За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Розділ курсу ДО  
Мінімальні знання про права людини для школярів і населення
Класифікація прав людини
:: Розділ курсу ДО
Бібліографічний описЗмістЗв'язок з ресурсамиЗв'язок по розділам знань
    В даній роботі автор доступно виклав основні права людини для простого вивчення їх у шкільній програмі та ознайомлення з ними населення, розглядая права з часу їх появи та розвитку, а також вказує на форми та механізми захисту прав людини.

Класифікація прав людини

У літературі і міжнародних-правових актах існують різні підходи до класифікації основних прав і свобод людини і громадянина. У залежності від виду суб'єктів пропонується розрізняти права людини, права нації, права людства. Права людини розрізняють за часом виникнення ("покоління прав людини") - права людини і громадянина першого покоління, права другого покоління і третього покоління. З урахуванням міжнародних-правових актів і стандартів, загальнолюдських вимірів і цінностей складений розділ II Конституції України "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина", у якому основні права та свободи людини і громадянина класифікуються по сферах життєдіяльності: громадянські; політичні; соціально-економічні і культурні права і свободи.

Громадянські (особисті) права, т. н. права першого покоління, покликані забезпечувати свободу й автономію індивіда як члена громадянського суспільства, його юридичну захищеність від будь-якого незаконного зовнішнього втручання. Ця категорія прав характеризується тим, що держава визнає свободу особи в певній сфері відносин, яка віддана на його розсуд і не може бути об'єктом зазіхань держави. Ці права, що властиві кожній особистості, покликані юридично захистити простір дії приватних інтересів, гарантувати можливості індивідуального самовизначення і самореалізації особистості.

До громадянських (особистих) прав і свобод людини відносять:

  • право на життя;
  • право на повагу честі і гідності людини;
  • право на свободу й особисту недоторканність;
  • недоторканність приватного життя, житла;
  • свободу пересування і вибору місця проживання;
  • свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань;
  • свободу вибору національності і вибору мови спілкування;
  • право на судовий розгляд;
  • право на презумпцію невинуватості;
  • свободу вираження поглядів;
  • свободу інформації;
  • свободу від катувань і інших форм нелюдського поводження і покарання;
  • таємницю листування тощо.

По суті, цей блок прав охоплює фундаментальні аспекти свободи особи, висловлюючи гуманістичні принципи всякого демократично організованого суспільства.

Політичні права і свободи - важлива категорія суб'єктивних прав і свобод громадянина. Їх цілком правомірно розглядати як забезпечену людині законом і привселюдною владою можливість участі (як індивідуально, так і колективно) у суспільно-політичному житті держави і здійсненні державної влади. Тим самим перемагається відчуженість громадянина від держави. Політичні права громадян є неодмінною умовою функціонування всіх інших видів прав, оскільки вони складають органічну основу системи демократії і виступають як цінності, якими влада повинна обмежувати себе і на які повинна орієнтуватися. Політичні права і свободи є невід'ємним атрибутом цивілізованого суспільства.

До політичних прав відносять:

  • право на управління справами держави;
  • право на звернення;
  • свободу пересування;
  • свободу слова;
  • право на мирні збори;
  • право на створення спілок і об'єднань (асоціацій).

Соціально-економічні права (поряд із культурними правами) відносяться до прав людини другого покоління. Вони стосуються підтримки і нормативного закріплення соціально-економічних умов життя індивіда, визначають положення людини в сфері праці і побуту, зайнятості, добробуту, соціальної захищеності з метою створення умов, при яких люди можуть бути вільні від страху і нужди. Їх обсяг і ступінь реалізованості багато в чому залежить від стану економіки і ресурсів, і тому гарантії їх реалізації в порівнянні з громадянськими і політичними правами першого покоління, менш розвинені. На відміну від інших видів прав людини особливостями соціально-економічних прав є:

  • поширеність на певну область життя людини;

  • допустимість рекомендаційних, "нестрогих" формулювань базових положень (наприклад, "гідне життя", "справедливі і сприятливі умови праці", "задовільне існування");

  • залежність реалізації соціально-економічних прав від стану економіки і ресурсів. Ст. 2 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. спеціально говорить про те, що ці права повинні забезпечуватися поступово і "у максимальних межах наявних ресурсів".

Соціально-економічні права забезпечують людині вільне розпорядження основними чинниками господарської діяльності і захист держави. До них відносять:

  • право на працю;
  • право на власність;
  • право на підприємництво;
  • право на страйк;
  • право на відпочинок;
  • право на соціальне забезпечення;
  • право на житло;
  • право на достатній рівень життя;
  • право на охорону здоров'я тощо.

Крім того, робітники і роботодавці мають право на укладання колективних договорів; право на вільне об'єднання в національні або міжнародні організації для захисту своїх інтересів.

Культурні права гарантують духовний розвиток людини, допомагають кожному індивіду стати корисним учасником політичного, духовного, соціального і культурного прогресу. До них відносять право на освіту, право на доступ до культурних цінностей, право вільно брати участь у культурному житті суспільства, право на творчість, право на користування результатами наукового прогресу і їхнього практичного застосування тощо.

 prev Покоління прав людини
 next Форми правового захисту прав людини