За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Судова практика  
Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/99 від 03.06.1999 р. у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Міністерства фінансів України (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї")
:: Судова практика
Бібліографічний описПовний текстЗв'язок з ресурсамиЗв'язок по розділам знань

Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/99 від 03.06.1999 р. у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Міністерства фінансів України (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї")

Україна є правонаступником прав і обов'язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції України та інтересам республіки. Мiнiстерство фiнансiв України, посилаючись на пункт 6 статтi 12 Закону України "Про соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв їх сiмей", статтю 22 Закону України "Про мiлiцiю", статтю 22 Закону України "Про пожежну безпеку" i виходячи з практичної необхiдностi у роз'ясненнi окремих термiнiв, що вживаються в цих статтях, звертається з клопотанням дати офiцiйне тлумачення трьох словосполучень: "члени сiмей вiйськовослужбовцiв, працiвникiв мiлiцiї, осiб начальницького i рядового складу державної пожежної охорони", "члени сiмей вiйськовослужбовцiв, якi перебувають на їх утриманнi", "члени сiмей працiвникiв мiлiцiї, осiб начальницького i рядового складу державної пожежної охорони, якi проживають разом з ними".
2. Вiдкривши конституцiйнi провадження у справах за конституцiйними поданнями Служби безпеки України, Держнафтогазпрому України, Мiнiстерства фiнансiв України, Конституцiйний Суд України на пiдставi статтi 58 Закону України "Про Конституцiйний Суд України" об'єднав їх в одне конституцiйне провадження у справi в частинах, що стосуються одного й того ж питання - офiцiйного тлумачення поняття "член сiм'ї", у тому числi й "член сiм'ї", який перебуває на утриманнi суб'єкта права на пiльги чи проживає з ним.
У ходi дослiдження Конституцiйний Суд України аналiзував правову позицiю стосовно справи, що розглядається, Комiтету Верховної Ради України з питань нацiональної безпеки i оборони, Мiнiстерства оборони України, Мiнiстерства юстицiї України, Мiнiстерства працi та соцiальної полiтики України, Мiнiстерства України у справах сiм'ї та молодi (тепер - Державний комiтет України у справах сiм'ї та молодi), Державного комiтету будiвництва, архiтектури та житлової полiтики України, Державного комiтету у справах охорони державного кордону України, Головного управлiння Командувача Нацiональної гвардiї України, Управлiння державної охорони України, Генеральної прокуратури України, а також судову практику.
Пояснення органiв виконавчої влади пiдтверджують обгрунтовану суб'єктами права на конституцiйне подання неоднозначнiсть розумiння i застосування понять "член сiм'ї" вiйськовослужбовця, працiвника мiлiцiї, особового складу державної пожежної охорони, "член сiм'ї", який проживає з працiвником мiлiцiї, "член сiм'ї", який перебуває на утриманнi вiйськовослужбовця. Така ж неоднозначнiсть випливає з узагальнень судової практики, що мiстяться у постановах Пленуму Верховного Суду України "Про деякi питання, що виникли в практицi застосування судами Житлового кодексу України" вiд 12 квiтня 1985 року N 2 (з наступними змiнами), "Про застосування Конституцiї України при здiйсненнi правосуддя" вiд 1 листопада 1996 року N 9 тощо.
Як свiдчить аналiз положень Конституцiї України та чинних нормативних актiв рiзних галузей законодавства (у тому числi 24 законiв України, якими встановлюються пiльги на оплату житлово-комунальних послуг, i ще близько 40 законiв України, в яких вживаються термiни, що пiдлягають офiцiйному тлумаченню, низки мiжнародних угод, ратифiкованих Україною), у них вiдсутнi узагальнюючi норми-дефiнiцiї щодо понять "член сiм'ї" та "утриманство". Не розроблено єдиного критерiю розумiння цих термiнiв i у вiдповiднiй, у тому числi науковiй, лiтературi.
