За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Судова практика  
Постанова Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про перевищення влади або посадових повноважень №12 від 27.12.1985 р. із змінами внесеними Постановами Пленуму від 04.06.1993 р. і 03.12.1997 р.
:: Судова практика
Бібліографічний описПовний текстЗв'язок з ресурсамиЗв'язок по розділам знань

Постанова Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про перевищення влади або посадових повноважень №12 від 27.12.1985 р. із змінами внесеними Постановами Пленуму від 04.06.1993 р. і 03.12.1997 р.

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА N 12

вiд 27 грудня 1985 р. Про судову практику в справах про перевищення влади або посадових повноважень (назву змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12) Iз змiнами i доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України вiд 4 червня 1993 року N 3, вiд 3 грудня 1997 року N 12,

Згiдно з Конституцiєю України усi органи i посадовi особи держави повиннi дiяти на основi законностi. (абзац 1 преамбули змiнено згiдно з постановами Пленуму Верховного Суду: вiд 04.06.93 р. N 3, вiд 03.12.97 р. N 12)
Перевищення влади або посадових повноважень є небезпечним посадовим злочином, що посягає на державнi та громадськi iнтереси, охоронюванi законом права й iнтереси окремих громадян. (абзац 2 преамбули змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
Суди в основному правильно вирiшують справи цiєї категорiї. Разом з тим в їх дiяльностi є помилки, пов'язанi з неправильним розумiнням квалiфiкуючих ознак перевищення влади чи посадових повноважень, вiдмежуванням цього злочину вiд сумiжних злочинiв. (абзац 3 преамбули змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
У рядi випадкiв суди призначають м'якi мiри покарання особам, якi вчинили цей злочин за квалiфiкуючих обставин або в сукупностi з бiльш тяжкими злочинами; не обговорюють питання про призначення додаткового покарання у виглядi позбавлення права займати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю.
Мають мiсце факти, коли суди не вживають необхiдних заходiв до виявлення всiх учасникiв злочину, а також до встановлення причин i умов, що сприяють його вчиненню.
Пленум Верховного Суду України постановляє:
1. Звернути увагу судiв на те, що правильне здiйснення правосуддя у справах про перевищення влади або посадових повноважень покликано максимально сприяти змiцненню законностi та правопорядку, охоронi державних i громадських iнтересiв, а також законних прав та iнтересiв фiзичних i юридичних осiб. Суди зобов'язанi забезпечити своєчасне та якiсне вирiшення кожної справи цiєї категорiї i притягнення до встановленої вiдповiдальностi всiх осiб, винних у вчиненнi цих злочинiв. (пункт 1 змiнено згiдно з постановами Пленуму Верховного Суду: вiд 04.06.93 р. N 3, вiд 03.12.97 р. N 12)
2. Судам слiд глибоко дослiджувати обставини справи про перевищення влади або посадових повноважень, звертаючи увагу на повноту, всебiчнiсть i об'єктивнiсть попереднього слiдства з тим, щоб вирок грунтувався на доказах, ретельно перевiрених в ходi судового розгляду. При цьому необхiдно з'ясовувати всi фактичнi обставини, в тому числi посадове становище i коло повноважень особи, обвинуваченої у перевищеннi влади або посадових повноважень, її поведiнку до вчиненого злочину, мотив, мету i характер вчинених дiй, їх зв'язок iз посадовим становищем притягнутої до вiдповiдальностi особи та наслiдками, що настали.
До кримiнальних справ про перевищення влади або посадових повноважень мають додаватися копiї положень, iнструкцiй та iнших аналогiчних документiв, що розкривають характер повноважень посадової особи. (пункт 2 змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
3. Суди повиннi мати на увазi, що вiдповiдальнiсть за ст. 166 КК України несуть лише посадовi особи, тобто особи, поняття яких мiститься у ст. 164 КК України. (абзац 1 пункту 3 змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
Для застосування ст. 166 КК України необхiдно, щоб дiї винної посадової особи були зумовленi її посадовим становищем i перебували у зв'язку з посадовими повноваженнями щодо потерпiлого. За вiдсутностi такого зв'язку дiї винного пiдлягають квалiфiкацiї за статтями КК України, що передбачають вiдповiдальнiсть за злочини проти особи, власностi, громадського порядку тощо. (абзац 2 пункту 3 змiнено згiдно з постановами Пленуму Верховного Суду: вiд 04.06.93 р. N 3, вiд 03.12.97 р. N 12)
Органiзатором, пiдмовником i пособником можуть бути i не посадовi особи, їх дiї пiдлягають квалiфiкацiї за статтями 19, 166 КК України. (постанову доповнено пунктом 3-1 згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
4. Судам необхiдно вiдмежовувати перевищення влади або посадових повноважень вiд зловживання владою або посадовим становищем. Для перевищення влади або посадових повноважень характерним є явний, тобто очевидний, вихiд посадової особи за межi наданих їй законом прав i повноважень. (абзац 1 пункту 4 змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
Як перевищення влади або посадлвих повноважень квалiфiкується: (абзац 2 пункту 4 змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
а) вчинення дiй, якi є компетенцiєю вищестоящої посадової особи даного вiдомства чи посадової особи iншого вiдомства; (пiдпункт а) пункту 4 змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
б) вчинення дiй одноособове, тодi як вони могли бути здiйсненi лише колегiально;
в) вчинення дiй, якi дозволяються тiльки в особливих випадках, з особливого дозволу i з особливим порядком проведення, - за вiдсутностi цих умов;
г) вчинення дiй, якi нiхто не має права виконувати або дозволяти.
