За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГлавнаяПоискПомощьМетодики   Учебный практикум   Путеводитель   Документы   Судебная практикаУкраинский Русский
 
Присылайте ваши замечания и пожеланияБиблиотека   Словарь   Ресурсы интернет
раздвижные пластиковые двери
  Методика   

Право громадян на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, попереднього слідства та суду  Право громадян на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, попереднього слідства та суду

 
Практикумы
Відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів дізнання, слідства, прокуратури та суду.
Запитання та відповіді

Як можна оскаржити санкцію прокурора на арешт?

Ст. 2363 Кримінально-процесуального кодексу - “Оскарження в суд санкції прокурора на арешт” –передбачає, що санкція прокурора може бути оскаржена арештованою особою, його захисником, законним представником в районний (міський) суд за місцем знаходження прокурора, який санкціонував арешт суду.

Скарга подається в суд безпосередньо або через адміністрацію місць попереднього ув'язнення, яка зобов'язана протягом доби направити скаргу у відповідний суд.

Питання щодо оскарження санкції прокурора розглядалися на Пленумі Верховного Суду, який прийняв постанову "Про деякі питання, що виникають при застосуванні судами законодавства, яке передбачає оскарження до суду санкції прокурора на арешт ”,від ЗО вересня 1994 року № 101.

При цьому підкреслюється, що до суду може бути оскаржена лише санкція прокурора на арешт підозрюваного або обвинуваченого. Не може бути подана скарга в суд на рішення слідчого, органу дізнання про застосування такого запобіжного заходу як взяття під варту, про продовження строку тримання під вартою, а також рішення суду (судді) про обрання такого запобіжного заходу як взяття під варту, про продовження строку тримання під вартою, а також рішення суду (судді) про обрання такого запобіжного заходу як взяття під варту підсудного. Тобто, йдеться тільки про оскарження санкції прокурора на арешт.

Хто може звернутися із скаргою на дії прокурора щодо санкціонування арешту вказано безпосередньо в ст. 2363 Кримінально-процесуального кодексу: арештована особа, її захисник або законний представник неповнолітнього. Цей перелік вичерпний: ніхто інший не має права оскаржити рішення прокурора про взяття під варту.

Під законними представниками розуміються, згідно ст. 32 п. 10 Кримінально-процесуального кодексу — батьки, опікуни, піклувальники або представники тих установ і організацій, під опікою або піклуванням яких знаходиться арештована особа.

Скарга може бути подана до суду у будь-який момент розслідування кримінальної справи, але тільки до моменту направлення справи прокуророві з обвинувальним висновком.

Скарга на санкцію прокурора на арешт розглядається районним (міським) судом за місцем знаходження прокурора, який дав таку санкцію. Якщо оскаржується санкція військового або міжобласного прокурора на арешт, то вона розглядається відповідно військовим судом гарнізону або міжобласним судом.

Який порядок розгляду судом скарги на санкцію прокурора на арешт?

У разі неможливості розглянути скаргу за місцем знаходження прокурора, який дав санкцію на арешт, справа передається головою суду вищого рівня в інший відповідний суд.

Матеріали, на підставі яких прокурор дав санкцію на арешт підозрюваного або обвинуваченого, надаються суду прокурором, дії якого оскаржуються, після вимоги суду.

При цьому в суд направляються завірені належним чином копії матеріалів, на підставі яких була дана санкція на арешт, в тому числі: копію постанови про порушення кримінальної справи, про притягнення як обвинуваченого, обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, копії протоколів затримання та допиту підозрюваного чи обвинуваченого.

При необхідності суддя може витребувати і інші матеріали, які можуть мати значення при вирішенні скарги, наприклад, про сімейний стан, стан здоров'я арештованої особи тощо. До скарги можуть бути надані будь-які документи, які на думку авторів скарги можуть мати значення для правильного і об'єктивного розгляду скарги.

Про день розгляду скарги суд зобов'язаний повідомити особу, яка подала скаргу, прокурора, дії якого оскаржуються. Але неявка вказаних осіб в судове засідання не є перешкодою для розгляду судом скарги, за винятком тих випадків, коли суд визнає за необхідне вислухати пояснення особи, яка подала скаргу, в тому числі і заарештованого.

Яке рішення може прийняти суд по скарзі на санкцію прокурора?

Суддя по результату розгляду скарги на санкцію прокурора виносить постанову. Постанова може бути або про скасування санкції прокурора на арешт, або про залишення санкції без задоволення. Постанова в усякому разі повинна бути мотивована.

