За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Судова практика  
Постанова Пленуму Верховного Суду України Про застосування законодавста яке забезпечує підозрюваному обвинуваченому підсудному право на захист №10 від 07.07.1995 р.
:: Судова практика
Бібліографічний описПовний текстЗв'язок з ресурсамиЗв'язок по розділам знань

Постанова Пленуму Верховного Суду України Про застосування законодавста яке забезпечує підозрюваному обвинуваченому підсудному право на захист №10 від 07.07.1995 р.

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А N 10

вiд 07.07.95 м.Київ Про застосування законодавства, яке забезпечує

пiдозрюваному, обвинуваченому, пiдсудному право на захист вiд 25 грудня 1998 року N 21, Iз змiнами i доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України вiд 3 грудня 1997 року N 12, (у зв'язку з цим цi абзаци вважати абзацами 1 i 2, а абзаци 1 i 2 - вiдповiдно абзацами 3 та 4) (преамбулу доповнено новим абзацом 2 згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
Для забезпечення права на захист вiд обвинувачення в Українi дiє адвокатура. Кожен є вiльним у виборi захисника своїх прав. (преамбулу доповнено новим абзацом 1 згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
Вiдповiдно до ст. 59 та ч. 2 ст. 63 Конституцiї України пiдозрюваний, обвинувачений чи пiдсудний має право на правову допомогу та захист. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.
Обговоривши матерiали узагальнення практики застосування законодавства, яке забезпечує пiдозрюваному, обвинуваченому, пiдсудному право на захист, Пленум Верховного Суду України вiдзначає, що органи розслiдування та суди в основному виконують вимоги закону з цього питання. Разом з тим, в окремих випадках допускаються помилки, якi тягнуть за собою порушення права на захист i негативно впливають на якiсть здiйснення правосуддя.
З метою усунення недолiкiв i роз'яснення питань, що виникли в судовiй практицi, Пленум Верховного Суду України
П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Звернути увагу судiв на важливiсть забезпечення пiдозрюваному, обвинуваченому чи пiдсудному права на захист вiдповiдно до ч. 2 ст. 63 i п. 6 ч. 3 ст. 129 Конституцiї України та чинного законодавства. Додержання цього конституцiйного принципу й однiєї з основних засад судочинства є важливою гарантiєю об'єктивного розгляду справи та запобiгання притягненню до кримiнальної вiдповiдальностi невинуватих осiб.
2. Судам слiд мати на увазi, що вiдповiдно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституцiї України та статей статтей 21 i 22 Кримiнально-процесуального кодексу (далi - КПК) особа, яка провадить дiзнання, слiдчий, прокурор, суд повиннi надати пiдозрюваному, обвинуваченому, пiдсудному можливiсть захищатися встановленими законом засобами вiд пред'явленого обвинувачення i не вправi перекладати на нього обов'язок доведення своєї невинуватостi у вчиненнi злочину. 8F8D8D8C939B&DIC=1&DDC=1&DNT=1>21 i 22 Кримiнально-процесуального кодексу ( 1001-05 ) (далi - КПК) особа, яка провадить дiзнання, слiдчий, прокурор, суд повиннi надати пiдозрюваному, обвинуваченому, пiдсудному можливiсть захищатися встановленими законом засобами вiд пред'явленого обвинувачення i не вправi перекладати на нього обов'язок доказування своєї невинуватостi. (пункт 2 змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
3. Iстотне порушення чинного законодавства, яке регламентує право на захист, у передбачених законом випадках може тягти скасування судових рiшень. Роз'яснити, що судовi рiшення пiдлягають, зокрема, обов'язковому скасуванню у тих випадках, коли таке порушення позбавило чи обмежило пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного або його захисника в здiйсненнi цього права i перешкодило чи могло перешкодити суду всебiчно, повно та об'єктивно розглянути справу i винести законне та обгрунтоване судове рiшення.
