За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Нормативний документ  
Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх
24.01.1995 :: Нормативний документ
Бібліографічний описПовний текстЗв'язок з ресурсамиЗв'язок по розділам знань

Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх

Стаття 6. Суди Суди розглядають справи: щодо неповнолітніх, які вчинили злочини; щодо неповнолітніх, які вчинили адміністративні правопорушення у віці від 16 до 18 років; про поміщення неповнолітніх правопорушників до приймальників-розподільників для неповнолітніх; про адміністративну відповідальність батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників) неповнолітніх за невиконання ними своїх обов'язків щодо виховання і навчання дітей; про обмеження батьків у дієздатності, відібрання дітей та позбавлення батьківських прав, виселення осіб, позбавлених батьківських прав, якщо їх спільне проживання з дітьми, щодо яких вони позбавлені батьківських прав, неможливе; про поновлення батьківських прав і розв'язання спорів між батьками щодо місця проживання неповнолітніх; щодо інших питань, пов'язаних з особистими і майновими правами неповнолітніх. [Про внесення змін до Закону України "Про органи і служби у справах н] Справи, зазначені у частині першій цієї статті, розглядаються спеціально уповноваженими на те суддями (складом суддів) за участю представників служб у справах неповнолітніх, крім випадків, передбачених законом. [Про внесення змін до Закону України "Про органи і служби у справах н] (частина 2 статті 6 у редакції Закону N 864-XІV від 08.07.99 р.) При судах створюється інститут судових вихователів для здійснення контролю за виконанням рішень щодо неповнолітніх, який діє згідно з положенням, яке затверджується Верховним Судом України, Міністерством юстиції України, Міністерством освіти України.

Розділ ІV СПЕЦІАЛЬНІ УСТАНОВИ ДЛЯ НЕПОВНОЛІТНІХ

Стаття 7. Приймальники-розподільники для неповнолітніх Приймальники-розподільники для неповнолітніх створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і підпорядковуються органам внутрішніх справ. У приймальники-розподільники можуть бути доставлені неповнолітні віком від 11 до 18 років на термін до 30 діб, які: вчинили правопорушення до досягнення віку, з якого за такі діяння особи підлягають кримінальній відповідальності, якщо є потреба негайно ізолювати їх (за постановою органу дізнання, слідчого, санкціонованою прокурором, або за постановою суду); згідно з рішенням суду направляються у спеціальні установи для неповнолітніх; самовільно залишили спеціальний навчально-виховний заклад, де вони перебували. Не підлягають поміщенню у приймальники-розподільники неповнолітні, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, психічно хворі з вираженими симптомами хвороби, неповнолітні, які вчинили правопорушення у віці, з якого за такі діяння можлива кримінальна відповідальність, крім випадків припинення кримінальної справи і направлення винних осіб у спеціальні установи для неповнолітніх за рішенням суду. Посадові особи приймальників-розподільників для неповнолітніх мають право: вимагати від підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності відомості, необхідні для влаштування неповнолітніх, установлення їх особи, з'ясування причин бездоглядності та вчинення правопорушень; викликати у разі самовільного залишення неповнолітніми загальноосвітньої школи або професійного училища соціальної реабілітації, інших спеціальних установ для неповнолітніх їх батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників) і представників цих закладів для повернення неповнолітніх у сім'ю або зазначені заклади; проводити у разі наявності інформації про зберігання неповнолітніми заборонених речей особистий огляд неповнолітніх, їх речей, посилок, передач, а також спальних та інших приміщень із складанням протоколу про результати огляду.

