За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Розділ курсу ДО  
Мінімальні знання про права людини для школярів і населення
Поява і розвиток ідеї прав людини
:: Розділ курсу ДО
Бібліографічний описЗмістЗв'язок з ресурсамиЗв'язок по розділам знань
    В даній роботі автор доступно виклав основні права людини для простого вивчення їх у шкільній програмі та ознайомлення з ними населення, розглядая права з часу їх появи та розвитку, а також вказує на форми та механізми захисту прав людини.

Поява і розвиток ідеї прав людини

Ідея прав людини існує з древніх часів. Кожна епоха поглиблювала, розширювала поняття і знання про права людини. Ідея прав людини змінювалася в залежності від суспільного ладу і залежала від місця людини в суспільстві.

У рабовласницькому суспільстві признавалася рівність тільки вільних людей, що користувалися певними благами. У феодальному суспільстві обсяг прав людини прямо залежав від положення в становій ієрархії: ремісник ти, значний землевласник або дрібнопомісний дворянин, або простий селянин. Чим вище місце в суспільстві - тим більше в людини прав. Феодальне суспільство - суспільство загальної залежності, тому людина намагається обмежити владу, і першим свідченням такого обмеження варто вважати прийняття Великої хартії вільностей 1215 р. в Англії - у ній спробували визначити для монарха правила, яким він повинен слідувати. Особливе місце займає ст. 39 Великої хартії, що передбачає можливість застосування покарання вільних не інакше як за законним вироком рівних і за законом країни. Поступово розвиток економічних відносин призводить до виникнення середнього класу - буржуазії, і, відповідно, становлення буржуазних відносин. У 1628 р. в тій же Англії була прийнята Петиція про право, яка передбачала покладання на короля обов'язків, які покликані захищати підлеглих від сваволі королівської адміністрації. Але найбільше прогресивним став Habeas Corpus Акт 1678 р. (Англія), серед положень якого слід зазначити гарантії недоторканості особи, встановлення принципу презумпції невинуватості й інші положення захисту прав особистості. Крім того, цей документ увів поняття "належна процедура". Політичні події в Англії призвели до прийняття Білля про права 1689 р. і Акта про влаштування 1701 р.

Цими документами встановлювалася конституційна монархія, проголошувалася першість парламенту в сфері законодавства, свобода слова і дебатів у парламенті, свобода виборів до парламенту, право звернення підлеглих із петицією до короля, принцип незмінюваності судів, заборона королівським міністрам бути членами парламенту й ін.

Крім того, Білль про права 1689 р. забороняв без згоди парламенту припиняти дії законів, стягувати податки і збори на користь корони, утримувати постійну армію в мирний час.

Всі найкращі ідеї прав людини, що розвивалися протягом сторіч, вперше одержали своє законодавче закріплення в Декларації прав Віржинії 1776 р. (США), Декларації незалежності США 1776 р., Білл про права 1791 р. (США) і французької Декларації людини і громадянина 1789 р.

Були закріплені природні, невідчужувані і священні права людини. Ці права належать кожній людині від народження, їх не можна позбавитися, продати, або обміняти. Люди народжуються вільними і рівними в правах. Ніхто не може вважатися злочинцем доти, поки це не буде встановлено судом. Була проголошена свобода совісті, закріплювалося вільне вираження думок, свобода преси. Метою всякої політичної спілки проголошувалося забезпечення природних і невід'ємних прав людини - свободи, власності, безпеки й опору гнобленню. Декларація 1789 р. уперше провела різницю між правами людини і правами громадянина, тобто визначила людину як приватну особу і як політичну особу - громадянина, члена держави. Стаття 15 Декларації закріплювала право суспільства контролювати діяльність усіх посадових осіб: "Суспільство має право потребувати звіту в кожної посадової особи по дорученій їй частині управління". Тільки в ХХ в. людське товариство усвідомило необхідність юридичного закріплення ідеї прав людині на державному і міжнародному рівні.

 next Закріплення міжнародних стандартів прав людини