За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Міжнародні нормативні акти  
Конвенція про захист прав і основних свобод,1950 рік.
Стаття 1
:: Міжнародні нормативні акти
Бібліографічний описЗмістПовний текстЗв'язок по розділам знань

Стаття 1

Iснуючий текст роздiлiв II-IV Конвенцiї (статтi 19 - 56) i Протокол N 2, який надає Європейському суду з прав людини повноваження робити консультативнi висновки, замiнюються нижченаведеним роздiлом II Конвенцiї (статтi 19 - 51):

"Роздiл II Європейський суд з прав людини

Стаття 19 Створення Суду.

Для забезпечення виконання Високими Договiрними Сторонами їхнiх зобов'язань за Конвенцiєю та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини (далi - "Суд"), який функцiонує на постiйнiй основi.

Стаття 20 Склад суддiв.

Суд складається з такого числа суддiв, яке вiдповiдає кiлькостi Високих Договiрних Сторiн.

Стаття 21 Критерiї добору суддiв

1. Суддi повиннi мати високi моральнi якостi та квалiфiкацiю, необхiдну для призначення на високу судову посаду, або бути юристами з визнаним авторитетом.

2. Суддi засiдають в Судi у своїй особистiй якостi.

3. Впродовж строку їхнiх повноважень суддi не можуть займатися нiякою дiяльнiстю, несумiсною з їх незалежнiстю, неупередженiстю або вимогами, що пред'являються до штатних посадових осiб; усi питання, якi виникають у зв'язку iз застосуванням цього пункту, вирiшуються Судом.

Стаття 22 Вибори суддiв

1. Суддi обираються Парламентською асамблеєю вiд кожної Високої Договiрної Сторони бiльшiстю поданих голосiв iз трьох кандидатiв, висунутих Високою Договiрною Стороною.

2. Така ж процедура застосовується пiд час довиборiв до Суду у випадку приєднання нових Високих Договiрних Сторiн, а також при заповненнi вакансiй, що виникли.

Стаття 23 Строк повноважень

1. Суддi обираються строком на шiсть рокiв. Вони можуть бути переобраними. Однак строк повноважень половини суддiв, обраних на перших виборах, закiнчується через три роки.

2. Суддi, повноваження яких мають закiнчитися в кiнцi першого трирiчного перiоду, визначаються Генеральним секретарем Ради Європи за жеребом одразу ж пiсля їх обрання.

3. З метою забезпечення, по можливостi, поновлення кожнi три роки повноважень половини суддiв, Парламентська асамблея може до початку будь-яких наступних виборiв вирiшити, що тривалiсть строку або строкiв повноважень одного або декiлькох суддiв, якi мають бути обраними, становитиме перiод, iнший нiж шiсть рокiв, але не бiльше дев'яти i не менше трьох рокiв. 4. У випадках, коли йдеться про бiльше нiж один строк повноважень i коли Парламентська асамблея застосовує попереднiй пункт, розподiл строкiв повноважень здiйснюється Генеральним секретарем Ради Європи за жеребом одразу ж пiсля виборiв.

5. Суддя, обраний для замiщення суддi, строк повноважень якого не минув, займає посаду протягом решти частини строку повноважень свого попередника.

6. Строк повноважень суддiв закiнчується, якщо вони досягають70-рiчного вiку.

7. Суддi займають свою посаду до їх замiщення. Пiсля замiщення вони продовжують, однак, займатися тими справами, якi вже знаходяться у них на розглядi.

Стаття 24 Звiльнення

Жоден суддя не може бути звiльнений з посади, якщо рiшення про його невiдповiднiсть встановленим вимогам не буде ухвалене iншими суддями бiльшiстю у двi третини голосiв.

Стаття 25 Канцелярiя та судовi секретарi

Суд має канцелярiю, функцiї i органiзацiя якої визначаються у правилах процедури Суду. Суду у його дiяльностi надають допомогу судовi секретарi.

