За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Судова практика  
Постанова Пленуму Верховного Суду України Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат
:: Судова практика
Бібліографічний описПовний текстЗв'язок з ресурсамиЗв'язок по розділам знань

Постанова Пленуму Верховного Суду України Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А N 11

вiд 07.07.95 м.Київ Про вiдшкодування витрат на стацiонарне лiкування особи, яка потерпiла вiд злочину, та судових витрат

Обговоривши матерiали узагальнення судової практики про вiдшкодування витрат на стацiонарне лiкування особи, яка потерпiла вiд злочину, та судових витрат у кримiнальних справах, Пленум Верховного Суду України вiдзначає, що судами в цiлому виконуються вiдповiдно вимоги законодавства, однак допускаються й помилки.
В окремих кримiнальних справах суди питання про вiдшкодування витрат на стацiонарне лiкування особи, яка потерпiла вiд злочину, та судових витрат не вирiшували, допускаючи безпiдставне звiльнення винних осiб вiд цiєї матерiальної вiдповiдальностi. Iнодi суди стягували з засуджених кошти на лiкування в солiдарному порядку чи у розмiрi, який перевищує суму фактичних витрат, не визначали розмiр судових витрат тощо.
З метою усунення недолiкiв i роз'яснення питань, якi виникли, Пленум Верховного Суду України П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Звернути увагу судiв на те, що згiдно зi статтями 29, 64, 242, 324 та 331 Кримiнально-процесуального кодексу України ( 1001-05, 1003-05 ) (далi - КПК) при розглядi кримiнальної справи поряд з iншими обставинами обов'язковому з'ясуванню i вирiшенню пiдлягають питання про вiдшкодування витрат на стацiонарне лiкування особи, яка потерпiла вiд злочину, та судових витрат.
Роз'яснити, що за змiстом ст.93-1 КПК ( 1001-05 ) вiдповiдальнiсть за вiдшкодування витрат на стацiонарне лiкування особи, яка потерпiла вiд злочину, може покладатися на засуджених при заподiяннi шкоди як умисними, так i необережними дiями. Такi витрати не пiдлягають стягненню лише при вчиненнi злочинiв у станi сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслiдок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпiлого, або при перевищеннi меж необхiдної оборони.
2. Суддя чи суд при вiдданнi обвинуваченого до суду зобов'язанi перевiрити, чи заявлено позов про вiдшкодування витрат на стацiонарне лiкування особи, яка потерпiла вiд злочину, чи є в матерiалах справи документи лiкувального закладу про причину i термiн перебування потерпiлого на стацiонарному лiкуваннi.
Вiдповiдно до частини першої ст.93-1 КПК позов про стягнення таких витрат може бути пред'явлений закладом охорони здоров'я, органом Мiнiстерства фiнансiв України або прокурором у порядку, передбаченому ст.28 та ч.2 i ч.3 ст.93 КПК ( 1001-05 ) .
Якщо позов не заявлено, суд при постановленнi вироку має право з власної iнiцiативи вирiшити питання про вiдшкодування таких витрат, як це передбачено ч.2 ст.93-1 КПК. За вiдсутнiстю в справi документiв щодо фактичних витрат на лiкування, суд чи суддя можуть витребувати їх вiд органiв дiзнання i слiдства або безпосередньо з закладу охорони здоров'я як при вiдданнi обвинуваченого до суду, так i пiд час розгляду справи в судовому засiданнi.
3. Судам слiд мати на увазi, що питання про вiдшкодування витрат на стацiонарне лiкування потерпiлого вирiшується згiдно з "Порядком обчислення розмiру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стацiонарне лiкування потерпiлого вiд злочинного дiяння та зарахування стягнених з винних осiб коштiв до вiдповiдного бюджету i їх використання", затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 545 ( 545-93-п ) вiд 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштiв, що пiдлягає вiдшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лiкуваннi потерпiлий, з урахуванням кiлькостi лiжко-днiв, проведених ним у стацiонарi, та щоденної вартостi його лiкування.
Термiн i обгрунтованiсть перебування потерпiлого вiд злочину на стацiонарному лiкуваннi визначається на пiдставi даних лiкувального закладу, де вiн перебував на лiкуваннi. До справи має бути приєднана довiдка - розрахунок бухгалтерiї цього закладу iз записом про вартiсть одного лiжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лiкування потерпiлого.
Витраченi на стацiонарне лiкування кошти пiдлягають вiдшкодуванню у повному обсязi i зараховуються до вiдповiдного державного бюджету залежно вiд джерел фiнансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якiй належить останнiй.
4. Якщо потерпiлий на час розгляду справи продовжує стацiонарно лiкуватися, витраченi на його лiкування кошти стягуються з засудженого по день постановлення вироку. Витрати на подальше лiкування потерпiлого можуть бути стягнутi з засудженого в порядку цивiльного судочинства.
5. Вiдшкодуванню пiдлягають тiльки кошти, витраченi на стацiонарне лiкування потерпiлого в лiкарнi, госпiталi, диспансерi чи в iншому стацiонарному лiкувальному закладi. Всi iншi витрати (наприклад, пов'язанi з наданням потерпiлому швидкої або невiдкладної медичної допомоги, на амбулаторне лiкування тощо) не вiдшкодовуються.