Конституцiя України (статтi 17, 29, 32, 48, 51, 52, 63, 92 та iншi), чинне законодавство України (Житловий кодекс Української РСР, Кодекс про шлюб та сiм'ю України, Цивiльний кодекс Української РСР, Кримiнально-процесуальний кодекс України, Закон України "Про пенсiйне забезпечення" вiд 5 листопада 1991 року N 1788-XII (з наступними змiнами), Закон України "Про пенсiйне забезпечення вiйськовослужбовцiв та осiб начальницького i рядового складу органiв внутрiшнiх справ" вiд 9 квiтня 1992 року N 2262-XII (з наступними змiнами) та iншi) мiстять достатньо правових пiдстав для офiцiйної iнтерпретацiї термiнiв "член сiм'ї" вiйськовослужбовця, працiвника мiлiцiї, особового складу державної пожежної охорони, "член сiм'ї", який проживає з працiвником мiлiцiї, "член сiм'ї", який перебуває на утриманнi вiйськовослужбовця, шляхом застосування системного, граматичного та iнших способiв тлумачення.
3. У Конституцiї України термiни "сiм'я", "члени сiм'ї", "родичi", "сiмейне життя", "утримання" тощо без визначення змiсту вживаються неодноразово. Фундаментальним правовим пiдгрунтям тлумачення понять "член сiм'ї", "член сiм'ї", який проживає з працiвником мiлiцiї, "член сiм'ї", який перебуває на утриманнi вiйськовослужбовця, є визнання Конституцiєю України людини найвищою соцiальною цiннiстю (стаття 3), проголошення України соцiальною державою (преамбула, стаття 1), гарантування громадянам права на соцiальний захист, на рiвень життя, не нижчий вiд прожиткового мiнiмуму (стаття 46), на соцiальний захист громадян, якi перебувають на службi у Збройних Силах України та в iнших вiйськових формуваннях, а також членiв їхнiх сiмей (стаття 17), закрiплення права кожного на житло (стаття 47), на достатнiй життєвий рiвень для себе i своєї сiм'ї (стаття 48), на вiльний вибiр мiсця проживання (стаття 33). Важливе значення для розумiння термiна "член сiм'ї" мають конституцiйнi положення про грунтування шлюбу на вiльнiй згодi жiнки i чоловiка, про рiвнi права i обов'язки кожного iз подружжя у шлюбi та сiм'ї (стаття 51), про рiвнiсть дiтей у правах незалежно вiд походження, а також вiд того, народженi вони у шлюбi чи поза шлюбом (стаття 52), та iншi конституцiйнi норми i принципи.
Житловий кодекс Української РСР, визнаючи гарантiї права громадян на житло, встановлює права i обов'язки наймача жилого примiщення та членiв його сiм'ї, якi проживають разом з ним, за договором найму, обов'язковим елементом якого є плата за користування житлом та за комунальнi послуги. Частина друга статтi 64 цього Кодексу передбачає, що до членiв сiм'ї наймача належать дружина наймача, їх дiти i батьки. Членами сiм'ї наймача може бути визнано й iнших осiб, якщо вони постiйно проживають разом з наймачем i ведуть з ним спiльне господарство. Аналогiчнi положення щодо членiв сiм'ї власника будинку (квартири) мiстить частина четверта статтi 156 Кодексу.
Таким чином, законодавець не встановив вичерпного перелiку осiб, якi належать до кола членiв сiм'ї наймача, але визначив критерiї, за якими осiб, не пов'язаних шлюбними або родинними стосунками, вiднесено до них.
У Кодексi про шлюб i сiм'ю України термiни "сiм'я", "члени сiм'ї" та похiднi вiд них "сiмейний", "сiмейнi вiдносини", "родинний" використовуються у багатьох статтях. Вiдповiднi положення або конкретний перелiк осiб, якi вважаються членами сiм'ї, тут теж вiдсутнi. Але зважаючи на загальний змiст Кодексу, особливо роздiлiв II i III, можна дiйти висновку про такi важливi ознаки сiм'ї, членства в сiм'ї, як кровна спорiдненiсть, родиннi зв'язки, шлюбнi вiдносини, а положення про встановлення батькiвства, викладенi у частинi третiй статтi 53, дають пiдстави для визнання ознаками сiм'ї фактичних шлюбних вiдносин.