Для винесення постанови про скасування санкції на арешт повинні бути порушення закону з боку прокурора при дачі санкції на арешт (порушення вимог ст. 148 Кримінально-процесуального кодексу про підстави для застосування запобіжного заходу, ст. 150 — не враховані обставини при дачі санкції, статей 155-157 — взяття під варту, строки знаходження під вартою, допит підозрюваного або обвинуваченого і обов'язковий допит неповнолітнього), а також вимоги Закону України "Про запобіжне затримання особи" від 29.07.1994 року.

Відповідно до вимоги ст. 236" Кримінально-процесуального кодексу, при винесенні постанови про скасування санкції на арешт, заарештований підлягає негайному звільненню з-під варти, а особа, яка веде провадження по справі, зобов'язана протягом трьох діб з моменту одержання постанови судді вирішити питання про інший запобіжний захід. При цьому в постанові Пленуму Верховного Суду зазначається, що якщо при розслідуванні справи будуть виявлені нові обставини, що не були враховані при розгляді скарги судом, прокурор може знову дати санкцію на арешт цієї особи.

Постанова судді направляється особі, в провадженні якої знаходиться кримінальна справа, прокурору, який давав санкцію на арешт, особі, яка звернулася із скаргою на дії прокурора.

Постанова судді не може бути оскаржена в касаційному порядку, але може бути опротестована відповідно до ст. 384 Кримінально-процесуального кодексу.

Якщо суддя розглядав скаргу на санкцію прокурора, то згідно з п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду від 30 вересня 1994 року № 10, він не може брати участь у розгляді кримінальної справи, як передбачено і ст. 54 Кримінально-процесуального кодексу — "Обставини, які виключають участь судді у розгляді справи".

 

Чи обов'язково необхідно користуватися послугою захисника, чи особа може здійснювати захист самостійно?

Ні, користуватися послугами захисника необов'язково. Дійсно, особа може захищатися самостійно. Але участь захисника передбачає надання необхідної правової допомоги підозрюваному, обвинуваченому і, нарешті, підсудному. За згодою підсудного захисниками можуть бути близькі родичі, опікуни чи піклувальники.

Відповідно до ст. 44 Кримінально-процесуального кодексу захисник допускається до участі в справі:

1) з моменту пред'явлення обвинувачення, а у разі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, або застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту — з моменту оголошення їй протоколу про затримання або постанови про застосування запобіжного заходу, але не пізніше 24 годин з моменту затримання;

2) у справах про суспільне небезпечні діяння, вчинені особами у стані неосудності, а також про злочини осіб, які захворіли на душевну хворобу після вчинення злочину, захисник допускається до участі у справі з моменту отримання доказів про душевне захворювання особи;

3) у разі, коли дізнання або попереднє слідство не провадилося, захисник допускається до участі в справі після віддання обвинуваченого до суду;

4) по справам про суспільне небезпечні діяння, вчинені неповнолітніми, які не досягай віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, захисник допускається до участі з моменту ознайомлення неповнолітнього та його батьків або осіб, які їх замінюють, з постановою про закриття справи і з матеріалами справи, а в разі поміщення неповнолітнього у приймальник-розподільник — не пізніше 24 годин з моменту поміщення.


Закон передбачає можливість відмови від захисника. Так, ст. 46 Кримінально-процесуального кодексу зазначає, що підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь-який момент провадження у справі відмовитися від захисника. Така відмова допускається тільки з ініціативи вказаних осіб.

Про відмову від захисника особа, яка провадить дізнання, слідство складає протокол, а якщо відмову заявив підсудний, суддя виносить постанову.

Але законом передбачені випадки, коли відмова від захисника не може братися до уваги і не приймається. Відмова не приймається у випадках:

1) у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років;

2) у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі та інші), не можуть самі реалізувати своє право на захист;

3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство;

4) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає смертну кару;

5) при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру.

Якщо з числа вказаних вище осіб, відмова яких від захисника не приймається, то особа, яка провадить дізнання, слідство або суд чи суддя, які повинні розглядати справу, згідно з вимогами ст. 47 Кримінально-процесуального кодексу, призначають захисника.

Коли застосовується Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 р.?

Вказаний Закон прийнято Верховною Радою 1 грудня 1994 року. Крім Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 р., на його виконання наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, Міністерства фінансів від 4 березня 1996 року № 6/5, 3, 41 за погодженням з Верховним Судом, МВС, СБУ затверджено Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 р.

Ст. 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 р. дає перелік, коли шкода, завдана громадянинові, підлягає відшкодуванню, якщо вона завдана внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи, обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених Законами "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.

