За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГлавнаяПоискПомощьМетодики   Учебный практикум   Путеводитель   Документы   Судебная практикаУкраинский Русский
 
Присылайте ваши замечания и пожеланияБиблиотека   Словарь   Ресурсы интернет
  Методика   

Право на презумпцію невинуватості  Право на презумпцію невинуватості

 
Практикумы
Порушення права на презумпцію невинуватості в трудових правовідносинах.
Ключові слова

Право на працю (ст. 43 Конституції України) – означає право особи заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується. В Україні держава гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. Згідно з цим важливим положенням держава зобов'язується здійснювати програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів, а також захищати право на своєчасне отримання винагороди за працю.

Презумпція невинуватості (презумпція – лат. praesumptio, від praesumo – передбачаю, угадую) – правовий принцип, за яким щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.

Вирок - рішення, винесене судом у результаті судового розгляду кримінальної справи яке містіть висновок про винність або невинність підсудного у вчиненні злочину і про застосування або незастосування до нього кримінального покарання.

Виправдувальний вирок – постановляється у випадках, якщо не встановлено події злочину, якщо в діянні підсудного немає складу злочину, а також, коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Вина – психічне ставлення особи до здійснюваних нею протиправних дій (діяння) та їх наслідків. Виступає у формі умислу (прямого чи непрямого) і необережності (недбалості та самовпевненості).

Звільнення з роботи за ініціативою власника – розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу на підставах і у порядку, передбачених законодавством. 3. з р. за і. в. можливе у випадках: ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства чи скорочення чисельності або штату працівників; невідповідності працівника займаній посаді; систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, тощо.

Праценаймач – власник або уповноважений ним орган, наділений правом прийому на роботу і звільнення з роботи відповідно до законодавства.

Посадова особа – особлива категорія службовців державних і громадських органів, установ, організацій, підприємств, які займають постійно або тимчасово, за призначенням, вибором чи в іншому встановленому порядку передбачені штатним розписом посади і правомочні здійснювати юридичне значимі дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин. Зміст і обсяг таких дій різні і визначаються займаною посадою. В межах своєї компетенції одні П. о. мають право призначення (прийому) на роботу і звільнення, видання правових актів, інші є розпорядниками кредитів, можуть застосовувати щодо підлеглих, разом або за погодженням з профкомом, заходи заохочення, а за необхідності – дисциплінарного впливу.

Трудові спори – суперечності, що виникають між працівниками, з одного боку, та власником або уповноваженим ним органом – з другого, з питань, пов'язаних із застосуванням трудового законодавства або встановленням умов праці.

Трудовий договіругода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, відповідно до якої працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП України).


Вступ  Вступ
Перелік нормативно-правових актів  Перелік нормативно-правових актів