Стаття 26 Пленарнi засiдання Суду

На пленарних засiданнях Суду:

a) обирається його Голова та один або два заступники Голови строком на три роки; вони можуть бути переобраними;

b) створюються палати на визначений строк;

c) обираються голови палат Суду; вони можуть бути переобраними;

d) приймаються правила процедури Суду; та

e) обираються Секретар Суду та один або декiлька заступникiв Секретаря.

Стаття 27 Комiтети, палати та Велика палата

1. Суд розглядає поданi йому справи в комiтетах iз трьох суддiв, палатах iз семи суддiв та Великiй палатi iз сiмнадцяти суддiв. Палати Суду створюють комiтети на визначений строк.

2. Як член палати та Великої палати ex officio засiдає суддя, обраний вiд зацiкавленої держави-учасницi або, у його вiдсутнiсть чи у разi його неспроможностi взяти участь у засiданнi, особа, яка визначається за вибором такої держави i засiдає як суддя.

3. До складу Великої палати входять також Голова Суду, заступники Голови, голови палат та iншi суддi, якi визначаються вiдповiдно до правил процедури Суду. Якщо справа передається на розгляд Великої палати згiдно зi статтею 43, у Великiй палатi не може засiдати жоден суддя з палати, яка ухвалила судове рiшення, за винятком голови палати та суддi, який засiдав вiд зацiкавленої держави-учасницi.

Стаття 28 Заяви комiтетiв про неприйнятнiсть

Комiтет може, одностайним голосуванням, визнати неприйнятною або вилучити iз свого реєстру справ iндивiдуальну заяву, подану згiдно зi статтею 34, якщо таке рiшення може бути ухвалене без подальшого розгляду. Рiшення Комiтету є остаточним.

Стаття 29 Рiшення палат про прийнятнiсть та суть заяв

1. Якщо згiдно зi статтею 28 нiякого рiшення не ухвалюється, палата вирiшує про прийнятнiсть та суть iндивiдуальних заяв, поданих згiдно зi статтею 34.

2. Палата приймає рiшення про прийнятнiсть та суть державних заяв, поданих згiдно зi статтею 33.

3. Рiшення про прийнятнiсть ухвалюється окремо, якщо Суд, у виняткових випадках, не прийме iншого рiшення.

Стаття 30 Передача юрисдикцiї Великiй палатi

Якщо справа, яку розглядає палата, порушує серйозне питання щодо тлумачення Конвенцiї чи протоколiв до неї або якщо вирiшення питання, яке вона розглядає, може призвести до результату, несумiсного з рiшенням, ухваленим Судом ранiше, палата може у будь-який час до прийняття свого рiшення передати свою юрисдикцiю Великiй палатi, якщо жодна iз сторiн у справi не заперечує проти цього.

Стаття 31 Повноваження Великої палати

Велика палата: a) приймає рiшення щодо заяв, поданих згiдно зi статтею 33 або статтею 34, якщо палата передала свою юрисдикцiю згiдно зi статтею 30 або якщо справа була передана їй на розгляд згiдно зi статтею 43; та b) розглядає запити про надання консультативних висновкiв, поданi згiдно зi статтею 47.

Стаття 32 Юрисдикцiя Суду

1. Юрисдикцiя Суду поширюється на всi питання, якi стосуються тлумачення та застосування Конвенцiї i протоколiв до неї i як i передаються йому на розгляд вiдповiдно до статей 33, 34 i 47.

2. У випадку виникнення спору щодо юрисдикцiї Суду спiр вирiшується Судом.

Стаття 33 Мiждержавнi справи

Будь-яка Висока Договiрна Сторона може передати на розгляд Суду будь-яке, на її думку, порушення положень Конвенцiї та протоколiв до неї iншою Високою Договiрною Стороною.

