За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Нормативний документ  
Про порядок представлення в суди матеріалів про звільнення від дальшого відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу
13.05.1992. :: Нормативний документ
Бібліографічний описПовний текстЗв'язок з ресурсамиЗв'язок по розділам знань

Про порядок представлення в суди матеріалів про звільнення від дальшого відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу

ПРО ПОРЯДОК ПРЕДСТАВЛЕННЯ В СУДИ МАТЕРІАЛІВ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ДАЛЬШОГО ВІДБУТТЯ ПОКАРАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ, ЯКІ ЗАХВОРІЛИ НА ТЯЖКУ ХВОРОБУ

Наказ МВС України від 13 травня 1992 р. № 256

З метою вдосконалення порядку медичного обстеження засуджених, які страждають тяжкими хворобами та представлення на них матеріалів в суди про звільнення від дальшого відбуття покарання наказую:

1. Оголосити для керівництва затверджений Міністерством охорони здоров'я України.

Перелік захворювань, які є підставою для представлення в суди матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбуття покарання (додаток№ 1).

2. Затвердити погоджену з Генеральною прокуратурою, Міністерством юстиції та Верховним судом України Інструкцію про порядок медичного обстеження засуджених, які страждають тяжкими хворобами та представлення на них матеріалів в суди про звільнення від дальшого відбуття покарання (додаток № 2).

4. Припинити на території України чинність наказу МВС СРСР від ЗО жовтня 1987 р.

№213

ПЕРЕЛІК ЗАХВОРЮВАНЬ, ЯКІ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ПОДАННЯ В СУДИ МАТЕРІАЛІВ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ЗАСУДЖЕНИХ ВІД ДАЛЬШОГО ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ

<І>

Затверджений наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України від 18 січня 2000 р. № 3/6 Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 березня 2000 р. за № 155/4376 <І>(ОВУ.—.2000.— №12.— Ст. 485)

І. Туберкульоз

1.1. Прогресуючий двосторонній фіброзно-кавернозний туберкульоз легенів або хронічна тотальна емпієма плеври з бронхіальним свищем та явищами легенево-серцевої недостатності ІІ — ІІІ ступенів. Характеризується наявністю основної фіброзної каверни чи тотальної емпієми плеври з бронхіальним свищем і додатково сформованих фіброзних каверн у тій самій легені, де локалізується основний процес, або в протилежній. При цьому відзначаються осередки бронхогенної дисемінації в обох легенях, більш чи менш виражений фіброз (цироз), плевральні накладання, вторинна емфізема, бронхоектази, пневмосклероз та інші прояви хронічного легеневого процесу, поява нових осередків бронхогенної дисемінації й утворення свіжих каверн на фоні адекватної антибактеріальної терапії. Такий процес являє собою кінцевий етап різних форм туберкульозу легень при його несприятливому перебігу і ускладнюється легенево-серцевою недостатністю ІІ — ІІІ ступенів, періодичними кровохарканнями або легеневими кровотечами з постійним виділенням з мокротиння мікобактерій туберкульозу.

При діагностиці прогресуючого двостороннього фіброзно-кавернозного туберкульозу легенів або хронічної емпієми слід ураховувати наявність в анамнезі довготривалого туберкульозного процесу, що супроводжується періодичними загостреннями, стійкою втратою працездатності.

При рентгенографічних та гомографічних дослідженнях, які є обов'язковими, виявляються виражені деструктивні і фіброзні зміни легеневої тканини. При цьому повинно бути також клініко-лабораторне-підтвердження наявності процесу та супровідних ускладнень.

1.2. Прогресуючий інфільтративний туберкульоз легенів (казеозна пневмонія) з про явами легенево-серцевої недостатності ІІІ ступеня.

Характеризується наявністю субтотального ураження однієї легені із швидким розвитком велетенських та численних каверн, тяжким станом хворого, вираженими симптомами інтоксикації і легенево-серцевої недостатності ІІІ ступеня. На фоні адекватної антибактеріальної терапії. При цьому мають місце осередки бронхогенної дисемінації в обох легенях, легеневі кровотечі (кровохаркання) з постійним виділенням з мокротинням мікобактерій туберкульозу.

Для обгрунтування даного діагнозу обов'язково потрібно проводити рентгенографічні дослідження легенів, а також клініко-лабораторне обстеження.

1.3. Прогресуючий деструктивний туберкульоз хребта, великих кісток та суглобів, ускладнений амілоїдозом внутрішніх органів, двосторонній кавернозний туберкульоз нирок, ускладнений специфічним процесом сечовивідних шляхів і розвитком хронічної ниркової недостатності в термінальній стадії, що супроводжується цілковитою і стійкою втратою Працездатності.