У вказаних випадках завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

У пункті 2 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" № 6/5/3/41 від 04.03.1996 р.зазначено, що Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 р. встановлює поновлення порушених у зв'язку з цим трудових, службових, пенсійних, житлових, інших особистих і майнових прав, а також визначає органи, на які покладається вчинення

1. У цьому значенні санкція — це частина правової норми, статті закону, в якій вказується на правові наслідки порушення даного закону, наприклад, за вбивство санкція ст. 93 КК України передбачає позбавлення волі на такий-то строк.

За яких умов і на яких підставах виникає право у особи на відшкодування шкоди?

Право на відшкодування шкоди у розмірах і в порядку, передбачених Законом, виникає у випадках:

1) винесення виправдувального вироку суду;

2) закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину;

3) відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи з підстав, які викладені у Законі.

4) закриття справи про адміністративне правопорушення. Право на відшкодування шкоди, завданої оперативно-розшуковими заходами до порушення кримінальної справи, виникає за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було прийнято рішення про порушення за результатами цих заходів кримінальної справи або таке рішення було скасовано,

Згідно з вимогами п. З Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" № 6/5/3/41 від 04.03.1996 р., право на відшкодування шкоди у громадянина, який був незаконно засуджений судом, виникає у випадку повної його реабілітації.

Яка шкода підлягає відшкодуванню?

Ст. 3 Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянам незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду” від 01.12.1994 р. передбачає можливість відшкодування шкоди у таких випадках:

1) коли громадянин втратив заробіток та інші грошові доходи внаслідок незаконних дій органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду;

2) коли конфісковане майно або звернено в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт.

При цьому під майном Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 р. передбачає гроші, грошові вклади і відсотки від них, цінні папери та відсотки від них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності;

3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;

5) моральна шкода, заподіяна незаконними діями.

Як обчислюється заробіток, що підлягає відшкодуванню ?

  1. для робітників і службовців - у порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів від 8 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" та від 16 травня 1995 року "Про внесення змін І доповнень до Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 8 лютого 1995 року № 100.

  2. для членів кооперативу, колгоспу — у порядку, передбаченому в Положенні про оплату праці в даному кооперативі, колгоспі. В тому разі, копи такий порядок не встановлено, середньомісячний заробіток обчислюється шляхом поділу на 12 суми річного доходу, який сплачено кооперативом, колгоспом за обсяг виконаних робіт і кінцеві результати праці в попередньому господарському році;

3) для інших громадян, які не відносяться до категорії робітників і службовців, — шляхом поділу на 12 суми річного доходу за попередній рік. В даному випадку йдеться про доходи осіб вільних професій (художників, письменників тощо); осіб, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю в сфері кустарно-ремісничих промислів, сільського господарства, побутового обслуговування населення та іншими видами діяльності, основаними виключно на особистій праці цих осіб, членів Їх сімей; а також стипендії, що виплачується в період навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах освіти, училищах і на курсах.

Якщо громадяни, які зазначені в підпунктах 1 і 3 цього пункту Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" № 6/5/3/41 від 04.03.1996 р., з поважних причин працювали менше року (місяця), сума заробітку (доходу), що була виплачена, ділиться на відповідне число місяців (днів). Поважними причинами визнається служба в Збройних Силах, навчання тощо.

Обчислення середньомісячного заробітку провадиться з дотриманням передбаченого законодавством коригування втраченого громадянином заробітку.

У тих випадках, коли не можна визначити доход громадянина, або коли громадянин не мав певних джерел доходів з поважних причин, розмір шкоди визначається виходячи з встановленого законодавством мінімуму заробітної плати. Не можна визначити доход громадянина, якщо ще не наступив термін подачі декларації, або з інших причин. Наприклад громадянин не мав певних джерел доходу на протязі перших трьох місяців після звільнення із Збройних Сил чи інших військових формувань, створених відповідно до законодавства, або закінчення середньої школи, або в разі хвороби тощо.

Кому переходить право на відшкодування шкоди у разі смерті громадянина ?

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 р., у разі смерті громадянина якому заподіяна шкода, право на відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 і 4 ст. 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 р., переходить на його спадкоємців. Спадкоємцям, орган, який вів справу (МВС, Генеральна прокуратура, суд, Служба безпеки), згідно з вимогами п. 6 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" № 6/5/3/41 від 04.03.1996 р.одночасно з повідомленням про закриття справи в стадії дізнання, попереднього слідства або з копією виправдувального вироку, що набрав законної сили, або постановою (ухвалою) суду (судді) направляє повідомлення, в якому роз'яснює, куди, протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.

