КОНВЕНЦIЯ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ I ОСНОВНИХ СВОБОД ЛЮДИНИ (РИМ, 4.XI.1950) 1)
ДАТА РАТИФIКАЦIЇ: 17.07.97 р., Закон України N 475/97-ВР (текст ратифiковано iз застереженнями)
Уряди, якi пiдписали цю Конвенцiю, будучи членами Ради Європи,
беручи до уваги Загальну декларацiю прав людини, проголошену Генеральною Асамблеєю Органiзацiї Об'єднаних Нацiй 10 грудня 1948 року,
враховуючи, що ця Декларацiя має на метi забезпечити загальне i ефективне визнання i дотримання прав, якi в нiй проголошенi,
враховуючи, що метою Ради Європи є досягнення бiльшого єднання мiж її членами i що одним iз методiв, за допомогою якого ця мета має бути досягнута, є дотримання i подальше здiйснення прав i основних свобод людини,
знову пiдтверджуючи свою глибоку вiру в тi основнi свободи, якi складають пiдвалини справедливостi i миру в усьому свiтi i якi найкращим чином здiйснюються, з одного боку, завдяки дiйовiй полiтичнiй демократiї, а з iншого боку, завдяки загальному розумiнню i дотриманню прав людини, вiд яких вони залежать,
сповненi рiшучостi як уряди європейських країн, що дотримуються єдиних думок i мають спiльну спадщину в полiтичних традицiях, iдеалах, свободi i верховенствi права, зробити першi кроки для забезпечення колективного здiйснення деяких iз прав, проголошених в Загальнiй декларацiї, погодились про таке:
|