4. Звернути увагу судiв на те, що вiдповiдно до вимог ст.44 КПК ( 1001-05 ) захисник допускається до участi в справi з моменту пред'явлення обвинувачення, а у випадку затримання особи, пiдозрюваної у вчиненнi злочину, або застосування до неї запобiжного заходу у виглядi взяття пiд варту - з моменту оголошення їй протоколу затримання чи постанови про застосування такого запобiжного заходу, але не пiзнiше двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.
Вiдповiдно до ч.1 ст.44 КПК ( 1001-05 ) як захисники пiдозрюваних, обвинувачених i пiдсудних допускаються лише особи, якi мають свiдоцтво про право на заняття адвокатською дiяльнiстю, що видається їм вiдповiдно до вимог ст.2 Закону України "Про адвокатуру" ( 2887-12 ). Не можуть допускатися до участi в справi в якостi захисникiв особи, якi мають iншi документи (лiцензiї на здiйснення юридичної практики чи пiдприємницької дiяльностi тощо).
У судовому засiданнi до участi в справi в якостi захисника за згодою пiдсудного можуть бути допущенi його близькi родичi, опiкуни або пiклувальники.
Повноваження захисника на участь у справi повиннi бути пiдтвердженi:
а) адвокатiв, якi займаються адвокатською дiяльнiстю iндивiдуально чи в об'єднаннi, - вiдповiдним свiдоцтвом, а також ордером про наявнiсть угоди чи доручення на участь у справi;
б) близьких родичiв, опiкунiв або пiклувальникiв - заявою пiдсудного на здiйснення ними його захисту, а також дорученням та вiдповiдними документами, якi є пiдставою для їх участi в справi.
Зважаючи на те, що законом не обмежена кiлькiсть захисникiв, на запрошення пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного, його родичiв, законних представникiв чи iнших осiб до участi в справi може бути допущено декiлька захисникiв.
Питання про допуск захисника до участi в справi вирiшується в порядку, передбаченому частинами 2-5 ст.44 КПК ( 1001-05 ).
5. Суди повиннi враховувати, що згiдно зi статтями 43 i 43-1 КПК ( 1001-05 ) пiдозрюваний, обвинувачений поряд з iншими правами має право на побачення з захисником до першого допиту. Таке право надається лише захиснику, якого допущено до участi в справi. Надання побачення з захисником до першого допиту має важливе значення як для здiйснення права на захист, так i для об'єктивного розгляду справи. Тому судам слiд ретельно перевiряти, чи було роз'яснено пiдозрюваному, обвинуваченому таке право i чи не були вони обмеженi в цьому. У разi, коли особа, яка проводить дiзнання, або слiдчий порушили зазначенi вимоги закону i за наявнiстю заяви пiдозрюваного, обвинуваченого на побачення з захисником допитали його без участi останнього, на цi показання не можна посилатись у вироку на пiдтвердження винностi пiдсудного у вчиненнi злочину.
Аналогiчно повинно вирiшуватися питання i тодi, коли особа була затримана чи взята пiд варту у зв'язку з пiдозрою у вчиненнi злочину, однак була допитана як свiдок, а не як пiдозрюваний.
6. При вирiшеннi питання про участь захисника слiд мати на увазi, що згiдно з ч.1 ст.47 КПК вiн запрошується пiдозрюваним, обвинуваченим чи пiдсудним, його законними представниками, родичами або iншими особами за його дорученням чи на його прохання. При цьому вiдповiдно до ч. 1 ст. 59 Конституцiї України пiдозрюваний, обвинувачений чи пiдсудний є вiльним у виборi захисника своїх прав. Тому особа, яка провадить дiзнання, слiдчий та суд повиннi забезпечити право вiльного вибору захисника. цим особа, яка провадить дiзнання, слiдчий, суд повиннi забезпечити право вiльного вибору захисника. (абзац 1 пункту 6 змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
Якщо участь у справi обраного захисника з будь-яких причин неможлива протягом строкiв, зазначених у ч.3 ст.47 КПК ( 1001-05 ), особа, яка провадить дiзнання, слiдчий чи суд повиннi роз'яснити пiдозрюваному, обвинуваченому, пiдсудному право запросити iншого захисника i надати можливiсть реально його здiйснити, а у випадках, передбачених ч.3 ст.46 КПК ( 1001-05 ), забезпечити його захисником.