Стаття 17 цього нормативного акта вводить до правового обiгу поняття "родичi по прямiй висхiднiй i низхiднiй лiнiї", "повнорiднi i неповнорiднi брати i сестри", а в статтi 95 вжито термiн "iншi родичi", до яких вiднесено дiда, бабу, брата, сестру, а також вiтчима i мачуху дитини та осiб, якi постiйно виховували дитину i утримували її як члена своєї сiм'ї, надаючи їй систематичну матерiальну допомогу.
У пунктi 1.26 статтi 1 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" вiд 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (з наступними змiнами) членами сiм'ї фiзичної особи "вважаються її чоловiк або дружина, прямi родичi (дiти або батьки) як фiзичної особи, так i її чоловiка або дружини, а також чоловiк або дружина будь-якого прямого родича фiзичної особи або її чоловiка (дружини)". У цьому Законi застосовано термiн "прямi родичi", до яких належать дiти та батьки.
Про поняття "близькi родичi" йдеться у пунктi 11 статтi 32 Кримiнально-процесуального кодексу України. До них вiднесено батькiв, дружину, дiтей, рiдних братiв, сестер, дiда, бабу, онукiв. Таке ж коло близьких родичiв закрiплює i Стаття 2 Закону України "Про державний захист працiвникiв суду i правоохоронних органiв" вiд 23 грудня 1993 року N 3781-XII (з наступними змiнами).
Стаття 37 Закону України "Про пенсiйне забезпечення" визначає коло непрацездатних членiв сiм'ї. Ними вважаються: а) дiти, брати, сестри й онуки, якi не досягли 18 рокiв або старшi цього вiку, якщо вони стали iнвалiдами до досягнення 18 рокiв, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батькiв; б) батько, мати, дружина, чоловiк, якщо вони є iнвалiдами або досягли: чоловiки - 60 рокiв, жiнки - 55 рокiв; в) один з батькiв, або чоловiк (дружина), або дiд, бабуся, брат чи сестра, незалежно вiд вiку i працездатностi, якщо вiн (вона) зайнятий доглядом за дiтьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, якi не досягли 8 рокiв, i не працює; г) дiд i бабуся - у разi вiдсутностi осiб, якi за законом зобов'язанi їх утримувати.
Аналогiчного змiсту є Стаття 30 Закону України "Про пенсiйне забезпечення вiйськовослужбовцiв та осiб начальницького i рядового складу органiв внутрiшнiх справ", де зазначається, що право на пенсiю в разi втрати годувальника мають непрацездатнi члени сiмей загиблих, померлих або таких, що пропали безвiсти, вiйськовослужбовцiв, осiб начальницького i рядового складу органiв внутрiшнiх справ, якi перебували на їх утриманнi. Вiдповiдно до зазначеної статтi незалежно вiд перебування на утриманнi годувальника пенсiя призначається: непрацездатним дiтям; непрацездатним батькам i дружинi (чоловiковi), якщо вони пiсля смертi годувальника втратили джерело засобiв до iснування, а також непрацездатним батькам i дружинi (чоловiковi) вiйськовослужбовцiв, осiб начальницького i рядового складу органiв внутрiшнiх справ, якi загинули чи померли або пропали безвiсти в перiод проходження служби або пiзнiше внаслiдок поранення, контузiї, калiцтва чи захворювання, що мали мiсце пiд час служби.
Згiдно з пунктом 2 статтi 10 Закону України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту" вiд 22 жовтня 1993 року N 3551-XII (з наступними змiнами) до членiв сiмей загиблих (тих, якi пропали безвiсти) вiйськовослужбовцiв, партизанiв та iнших осiб належать: утриманцi загиблого або тi, хто пропав безвiсти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсiя; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно вiд того, виплачується йому пенсiя чи нi; дiти, якi не мають (i не мали) своїх сiмей; дiти, якi мають свої сiм'ї, але стали iнвалiдами до досягнення повнолiття; дiти, обоє з батькiв яких загинули або пропали безвiсти.
