За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Нормативний документ  
Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України (витяг)
12.06.98 :: Нормативний документ
Бібліографічний описПовний текстЗв'язок з ресурсамиЗв'язок по розділам знань

Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України (витяг)

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА від 12 червня 1998 року N 16

Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України

25. Звернути увагу судів на те, що позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, на згоду передати дитину на усиновлення та інших прав, які виникають із факту спорідненості з дитиною (на одержання пенсії чи допомоги в разі її смерті, на спадкування після неї тощо), є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов'язки, а тому питання про його застосування може вирішуватися лише після повного, всебічного й об'єктивного з'ясування обставин справи і характеру ставлення батьків до дітей.

Батьки можуть бути позбавлені батьківських прав тільки з підстав, передбачених ч. 1 ст. 70 КпШС, у випадках їх винної поведінки: ухилення від виконання обов'язків по вихованню дітей (у тому числі в разі відмови без поважних причин взяти дитину з пологового будинку (відділення) та інших дитячих лікувальнопрофілактичних закладів), або зловживання своїми батьківськими правами, або жорстокого поводження з дітьми, або шкідливого впливу на них своєю аморальною антигромадською поведінкою, зокрема коли вони є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя.

Під зловживанням батьківськими правами слід розуміти використання їх на шкоду інтересам дітей, наприклад схиляння до жебракування, створення перешкод у навчанні, у передбаченому рішенням суду спілкуванні з дитиною.

Жорстоке поводження може виявлятись у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дітей тощо.

Хронічний алкоголізм батьків та захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками. Ці захворювання можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав незалежно від того, чи визнано хворих осіб обмежено дієздатними.

26. Суди мають враховувати, що відповідно до ст. 71 КпШС і ч. 2 ст. 121 ЦПК з позовами про позбавлення батьківських прав можуть звернутися лише ті державні й громадські організації, на які чинним законодавством покладено обов'язок по охороні прав та інтересів неповнолітніх (зокрема, органи опіки й піклування, будинки дитини, інші дитячі заклади, служби у справах неповнолітніх), а також прокурор.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків внаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого хронічного захворювання (крім хронічних алкоголіків чи наркоманів) або з інших незалежних від неї причин. У цих випадках, а також коли при розгляді справи буде встановлено, що вимоги про позбавлення батьківських прав є необгрунтованими, однак залишення дитини в батьків є небезпечним для неї, суд вправі постановити рішення про відібрання дитини і передачу її органам опіки й піклування.

Зважаючи на крайність заходу, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки батьків з урахуванням її характеру й особи останніх, а також інших конкретних обставин справи відмовити в позові про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дітей та поклавши на органи опіки й піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. За наявності зазначених обставин суд також може, відмовляючи у позові, вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки й піклування, якщо цього вимагають її інтереси. При цьому суд не вправі вирішувати питання про те, в який конкретно заклад повинен передати дитину орган опіки й піклування.

27. Суд порушує справу про усиновлення лише в тому разі, коли заява особи, яка бажає усиновити дитину, повністю відповідає вимогам ст. 2652 ЦПК, до неї додано висновок органу опіки й піклування про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини, письмову згоду другого подружжя (якщо усиновлення провадиться одним із них), а до заяви іноземного громадянина, крім того, - дозвіл на усиновлення Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України.

При підготовці справи суддя повинен вирішити питання про участь у ній як заінтересованих осіб відділу (управління) освіти за місцем проживання дитини, а в справах, порушених за заявами іноземних громадян, - Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України й одержати від них документи, що підтверджують доцільність усиновлення (перелік і порядок оформлення останніх має відповідати вимогам Порядку передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім'ях усиновителів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. N 775.

Справи про усиновлення розглядаються районними (міськими) судами за місцем проживання усиновлюваної дитини або за місцем проживання заявника, якщо він живе в Україні.

28. Відповідно до вимог ст. 2654 ЦПК суди розглядають справи про усиновлення з обов'язковою участю в судовому засіданні заявника (заявників), викликом заінтересованих осіб та інших осіб, яких суд визнає за необхідне допитати.

Батьки, які дали згоду на усиновлення їхніх дітей (якщо вона була потрібна), викликаються в тому разі, коли наявність цієї згоди викликає сумнів або коли вони подали заяву про її відкликання.

Суд зобов'язаний перевірити наявність законних підстав для усиновлення, зокрема: чи є необхідна згода на нього батьків дитини, чи може бути заявник усиновителем, чи користується він переважним правом на це, чи є дитина відповідно до законодавства суб'єктом усиновлення та чи відповідають висновок органу опіки й піклування та дозвіл на усиновлення необхідним вимогам.

30. Усиновлення без згоди батьків на підставі п. 4 ст. 106 КпШС може бути проведено, якщо суд установить, що вони понад шість місяців не проживають разом з дитиною і без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні. Цей факт може бути підтверджений письмовими доказами (актами, листами тощо), а також показаннями свідків.