7. Судам слiд мати на увазi, що вiдмова вiд захисника (крiм випадкiв, передбачених ч.3 ст.46 КПК ( 1001-05 ) може бути прийнята в будь-якiй стадiї процесу i лише за iнiцiативою пiдозрюваного, обвинуваченого чи пiдсудного.
Розглядаючи заяву пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного про вiдмову вiд участi в справi захисника, особа, яка провадить дiзнання, слiдчий або суд повиннi з'ясувати, вiдмовляється вiн вiд захисника i буде самостiйно здiйснювати свiй захист чи бажає замiнити його iншим. В останньому випадку необхiдно надати йому можливiсть замiнити захисника.
8. Вирiшуючи питання, пов'язане з вiдданням обвинуваченого до суду, суд зобов'язаний перевiрити, чи забезпечили органи дiзнання, попереднього слiдства право обвинуваченого на захист, зокрема, чи були додержанi його процесуальнi права при провадженнi дiзнання i попереднього слiдства, чи було вжито всiх передбачених законом заходiв до всебiчного, повного й об'єктивного дослiдження обставин справи, виявлення як тих обставин, що викривають, так i тих, що виправдовують обвинуваченого, а також обставин, що пом'якшують i обтяжують вiдповiдальнiсть.
9. Згiдно з вимогами статтей 132, 142, 223 i 334 КПК ( 1002-05, 1003-05 ) обвинувачений має право знати, в чому вiн обвинувачується, а засуджений - у вчиненнi якого злочину його визнано винним.
Суди повиннi перевiряти додержання цього права i вимагати вiд органiв попереднього слiдства, щоб постанова про притягнення як обвинуваченого була конкретною за змiстом. Зокрема, в описовiй її частинi повиннi бути зазначенi: злочин, у вчиненнi якого обвинувачується особа, час, мiсце та iншi обставини вчинення злочину, наскiльки вони вiдомi слiдчому, стаття кримiнального закону, якою передбачено цей злочин. Недодержання вимог статтей 132 i 142 КПК ( 1002-05 ) може бути пiдставою для повернення справи на додаткове розслiдування.
В обвинувальному висновку, крiм цього, повиннi бути зазначенi також iншi обставини, передбаченi ст.223 КПК ( 1002-05 ), оскiльки недотримання цих вимог позбавляє можливостi пiдсудного в подальшому обрати вiдповiдну позицiю в судi i обмежує його право на захист.
При встановленнi такого порушення в стадiї вiддання до суду, справа пiдлягає поверненню прокурору для складання нового обвинувального висновку (ст.230 КПК ( 1002-05 ).
Складаючи вирок, суд повинен додержуватись вимог ст.334 КПК ( 1003-05 ). В мотивувальнiй частинi обвинувального вироку повинно бути сформульовано обвинувачення, яке судом визнається доведеним, з обов'язковим зазначенням мiсця, часу, способу вчинення злочину та його наслiдкiв, форми вини i мотивiв злочину тощо, а також доказiв, покладених судом в обгрунтування своїх висновкiв. Порушення цих вимог може бути пiдставою для скасування вироку.
