ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А N 12 від 07.10.94 Про судову практику в справах про хабарництво Із змінами і доповненнями, внесеними

11. Дача хабара, одержання хабара і посередництво в хабарництві вважаються закінченими з моменту, коли посадова особа прийняла хоча б частину хабара. У випадках, коли запропонований хабар посадова особа відмовилася прийняти, дії того, хто намагався дати хабар, належить кваліфікувати як замах на дачу хабара, а посередника - як замах на посередництво в хабарництві. Якщо ж посадова особа виконала певні дії, спрямовані на одержання хабара, але не одержала його з причин, які не залежали від її волі, вчинене нею належить кваліфікувати як замах на одержання хабара. Одержання посадовою особою хабара від особи, яка діє з метою її викриття і звільняється від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених законом, є закінченим складом злочину і кваліфікується залежно від обставин справи за відповідною частиною ст.168 КК. ( Пункт 11 доповнено абзацом третім згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 7 від 28.06.96 )

15. Якщо ж умисел посадової особи при одержанні декількох хабарів був спрямований на отримання збагачення у великих чи особливо великих розмірах (наприклад, у випадках систематичного одержання хабарів на підставі так званих "такс" або у формі "поборів", "данини" тощо), її дії слід кваліфікувати як одержання хабара у великому чи особливо великому розмірі. ( Абзац третій пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 7 від 28.06.96 )