За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Нормативний документ  
Про практику розгляду судами України кримінальних справ у касаційному порядку
12.10. 1989. :: Нормативний документ
Бібліографічний описПовний текстЗв'язок з ресурсамиЗв'язок по розділам знань

Про практику розгляду судами України кримінальних справ у касаційному порядку

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

N 8 від 12.10.89

Про практику розгляду судами України кримінальних справ у касаційному порядку

8. Суд касаційної інстанції, змінюючи кваліфікацію злочину, зобов'язаний призначити покарання за новим законом. У таких випадках, коли дану особу засуджено за два і більше злочинів, покарання призначається на підставі ст.42 КК України за сукупністю злочинів, а за наявності невідбутого покарання за раніше винесеним вироком - і на підставі ст.43 КК України за сукупністю вироків. Остаточне покарання за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків не повинно бути більш суворим, ніж покарання, призначене судом першої інстанції. При складанні різних основних покарань позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю, а також громадська догана, як і штраф, виконуються самостійно.

9. Суд касаційної інстанції, перекваліфіковуючи один із злочинів, що входять до сукупності, на статтю закону, яка передбачає менш тяжкий злочин, і призначаючи за цією статтею нове, більш м'яке покарання, вправі перейти від принципу поглинення призначених покарань до принципу їх складання у випадках, коли покарання за сукупністю злочинів може визначатися із застосуванням будь-якого з цих принципів, за умови, що призначене остаточно покарання не перевищуватиме розміру покарання, призначеного вироком. Якщо засудженим вчинено два або більше злочинів, що мають кваліфікуватися за однією статтею кримінального закону, але суд першої інстанції помилково кваліфікував їх за двома статтями, давши одним злочинам правильну юридичну оцінку, а до других неправильно застосувавши статтю закону про більше тяжкий злочин, суд касаційної інстанції, перекваліфіковуючи відповідні злочинні дії з цієї статті на статтю про менш тяжкий злочин, вправі в межах її санкції визначити більш суворе покарання, ніж те, що призначалося за нею судом першої інстанції, не перевищуючи, проте, розміру покарання, що призначалося за вироком за сукупністю злочинів.

( Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93 )

10. При касаційному розгляді справ суди зобов'язані ретельно перевіряти виконання нижчестоящими судами вимог ст.39 КК України про індивідуалізацію покарання.

(У редакції постанови Пленуму від 4 червня 1993 р. N 3)

У роботі касаційних інстанцій не допускати як необгрунтованого пом'якшення покарання небезпечним злочинцям, що вчинили вбивство, розбійні напади, згвалтування, а також при обтяжуючих обставинах грабежі, розкрадання, крадіжки, спекуляцію та інші тяжкі злочини, керівникам та активним учасникам організованих злочинних груп, рецидивістам, так і залишення без зміни вироків щодо осіб, які вчинили менш небезпечні злочини і необгрунтовано засуджені до позбавлення волі.

Визнавши неправильним висновок суду про обсяг обвинувачення, форму вини або форму співучасті засудженого у вчиненні злочину, про наявність обтяжуючих відповідальність обставин і вносячи у зв'язку з цим у вирок зміну, суд касаційної інстанції має обговорити питання про пом'якшення міри покарання засудженому і вправі залишити її без зміни, але з наведенням мотивів такого рішення.

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93)

11. Враховуючи, що перелік обтяжуючих відповідальність обставин, зазначений у ст.41 КК України, є вичерпним і не підлягає розширювальному тлумаченню, суди при призначенні покарання не вправі посилатися на обтяжуючі обставини, не передбачені законом (невизнання вини, невідшкодування шкоди та ін.). Не повинні враховуватись як обтяжуючі й обставини, передбачені у диспозиції статті закону як одна з ознак злочину. Тому при розгляді справи в касаційному порядку посилання у вироку на такі обставини підлягають виключенню і у зв'язку з цим касаційна інстанція зобов'язана обговорити питання, чи не вплинуло визнання таких обставин обтяжуючими на призначення покарання.