Не встановлено єдиних критерiїв чи поосiбного перелiку членiв сiм'ї мiжнародно-правовими актами. Так, вiдповiдно до статтi 16 Загальної декларацiї прав людини (прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, резолюцiя N 217A/III/), пункту 2 статтi 23 Мiжнародного пакту про громадянськi i полiтичнi права (прийнятого Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 року, резолюцiя N 2200A/XXI/, ратифiкованого Указом Президiї Верховної Ради УРСР вiд 19 жовтня 1973 року N 401) за чоловiками i жiнками, якi досягли шлюбного вiку, визнається право на одруження i право засновувати сiм'ю.
4. Що стосується поняття "член сiм'ї", який проживає з працiвником мiлiцiї, тобто суб'єктом права на пiльги щодо безоплатного забезпечення житлом з опаленням i освiтленням за встановленими нормами, а також на користування iншими пiльгами, передбаченими законодавством для тих, хто живе i працює у сiльськiй мiсцевостi та в селищах мiського типу, то вирiшальне значення для його розумiння має з'ясування мiсця i часу проживання того чи iншого члена сiм'ї.
У частинi другiй статтi 24 Конституцiї України зазначено, що не може бути привiлеїв чи обмежень за будь-якими ознаками, у тому числi й за мiсцем проживання особи. Поняття "привiлеї" i "пiльги" не є тотожними, тому надання пiльг члену сiм'ї, який проживає разом з працiвником мiлiцiї у сiльськiй мiсцевостi та в селищах мiського типу, не суперечить зазначеним конституцiйним положенням. Частина перша статтi 33 Конституцiї України гарантує кожному вiльний вибiр мiсця проживання, що не пов'язується з наявнiстю прописки особи для набуття права на пiльги, передбаченi частиною п'ятою статтi 22 Закону України "Про мiлiцiю".
У статтi 17 Цивiльного кодексу Української РСР мiсцем проживання визнається те мiсце, де громадянин постiйно або переважно проживає, а мiсцем проживання неповнолiтнiх, що не досягли п'ятнадцяти рокiв, або громадян, якi перебувають пiд опiкою, - мiсце проживання їх батькiв (усиновителiв) або опiкунiв.
Стаття 21 Кодексу про шлюб та сiм'ю України встановлює право кожного з подружжя на вибiр мiсця проживання, а стаття 67 формулює правило: "Якщо батьки не проживають разом, то вiд їх згоди залежить, при кому повиннi проживати неповнолiтнi дiти. При вiдсутностi згоди мiж батьками спiр вирiшується судом, виходячи з iнтересiв дiтей i з урахуванням їх бажання".
У Житловому кодексi Української РСР термiн "проживання" без розкриття його змiсту вживається у багатьох статтях, а в деяких iз них (статтi 64, 65 та iншi) використовується теж без вiдповiдних правових дефiнiцiй i поняття "члени сiм'ї наймача, якi проживають з ним".
Щодо часу проживання, то таке визначення у загальному виглядi має мiсце у названих та iнших законах, у словосполученнях "постiйне мiсце проживання", "тимчасове мiсце проживання", "постiйно проживає", "тимчасово проживає" тощо. Детальнiше конкретизується час проживання у пiдзаконних нормативних актах, що стосуються правил прописки, реєстрацiї та виписки громадян.
5. Що ж до термiна "член сiм'ї", який перебуває на утриманнi вiйськовослужбовця, то поняття "утримання" вживається у Конституцiї України у формулюваннi обов'язку батькiв утримувати дiтей до їх повнолiття (стаття 51), обов'язку держави утримувати дiтей-сирiт (стаття 52) i тiсно пов'язується з обов'язком пiклування (батькiв про дiтей, повнолiтнiх дiтей про непрацездатних батькiв). Але у цiлому нацiональне законодавство чiткого визначення поняття "утриманство" не мiстить.
Для набуття права на пiльги, передбаченi частиною п'ятою статтi 22 Закону України "Про мiлiцiю", не має значення, хто з членiв сiм'ї працiвника мiлiцiї (або вiн сам) є власником (спiввласником) житла чи наймачем або членом житлово-будiвельного (житлового) кооперативу.
