За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГлавнаяПоискПомощьМетодики   Учебный практикум   Путеводитель   Документы   Судебная практикаУкраинский Русский
 
Присылайте ваши замечания и пожеланияБиблиотека   Словарь   Ресурсы интернет
  Методика   

Право на презумпцію невинуватості  Право на презумпцію невинуватості

 
Практикумы
Дотримання права на презумпцію невинуватості людини засобами масової інформації.
Процедури та умови застосування права

Згідно зі ст.47 ЗУ "Про інформацію” від 02.10.1992 р. вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про iнформацiю несуть особи, виннi у вчиненнi таких порушень, як:

  • необґрунтована вiдмова вiд надання вiдповiдної iнформацiї;
  • надання iнформацiї, що не вiдповiдає дiйсностi;
  • несвоєчасне надання iнформацiї;
  • навмисне приховування iнформацiї;
  • примушення до поширення або перешкоджання поширенню чи безпiдставна вiдмова вiд поширення певної iнформацiї;
  • поширення вiдомостей, що не вiдповiдають дiйсностi, ганьблять честь i гiднiсть особи;
  • використання i поширення iнформацiї стосовно особистого життя громадянина без його згоди особою, яка є власником вiдповiдної iнформацiї внаслiдок виконання своїх службових обов'язкiв;
  • розголошення державної або iншої таємницi, що охороняється законом, особою, яка повинна охороняти цю таємницю;
  • порушення порядку зберігання iнформацiї; навмисне знищення iнформацiї;
  • необґрунтоване вiднесення окремих видiв iнформацiї до категорiї вiдомостей з обмеженим доступом.

Данне питання може бути вирішене в судовому порядку за заявою або скаргою позивача.

Оскiльки вибiр способу захисту честi i гiдностi належить громадяниновi, суддя, приймаючи заяву або скаргу, зобов'язаний з'ясувати, чи просить заявник спростувати поширенi вiдомостi у порядку цивiльного судочинства, чи вимоги його полягають в притягненнi особи до кримiнальної вiдповiдальностi за наклеп (п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності та ділової репутації громадян і організацій" №7 від 28.09.1990 р.).

Однак у новому кримінальному кодексі України від 31 березня 2001 року такого діяння як наклеп відсутнє, воно було декриміналізоване як і ряд других діянь, цим самим новий кримінальний кодекс був покращений та приведен у відповідність до Європейських стандартів права. Тому в частині притягнення особи до кримінальної відповідальності данна постанова втрачає силу. В данний час особа, що порушила право позивача може бути притягнута тільки до цивільно-правової відповідальності. (*Примітка корректора)

Позивач

Так як в даному практикумі розглядаються тільки випадки порушення права людини на презумпцію невинуватості, то відповідно позов про поновлення порушеного права може бути пред'явлено особою, про яку поширенi такi вiдомостi, а так само близькими родичами цiєї особи, коли вiдомостi прямо чи опосередковано їх ганьблять. Зацікавлена особа має право на судовий захист також у разi поширення таких вiдомостей щодо члена її сім`ї або iншого родича, який помер. Вiдповiдно до положень ч.4 ст.32 Конституцiї України та п.3 ч.1 ст.5 ЦПК України кожен має право вимагати в судовому порядку спростування недостовiрної iнформацiї, що ганьбить честь i гiднiсть членiв його сiм'ї. Позов про спростування вiдомостей, якi принижують честь i гiднiсть неповнолiтньої особи, або визнаної судом недiєздатною, може бути пред'явлено законним представником, (батьками, усиновителями, опiкунами, пiклувальниками), а також прокурором у порядку ст.118 ЦПК України. У випадках поширення вiдомостей, що принижують репутацiю органiзацiї, остання, якщо вона є юридичною особою, має право звернутися до суду з вимогою про їх спростування, незалежно вiд того, якою особою (фiзичною чи юридичною) поширено цi вiдомостi (п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності та ділової репутації громадян та організацій" №7 від 28.09.1990 р.).

Відповідач

Відповідачем у справi про захист честi i гiдностi може бути фiзична або юридична особа, яка поширила вiдомостi, що ганьблять позивача. Якщо позов пред'явлено про спростування вiдомостей, опублiкованих в пресi або поширених iншими засобами масової iнформацiї (радiо, телебачення), як вiдповiдачi притягається автор та вiдповiдний орган масової iнформацiї (редакцiя, агентство, iнший орган, що здiйснив випуск iнформацiї). При публiкацiї або iншому поширеннi вiдомостей без позначення автора засоб масової iнформацiї за вимогою суду зобов'язаний назвати особу, яка надала вiдомостi, про спростування котрих пред'явлено позов.

Встановивши, що автор використав у публiкацiї вiдомостi, одержанi з офiцiйного джерела, суд має вивчити питання про притягнення до участi в справi як вiдповiдача органiзацiю або службову особу, якi надали оспорюванні позивачем вiдомостi. При опублiкуваннi вказаних вiдомостей без зазначення автора (наприклад, в редакцiйнiй статтi) вiдповiдачем у справi має бути орган, що здiйснив випуск масової iнформацiї. У позовах про спростування вiдомостей, викладених у характеристиках, довiдках та iнших документах, вiдповiдачами визнаються особи, якi їх пiдписали, та пiдприємства, установи, органiзацiї, вiд iменi котрих видано документ (п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честi, гiдностi i дiлової репутацiї громадян та органiзацiй” N 7 вiд 28.09.1990 р.).

Як і передбачено в Конституції України позивач не повинен заперечувати і виправдовувати себе, а навпаки, вiдповiдно до cт 7 ЦК України саме відповідач повинен довести, що поширенi ним вiдомостi вiдповiдають дiйсностi. На позивача ж покладається лише обов'язок довести факт поширення вiдомостей, якi його ганьблять, особою, до якої пред'явлений позов. Проте позивач має право подати докази невiдповiдностi дiйсностi таких вiдомостей.


* корректор Антоненко Д.В.

Перелік нормативно-правових актів  Перелік нормативно-правових актів
Типові ситуації порушення права  Типові ситуації порушення права