У повідомленні зазначається перелік тільки тих вимог, на які даний громадянин має право претендувати. Якщо місце проживання спадкоємців невідоме, повідомлення 'їм направляється не пізніше 5 днів з дня їх звернення до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури І суду.

Хто і в якому порядку визначає розмір заподіяної шкоди ?

Розмір шкоди, яка відшкодовується, передбаченої в пунктах 1, 3, 4 ст. 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 р., залежно від того, який орган провадив слідчі дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня повернення громадянина визначають відповідні органи дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо справу закрито судом при розгляді її в касаційному порядку або в порядку нагляду, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.

Для визначення розміру шкоди, громадянин, відповідно до п., 11 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" № 6/5/3/41 від 04.03.1996 р., після одержання повідомлення може звернутися у орган, який вів дізнання, попереднє слідство або до суду, який розглядав справу у першій інстанції, для визначення розміру заподіяної йому шкоди.

Той орган, що здійснював слідчі дії чи розглядав справу, вимагає від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди і згідно з вимогою п. 12 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" № 6/5/3/41 від 04.03.1996 р.виносить ухвалу. В постанові (ухвалі) повинно бути зазначено:

— найменування органу (службової особи), що виносить постанову (ухвалу), дату її винесення;

— дата засудження громадянина, притягнення до кримінальної відповідальності, застосування як запобіжного заходу взяття під варту, накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт;

— дата і підстави винесення виправдувального вироку, скасування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, закриття кримінальної справи або закриття справи про адміністративне правопорушення;

— зміст вимог громадянина (стягнення заробітку, виплачених штрафів, судових витрат, сум за надання юридичної допомоги);

— докладний розрахунок втраченого громадянином заробітку (доходу) з посиланням на документи, на підставі яких проведено розрахунок (розмір середньомісячного заробітку, період, протягом якого громадянин був відсторонений від попередньої посади, перебував під вартою як запобіжного заходу, відбував покарання або адміністративне стягнення);

— сума податків, що підлягає утриманню за цей період, підсумкова сума, що підлягає виплаті в рахунок втраченого заробітку;

— розмір штрафів, судових витрат та інших сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) у зв'язку з незаконними діями;

— розмір сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) на користь установи (адвоката), яка надала юридичну допомогу;

Як фактично відшкодовується шкода ?

Порядок відшкодування шкоди передбачений п. 13 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" № 6/5/3/41 від 04.03.1996 р.. Ним передбачено, що не пізніше трьох діб після винесення постанови або ухвали про розмір шкоди, її копія, завірена гербовою печаткою, надсилається громадянинові або його спадкоємцям, яку вони пред'являють за місцем свого проживання у районний фінансовий відділ для одержання чека на вказану суму.

Відшкодування шкоди провадиться за рахунок державного бюджету. Фінансовий орган, до якого звернувся громадянин, надсилає до обласного фінансового управління заявку, в якій вказує суму, що потребує відшкодування, а обласне управління -- до Міністерства фінансів. Останній перераховує вказані кошти на рахунок обласного управління, а воно — фінансовому органу, в установі банку,


Виплата громадянинові суми відшкодування провадиться установою банку на підставі чека фінансового органу з його рахунку по державному бюджеті.

Чек громадянину видається фінансовим органом за місцем його проживання на момент пред'явлення вимоги не пізніше 5 днів після пред'явлення ним копії постанови (ухвали) відповідного органу про розмір шкоди.

Який порядок повернення громадянину майна?

Майно, незаконно конфіскованого у громадянина, повертається згідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 р. в натурі, а в разі неможливості повернення в натурі його вартість відшкодовується за рахунок тих підприємств, установ, організацій, яким воно передано безоплатно,

Вартість жилих будинків, квартир, інших споруд Відшкодовується лише у рaзі, якщо зазначене майно не збереглося в натурі і громадянин відмовився від надання йому рівноцінного жилого приміщення з безоплатною передачею у його власність або у разі згоди на це громадянина, Вартість втраченого житла відшкодовується виходячи з ринкових пін, що діють на момент звернення громадянина про відшкодування шкоди.

У випадку, коли майно було передано за плату, питання відшкодування його вартості за вимогою громадянина вирішує фінансовий орган, якщо кошти за майно надійшли до державного бюджету, або інший орган, що одержав кошти за це майно. Рішення цих органів можуть бути оскаржені в суд, як передбачено п. 14 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" № 6/5/3/41 від 04.03.1996 р.