Стаття 34 Iндивiдуальнi заяви

Суд може приймати вiд будь-якої особи, неурядової органiзацiї або групи осiб заяви про порушення однiєю з Високих Договiрних Сторiн її прав, викладених у Конвенцiї або протоколах до неї. Високi Договiрнi Сторони зобов'язуються не перешкоджати нiяким чином ефективному здiйсненню цього права.

Стаття 35 Критерiї прийнятностi

1. Суд може прийняти справу до розгляду тiльки пiсля того, як були використанi всi нацiональнi засоби захисту, вiдповiдно до загальновизнаних норм мiжнародного права i впродовж шести мiсяцiв вiд дати прийняття остаточного рiшення.

2. Суд не розглядає iндивiдуальнi заяви, поданi згiдно зi статтею 34, якщо вони: a) анонiмнi; або b) за своєю суттю порушують питання, що вже було розглянуте Судом або вже розглядалось шляхом iншої процедури мiжнародного розслiдування чи врегулювання, i якщо вони не мiстять нiякої нової вiдповiдної iнформацiї.

3. Суд визнає неприйнятною будь-яку iндивiдуальну заяву, подану згiдно зi статтею 34, якщо ця заява, на його думку, несумiсна з положеннями Конвенцiї або протоколiв до неї, явно не обгрунтована або є зловживанням правом на оскарження.

4. Суд вiдхиляє будь-яку заяву, якщо вiн вважає її неприйнятною згiдно з цiєю статтею. Вiн може ухвалити таке рiшення на будь-якiй стадiї судового розгляду.

Стаття 36 Участь третьої сторони

1. У всiх справах, якi розглядаються палатою або Великою палатою, Висока Договiрна Сторона, громадянин якої є заявником, має право викладати свої мiркування у письмовiй формi i брати участь у слуханнях.

2. Голова Суду може, в iнтересах належного вiдправлення правосуддя, запропонувати будь-якiй Високiй Договiрнiй Сторонi, яка не є стороною у судовому розглядi, або будь-якiй вiдповiднiй особi, яка не є заявником, викласти свої мiркування у письмовiй формi або взяти участь у слуханнях.

Стаття 37 Вилучення заяв iз реєстру справ

1. Суд може на будь-якiй стадiї судового розгляду вилучити заяву iз свого реєстру справ, якщо обставини дозволяють зробити висновок, що: а) заявник не має намiру продовжувати пiдтримувати свою заяву; або b) спiр уже вирiшено; або c) на будь-якiй iншiй пiдставi, встановленiй Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим. Однак Суд продовжує розгляд заяви, якщо цього вимагає дотримання прав людини, визначених у Конвенцiї та протоколах до неї. 2. Суд може знову внести заяву у свiй реєстр справ, якщо, на його думку, обставини це виправдовують.

Стаття 38 Розгляд справ та процедура дружнього врегулювання

1. Якщо Суд визнає заяву прийнятною: а) вiн проводить разом iз представниками сторiн розгляд справи i, у разi необхiдностi, розслiдування, для ефективного здiйснення якого зацiкавленi держави створюють всi необхiднi умови; b) вiн надає свої послуги зацiкавленим сторонам з метою забезпечення дружнього врегулювання спору на основi поважання прав людини, визначених в Конвенцiї та протоколах до неї.

2. Судовий розгляд, який здiйснюється згiдно з пунктом 1b, є конфiденцiйним.

Стаття 39 Дружнє врегулювання

У разi досягнення дружнього врегулювання Суд вилучає справу iз свого реєстру, прийнявши вiдповiдне рiшення, в якому мiститься стислий виклад фактiв i досягнутого мiж сторонами рiшення.

Стаття 40 Слухання у вiдкритому засiданнi та доступ до документiв

1. Слухання проводяться у вiдкритому засiданнi, якщо Суд у виняткових випадках не ухвалить iншого рiшення. 2. Документи, якi подаються Секретарю, мають бути доступними для публiки, якщо Голова Суду не ухвалить iншого рiшення.

