За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Розділ курсу ДО  
Мінімальні знання про права людини для школярів і населення
Що необхідно знати потерпілому (адміністративне провадження)
:: Розділ курсу ДО
Бібліографічний описЗмістЗв'язок з ресурсамиЗв'язок по розділам знань
    В даній роботі автор доступно виклав основні права людини для простого вивчення їх у шкільній програмі та ознайомлення з ними населення, розглядая права з часу їх появи та розвитку, а також вказує на форми та механізми захисту прав людини.

Що необхідно знати потерпілому (адміністративне провадження)

Потерпілий є найбільш незахищеним учасником провадження у справах про адміністративні правопорушення, але його незахищеність ще більш зростає в зв'язку з незнанням ним своїх прав.

Потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяна моральна, фізична або майнова шкода. Під моральною шкодою розуміють психічні страждання, які заподіяні потерпілому правопорушником. Фізична шкода – це спричинення фізичного болю або шкоди здоров'ю потерпілого. Майнова шкода – це знищення або пошкодження майна потерпілого.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа при складанні протоколу про адміністративне правопорушення зобов'язана роз'яснити правопорушнику його права і обов'язки, але нічого не говориться про роз'яснення прав потерпілому. Тому потерпілому доводиться задовольнятися тільки тими знаннями, якими він володіє або звернутися за допомогою до юриста.

Потрібно мати на увазі, що потерпілий набуває процесуальні права з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення, в якому вказані прізвище і адреса потерпілого. Якщо ви зацікавлені у вирішенні справи, а особливо, якщо ви бажаєте відшкодування заподіяної вам матеріальної або моральної шкоди, пересвідчіться, що ці дані внесені в протокол.

Потерпілий має право:

  • знайомитися з матеріалами справи;
  • давати пояснення;
  • заявляти клопотання про витребування доказів;
  • заявляти клопотання про призначення експертизи;
  • подавати скаргу на постанову, винесену у справі.

У тих випадках, коли потерпілий є неповнолітнім або внаслідок своїх фізичних або психічних недоліків не може самостійно здійснювати свої права, його інтереси мають право представляти його законні представники – батьки, піклувальники, опікуни.

Потерпілому, як і іншим учасникам провадження у справі про адміністративне правопорушення, висилається сповіщення про час і місце розгляду справи. Відсутність потерпілого під час розгляду справи не перешкоджає її розгляду. Тому для більшої упевненості бажано самостійно поцікавитися про час і місце розгляду справи.

Статтею 275 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також Інструкцією про порядок відшкодування витрат і виплати винагороди особам, викликаним до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких знаходяться справи про адміністративні правопорушення, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710, встановлено, що за потерпілим, як і за іншими учасниками провадження у справах про адміністративні правопорушення, зберігається середня заробітна плата за весь час, затрачений ними у зв'язку з явкою та викликом до органів, у провадженні яких знаходяться справи про адміністративні правопорушення. Крім вищезгаданого, потерпілому, якщо його процесуальні функції пов'язані з перебуванням за межами населеного пункту постійного проживання, відшкодовуються такі витрати:

  • вартість проїзду до місця виклику і назад;
  • витрати, пов'язані з найняттям житлового приміщення;
  • витрати на харчування і інші повсякденні потреби в дорозі і у зазначеному місці (добові).

Виключенням є військовослужбовці, яким відшкодування таких витрат не здійснюється.

Якщо внаслідок здійснення адміністративного правопорушення було заподіяно майнову шкоду, її відшкодування може бути вирішене в адміністративному порядку. Вимога про відшкодування шкоди може бути заявлена будь-якою фізичною або юридичною особою, і підлягає розгляду під час провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративна комісія, виконавчий комітет сільської, селищної Ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо його сума не перевищує 2-х не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, а суддя районного (міського) суду – незалежно від розміру шкоди. Виключення з цього загального правила встановлене лише для випадків спричинення шкоди проступками неповнолітніх. Якщо збиток заподіяний неповнолітнім, що досяг шістнадцяти років і що має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного не оподатковуваного податком мінімуму доходів громадян, то суддя має право накласти на неповнолітнього відшкодування шкоди або зобов'язати його своєю працею усунути цю збиток.

Необхідно мати на увазі, що накладення на правопорушника обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду є правом, а не обов'язком вказаних вище органів (посадових осіб). Це право використовується ними з урахуванням всіх обставин справи.

У разі незгоди з розглядом питання про відшкодування шкоди в адміністративному порядку або орган (посадова особа) при накладенні адміністративного стягнення одночасно не вирішить питання про відшкодування шкоди, то позов потерпілого розглядається в порядку цивільного судочинства. Винесення постанови про припинення справи не позбавляє потерпілого права на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди є виконавчим документом і може бути пред'явлене до виконання безпосередньо правопорушнику, що заподіяв шкоду. Правопорушник не пізніше 15 діб від дня вручення йому копії постанови, а у разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше 15 діб від дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення, зобов'язаний відшкодувати заподіяну шкоду.

У разі невідшкодування шкоди у встановлений строк, орган (посадова особа), що виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнового шкоди, направляє цей документ в державну виконавчу службу, в районі діяльності якої боржник постійно проживає або працює.

Копія постанови у справі вручається потерпілому на його прохання (письмової або усної заяви) в триденний строк під розписку з обов'язковим зазначенням дати її отримання або ж висилається поштою.

У разі незгоди з рішенням у справі про адміністративне правопорушення це рішення може бути оскаржене в течії 10 днів від дня винесення постанови.

Законодавством про адміністративні правопорушення не встановлено ніяких вимог відносно форм скарг. Скарга подається до органу (посадовій особі), що виніс постанову у справі, який протягом трьох діб направляє скаргу разом з матеріалами справи до органу (посадовій особі), правомочного її розглядати.

Потерпілому надана можливість обирати за своїм розсудом наступні інстанції для оскарження:

  • постанова адміністративних комісій, комісій у справах неповнолітніх – у виконавчий комітет тієї Ради, яка їх створила, або ж в районний (міський) суд;
  • рішення виконавчого комітету селищної, сільської Ради – у виконавчий комітет вищестоящої районної, міської Ради або в районний (міський) суд;
  • постанова інших органів або посадових осіб про накладення адміністративного стягнення у вигляді тільки штрафу – до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі) або в районний (міський) суд.

У всіх перелічених випадках рішення суду по скарзі є остаточним і не підлягає касаційному оскарженню в порядку адміністративного провадження. Подача скарги до вищестоящого органу управління, посадовій особі не означає, що його рішення по скарзі є остаточним. Воно може бути оскаржене до вищестоящого органу, вищестоящому виконавчому комітету і навіть розглянуто на сесії Ради.

Постанова органу або посадової особи про накладення адміністративного стягнення (крім штрафу) оскаржується до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі), після чого скарга може бути подана в районний (міський) суд. Це єдина категорія справ про адміністративні правопорушення, де рішення органу (посадової особи), в якому оскаржується постанова у справі, не є остаточним і може бути скасовано. Суд же ухвалює остаточне рішення.

Державний збір (певна грошова сума) за ті чи інші послуги або дії, здійснені державним органом, посадовою особою щодо оскарження постанови у справі про адміністративні правопорушення, не сплачується.

 prev Регіональні механізми захисту прав людини
 next Доповнення