Член сiм'ї працiвника мiлiцiї втрачає право на безоплатне житло з опаленням i освiтленням, а також на користування iншими пiльгами, передбаченими законодавством, у разi вибуття на iнше мiсце проживання чи втрати ознак члена сiм'ї працiвника мiлiцiї (припинення ведення спiльного господарства, вiдмова вiд участi у спiльних витратах тощо). Спори щодо визнання члена сiм'ї таким, що проживає разом з працiвником мiлiцiї, чи щодо належностi того, хто проживає у жилому примiщеннi, до членiв сiм'ї працiвника мiлiцiї у кожному конкретному випадку остаточно вирiшуються судами загальної юрисдикцiї.
8. Визначальною ознакою поняття "утриманство" має бути наявнiсть такого фактичного рiвня забезпеченостi громадянина, який вiдповiдно до частини третьої статтi 46 Конституцiї України є нижчим вiд встановленого законом прожиткового мiнiмуму. Це означає, що одержання членом сiм'ї вiйськовослужбовця сукупного середньомiсячного доходу у розмiрах, нижчих вiд встановленого законом прожиткового мiнiмуму, є конституцiйною пiдставою, за якою при певних умовах член сiм'ї може вважатись утриманцем. Саме вартiсна величина споживчого кошика, до якого входять i житлово-комунальнi послуги, об'єктивно має стати основою межi прожиткового мiнiмуму i для дiтей, i для пенсiонерiв, i для iнших членiв сiм'ї - утриманцiв вiйськовослужбовця.
До законодавчого визначення прожиткового мiнiмуму критерiєм для визнання утриманцями членiв сiм'ї вiйськовослужбовця має слугувати показник встановленої законом межi малозабезпеченостi.
До числа утриманцiв - членiв сiм'ї вiйськовослужбовця у контекстi пункту 6 статтi 12 Закону України "Про соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв їх сiмей" належать визначенi статтею 51 Конституцiї України, статтями 32, 80, 81, 95, 96 Кодексу про шлюб i сiм'ю України та iншими законами України особи, що повиннi утримуватись iншими особами, на яких закон покладає такий обов'язок. За змiстом цих положень вiйськовослужбовець зобов'язаний утримувати своїх дiтей, у тому числi й позашлюбних, дiтей дружини (чоловiка), усиновлених до їх повнолiття; пiклуватися про своїх непрацездатних батькiв; утримувати непрацездатних повнолiтнiх дiтей, якi потребують матерiальної допомоги; матерiально пiдтримувати дружину (чоловiка), особливо того з подружжя, хто є непрацездатним i потребує матерiальної допомоги, дружину у перiод вагiтностi i протягом трьох рокiв пiсля народження дитини (у разi, коли дружина перебуває у вiдпустцi по догляду за хворою дитиною - на весь час перебування у такiй вiдпустцi, але не бiльш як до досягнення дитиною шестирiчного вiку). Обов'язки вiйськовослужбовця щодо матерiальної пiдтримки iншого члена подружжя зберiгаються i пiсля розiрвання шлюбу. Один з розлучених, який потребує матерiальної допомоги вiйськовослужбовця, також має право на утримання, якщо вiн став непрацездатним протягом одного року пiсля розiрвання шлюбу.
Утримання неповнолiтнiх дiтей, якщо вони не мають батькiв або якщо батьки з поважних причин не в змозi їх утримувати, може бути покладене на вiйськовослужбовця, який (яка) є дiдом, бабою, братом, сестрою, вiтчимом, мачухою дитини, чи на вiйськовослужбовця, який постiйно виховував дитину i утримував її як члена своєї сiм'ї, надаючи їй систематичну матерiальну допомогу. Утримання непрацездатних повнолiтнiх членiв сiм'ї, якi потребують матерiальної допомоги, якщо вони не мають чоловiка або дружини, батькiв або повнолiтнiх дiтей, стає обов'язком вiйськовослужбовця, який є онуком, пасинком чи падчеркою або особою, яку вони виховували i надавали їй систематичну матерiальну допомогу протягом не менш як п'яти рокiв.
