За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГлавнаяПоискПомощьМетодики   Учебный практикум   Путеводитель   Документы   Судебная практикаУкраинский Русский
 
Присылайте ваши замечания и пожеланияБиблиотека   Словарь   Ресурсы интернет
  Методика   

Право громадян на організацію і проведення зборів, мітингів, і демонстрацій  Право громадян на організацію і проведення зборів, мітингів, і демонстрацій

 
Общая часть
Умови відступу та обмеження права

У ст. 11 Європейській конвенції прав та основних свобод людини мова йде про неможливість обмеження права на проведення зборів, мітингів та демонстрацій. Це обмеження може мати місце лише в інтересах національної безпеки та громадського спокою, з метою запобігти безпорядкам та злочинам, захисту здоров’я та моральності або захисту прав та свобод інших осіб.

Однак Конвенція не перешкоджає введенню законних обмежень на здійснення права відносно осіб, які входять до складу військових формувань, поліції і державного управління.

В той же час стаття З Конституції України резюмує, що "затвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави". Це означає, що, перш ніж застосувати обмеження яких-небудь конституційних прав громадян, держава зобов'язана зробити усе від неї залежне для забезпечення їхньої максимальної реалізації. Іншими словами, держава не може апріорі заборонити реалізацію конституційного права на збори, мітинги, походи і демонстрації доти, поки не переконається, що дана конкретна реалізація дійсно зазіхає на інтереси національної безпеки і суспільного порядку, причому в умовах, коли її власних ресурсів для захисту цих інтересів виявиться недостатньо.

Крім того, для усунення можливості занадто широкого розуміння таких обмежень у ч.2 ст.39 Конституції України говориться, що право громадян на збори, мітинги, походи і демонстрації можна обмежити винятково "з метою попередження заворушень чи злочинів, для охорони здоров'я населення захисту прав і свобод інших людей". Загальна заборона демонстрацій може бути виправдана тільки в тому випадку, якщо дійсно існує небезпека того, що вони приведуть до значних порушень суспільного порядку. Тільки в тому випадку, коли немає можливості за допомогою обмеження місця і часу проведення забезпечити необхідне дотримання порядку, загальна заборона демонстрацій, може розглядатися як необхідна у змісті п. 2. ст. 11 Європейської Конвенції захисту прав та основних свобод людини.

Треба зауважити, що поняття національної безпеки та громадського порядку неоднозначне. Тому цілком можлива ситуація за якою різні органи влади тлумачать такі ситуації по різному. Крім того, дана обставина безумовно використовується для заборони проведення будь-яких масових акцій.

У роботi зборiв мають право брати участь громадяни, якi досягли 18 рокiв i постiйно проживають на вiдповiднiй територiї.

У зборах не беруть участi психiчно хворi громадяни, визнанi судом недiєздатними, особи, якi тримаються в мiсцях позбавлення волi, а також особи, якi знаходяться за рiшенням суду в мiсцях примусового лiкування.

Згідно зі ст.16 Закону України “Про державну службу” державнi службовцi не можуть брати участь у страйках та вчиняти iншi дiї, що перешкоджають нормальному функцiонуванню державного органу.

Відповідно до ст.18 Закону України “Про міліцію” працiвникам мiлiцiї забороняється займатись будь-якими видами пiдприємницької дiяльностi, а так само органiзовувати страйки або брати в них участь.

Існують також інші категорії громадян які обмежені в участі у акціях які мають в першу чергу політичний характер. Як правило це державні службовці.


Особливі випадки тлумачення та застосування права  Особливі випадки тлумачення та застосування права
Вступ  Вступ