За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Нормативний документ  
Кримінально-процесуальний кодекс України
02.04.1961. :: Нормативний документ
Бібліографічний описПовний текстЗв'язок з ресурсамиЗв'язок по розділам знань

Кримінально-процесуальний кодекс України

Кримінально-процесуальний Кодекс України

Прийнятий Верховною Радою Української РСР Законом від 28 грудня 1960 р. Стаття 7. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності і від покарання внаслідок зміни обстановки

Суд, прокурор, а також слідчий за згодою прокурора вправі закрити кримінальну справу, коли буде визнано, що на час провадження, попереднього слідства чи розгляду справи в розпорядчому засіданні суду внаслідок зміни обстановки вчинене особою діяння втратило характер суспільно небезпечного або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

При закритті кримінальної справи з цих підстав мають додержуватися вимоги, зазначені в частинах 2 і 3 статті 7 цього Кодексу.

Суд своїм вироком може звільнити від покарання особу, яка вчинила злочин, коли визнає, що в силу наступної бездоганної поведінки і чесного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною.

(Змінено згідно з Указами ПВР N 1851-09 від 23.03.77, N 6834-10 від 16.04.84, Законом N 3351-12 від 30.06.93)

Стаття 7-1. Закриття кримінальної справи з притягненням особи до адміністративної відповідальності, передачею матеріалів у товариський суд, застосуванням примусових заходів виховного характеру або передачею на поруки

Провадження в кримінальній справі може бути закрито у випадках і порядку, передбачених законодавством України, у зв'язку:

1) з притягненням особи до адміністративної відповідальності;

2) з передачею матеріалів справи на розгляд товариського суду;

3) із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру.

4) з передачею особи на поруки громадській організації або трудовому колективу.

До закриття кримінальної справи особі повинно бути роз'яснено суть діяння, що містить ознаки злочину, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття справи з цієї підстави.

Закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у цій статті, не допускається, якщо особа, яка вчинила діяння, що містить ознаки злочину, проти цього заперечує. В цьому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку.

(Кодекс доповнено статтею 7-1 згідно з Указом ПВР N 1851-09 від 23.03.77;

змінено згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84; згідно з Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 3787-12 від 23.12.93)

Стаття 7-2. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності з застосуванням до особи заходів адміністративного стягнення

Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора вправі закрити кримінальну справу з підстав, зазначених у статті 51 Кримінального кодексу України, і надіслати матеріали справи у районний (міський) народний суд для застосування до особи, яка вчинила діяння, що містить ознаки злочину, який не являє великої суспільної небезпеки, заходів адміністративного стягнення.

Суд у розпорядчому засіданні вправі з тих же підстав своєю мотивованою ухвалою закрити кримінальну справу, яка надійшла до нього.

Якщо суд при розгляді кримінальної справи в судовому засіданні прийде до висновку про наявність підстав, зазначених у статті 51 Кримінального кодексу України, він виносить ухвалу про закриття справи і застосування заходу адміністративного стягнення.

(Кодекс доповнено статтею 7-2 згідно з Указом ПВР N 1851-09 від 23.03.77;

змінено згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84; Законом N 3351-12 від 30.06.93)

Стаття 7-3. Порядок вирішення справ про суспільно небезпечні діяння, вчинені особою, яка не досягла віку, з якого можлива кримінальна відповідальність.

Слідчий, встановивши в кримінальній справі, що суспільно небезпечне діяння вчинене особою у віці від одинадцяти років і до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, виносить мотивовану постанову про закриття справи та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру. Справа разом з постановою направляється прокурору.

Неповнолітньому, щодо якого винесено постанову, а також його батькам або особам, що їх замінюють, перед направленням справи прокурору, надається можливість ознайомитись з усіма матеріалами справи, при цьому вони мають право користуватися послугами захисника.

Якщо встановлено, що особу, яка вчинила у віці від одинадцяти до чотирнадцяти років суспільно небезпечне діяння, передбачене статтею 7-1 Кримінального кодексу України, необхідно у зв'язку з цим негайно ізолювати, то за постановою слідчого або органу дізнання, санкціонованою прокурором, її може бути поміщено у приймальник-розподільник для неповнолітніх на строк до 30 діб. Участь захисника у цьому разі забезпечується з моменту поміщення неповнолітнього у приймальник-розподільник.

Слідчий, встановивши в кримінальній справі, що суспільно небезпечне діяння вчинене дитиною, яка досягла одинадцятирічного віку, виносить постанову про закриття справи з додержанням вимог частини другої цієї статті, про що повідомляє прокурора і комісію в справах неповнолітніх за місцем проживання дитини.

(Кодекс доповнено статтею 7-3 згідно з Законом N 3787-12 від 23.12.93)

Стаття 8. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності з передачею матеріалів справи на розгляд товариського суду

Суд, прокурор, а також слідчий за згодою прокурора вправі закрити кримінальну справу з підстав, зазначених у статті 51 Кримінального кодексу України, і надіслати матеріали справи на розгляд товариського суду для застосування до особи, яка вчинила діяння, що містить ознаки злочину, який не являє великої суспільної небезпеки, заходів громадського впливу.

Суддя вправі відмовити в порушенні кримінальної справи про злочини, передбачені частиною 1 статті 27 цього Кодексу, і передати матеріали на розгляд товариського суду, якщо особа, на яку подана скарга, не заперечує проти цього.

