звернень громадян.

Отже, громадяни прагнуть вирішувати свої різноманітні питання, в тому числі і захищати свої порушені права, насамперед на місцях. До вищих інстанцій вони змушені звертатися, очевидно, в тих випадках, коли неможливо вирішити питання на рівні місцевих органів влади.

Водночас, як свідчить аналіз, переважна більшість питань, які містяться у зверненнях громадян, є компетенцією саме місцевих органів державного управління. Відсутність достатньої уваги та належного реагування щодо порушених питань, недовіра людей до посадових осіб на місцях породжує велику кількість звернень у державні органи законодавчої та виконавчої влади.

До місцевих органів влади у 1999 р. надійшло 5 241 645 звернень громадян, зокрема, з таких питань: соціального захисту – 157312 (зо,0%); комунального та дорожнього господарства – 541 592 (10,3%); житлові – 438 911 (8,3%); забезпечення законності та правопорядку – 260 427 (5,0%); праці - 201 982 (3,9%); охорони здоров'я - 139 137 (2,7%); освіти - 135 675 (2,6%); інші - 1 498 609 (37,1%).

Наведені дані свідчать, що людей найбільше турбують питання, які стосуються їх економічних, соціальних і особистих прав. На жаль, у наданих інформаціях, як правило, відсутні дані про наслідки розгляду порушених питань, як і не дається перелік питань, що криються за словом "інші".

Аналіз звернень громадян України, що надійшли до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Конституційного Суду України та інших органів державної влади, а також до органів місцевого самоврядування в 1999 р. порівняно з 1998 р., дають можливість зробити деякі висновки про реальний стан здійснення конституційних прав громадян на звернення та про стан вирішення питань, порушених у цих зверненнях.

Зростання кількості звернень громадян до різних державних інституцій, звичайно, може свідчити про піднесення їх політичної активності у рік президентських виборів, як це пояснюють, наприклад, в Адміністрації Президента України. Однак аналіз порушених питань і конкретні адресати, до яких зверталися громадяни, показує, що це зумовлено насамперед загальним соціально-економічним кризовим станом країни, численними порушеннями соціально-економічних, громадянських, особистих і політичних прав громадян України. Звернення підтверджують статистичні і соціологічні дані про загальне погіршення життєвого рівня значної частини громадян країни, порушення їх конституційних прав на працю, на своєчасне отримання заробітної плати, соціальних і пенсійних виплат, охорону здоров'я, освіту, справедливий і своєчасний захист прав громадян судами та правоохоронними органами.

У переважній більшості наданих Уповноваженому аналітично-інформаційних матеріалах немає відомостей про позитивне вирішення порушених громадянами питань, про причини повторних звернень (а це майже кожне четверте звернення), не зазначається, в чому полягає суть необґрунтованості звернень, відсутні також пропозиції щодо поліпшення роботи зі зверненнями громадян. Все це є яскравим свідченням того, що у державі відсутня чітка система обробки та аналізу звернень громадян. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування не зацікавлені надавати ґрунтовну інформацію з цих питань.

Значна кількість звернень громадян свідчить про негаразди щодо стану дотримання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами, про їх неуважне ставлення до звернень громадян, вирішення порушених питань по суті. Відповідно до ст.22 Закону України "Про звернення громадян" керівники та інші посадові особи органів державної влади, установ і організацій "зобов'язані проводити особистий прийом громадян". В Указі Президента України "Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення" вимагається "забезпечити створення необхідних умов для реалізації конституційних прав громадян на письмове звернення або особистий прийом та обов'язкове одержання обґрунтованої відповіді на нього".

Можна стверджувати, що кількість звернень громадян до державних органів влади є своєрідним показником якості виконання ними своїх функціональних обов'язків. Адже утвердження і забезпечення прав і свобод людини в Україні є головним обов'язком держави (ст.З Конституції України). А якщо в країні допускається масове порушення прав громадян (підставою так стверджувати є інформаційні матеріали, надані Уповноваженому, а також проведені моніторингові спостереження), то українська держава зазначений обов'язок виконує незадовільно.

 prev 3. Право громадян України на свободу світогляду та віросповідання
 next VI. Економічні та соціально-культурні права