10. Суди повиннi перевiряти додержання органами попереднього слiдства вимог ст.48 КПК ( 1001-05 ). При цьому слiд мати на увазi, що захисник, допущений до участi в справi, має право бути присутнiм не тiльки при допитах пiдозрюваного чи обвинуваченого, а й при проведеннi iнших слiдчих дiй, якi виконуються за їх участю, в тому числi за клопотанням пiдозрюваного, обвинуваченого чи захисника. Особа, яка провадить дiзнання, слiдчий повиннi своєчасно повiдомляти захисника про час i мiсце провадження таких слiдчих дiй. Якщо вiн не з'явився, необхiдно з'ясовувати у пiдозрюваного, обвинуваченого про можливiсть проведення слiдчих дiй без участi захисника. Проведення слiдчої дiї без участi захисника в такому випадку можливе лише за умови, коли його участь у цiй дiї не є обов'язковою.
11. Вiдповiдно до ч.2 ст.48 КПК ( 1001-05 ) захисник з дозволу особи, яка провадить дiзнання, чи слiдчого має право застосовувати науково-технiчнi засоби.
Роз'яснити, що пiд застосуванням науково-технiчних засобiв слiд розумiти проведення захисником при допитi пiдозрюваного, обвинуваченого, потерпiлого, свiдка, пред'явленнi особи для впiзнання, вiдтвореннi обстановки i обставин подiї, проведеннi iнших слiдчих дiй звукозапису, кiнозйомки, вiдеозапису тощо. Такi дiї захисника процесуальному оформленню не пiдлягають.
12. Згiдно з п.2 ч.3 ст.46 КПК ( 1001-05 ) пiд особами, якi через свої фiзичнi або психiчнi вади не можуть самi реалiзувати право на захист, слiд розумiти, зокрема, таких осiб, якi хоч i визнанi осудними, але мають вади, що перешкоджають самостiйно захищатись вiд обвинувачення, а також осiб з iстотними дефектами мови, зору, слуху тощо.
Роз'яснити, що питання про допуск захисника в справах про злочини таких осiб вирiшується в кожному конкретному випадку залежно вiд того, чи позбавляє ця вада можливостi здiйснити право на захист.
13. Судам слiд мати на увазi, що захисник пiдлягає усуненню вiд захисту при наявностi обставин, передбачених ст.61 КПК ( 1001-05 ), а також у випадках, коли вiдповiдно до чинного законодавства особа не може виконувати функцiї захисника. У цьому випадку особа, яка провадить дiзнання, слiдчий або суд повиннi надати пiдозрюваному, обвинуваченому, пiдсудному можливiсть запросити iншого захисника, а у випадках, якщо вiн не буде запрошений, за наявностi пiдстав, передбачених ч.3 ст.46 КПК ( 1001-05 ), - забезпечити участь захисника в справi.
14. Суди повиннi додержуватись вимог ст.19 КПК ( 1001-05 ) про те, що особам, якi беруть участь у справi i не володiють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усiма матерiалами справи, виступати в судi на рiднiй мовi або iншiй мовi, якою вони володiють, i користуватися послугами перекладача. Позбавлення чи обмеження цього права є iстотним порушенням кримiнально-процесуального закону.
15. Згiдно з вимогами ст.218 КПК ( 1002-05 ) матерiали попереднього слiдства пред'являються обвинуваченому i захиснику для ознайомлення пiдшитими i пронумерованими.
Заявленi клопотання пiсля ознайомлення з матерiалами справи обвинуваченим i його захисником повиннi бути розглянутi та вирiшенi слiдчим у порядку, передбаченому ст.221 КПК ( 1002-05 ). Пiсля проведення додаткових слiдчих дiй або приєднання до справи нових матерiалiв слiдчий вiдповiдно до вимог ст.222 КПК ( 1002-05 ) зобов'язаний ознайомити обвинуваченого i його захисника з усiма протоколами цих слiдчих дiй та додатковими матерiалами.
Недодержання органами попереднього слiдства зазначених вимог є iстотним порушенням кримiнально-процесуального закону.
16. З метою своєчасного виявлення та усунення порушень норм КПК ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ) суд при вирiшеннi питань, пов'язаних з вiдданням обвинуваченого до суду, в необхiдних випадках може запросити в розпорядче засiдання обвинуваченого чи його захисника для дачi пояснень з приводу заявлених ними клопотань.
