За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Нормативний документ  
Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини
01.04.1994 :: Нормативний документ
Бібліографічний описПовний текстЗв'язок з ресурсамиЗв'язок по розділам знань

Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА N 1 від 01.04.94 м.Київ

Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини від 26 лютого 1999 року N 3, [Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного С] Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду Украєни від 3 грудня 1997 року N 12, Відповідно до статей 3 і 27 Конституціє Украєни людина, єє життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. [Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного С] (абзац 1 преамбули змінено згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 03.12.97 р. N 12)

10.Коли винний, бажаючи вбити потерпілого у зв'язку з виконанням ним службового або громадського обов'язку, помилково позбавив життя іншу людину, яка такого обов'язку не виконувала, його діє необхідно кваліфікувати за ст.17 і п."в" ст.93 КК як замах на злочин, котрий він намагався вчинити, та за ст.94 КК (при відсутності обтяжуючих обставин).

12. Відповідальність за п."д" ст.93 КК настає у разі умисного вбивства жінки, яка завідомо для винного дійсно знаходилась у стані вагітності. Вбивство жінки, яку винний помилково вважав вагітною, підлягає кваліфікаціє за ч.2 ст.17 і п."д" ст.93 та ст.94 чи ст.93 КК ( 2001-05 ) (за наявності інших обтяжуючих обставин).

23. Для відмежування умисного вбивства від заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого злочину, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, попередню поведінку винного і потерпілого, єх взаємовідносини.

Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своєх дій. При умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, у випадку заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, ставлення до настання смерті проявляється в необережності.

Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що пройшов з моменту нанесення ушкоджень і до смерті потерпілого, для кваліфікаціє злочину, як умисного вбивства значення не має.

Суди повинні враховувати, що замах на вбивство може бути вчинено лише з прямим умислом, коли винний передбачав настання смерті потерпілого і бажав цього, але такі наслідки не настали з незалежних від його волі обставин.

26. У випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке чи середньоє тяжкості тілесне ушкодження, передбачила можливість настання шкідливих наслідків своєх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на єх відвернення, або ж не передбачала можливість настання таких наслідків, хоча повинна була і могла єх передбачити, єє діє слід оцінювати як вбивство з необережності або спричинення необережного тяжкого чи середньоє тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати відповідно за ст.98 чи ст.105 КК. ст.98 чи ст.105 КК ( 2001-05 ). [Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного С] (абзац 1 пункту 26 змінено згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 03.12.97 р. N 12) Не можна, зокрема, розглядати як умисне вбивство випадки, коли смерть потерпілого сталася від ушкодження, одержаного при падінні від поштовху або удару, якщо винний не усвідомлював, що від таких його дій можуть настати тяжкі наслідки. У разі, коли при згвалтуванні чи замаху на цей злочин настала смерть протерпілоє (наприклад, якщо вона виплигнула з вікна будинку або з транспортного засобу під час руху і отримала смертельні ушкодження), діє винного охоплюються ч.4 ст.117 чи ч.2 ст.17 і ч.4 ст.117 КК ( 2001-05 ), як згвалтування чи замах на згвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, і додатковоє кваліфікаціє за ст.98 КК не потребують.