(Змінено згідно з Указами ПВР N 1851-09 від 23.03.77, N 6834-10 16.04.84; Законом N 3351-12 від 30.06.93)

Стаття 9. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру.

Прокурор, а також слідчий, за згодою прокурора, вправі на підставі, передбаченій пунктом 3 статті 51 Кримінального кодексу України, закрити кримінальну справу щодо неповнолітнього. В цьому разі неповнолітньому, з додержанням вимог статей 438 і 440 цього Кодексу, пред'являється обвинувачення і, після винесення постанови про закриття справи, всі її матеріали. Закрита справа із списком осіб, які підлягають виклику до суду, надсилається прокурору.

(В редакції Закону 3787-12 від 23.12.93)

Стаття 10. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки громадській організації або трудовому колективу

Суд, прокурор, а також слідчий за згодою прокурора вправі закрити кримінальну справу з підстав, зазначених у статті 51 Кримінального кодексу України, і передати особу, яка вчинила діяння, що містить ознаки злочину, який не являє великої суспільної небезпеки, на поруки громадській організації або трудовому колективу при наявності їх клопотання про це, прийнятого на загальних зборах. Протокол загальних зборів додається до справи.

За проханням громадської організації чи трудового колективу прокурор, слідчий інформують збори про обставини вчиненого діяння, що містить ознаки злочину, який не являє великої суспільної небезпеки.

Суд, прокурор, слідчий зобов'язані повідомити громадську організацію або трудовий колектив про передачу їм особи на поруки.

(Змінено згідно з Указами ПВР N 1851-09 від 23.03.77, N 6834-10 16.04.84; Законом N 3351-12 від 30.06.93)

Стаття 11. Відмова в передачі на поруки

При наявності обставин, які відповідно до статті 51 Кримінального кодексу України виключають передачу особи на поруки, суд, прокурор, слідчий відмовляють в клопотанні громадської організації або трудового колективу про передачу особи на поруки і повідомляють їх про мотиви відхилення клопотання.

(Змінено згідно з Указами ПВР N 1851-09 від 23.03.77, N 6834-10 від 16.04.84; Законом N 3351-12 від 30.06.93)

Стаття 12. Оскарження потерпілим рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки або у зв'язку із застосуванням заходів адміністративного стягнення, примусових заходів виховного характеру або громадського впливу

При вирішенні питання про закриття кримінальної справи відповідно до статей 7, 7-1, 7-2, 7-3, 8, 9, 10 цього Кодексу суд, прокурор, слідчий зобов'язані з'ясувати думку потерпілого і в разі закриття справи повідомити про це потерпілого та його представника. Потерпілий і його представник можуть оскаржити рішення про закриття справи в порядку, передбаченому статтею 215 і частиною другою статті 354 цього Кодексу.

При вирішенні питання про відмову в порушенні кримінальної справи відповідно до частини 2 статті 8 цього Кодексу суддя зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого і в разі відмови в порушенні справи повідомити про це потерпілого та його представника. Потерпілий і його представник вправі оскаржити це рішення у вищестоящий суд або вищестоящому прокурору.

(Змінено згідно з Указами ПВР N 1851-09 від 23.03.77, N 6834-10 від 16.04.84, N 838-12 від 18.03.91; Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 3351-12 від 30.06.93, N 3787-12 від 23.12.93)

Стаття 13. Відновлення справи при відмові від поручительства

Суд, прокурор при наявності рішення громадської організації чи трудового колективу, прийнятого на загальних зборах, про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу, яка протягом року не виправдала довір'я трудового колективу, порушила своє обіцяння виправитись або залишила роботу з метою ухилення від громадського впливу, вирішують питання про кримінальну відповідальність цієї особи.

Відновлення справи в цих випадках проводиться відповідно до статей 216 і 384-395 цього Кодексу.(Змінено згідно з Указами ПВР N 1851-09 від 23.03.77, N 6834-10 від 16.04.84; Законом N 2857-12 від 15.12.92)

Стаття 248. Закриття справи в розпорядчому засіданні

При наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною 1 статті 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9 і 10 цього Кодексу, суд у розпорядчому засіданні закриває справу. При цьому суд скасовує застосовані запобіжні заходи, заходи до забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.

Копія ухвали про закриття справи негайно вручається обвинуваченому, потерпілому і направляється прокуророві. (Із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1851-09 від 23.03.77)

Стаття 327. Види вироків

Якщо підсудний визнається винним у вчиненні злочину, суд постановляє обвинувальний вирок і призначає підсудному покарання, передбачене кримінальним законом. Суд постановляє обвинувальний вирок без призначення покарання, якщо на момент розгляду справи в суді діяння втратило суспільну небезпечність або особа, яка його вчинила, перестала бути суспільно небезпечною.

Стаття 373. Закриття справи касаційною інстанцією

Касаційна інстанція скасовує обвинувальний вирок і закриває справу у випадках, зазначених у статтях 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9, і 10 цього Кодексу, а також закриває справу повністю або частково у випадках, коли визнає, що зроблені судом першої інстанції висновки не підтверджуються матеріалами справи і що при цьому новий розгляд справи у відповідній частині не може дати достатніх даних для винесення обвинувального вироку.