Утриманцями вiйськовослужбовця можуть вважатись i члени його сiм'ї, якi належать до кола утриманцiв годувальника, визначеного Законами України "Про пенсiйне забезпечення", "Про пенсiйне забезпечення вiйськовослужбовцiв та осiб начальницького i рядового складу органiв внутрiшнiх справ", "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту", Цивiльним кодексом Української РСР та iншими законами. Виходячи з положень цих нормативних актiв до категорiї "член сiм'ї", який перебуває на утриманнi вiйськовослужбовця; можна вiднести дiтей та iнших членiв сiм'ї вiком до 18 рокiв; членiв сiм'ї, якi є вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами; членiв сiм'ї, якi визнанi у встановленому порядку непрацездатними через хворобу чи є такими за вiком; працездатних членiв сiм'ї, якi займаються такими видами трудової дiяльностi, як догляд за дiтьми, братами, сестрами чи онуками вiйськовослужбовця, якi не досягли 8-рiчного вiку, за iнвалiдом першої групи, дитиною - iнвалiдом вiком до 16 рокiв, за пенсiонером, який за висновком медичного закладу потребує постiйного стороннього догляду, тощо.
У встановленому законом чи iншими нормативними актами порядку до числа утриманцiв вiйськовослужбовця можуть бути вiднесенi i тi члени його сiм'ї, якi впродовж тривалого часу не отримують заробiтної плати, стипендiї, пенсiї, iнших належних їм виплат, працездатнi члени сiм'ї, якi офiцiйно зареєстрованi у державнiй службi зайнятостi як такi, що шукають роботу або визнанi безробiтними.
Iз законодавства України випливає, що деякi обмеження для осiб, що належать до категорiї "член сiм'ї", який перебуває на утриманнi вiйськовослужбовця, щодо вiку, працездатностi i сукупного середньомiсячного доходу доповнюються обов'язковою вимогою спiльного проживання. Але, враховуючи положення частини п'ятої статтi 17 Конституцiї України та визначену законами України специфiку вiйськової служби, утриманцями вiйськовослужбовцiв у контекстi пункту 6 статтi 12 Закону України "Про соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв їх сiмей" треба вважати i членiв сiм'ї, якi залишились тимчасово проживати у жилому примiщеннi за попереднiм мiсцем служби вiйськового у разi переведення його для подальшого проходження служби або навчання в iнший населений пункт.
На пiдставi викладеного та керуючись статтями 147, 150 Конституцiї України, статтями 51, 61, 63, 95 Закону України "Про Конституцiйний Суд України", Конституцiйний Суд України вирiшив:
1. Пiд членом сiм'ї вiйськовослужбовця, працiвника мiлiцiї, особового складу державної пожежної охорони за змiстом пункту 6 статтi 12 Закону України "Про соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв їх сiмей", частин четвертої та п'ятої статтi 22 Закону України "Про мiлiцiю" та частини шостої статтi 22 Закону України "Про пожежну безпеку" треба розумiти особу, що перебуває з суб'єктом права на пiльги щодо оплати користування житлом i комунальними послугами у правовiдносинах, природа яких визначається: кровними (родинними) зв'язками або шлюбними вiдносинами; постiйним проживанням з вiйськовослужбовцем, працiвником мiлiцiї, особового складу державної пожежної охорони; веденням з ним спiльного господарства. Такi ознаки (вимоги) застосовуються диференцiйовано при конкретному визначеннi членiв сiм'ї, якi мають право на названi пiльги.
До кола членiв сiм'ї вiйськовослужбовця, працiвника мiлiцiї, особового складу державної пожежної охорони належать його (її) дружина (чоловiк), їх дiти i батьки. Щодо них ознака (вимога) ведення спiльного господарства з суб'єктом права на пiльги в оплатi користування житлом i комунальними послугами застосовується лише у передбачених законом випадках. Дiти є членами сiм'ї незалежно вiд того, чи є це дiти будь-кого з подружжя, спiльнi або усиновленi, народженi у шлюбi або позашлюбнi.