5. Вiдповiдно до ч. 3 ст. 164 КК iстотною шкодою державним чи громадським iнтересам або охоронюваним законом правам та iнтересам окремих фiзичних чи юридичних осiб, якщо вона полягає в заподiяннi матерiальних збиткiв (якi включають упущену вигоду), вважається така шкода, яка в п'ять i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян.
Iстотною шкодою, якщо вона полягає у заподiяннi нематерiального вимiру, можуть визнаватися порушення полiтичних, трудових, житлових та iнших прав i свобод людини й громадянина, пiдрив авторитету та престижу органiв державної влади чи органiв мiсцевого самоврядування, порушення громадського порядку, створення обстановки, що утруднює установi, органiзацiї, пiдприємству здiйснення основних функцiй тощо. (пункт 5 змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
6. Роз'яснити судам, що квалiфiкований вид перевищення влади або посадових повноважень може мати мiсце лише за наявностi ознак злочину, зазначених у ч. 1 ст. 166 КК, i хоча б однiєї квалiфiкуючої ознаки, передбаченої ч. 2 або 3 даної статтi. При цьому необхiдно мати на увазi, що за своїм змiстом дiї, вiдповiдальнiсть за якi передбачена ч. 2 ст. 166 КК, порушують основнi конституцiйнi права та свободи людини й громадянина i тому, як правило, вже самi по собi свiдчать про наявнiсть iстотної шкоди охоронюваним законом правам та iнтересам фiзичної особи. (пункт 6 змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
7. Суди повиннi мати на увазi, що перевищення влади або посадових повноважень, поєднане з умисним знищенням чи пошкодженням державного, колективного або iндивiдуального майна громадян за наявностi ознак, передбачених ч. 2 або 3 ст. 89, ч. 2 ст. 145 та ст. 189-5 КК, пiдлягає квалiфiкацiї за сукупнiстю злочинiв.
Якщо перевищення влади або посадових повноважень виявилося в умисному знищеннi чи пошкодженнi державного, колективного або iндивiдуального майна громадян без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 89, ч. 1 ст. 145 КК), то такi дiї охоплюються ст. 166 КК i додаткової квалiфiкацiї за статтями про злочини проти державної, колективної або приватної власностi не потребують. (пункт 7 змiнено згiдно з постановами Пленуму Верховного Суду: вiд 04.06.93 р. N 3, вiд 03.12.97 р. N 12)
8. Роз'яснити судам, що насильство при перевищеннi влади або посадових повноважень, передбачене ч. 2 ст. 166 КК, може бути як фiзичним, так i психiчним. Фiзичне насильство може полягати в незаконному позбавленнi волi, заподiяннi удару, побоїв, легких або середньої тяжкостi тiлесних ушкоджень, вчиненнi дiй, характерних для мордування, а психiчне насильство - у створеннi реальної загрози заподiяння фiзичного насильства щодо потерпiлого чи його близьких.
Болiсними i такими, що ображають особисту гiднiсть потерпiлого, слiд вважати дiї, що завдають йому особливого фiзичного болю i моральних страждань. Вони можуть бути пов'язанi з протиправним застосуванням спецiальних засобiв - наручникiв, гумових кийкiв, сльозоточивих газiв, водометiв тощо.
Перевищення влади або посадових повноважень утворює склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 166 КК, в тих випадках, коли воно спричинило тяжкi наслiдки. Пiд такими наслiдками, якщо вони пов'язанi iз заподiянням майнової шкоди фiзичним чи юридичним особам, треба розумiти шкоду, яка в двадцять п'ять i бiльше разiв перевищує неоподатковуваний мiнiмум доходiв громадян. Поняттям "тяжкi наслiдки" охоплюється i розвал дiяльностi установи, пiдприємства чи органiзацiї, банкрутство, аварiя з людськими жертвами тощо.
Тяжкими наслiдками перевищення влади або посадових повноважень слiд вважати також заподiяння потерпiлому тяжких тiлесних ушкоджень або смертi. Умисне заподiяння смертi чи тяжкого тiлесного ушкодження внаслiдок перевищення влади або посадових повноважень повинно квалiфiкуватися за сукупнiстю злочинiв, передбачених ч. 3 ст. 166 та вiдповiдно статтями 58, 59, 93, 94, 190-1 або ст. 101, ч. 2 ст. 189-4 КК.
Необережне заподiяння смертi або тяжкого тiлесного ушкодження охоплюється ч. 3 ст. 166 КК i додаткової квалiфiкацiї за ст. 98 чи 105 КК не потребує.