Характеризується великими порушеннями у місці враження та дистрофічними змінами всіх тканин і органів. Утворюються рубцеві спайки, рубцеві переродження суглобових сумок, які призводять до артрогенних контракту. При спондиліті часто мають місце туберкульозні абсцеси, спастичні паралічі, спинномозкові розлади.

Діагностика кістково-суглобного туберкульозу грунтується на даних клінічного та біохімічного дослідження крові, проби Коха, туберкулінових проб; дослідження гною туберкульозного абсцесу, випоту з уражених суглобів шляхом посіву; цитодіагностики регіонар-них лімфатичних вузлів і суглобного випоту; рентгенографії в двох проекціях (прямій та бічній).

Діагностика прогресуючого туберкульозу сечової системи грунтується на даних клінічного аналізу сечі (характерні — піурія, протеїнурія, ізостенурія, циліндрурія), обов'язкової оглядової рентгенографії області нирок та сечового міхура, екскреторної уро-графії, цистоскопії з проведенням індігокармінової проби і ретроградної пієлографії.

2. Інфекція вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ/СНІД)

2.1. ВІЛ-інфекція. Стадія вторинних захворювань, ІІІ Б:

Прогресуюча втрата маси тіла більше 10 %, незрозуміла (нічим не пояснювана) діарея або пропасниця більше 1 місяця, лейкоплакія, повторні або стійкі бактеріальні, грибкові, вірусні, протозойні ураження внутрішніх органів (без дисемінації) або глибокі ураження шкіри та слизових оболонок, повторний або дисемінований оперізувальний лишай, локалізована саркома Капоші.

2.2. СПІД. Стадія вторинних захворювань, ІІІ В: Генералізовані бактеріальні, вірусні, грибкові, протозойні, паразитарні захворювання, пневмоцистна пневмонія, кандидоз стравоходу, нетиповий мікобактеріоз, туберкульоз, кахексія, дисемінована саркома Капоші, інфекційні ураження центральної нервової системи.

2.3. СНІД. Термінальна стадія, ІV.

3. Лепра

3.1. Лепроматозна погранична форма.

3.2. Туберкулоїдна та недиференційована форми при наявності поширених проявів на шкірі, наявності мікобактерій у зскрібказ носа.

4.Новоутворення

4.1. Усі злоякісні новоутворення ІV стадії за міжнародною класифікацією ТNМ. Клінічний діагноз підтверджується гістологічним дослідженням.

4.2. Злоякісні новоутворення лімфатичної та кровотворної тканини. Мієлопроліферативні пухлини:

4.2.1. Гострий лейкоз (усі форми).

4.2.2. Хронічний мієлолейкоз з наростаючою кахексією, анемією, спленомегалією, геморагічним синдромом.

4.2.3. Хронічний еритромієлоз, термінальна стадія.

4.2.4. Еритремія, ускладнена крововиливами або тромбами судин головного мозку.

4.2.5. Хронічний лімфолейкоз, ускладнений анемією, тромбоцитопенією та безперервно рецидивними інфекціями.

4.2.6. Хронічний моноцитарний лейкоз, термінальна стадія з анемією та геморагічним синдромом.

4.2.7. Численна мієлома з остеодеструктивними процесами (патологічні переломи хребта і кісток нижніх кінцівок).

4.2.8. Лімфогранулематоз, ІV стадія морфологічним підтвердженням), з дифузним ураженням одного або більше екстралімфатичних органів, з ураженням лімфатичних вузлів.

5. Хвороби ендокринної системи

5.1. Цукровий діабет, інсулінозалежний тип (доза інсуліну більше як 60 од. на добу), важкий перебіг з нахилом до кетоацидозу і наявністю вираженої макроангіопатїї, ретинопатії, полінейропатії.

5.2. Синдром Іценка-Кушинга та хвороба Іценка-Кушинга з різко вираженими ускладненнями: патологічні переломи трубчастих кісток або хребта, атрофія м'язів; кардіоміопа-тія з недостатністю кровообігу ІІІ ступеня; порушення мозкового кровообігу з глибокими стійкими руховими порушеннями двох або більше кінцівок.

5.3. Гіпофізарна недостатність (хвороба Сімондса) у стадії кахексії.

6. Психічні розлади

6.1. Шизофренічні психози безперервні (проста, гебефренічна, кататонічна, параноїдна форми) та нападоподібно-прогредієнтні форми з несприятливим перебігом.

6.2. Маніакально-депресивний психоз циркулярного типу з маніакальними та депресивними фазами, що часто змінюються, із змішаним психотичним станом, безперервним перебігом захворювання.