Членами сiм'ї вiйськовослужбовця, працiвника мiлiцiї, особового складу державної пожежної охорони можуть бути визнанi й iншi особи за умов постiйного проживання разом з суб'єктом права на пiльги i ведення з ним спiльного господарства, тобто не лише його (її) близькi родичi (рiднi брати, сестри, онуки, дiд, баба), але й iншi родичi або особи, якi не перебувають з вiйськовослужбовцем, працiвником мiлiцiї, особового складу державної пожежної охорони у безпосереднiх родинних зв'язках (неповнорiднi брати, сестри; зять, невiстка; вiтчим, мачуха; опiкуни, пiклувальники, пасинки, падчерки та iншi).
2. Положення частини п'ятої статтi 22 Закону України "Про мiлiцiю" щодо членiв сiмей, якi проживають з працiвниками мiлiцiї, треба розумiти так, що цi особи постiйно проживають разом з працiвником мiлiцiї в будинках приватного, державного i громадського житлового фонду, розташованих у сiльськiй мiсцевостi та в селищах мiського типу, i вiдповiдають iншим ознакам (вимогам), викладеним у пунктi 1 цього Рiшення, для визнання їх членами сiм'ї працiвника мiлiцiї.
3. Членом сiм'ї, що перебуває на утриманнi вiйськовослужбовця (пункт 6 статтi 12 Закону України "Про соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв їх сiмей"), є та з визначених у пунктi 1 цього Рiшення особа, що перебуває на повному утриманнi вiйськовослужбовця або одержує вiд нього допомогу, яка є для неї постiйним i основним джерелом засобiв до iснування. Це особи, що не мають власних доходiв, або особи, пенсiя, стипендiя чи iнший сукупний середньомiсячний доход яких не перевищує офiцiйно встановленої межi малозабезпеченостi (до законодавчого визначення прожиткового мiнiмуму). До них належать:
а) неповнолiтнi;
б) непрацездатнi;
в) iншi особи, яких вiйськовослужбовець зобов'язаний утримувати за законом;
г) вихованцi, учнi, студенти, курсанти, слухачi (крiм курсантiв i слухачiв вiйськово-навчальних закладiв та навчальних закладiв органiв внутрiшнiх справ), стажисти до закiнчення навчальних закладiв, але не довше нiж до досягнення ними вiку, встановленого для таких членiв сiм'ї вiйськовослужбовця, якi мають право на пенсiю у разi втрати годувальника;
д) працездатнi члени сiм'ї вiйськовослужбовця, що зайнятi доглядом за дiтьми, братами, сестрами чи онуками вiйськовослужбовця, якi не досягли 8-рiчного вiку, за iнвалiдом першої групи, дитиною-iнвалiдом вiком до 16 рокiв, за пенсiонером, який за висновком медичного закладу потребує постiйного стороннього догляду, та визначеними законом iншими видами трудової дiяльностi, що зараховується до стажу роботи, який надає члену сiм'ї вiйськовослужбовця право на трудову пенсiю;
е) iншi особи, визнанi утриманцями у встановленому порядку.
У разi переведення вiйськовослужбовця для подальшого проходження служби або навчання в iнший населений пункт його утриманцями до надання житла сiм'ї треба вважати i тих членiв його сiм'ї, якi перебували ранiше на утриманнi вiйськовослужбовця i залишились тимчасово проживати за попереднiм мiсцем служби.
4. Для набуття права на пiльги, передбаченi пунктом 6 статтi 12 Закону України "Про соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв їх сiмей", частинами четвертою та п'ятою статтi 22 Закону України "Про мiлiцiю", частиною шостою статтi 22 Закону України "Про пожежну безпеку", не має значення, хто (вiйськовослужбовець, працiвник мiлiцiї, особового складу державної пожежної охорони чи член його сiм'ї) є власником (спiввласником) житла або наймачем.
5. Наявнiсть права на пiльги в оплатi, користування житлом та комунальними послугами у члена сiм'ї вiйськовослужбовця, працiвника мiлiцiї, особового складу державної пожежної охорони у кожному конкретному випадку визначається вiдповiдними органами чи органiзацiями, а в разi виникнення спору - судами загальної юрисдикцiї.
Рiшення Конституцiйного Суду України пiдлягає опублiкуванню у "Вiснику Конституцiйного Суду України" та в iнших офiцiйних виданнях України.
КОНСТИТУЦIЙНИЙ СУД УКРАЇНИ