За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Нормативний документ  
Про деякі питання практики застосування закону України "Про банкрутство" (витяг)
18.11.97 :: Нормативний документ
Бібліографічний описПовний текстЗв'язок з ресурсамиЗв'язок по розділам знань

Про деякі питання практики застосування закону України "Про банкрутство" (витяг)

ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

РОЗ'ЯСНЕННЯ

від 18 листопада 1997 року N 02-5/444 Арбітражним судам України

Про деякі питання практики застосування Закону України "Про банкрутство" від 12 травня 1999 року N 02-5/223, від 24 квітня 1999 року N 02-5/195, Із змінами і доповненнями, внесеними роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України від 15 липня 1998 року N 02-5/260,

(Витяг)

4. Згідно з пунктом 1 статті 5 Закону підставою для порушення арбітражним судом справи про банкрутство є письмова заява будь-кого з кредиторів, боржника, органів державної податкової служби або державної контрольно-ревізійної служби.

У відповідності з пунктом 2 статті 121 Конституції України та пунктом 6 частини другої статті 20 Закону України "Про прокуратуру" прокурори також мають право звертатись до арбітражного суду із заявами в інтересах громадян і держави в порядку, передбаченому Законом. Повноваження прокурора визначаються статтею 29 АПК.

5.1. Кредиторами, що мають право порушити справу про банкрутство, можуть бути будь-які фізичні або юридичні особи, котрі мають підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника, крім кредиторів, майнові вимоги яких повністю забезпечені заставою. Зазначені документи повинні свідчити про те, що боржник неспроможний задовольнити протягом одного місяця визнані ним претензійні вимоги або сплатити борг за виконавчими документами.

5.4. Кредиторами у розумінні цього Закону крім органів державної податкової і контрольно-ревізійної служби можуть бути також органи стягнення, зазначені в статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів", оскільки вони уповноважені державою здійснювати її функції щодо стягнення недоїмок та фінансових санкцій з платників до державного бюджету, державних цільових чи позабюджетних фондів.

5.6. Суб'єктами банкрутства можуть бути лише зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності юридичні особи, зокрема, державні підприємства, підприємства з часткою державної власності у статутному фонді, підприємства, закріплені за якими об'єкти згідно з чинним законодавством не підлягають приватизації.

Не можуть бути суб'єктами банкрутства відособлені підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення і под.). Споживчі кооперативи та сільськогосподарські виробничі кооперативи можуть бути суб'єктами банкрутства. Статтею 18 Закону України "Про споживчу кооперацію" передбачено можливість визнання банкрутом лише споживчого товариства, тому спілка споживчих товариств не може бути суб'єктом банкрутства, крім випадків реєстрації її як суб'єкта підприємницької діяльності.

(у зв'язку з цим абзац 4 вважати абзацом 5)

(абзац 4 підпункту 5.6 змінено згідно з роз'ясненням Вищого арбітражного суду від 24.04.99 р. N 02-5/195)

(підпункт 5.6 доповнено абзацом 4 згідно з роз'ясненням Вищого арбітражного суду від 15.07.98 р. N 02-5/260)

Згідно зі статтею 2 Закону (у редакції Закону України від 14.10.98) не може бути суб'єктом банкрутства казенне підприємство.

(абзац 3 підпункту 5.6 змінено згідно з роз'ясненням Вищого арбітражного суду від 24.04.99 р. N 02-5/195)

Оскільки згідно з частиною 3 статті 2 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи не ставлять за мету отримання прибутку, на них не поширюється дія Закону України "Про банкрутство".

У разі коли в установчих документах юридичної особи чітко не визначені зміст та мета її діяльності, арбітражному суду у відповідності з пунктом 4 статті 65 АПК, слід витребувати від Ліцензійної палати України дані Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності (пункт 3 Положення про Ліцензійну палату України, затвердженого Указом Президента України від 16 липня 1997 року N 648/97).