Стаття 41 Справедлива сатисфакцiя

Якщо Суд визнає факт порушення Конвенцiї або протоколiв до неї i якщо внутрiшнє законодавство вiдповiдної Високої Договiрної Сторони передбачає лише часткову сатисфакцiю, Суд, у разi необхiдностi, надає потерпiлiй сторонi справедливу сатисфакцiю.

Стаття 42 Рiшення палат

Рiшення палат стають остаточними вiдповiдно до пункту 2статтi 44.

Стаття 43 Передача справ на розгляд Великої палати

1. Впродовж трьох мiсяцiв вiд дати ухвалення рiшення палатою будь-яка сторона у справi може, у виняткових випадках, звернутися з проханням про передачу справи на розгляд Великої палати.

2. Колегiя iз п'яти суддiв Великої палати задовольняє таке прохання, якщо справа порушує серйозне питання щодо тлумачення або застосування Конвенцiї чи протоколiв до неї або важливе питання загального значення.

3. Якщо колегiя задовольняє прохання, Велика палата вирiшує справу шляхом ухвалення судового рiшення.

Стаття 44 Остаточнi судовi рiшення

1. Рiшення Великої палати є остаточним.

2. Рiшення палати стає остаточним:

a) якщо сторони заявляють про те, що вони не вимагатимуть передачi справи на розгляд Великої палати; або

b) через три мiсяцi вiддати постановлення рiшення, якщо прохання про передачу справи на розгляд Великої палати не було заявлене; або

c) якщо колегiя Великої палати вiдхиляє прохання про передачу справи на розгляд Великої палати згiдно зi статтею 43.

Стаття 45 Мотивування рiшень

1. Судовi рiшення та рiшення про прийнятнiсть або неприйнятнiсть заяв мають бути мотивованими.

2. Якщо судове рiшення цiлком або частково не виражає одностайної думки суддiв, кожний суддя має право окремо викласти свою думку.

Стаття 46 Обов'язкова сила судових рiшень та їх виконання

1. Високi Договiрнi Сторони зобов'язуються виконувати остаточне рiшення Суду у будь-якiй справi, в якiй вони є сторонами. 2. Остаточне рiшення Суду надсилається Комiтету мiнiстрiв, який здiйснює нагляд за його виконанням.

Стаття 47 Консультативнi висновки

1. Суд може, на запит Комiтету мiнiстрiв, робити консультативнi висновки з правових питань, якi стосуються тлумачення Конвенцiї та протоколiв до неї.

2. Такi висновки не поширюються на питання, якi стосуються змiсту чи обсягу прав i свобод, визначених у роздiлi I Конвенцiї та протоколах до неї, або на будь-яке iнше питання, яке Суд чи Комiтет мiнiстрiв можуть розглядати внаслiдок будь-якого провадження, що може бути порушене вiдповiдно до Конвенцiї.

3. Рiшення Комiтету мiнiстрiв про подання запиту щодо консультативного висновку Суду ухвалюється бiльшiстю голосiв представникiв, якi мають право засiдати в Комiтетi.

Стаття 48 Консультативна юрисдикцiя Суду

Суд вирiшує, чи вiдповiдає його консультативнiй компетенцiї, визначенiй у статтi 47, запит Комiтету мiнiстрiв про надання консультативного висновку.

Стаття 49 Мотивування консультативних висновкiв

1. Консультативнi висновки Суду мають бути мотивованими.

2. Якщо консультативний висновок цiлком або частково не виражає одностайної думки суддiв, кожний суддя має право окремо викласти свою думку.

3. Консультативнi висновки Суду надсилаються Комiтету мiнiстрiв.

Стаття 50 Витрати Суду

Витрати Суду оплачуються Радою Європи.

Стаття 51 Привiлеї та iмунiтети суддiв

Суддi пiд час виконання своїх обов'язкiв користуються привiлеями та iмунiтетами, передбаченими у статтi 40 Статуту Ради Європи i в угодах, укладених згiдно з цiєю статтею Статуту".

 

 next Стаття 1