Якщо майно було знищене, втрачене або пошкоджене під час знаходження у розпорядженні органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду, з вимогою відшкодувати вартість майна громадянин має право звернутися до цих органів, а якщо неможливість повернення майна в натурі виникла після передачі його фінансовому органу, вимога пред'являється до нього.

Як вирішується питання про трудовий стаж громадянина ?

Це питання регулюється ст. ст. 6, 7 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 р. і п. 19 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" № 6/5/3/41 від 04.03.1996 р. Громадянин, який був незаконно звільнений з роботи чи посади у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на роботі чи посаді, а в разі неможливості такого поновлення, йому має бути надана державною службою зайнятості населення інша підходяща робота. Неможливість поновлення на роботі може бути, коли ліквідоване підприємство, установа, організація, де він працював, або скорочена посада тощо.

Робота або посада надається громадянинові не пізніше місячного терміну з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з моменту набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

Якщо у цих випадках зроблено у трудовій книжці запис про звільнення з роботи, він визнається недійсним і на вимогу громадянина власник або уповноважений ним орган у триденний термін видає громадянину дублікат трудової книжки без запису, який визнано недійсним.

Термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи, зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби і безперервного стажу роботи.

Трудовий стаж робітників і службовців, а також стаж роботи осіб, які працювали на підставі членства (в кооперативі, колгоспі тощо), обчислений із зарахуванням періодів, визначених вище, враховується при наданні робітникам, службовцям і зазначеним особам різних пільг і переваг, в тому числі при призначенні пенсій і допомоги по державному соціальному страхуванню. Робітникам і службовцям цей стаж враховується також при призначенні пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, при встановленні розмірів місячних ставок (посадових окладів) залежно від тривалості роботи за спеціальністю, а також при виплаті разової винагороди або відсоткових надбавок за вислугу років.

 

Як повертається займане раніше жиле приміщення ?

Згідно з вимогами ст. 9 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 р. і п. 21 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" № 6/5/3/41 від 04.03.1996 р., місцеві органи влади і самоврядування протягом місяця з дня звернення повертають громадянинові, який втратив право користуватися жилим приміщенням внаслідок незаконного засудження, раніше займане жиле приміщення, а в разі неможливості повернення надають йому поза чергою протягом шести місяців з дня звернення в тому ж населеному пункті рівноцінне впорядковане жиле приміщення з урахуванням складу сім'ї та діючих норм жилої площі

Неможливість повернення раніше займаного жилого приміщення може бути, коли будинок знесений або перебудований в нежилий, після капітального ремонту жиле приміщення, яке займав громадянин, більше не існує або воно суттєво зменшено в розмірі, жиле приміщення у встановленому законом порядку надано іншому громадянинові тощо.

 

Коли повертаються звання і нагороди особи, або спростовуються відомості про неї у засобах масової інформації ?

Ст. 10 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 р. передбачено, що якщо громадянин у зв'язку з незаконним засудженням був позбавлений військових або інших звань, а також державних нагород, йому поновлюються знання і повертаються нагороди.

Згідно з п. 24 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" № 6/5/3/41 від 04.03.1996 р., якщо відомості про засудження або притягнення громадянина до кримінальної відповідальності, застосування до нього як запобіжного заходу взяття під варту чи накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт були опубліковані в пресі, то на вимогу цього громадянина, а в разі його смерті — на вимогу його родичів чи органу дізнання, слідчого, прокурора або суду редакція повинна протягом одного місяця зробити повідомлення про рішення, що реабілітує громадянина.

Відповідно до норми ст. 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" “Спростування інформації" — спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком "Спростування" на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується.

Редакція зобов'язана в строк, що не перевищує одного місяця з дня надходження вимоги, опублікувати і письмово повідомити заявника про строк і час публікації спростування.


Як відшкодувати моральну шкоду ?

Відповідно до п. 17 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" № 6/5/3/41 від 04.03.1996 р., моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно із Законом України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянам незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду” від 01.12.1994 р. відшкодування провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Питання відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом згідно з чинним законодавством у відповідних ухвалах. Якщо для з'ясування обставин щодо наявності у громадянина моральної шкоди виявиться потреба в спеціальних знаннях, суд може призначити належну експертизу, висновок якої оцінюється поряд з іншими доказами у справі. Розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Відшкодування моральної шкоди відповідно до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 01.12.1994 р. проводиться за рахунок коштів державного бюджету.


Судова та позасудова практика  Судова та позасудова практика