6.3. Психотичні порушення внаслідок органічного ураження головного мозку:

6.3.1. Усі форми синильної деменції (простий тип; з галюцинаторно-маячними розладами; ранній пресинильний варіант синильної деменції; деменція як результат осередкової атрофії головного мозку при хворобі Альцгеймера та хворобі Піка).

6.3.2. Атеросклеротичне слабоумство (без психозу; з депресією, з галюцинаторно-маячними розладами; з явищами гострої сплутаності).

6.3.3. Корсаковський психоз (алкогольний, внаслідок сифілісу мозку чи травми).

6.3.4. Органічне слабоумство (внаслідок енцефаліту, менінгоенцефаліту, сифілісу мозку, травми головного мозку)

6.4. Затяжні реактивні психози з прогредієнтним перебігом із залученням соматичної ланки, що набувають характеру хронічного психічного захворювання.

6.5. Хронічні психози різної етіології:

6.5.1. Симптоматичний психоз, зумовлений системною інфекцією з прогредієитним або рецидивним перебігом.

6.5.2. Затяжний або рецидивний інтоксикаційний психоз з наростаючими незворотни-ми змінами психіки.

6.5.3. Інші пролонговані психози внаслідок соматичних захворювань із стійкою пси-хотичною симптоматикою.

6.6. Розлади особистості (психопатії): патологічний розвиток особистості з паранояль-ним або параноїдним маревоутвореннями на відповідній конституційній основі (парано-яльна психопатія) на грунті інших типологічних варіантів психопатій.

7. Хвороби нервової системи та органів чуття

7.1. Судинні захворювання головного та спинного мозку: емболії; геморагічні; геморагічні; ішемічні або змішані гострі порушення мозкового кровообігу; хронічна судинна енцефалопатія ІІІ стадії; первинні (нетравматичні) субарахноїдальні крововиливи при встановленому діагнозі з вираженими стійкими явищами осередкового враження мозку (геміплегії, параплегії, глибокі геміпарези, парапарези; порушення орієнтації у просторі і часі, акінетикоригідний синдром).

7.2. Інфекційні, демієлінізуючі захворювання центральної нервової системи, що супроводжуються органічним ураженням головного та спинного мозку з глибокими стійкими порушеннями функцій (тяжкі паралічі; глибокі парези з розповсюдженими розладами чутливості, розладами функцій тазових органів, трофічними порушеннями; виражений акіне-тикоригідний синдром) і прогресуючим перебігом процесу:

7.2.1. Менінгіти вторинні гнійні.

7.2.2. Абсцеси головного мозку.

7.2.3. Спинальні епідуральні абсцеси та гранульоми нетуберкульозної етіології.

7.2.4. Нейросифіліс.

7.2.5. Ураження нервової системи при туберкульозі.

7.2.6. Розсіяний склероз.

7.2.7. Лейкоенцефаліт Шільдера.

7.3. Травматичні захворювання центральної нервової системи з вираженими стійкими явищами осередкового враження мозку (геміплегії, параплегії; глибокі геміпарези, пара-парези).

7.4. Захворювання із швидко прогресуючим протіканням, вираженими стійкими розладами рухових, чутливих та вегетативно-трофічних функцій і неефективністю лікування:

7.4.1. Пухлини головного мозку.

7.4.2. Краніоспинальні пухлини.

7.4.3. Пухлини спинного мозку.

7.4.4. Сирингобульбія.

7.4.5. Гепатоцеребральна дистрофія (гепатолентикулярна дегенерація, хвороба Вільсо-на-Коновалова).

7.4.6. Цереброспинальні атаксії.

7.4.7. Бічний аміотрофічний склероз.

7.4.8. Міастенія.

7.4.9. Міотонія.

7.4.10. Паркінсонова хвороба.

7.4.11. Поліневрити хронічні. 7.5. Епілепсія:

7.5.1. Епілептичний психоз із затяжним перебігом, що набуває хронічного характеру та неефективністю лікування.

7.5.2. З генералізацією та ускладненням пароксизмальних розладів з вираженими і наростаючими змінами психіки.

7.5.3. Епілептичне слабоумство.

7.6. Повна сліпота, а також стан, коли на грунті стійких патологічних змін гострота зору ока, що краще бачить, не перевищує 0,03 і вона не може бути коригована або коли поле зору обох очей концентричне звужене до 10 град.

8. Хвороби органів кровообігу

8.1. Хвороби серця з недостатністю кровообігу ІІІ стадії.

8.1.1. Констриктивний перикардит, що не підлягає хірургічному лікуванню.