6. Звернути увагу судiв на те, що вiдшкодування витрат на стацiонарне лiкування потерпiлого вiд злочину можливе лише тодi, коли є причинний зв'язок мiж злочинними дiями чи бездiяльнiстю винної особи та перебуванням потерпiлого на такому лiкування.
У разi сумнiву в обгрунтованостi перебування потерпiлого на стацiонарному лiкуваннi або в термiнi лiкування, у справi потрiбно призначати вiдповiдну експертизу.
7. У кримiнальному судочинствi вiдшкодування витрат на стацiонарне лiкування потерпiлого може покладатися тiльки на особу, вина якої у вчиненi злочину встановлена обвинувальним вироком суду (у тому числi без призначення покарання, iз звiльненням вiд покарання, про умовне засудження чи засудження з вiдстрочкою виконання вироку). В усiх iнших випадках, передбачених ч.4 ст.93-1 КПК ( 1001-05 ), таке вiдшкодування провадиться в порядку цивiльного судочинства.
8. Роз'яснити судам, що у разi вчинення злочину групою осiб, витрати на стацiонарне лiкування потерпiлого стягуються вiдповiдно до ч.2 ст.93 ( 1001-05 ) КПК з кожного засудженого окремо з урахуванням ступеня їх вини та майнового стану.
При заподiяннi шкоди здоров'ю потерпiлого неповнолiтнiм, у тому числi при вчиненнi ним злочину в групi, вiдшкодування коштiв, витрачених на лiкування потерпiлого, вирiшується згiдно зi статтями 446 i 447 Цивiльного Кодексу України ( 1540-06 ) (далi - ЦК та роз'ясненнями, що мiстяться у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 ( v0006700-92 ) вiд 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивiльних справ за позовами про вiдшкодування шкоди".
Звернути увагу судiв на те, що витрати на стацiонарне лiкування потерпiлого внаслiдок дiй особи, яка вчинила їх у станi неосудностi, не стягуються.
9. Судовi витрати в кримiнальних справах вiдповiдно до ст.91 КПК ( 1001-05 )складаються: iз сум, що виданi i мають бути виданi свiдкам, потерпiлим, експертам, спецiалiстам, перекладачам та понятим; iз сум, витрачених на зберiгання, пересилання i дослiдження речових доказiв; з iнших витрат, яких зазнали органи дiзнання, попереднього слiдства i суд при провадженнi в данiй справi. До iнших судових витрат слiд вiдносити витрати, пов'язанi iз збиранням i дослiдженням доказiв у справi, а саме: на вiдшкодування вартостi речей, зiпсованих або знищених при вiдтвореннi обстановки i обставин подiї або проведеннi експертизи; на оплату особам, якi запрошуються при проведеннi впiзнання (крiм обвинувачених i пiдозрюваних); на оплату робiт по ексгумацiї трупа тощо.
Звернути увагу судiв, що до судових витрат не повинен включатися середнiй заробiток, який зберiгається за мiсцем роботи за свiдками, потерпiлими, перекладачами, експертами, спецiалiстами, понятими за час, витрачений у зв'язку з явкою за викликом.
До судових витрат не належать також витрати по оплатi юридичної допомоги, оскiльки вiдшкодування цих витрат регулюється законодавством окремо.
10. Оплата працi експертiв, спецiалiстiв i перекладачiв, а також вiдшкодування витрат свiдкам, потерпiлим, перекладачам, експертам, спецiалiстам i понятим, пов'язаних з їх явкою за викликом до органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду, здiйснюється згiдно з вiдповiдною iнструкцiєю за рахунок коштiв органу, яким зазначенi особи залученi до участi в справi.
11. Слiд мати на увазi, що вiдповiдно до ст.93 КПК ( 1001-05 ) судовi витрати в кримiнальнiй справi покладаються на засуджених. Разом з тим витрати, пов'язанi з викликом перекладача до органу дiзнання, попереднього слiдства чи до суду, приймаються на рахунок держави. Крiм того, суд може вiднести судовi витрати на рахунок держави i у разi неспроможностi винної особи сплатити їх.
У справi, в якiй засуджено декiлька осiб, судовi витрати мають визначатися в певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного iз засуджених.
У справах неповнолiтнiх судовi витрати можуть бути покладенi в передбаченому законом порядку на їх батькiв (усиновителiв), опiкунiв або пiклувальникiв.
Стягнення з засудженого безпосередньо на користь свiдка, потерпiлого, експерта, спецiалiста, понятого, перекладача витрат, пов'язаних з їх явкою за викликом, є неприпустимим.
12. Розмiр судових витрат визначається i вони стягуються з засудженого в межах обвинувачення, яке визнано судом доведеним. У разi постановлення виправдувального вироку судовi витрати приймаються на рахунок держави.
13. Судам слiд ретельно з'ясовувати, якi судовi витрати понесенi пiд час дiзнання, попереднього розслiдування i судового розгляду справи, чи правильно обчислено їх розмiр, та вимагати вiд органiв слiдства неухильного виконання вимог ст.224 КПК ( 1003-05 ) про приєднання до обвинувального висновку довiдки про судовi витрати в справi за час попереднього слiдства i дiзнання з посиланням на вiдповiднi аркушi справи.
14. Судам касацiйної та наглядної iнстанцiй необхiдно посилити нагляд за додержанням судами першої iнстанцiї вимог законодавства щодо вiдшкодування коштiв, витрачених на стацiонарне лiкування особи, яка потерпiла вiд злочину, та судових витрата, виправляти упущення i помилки, забезпечити правильне спрямування судової практики з цих питань. В.о. Голови Верховного Суду України В.С.Стефанюк Секретар Пленуму, Суддя Верховного Суду України М.П.Селiванов