Разом з тим слiд мати на увазi, що умисне вбивство чи умисне заподiяння тяжкого тiлесного ушкодження, вчинене посадовою особою при перевищеннi меж необхiдної оборони, пiдлягає квалiфiкацiї лише за ст. 97 або 104 КК.
Якщо перевищення влади або посадових повноважень призвело до самогубства потерпiлого чи спроби його вчинити, наслiдком якої стало тяжке тiлесне ушкодження, дiї посадової особи пiдлягають квалiфiкацiї за ч. 3 ст. 166 КК i додаткової квалiфiкацiї за ст. 99 КК не потребують. (пункт 8 змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
9. Пiд "зброєю", зазначеною у ч. 2 ст. 166 КК України, слiд розумiти предмети, призначенi для ураження живої цiлi, тобто вогнестрiльну зброю, в тому числi гладкоствольну, холодну зброю. (У зв'язку з цим вважати цей абзац абзацом 2, а абзац 2 - абзацом 3.)
При розглядi справ, пов'язаних з незаконним застосуванням зброї посадовими особами, якi мають право володiти нею, суд зобов'язаний керуватися нормативними актами, що встановлюють пiдстави i порядок застосування зброї такими особами. (абзац 2 пункту 9 змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
10. Звернути увагу судiв на те, що злочини, передбаченi статтями 130, 173, 174, 175 та ч. 2 ст. 176-1 КК України, являють собою спецiальнi види перевищення влади або посадових повноважень, вiдповiдальнiсть за якi можуть нести лише точно вказанi у цих випадках посадовi особи (спецiальнi суб'єкти). Спiвучасть у цих злочинах iнших осiб тягне вiдповiдальнiсть за зазначеними статтями i ст. 19 КК України. Квалiфiкацiя дiй виконавцiв i спiвучасникiв зазначених злочинiв ще й за ст. 166 КК України можлива лише за наявностi реальної сукупностi дiянь. (пункт 10 змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
11. Судам треба мати на увазi, що члени громадських формувань з охорони громадського порядку (народних дружин та iнших формувань, створених для пiдтримання громадського порядку i зареєстрованих у встановленому порядку в органах мiсцевого самоврядування) пiд час здiйснення такої охорони мають спецiальнi владнi повноваження, а отже, виконують функцiї представникiв влади. Тому за наявностi в їх дiях ознак перевищення влади або посадових повноважень вони несуть вiдповiдальнiсть за вiдповiдною частиною ст. 166 КК. (пункт 11 змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
12
. Призначаючи покарання особам, винним у перевищеннi влади або посадових повноважень, суди мають неухильно виконувати вимоги ст. 39 КК України про iндивiдуалiзацiю покарання, враховуючи при цьому характер вчиненого дiяння, тяжкiсть наслiдкiв, що настали, особу винного, а також iншi обставини, якi пом'якшують чи обтяжують вiдповiдальнiсть. (абзац 1 пункту 12 змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
Враховуючи, що позбавлення права займати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю передбачено ст. 166 КК як обов'язкова додаткова мiра покарання, суди можуть не застосовувати її лише за наявностi умов, передбачених ст. 44 КК, з обов'язковим наведенням у вироку мотивiв прийнятого рiшення. (абзац 2 пункту 12 змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
13. При розглядi справ про злочини, передбаченi ч. 2 або 3 ст. 166 КК, судам належить з'ясовувати, чи є у пiдсудного вiйськове, спецiальне звання, ранг, чин або квалiфiкацiйний клас, i згiдно з ч. 1 ст. 37 КК вирiшувати у вироку питання про доцiльнiсть позбавлення останнiх. Якщо ж особа має почесне звання або вiдзначена державною нагородою України, суд при постановленнi щодо неї вироку вирiшує питання про внесення Президентовi України подання про позбавлення її таких звання або державної нагороди вiдповiдно до ч. 2 ст. 37 КК. (пункт 13 змiнено згiдно з постановами Пленуму Верховного Суду: вiд 04.06.93 р. N 3, вiд 03.12.97 р. N 12)
14. Вiдповiдно до вимог статей 23 i 23-2 КПК України судам необхiдно в кожнiй справi ретельно виявляти причини й умови, якi сприяли перевищенню влади або посадових повноважень, i шляхом винесення окремих ухвал (постанов) реагувати на них. (пункт 14 змiнено згiдно з постановою Пленуму Верховного Суду вiд 03.12.97 р. N 12)
15. Судовiй колегiї в кримiнальних справах Верховного Суду України, iншим судам касацiйної i наглядної iнстанцiй необхiдно посилити нагляд за розглядом судами справ про перевищення влади або посадових повноважень, узагальнювати судову практику у справах даної категорiї, використовуючи результати цiєї роботи для усунення помилок i недолiкiв, якi ще допускаються судами. (пункт 15 змiнено згiдно з постановами Пленуму Верховного Суду: вiд 04.06.93 р. N 3, вiд 03.12.97 р. N 12)