8.1 .2. Набутті або природжені вади серця.

8.1 .3. Бактеріальний ендокардит, затяжний перебіг.

8.1 .4. Кардіоміопатія (застійна, гіпертрофічна, обструктивна). 8.1 .5. Ендоміокардіальний фіброз. 8.1 .6. Міокардитичний кардіосклероз.

8.1 .7. Ішемічна хвороба серця.

8.1 .8. Порушення ритму серця.

8.2. Гіпертонічна хвороба ІІІ стадії:

8.2.1.3 повторним гострим трансмуральним або великим вогнищевим інфарктом міокарда зі стійким порушенням ритму і прогресуючою недостатністю кровообігу.

8.2.2. З недостатністю кровообігу ІІІ стадії.

8.2.3.3 хронічною нирковою недостатністю в термінальній стадії.

8.3. Хвороби артерій з ураженням магістральних судин не меншчж двох кінцівок у гангренозно-некротичній стадії:

8.3.1. Облітеруючий ендартеріїт.

8.3.2. Облітеруючий атеросклероз.

9. Хвороби органів дихання

Хронічні неспецифічні захворювання легенів з дифузним пневмосклерозом, емфіземою легенів, хронічним легеневим серцем у стадії декомпенсації, дихальною недостатністю ІІІ ступеня або з амілоїдозом внутрішніх органів і хронічною нирковою недостатністю в термінальній стадії:

9.1. Хронічний обструктивний бронхіт.

9.2. Бронхіальна астма.

9.3. Бронхоектатична хвороба.

9.4. Абсцес легені.

9.5. Емпієма плеври.

9.6. Пневмоконіози різної етіології.

9.7. Ідіопатичний фіброзний альвеоліт.

9.8. Саркоїдоз.

9.9. Емфізема первинна.

10. Хвороби органів травлення

10.1. Захворювання кишечника та інших органів травлення з вираженим синдромом порушення усмоктування в стадії кахексії.

10.2. Цирози печінки різної етіології в стадії декомпенсації з гіперспленізмом, портальною гіпертензією, печінково-клітинною недостатністю.

11. Хвороби нирок з хронічною нирковою недостатністю в термінальній стадії

11.1. Хронічний гломерулонефрит.

11.2. Хронічний пієлонефрит.

11.3. Гідронефроз.

11.4. Кістозна хвороба нирок.

12. Хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини

З невпинно прогресуючим генералізованим процесом при наявності хронічної ниркової недостатності в термінальній стадії чи недостатності кровообігу ІІІ стадії, або стійким вогнищевим ураженням центральної нервової системи (геміплегії, параплегії; геміпарези, парапарези), або генералізованого ураження поперечної мускулатури з дисфагією, дизартрією:

12.1. Ревматоїдний артрит.

12.2. Геморагічний васкуліт.

12.3. Анкілозивний спондилоартрит (хвороба Бехтерєва).

12.4. Системний червоний вовчак.

12.5. Дерматоміозит.

12.6. Вузликовий періартеріїт.

12.7. Системна склеродермія.

13. Хвороби обміну

Подагра з подагричною нефропатією і хронічною нирковою недостатністю в термінальній стадії.

14. Анатомічні дефекти внаслідок захворювання чи травми в період останнього строку відбування покарання

Висока ампутація верхніх або нижніх кінцівок, а також поєднання високих ампутацій однієї верхньої і однієї нижньої кінцівок.

15. Променева хвороба

15.1. Гостра променева хвороба:

15.1.1. Гостра променева хвороба в період розпалу будь-якому ступені тяжкості (І — ІV).

15.1.2. Місцеві променеві ураження шкіри в період розпалу при тяжкості І — ІV ступенів.

15.1.3. Наслідки гострої променевої хвороби.

15.1.3.1. Астенічний синдром з підвищеним виснаженням та функціональною недостатністю регуляторних систем, перш за все — нервової і судинної.

15.1.3.2. Ознаки органічного ураження нервової та судинної систем з порушенням мозкового периферійного кровообігу.

15.1.3.3. Нестабільність показників периферійної крові — виражений цитопенічний синдром з ознаками гіпоплазії кісткового мозку (кількість лейкоцитів менше як 3,0 х 10 в ступ. 9, кількість тромбоцитів менше як 1,5 х 10 в ступ. 12 в/л).

15.1.3.4. Глибокі трофічні, дегенеративні та склеротичні місцеві зміни, різні радіаційні виразки, больовий синдром.

15.1.3.5. Контрактури та ампутаційні дефекти.

15.1.3.6. Променева катаракта ІІІ стадії з гостротою зору на “кращому” оці 0,1 — 0,5.

