володіння– фактичне утримання речі,
законне або протиправне перебування майна у конкретної фізичної або юридичної особи .Володіння
може бути відділене від власності, тобто. може здійснюватись за договором оренди, застави,
відповідальної охорони, комісії тощо;
майно– матеріальні блага,
які є об'єктом речових прав (права власності, повного господарського відання, оперативного
управління, сервітутів, суперфіцію та ін ). Включає до себе не лише речі але й майнові права
певної особи;
майнові права- суб'єктивні
права учасників правовідносин, які пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном,
а також з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу і обміну майна;
арешт (майна)- різновид
обмежень повноважень власника, який застосовується в цивільному та кримінальному судочинстві;
опис майна – процесуальна
дія ,яка передбачає визначення та опис належного особі майна, який здійснює судовий виконавець
на виконання рішення суду в цивільній справі із застосуванням такого заходу примусового
виконання, як звернення стягнення на майно боржника, а також на виконання ухвали суду про
забезпечення позову;
повноваження власника
–належність власникові прав володіння, користування і розпорядження майном у межах, встановлених
законодавством;
податки – обов'язкові
платежі, що мають сплачувати юридичні та фізичні особи для покриття державних видатків;
право власності– система
правовідносин, які закріплюють і охороняють належність матеріальних і духовних (інтелектуальних)
благ певним особам чи колективам, передбачають обсяг і зміст прав власника щодо належного йому
майна або іншого блага, способи і межі здійснення цих прав;
примусове стягнення-
вилучення майна без згоди власника уповноваженими на це органми по належній правовій
процедурі;
вилучення майна- втрата
особою права власності на майно, яка відбувається за рішенням уповноважених державних
органів;
адміністративний арешт майна
(активів)- тимчасове обмеження повноважень власника, що застосовується в податкових
відносинах за рішенням керівників відповідних органів;
конфіскація майна (як різновид
додаткового кримінального покарання)- примусове безоплатне вилучення у власність держави
всього або частини майна, яке є особистою власністю засудженого, а також належної йому
частки в спільній власності. Застосовується у випадках, передбачених законом на підставі рішення
суду.