При необгрунтованому вiдхиленнi слiдчим клопотань про з'ясування обставин, що мають важливе значення для правильного розгляду справи, i при неможливостi їх вирiшення в судовому засiданнi, суд повинен обговорити питання про направлення справи на додаткове розслiдування.
17. Судам слiд мати на увазi, що, виходячи з вимог ч.4 ст.318 КПК ( 1003-05 ), обмеження тривалостi судових дебатiв при викладеннi пiдсудним або його захисником доводiв по пред'явленому обвинуваченню не допускається.
Ненадання пiдсудному можливостi брати участь у судових дебатах при вiдсутностi захисника, а також ненадання йому останнього слова є iстотним порушенням кримiнально-процесуального закону.
18. Звернути увагу судiв на необхiднiсть додержання вимог ст.88 КПК ( 1001-05 ) про забезпечення права пiдсудного, засудженого, виправданого, захисника на ознайомлення з протоколом судового засiдання i можливiсть подання ними письмових зауважень на його неправильнiсть або неповноту.
Про дату пiдписання протоколу, виготовленого пiсля встановленого ст.87 КПК ( 1001-05 ) строку, зазначенi особи повиннi бути своєчасно повiдомленi.
Якщо пiдсудному, засудженому, виправданому, захиснику у зв'язку з великим обсягом протоколу судового засiдання чи iншими поважними причинами потрiбно бiльше трьох дiб для ознайомлення з ним i подачi зауважень, цей строк може бути продовжено головуючим у справi. 4) (пункт 18 доповнено новим абзацом 3 згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 25.12.98 р. N 21)
За змiстом ч. 1 ст. 88 КПК клопотання про ознайомлення з протоколом судового засiдання може бути заявлено вiдразу ж пiсля проголошення вироку чи iншого судового рiшення, але не пiзнiше нiж на третю добу з дня складення протоколу. У разi пропуску цього строку питання про його поновлення вирiшується вiдповiдно до статей 89, 90 КПК. Визнати правильною практику тих судiв, якi при можливостi за власною iнiцiативою i за згодою засудженого чи iншого учасника судового розгляду вручають для ознайомлення i подання письмових зауважень належно засвiдчену копiю протоколу судового засiдання. Необхiдно також мати на увазi, що вiдповiдно до закону ознайомитися з протоколом судового засiдання i подати на нього письмовi зауваження можна лише в межах трьох дiб з дня його складення.
Якщо пiдсудному, засудженому, виправданому, захиснику у зв'язку з великим обсягом протоколу судового засiдання чи iншими поважними причинами потрiбно бiльше трьох дiб для ознайомлення з ним i подачi зауважень, цей строк може бути продовжено. (у зв'язку з цим колишнiй абзац 4 вважати абзацом 7) (пункт 18 доповнено новим абзацом 6 згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 25.12.98 р. N 21)
Звернути увагу судiв на те, що за змiстом ст. 350 КПК час ознайомлення з матерiалами справи i касацiйними скаргами чи поданням обмежено лише строком, встановленим для оскарження вироку (сiм дiб). За виключних обставин головуючий може продовжити цей строк своєю постановою з наведенням у нiй вiдповiдних мотивiв. Умисне затягування ознайомлення з матерiалами справи не може бути пiдставою для продовження строку касацiйного оскарження. (пункт 18 доповнено новим абзацом 5 згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 25.12.98 р. N 21)