Стаття 8. Загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації Загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації є спеціальними навчально-виховними закладами для неповнолітніх, які потребують особливих умов виховання. До цих закладів можуть направлятися особи, які вчинили злочин у віці до 18 років або правопорушення до досягнення віку, з якого настає кримінальна відповідальність. Основними завданнями загальноосвітніх шкіл і професійних училищ соціальної реабілітації є: створення належних умов для життя, навчання і виховання учнів, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівня, професійної підготовки, розвитку індивідуальних здібностей і нахилів, забезпечення необхідної медичної допомоги; забезпечення соціальної реабілітації учнів, їх правового виховання та їх соціального захисту в умовах постійного педагогічного режиму. До загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації направляються за рішенням суду неповнолітні віком від 11 до 14 років, а до професійних училищ соціальної реабілітації - віком від 14 років. Неповнолітніх тримають у зазначених школах і професійних училищах соціальної реабілітації у межах встановленого судом терміну, але не більше трьох років. У загальноосвітніх школах соціальної реабілітації неповнолітніх можуть тримати у виняткових випадках до досягнення ними 15 років, а у професійних училищах соціальної реабілітації - до досягнення 19 років, якщо це необхідно для завершення навчального року або професійної підготовки. Учні загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації, яким виповнилося 15 років, але вони не стали на шлях виправлення, за рішенням суду за місцезнаходженням зазначеного закладу можуть бути переведені до професійного училища соціальної реабілітації. Це переведення може здійснюватися у межах терміну, встановленого рішенням суду, що застосував примусовий захід виховного характеру, але не більше трьох років. Звільнення учнів із навчально-виховних закладів соціальної реабілітації провадиться достроково або після закінчення терміну перебування. Неповнолітні, звільнені із загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації, направляються директором школи до батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників), а ті, які не мають батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників), - до відповідних навчально-виховних закладів загального типу. Неповнолітні, звільнені з професійних училищ соціальної реабілітації, направляються директором училища, як правило, за місцем проживання для працевлаштування за набутою спеціальністю, а в окремих випадках - до іншої місцевості за умови письмового підтвердження відповідної служби у справах неповнолітніх або державної служби зайнятості про можливість працевлаштування та забезпечення житлом неповнолітнього у цій місцевості. Дострокове звільнення неповнолітніх із загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації провадиться судом за місцезнаходженням закладу за клопотанням ради школи чи училища. [Про внесення змін до Закону України "Про органи і служби у справах н] Школи соціальної реабілітації та професійні училища соціальної реабілітації створюються відповідно до законодавства. [Про внесення змін до Закону України "Про органи і служби у справах н] (частина 11 статті 8 у редакції Закону N 864-XІV від 08.07.99 р.)

Стаття 9. Центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх [Про внесення змін до Закону України "Про органи і служби у справах н] Центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх створюються в державній системі охорони здоров'я за визначенням Державного комітету України у справах сім'ї та молоді і Міністерства охорони здоров'я України для неповнолітніх, які вживають алкоголь, наркотики, а також для неповнолітніх, які за станом здоров'я не можуть бути направлені до шкіл соціальної реабілітації та професійних училищ соціальної реабілітації. [Про внесення змін до Закону України "Про органи і служби у справах н] (частина 1 статті 9 у редакції Закону N 864-XІV від 08.07.99 р.) Основним завданням центрів медико-соціальної реабілітації є створення умов і забезпечення лікування неповнолітніх від алкоголізму, наркоманії, токсикоманії та їх психосоціальна реабілітація і корекція. До центрів медико-соціальної реабілітації направляються неповнолітні віком від 11 років на підставі висновку медико-експертної комісії. Неповнолітні перебувають у центрах медико-соціальної реабілітації протягом терміну, необхідного для лікування, але не більше двох років. Питання про перебування неповнолітнього у центрі медико-соціальної реабілітації розглядається керівництвом центру на підставі прохання, поданого батьками (усиновителями) чи опікунами (піклувальниками) за згодою неповнолітнього. Центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх мають права юридичної особи, власний бланк, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням. Положення про центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх затверджується Кабінетом Міністрів України. [Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з у]

Стаття 10. Виховно-трудові колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань [Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з у] (назва статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 312-XІV від 11.12.98 р.) [Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з у] Виховно-трудові колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань - це установи, в яких відбувають покарання неповнолітні віком від 14 років, засуджені до позбавлення волі. [Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з у] (частина 1 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 312-XІV від 11.12.98 р.) Організація та діяльність виховно-трудових колоній регламентується виправно-трудовим законодавством України.