15.2. Хронічна променева хвороба періоду формування ІІ — ІV ступенів тяжкості і подальший період (стадія прогресування).

15.3. Пізні променеві ефекти (злоякісні новоутворення кровотворної та кісткової тканини, легенів, печінки).

Примітка. У разі виникнення таких захворювань, як СНІД, променева хвороба, лепра та інші, що потребують спеціальних і складних засобів обстеження, діагнози установлюються комісією з обов'язковим залученням фахівців відповідного профілю установ органів охорони здоров'я.

<І>

Додаток № 2 до наказу МВС України № 256 від 13 травня 1992 р.

ІНСТРУКЦІЯ

про порядок медичного обстеження засуджених, які страждають тяжкими хворобами, та представлення на них матеріалів в суди про звільнення від дальшого відбуття покарання

1. Медичному обстеженню підлягають засуджені, які захворіли в місцях позбавлення волі, а також особи, що захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в Переліку захворювань, які є підставою для представлення в суди матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбуття покарання (Далі — “Перелік”).

2. Медичне обстеження таких засуджених здійснюють спеціальні лікарські комісії (Далі — “комісія”). УВД Республіки Крим, УВС областей у складі начальника медичного відділу (служби) — голова та чотирьох лікарів — члени комісії.

Склад комісій затверджують начальники управлінь внутрішніх справ Республіки Крим та областей.

При необхідності до роботи в комісіях залучаються відповідні лікарі-фахівці.

З.Огляд хворого та розгляд матеріалів його медичного обстеження здійснюється комісією після обов'язкового лікування і ретельного обстеження хворого в стаціонарних умовах лікувальних установ.

Матеріали на психічно хворих розглядаються при наявності акта психіатирчного обстеження засудженого в стаціонарних умовах психіатричної лікарні (відділення). Акт (форма № 101 У-И) затверджується судово-психіатричною експертною комісією.

4.3 урахуванням результатів проведеного лікування та заключного діагнозу комісія після медичного огляду засудженого робить висновок про наявність або відсутність у оглянутого захворювання, зазначеного в Переліку за формою № 035-1/У-Й (додаток № 1 до Інструкції) (не наводиться).

Висновок оглошується оглянутому засудженому головою комісії, про що в історії хвороби робиться відмітка, яка скріплюється підписом оглянутого.

При наявності у засудженого захворювання, зазначеного в Переліку, висновок комісії долучається до матеріалів для направлення в суд.

Облік засуджених, які пройшли медичний огляд комісії, проводиться у спеціальному журналі за формою № 035-2/УИ (додаток № 2 до Інструкції).

5. Матеріали про звільнення від дальшого відбуття покарання засуджених, які мають захворювання, зазначені в Переліку, подають у суди начальники виправно-трудових установ та слідчих ізоляторів, спецчастини яких обслуговують лікарні для засуджених. У поданні начальника виправно-трудової установи чи слідчого ізолятора повинні бути зазначені дані про особу засудженого: яким судом, коли, по якому закону його було засуджено; міра покарання; відбутий строк покарання; дані про поведінку засудженого за весь час відбування покарання; хвороба, якою хворіє засуджений; прохання звільнити від дальшого відбуття покарання засудженого, який захворів на тяжку хворобу. До подання додається особова справа засудженого та висновок спеціальної лікарської комісії. На вимогу суду можуть також направлятись інші матеріали, які мають значення для вирішення питань про звільнення засудженого.

6. Засуджені, щодо яких службовою перевіркою встановлено, що їх хвороба є результатом навмисного заподіяння собі пошкоджень під час відбування покарання, на звільнення від дальшого відбуття покарання через хворобу не представляються, за винятком випадків, коли під час заподіяння таких пошкоджень особа перебувала в стані гострого психічного розладу, що підтверджено лікарями-фахівцями.

7. Відповідно до статей 408, 409, 411 Кримінально-процесуального кодексу України начальник виправно-трудової установи чи слідчого ізолятору на вимогу суду повинен забезпечити явку в судове засідання для участі в розгляді подання представника адміністрації установи та представника комісії, що дала висновок про стан здоров'я засудженого.

8. Якщо після відмови судом у звільненні засудженого від дальшого відбуття покарання через хворобу, стан здоров'я засудженого погіршав, на підставі відповідного висновку комісії подання про звільнення від відбуття покарання повторно надсилається до суду незалежно від часу з дня винесення судом рішення про відмову.

9. Нагляд за додержанням законодавства про звільнення від дальшого відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу, здійснює Генеральний Прокурор України згідно з ст. ст. 44,45 Закону України “Про Прокуратуру”.