У разi, коли учасник судового розгляду справи умисно в межах вiдведеного строку затягує ознайомлення з протоколом судового засiдання чи пред'являє при цьому не передбаченi законом вимоги, особа, яка ознайомлює його з цим процесуальним документом, складає про це вiдповiдний акт i передає його головуючому. Головуючий з урахуванням обсягу протоколу та даних про особу, яка з ним ознайомлюється (вiк, освiта, стан здоров'я, наявнiсть фiзичних чи психiчних вад тощо), затверджує графiк ознайомлення. При подальшому зволiканнi ознайомлення з протоколом судового засiдання, якщо це перешкоджає касацiйному провадженню справи чи виконанню судового рiшення, головуючий своєю постановою припиняє ознайомлення, а справу, якщо в нiй подано касацiйнi скаргу (скарги) чи подання, направляє до суду касацiйної iнстанцiї. Про це повiдомляються всi учасники судового розгляду, а особи, якi подали касацiйнi скарги, не повнi за змiстом у зв'язку iз заявою про необхiднiсть ознайомлення з протоколом судового засiдання чи матерiалами справи, мають бути повiдомленi i про те, що доповнення до касацiйної скарги (скарг) вони можуть подати безпосередньо до суду касацiйної iнстанцiї не пiзнiше нiж за три доби до розгляду справи. (абзац 4 пункту 18 змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 25.12.98 р. N 21)
При розглядi зауважень на протокол судового засiдання суди повиннi додержуватись вимог ст.88 КПК ( 1001-05 ), керуючись при цьому роз'ясненнями, що мiстяться в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду вiд 27 грудня 1985 року N 11 "Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримiнальних справ".
19. Суди повиннi додержуватись вимог ст.344 КПК ( 1003-05 ), якою регламентується порядок вручення копiї вироку засудженому.
Якщо засудженому копiю вироку не було вручено у встановлений законом строк або якщо вона вручена без перекладу на мову, якою вiн володiє, цi порушення повиннi розглядатись як пiдстава для поновлення пропущеного строку на оскарження вироку, або як пiдстава для скасування ухвали касацiйної iнстанцiї, якщо остання розглянула справу за таких обставин.
20. Вiдповiдно до вимог ст.349 КПК ( 1003-05 ) суд повинен своєчасно повiдомити про поданi скарги i касацiйне подання прокурора засуджених, виправданих, iнтересiв яких вони стосуються, їх захисникiв i забезпечити їм можливiсть ознайомитись з ними та доданими до них матерiалами i подати свої заперечення.
Ненадання судом першої iнстанцiї зазначеним особам можливостi ознайомитися з касацiйними скаргами чи поданням прокурора є порушенням права на захист.
У зв'язку з цим суд касацiйної iнстанцiї зобов'язаний ретельно перевiряти додержання судом першої iнстанцiї вимог статтей 349 i 350 КПК ( 1003-05 ) i при виявленнi таких порушень вживати передбачених законом заходiв до їх усунення.
21. За змiстом ст.358 КПК ( 1003-05 ) суд касацiйної iнстанцiї повинен перевiрити, чи повiдомленi засуджений, виправданий, їх захисники про день розгляду справи. Якщо таких даних немає, справа пiдлягає поверненню в суд першої iнстанцiї для належного оформлення. Недодержання цих вимог закону є порушенням права на захист.
22. Враховуючи, що пояснення засудженого при розглядi справи в касацiйному порядку чи в порядку нагляду може мати важливе значення для правильного її вирiшення, суди в необхiдних випадках можуть за клопотанням засудженого чи його захисника, а також за власною iнiцiативою викликати особу, яка утримується пiд вартою, в судове засiдання.
23. Судам касацiйної та наглядної iнстанцiй необхiдно посилити нагляд за дотриманням законодавства, яке забезпечує пiдозрюваному, обвинуваченому i пiдсудному право на захист, систематично узагальнювати судову практику з цього питання та своєчасно вживати передбачених законом заходiв до виявлення й усунення недолiкiв в дiяльностi судiв.
В.о.Голови Верховного Суду України В.С.Стефанюк Секретар Пленуму, суддя Верховного Суду України М.П.Селiванов
<a href=/scripts/interLaw.Dll?A=D&D=E7848B8D8F8889F693E9E59B&DIC=1&DDC=1&DNT=1>