За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Стаття  
Місце органів внутрішніх справ у реалізації прав людини
Заяць Н. :: Стаття
Бібліографічний описПовний текстЗв'язок по розділам знань
    Стаття присвячена розгляду діяльності правоохоронних органів у забезпеченні прав громадян. Характеризується структура органів внутрішніх справ та її зв'язок із виконанням основних функцій. Коментуються реформи, що були проведені в Україні, їх позитивні та негативні боки. Зазначається проблема забезпечення реалізації, охорони прав і свобод та законних інтересів взагалі, відповідальність правоохоронних органів щодо цих позицій. Аналізується законодавство та практичний досвід і рекомендується визначити напрямки діяльності органів внутрішніх справ з метою забезпечення прав громадян. Пропонується авторське вирішення існуючих проблем

Місце органів внутрішніх справ у реалізації прав людини

Права людини унікальні за характером, важливістю та обсягом соціально-гуманітарних проблем. Вони визначають статус людини у будь-якому суспільстві і є конструктивним засобом здійснення цивілізованої діяльності людей, задоволення їх інтересів та потреб.

Свідоцтвом прагнення до формування правової держави, утвердження демократичних принципів в житті суспільства є проголошення в Конституції України (ст. 3) відповідно до Декларації прав і свобод людини, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Фактично всі внутрішні та зовнішні функції держави безпосередньо або опосередковано спрямовані на зміцнення і вдосконалення загальносоціальних гарантій прав людини та громадянина. Згідно з цим певні державні органи й інші владні суб'єкти на виконання норм Конституції більш конкретно і предметне в своїй діяльності мають реалізовувати дані положення Основного Закону. Це передусім стосується органів влади та управління різних ступенів, а також посадових осіб, починаючи з Президента України як глави держави. Забезпечення реалізації та охорони прав і свобод особи здійснюється через більшість їх різноманітних функцій, включаючи нормотворчі у галузі правового статусу особистості. Разом з тим гарантування прав і свобод не є провідним напрямом їх діяльності, а здійснюється переважно у зв'язку з використанням своїх загальних посадових владно управлінських повноважень. Особливе місце в цій системі займають суд, прокуратура та інші правоохоронні органи, до яких належать і органи внутрішніх справ.

Сфера діяльності органів внутрішніх справ має складну структуру. Вона включає в себе певні групи суспільних відносин, що пов'язані з захистом особи та держави від злочинів й інших посягань, і містить забезпечення суспільного порядку та суспільної безпеки, захист об'єктів незалежно від форм власності; розкриття і розслідування злочинів; забезпечення дотримання правил перебування в Україні іноземців і осіб без громадянства; виправлення і перевиховання засуджених та ін. Хоча ці види суспільних відносин взаємопов'язані, вони не є ідентичними та характеризуються специфічними рисами та ознаками. Це в свою чергу визначає відмінність в основних видах діяльності органів внутрішніх справ (адміністративна, оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна, виконання покарання); різновиди складових частин системи органів внутрішніх справ (міліція, органи попереднього слідства; державна протипожежна служба та ін.); розподіл компетенції між міліцейськими структурами (підрозділи охорони громадського порядку, по боротьбі з економічними злочинами, кримінального пошуку, державної автомобільної інспекції та ін.); різноманітність форм, методів їх роботи, заходів, що вживаються. Існуючі відмінності не впливають на загальну оцінку діяльності органів внутрішніх справ як правоохоронної. Правозахисна орієнтація більшості їх функцій закономірна й обумовлена вирішенням переважно охоронних завдань, а також стосовно прав та свобод людини і громадянина окремо. Це невипадково, оскільки основу прав та свобод становлять важливі для особи блага у економічному, політичному, духовному та особистому житті, а більшість злочинів і адміністративних правопорушень, з якими ведуть боротьбу органи внутрішніх справ, безпосередньо чи опосередковано зазіхають на ці блага. Від ефективності боротьби залежить можливість користування ними особою, реальність і міцність їх прав та свобод, тобто те, що впливає на рівень демократизму, благополуччя та стабільності суспільства, на законність і правопорядок.

Рівень розвитку свободи та демократії у суспільстві визначається не тільки формальним визнанням влади прав та свобод людини, включаючи офіційне приєднання до міжнародно-правових документів, що їх регламентують, але й багатьма іншими факторами. Одним з найважливіших серед них є наявність діючого, ефективного соціально-юридичного механізму реалізації прав та свобод, що містить гарантії їх забезпечення і захисту. У цьому механізмі вагоме місце, згідно з специфікою діяльності, займають правоохоронні органи, зокрема органи внутрішніх справ.

Проведені за останній час реформи виявили цілу низку несприятливих для особистості тенденцій, що суттєво послаблюють її реальних статус у суспільстві, соціальну та правову захищеність.

Проблема забезпечення реалізації, охорони і захисту прав, свобод та законних інтересів громадян на нинішньому етапі розбудови держави набула особливої актуальності. Конституцією України гарантується державний захист прав та свобод людини і громадянина. Для органів внутрішніх справ виконання цього положення Основного Закону є одним з головних завдань. У зв'язку з цим заслуговує на увагу ст. 5 Закону “ Про міліцію”, де спеціально сформульовані вимоги про діяльність міліції щодо додержання прав громадян (відсутність упередженості, неухильне додержання закону; жодні надзвичайні обставини, а також вказівки посадових осіб ке можуть розглядатися як підстава для порушення прав громадян; гуманне ставлення до особи; поважання гідності тощо).

Аналіз завдань і функцій, шо виконуються різними підрозділами системи МВС України, свідчить, що в діяльності органів внутрішніх справ питання забезпечення, реалізації, охорони та захисту прав, свобод та законних інтересів громадян займають особливе місце. Міліція – система державних органів виконавчої влади, які покликані захищати насамперед життя, здоров'я, права та свободи громадян. Практично всі служби МВС України: адміністративна, охорона громадського порядку, пожежна охорона, кримінальний розшук, апарати по боротьбі з економічною злочинністю, паспортної служби, ДАІ – за допомогою різноманітних засобів та методів беруть участь у вирішенні цих завдань безпосередньо на своїх ділянках роботи.

Велика відповідальність у забезпеченні реалізації, охорони та захисту прав і законних інтересів громадян покладена на органи попереднього слідства та органи виконання покарань. Органи внутрішніх справ у своїй повсякденній діяльності займаються охороною прав, свобод та законних інтересів громадян шляхом забезпечення суспільного спокою і безпосередньої охорони певних благ особи. Це охорона життя, здоров'я, честі та гідності громадян, забезпечення їм нормальних умов для життя, праці і відпочинку, вжиття заходів з надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від правопорушень та нещасних випадків, а також тим, які перебувають у безпорадному або іншому небезпечному для їх життя та здоров'я стані. У випадку стихійного лиха та надзвичайних обставин органи внутрішніх справ беруть участь у рятуванні людей, організовують охорону особистого майна громадян, що лишилось без нагляду, та ін.

Згідно із Законом “Про міліцію” (ст. 2) основними її завданнями є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і законних інтересів; своєчасне запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням; швидке й повне розкриття злочинів; охорона суспільного порядку та забезпечення суспільної безпеки; захист власності від протиправних посягань; надання правової і організаційної допомоги громадянам, посадовим особам та іншим суб'єктам у здійсненні їх законних прав та інтересів. Характерно, що вирішення цих проблем пов'язано із задоволенням різноманітних потреб й інтересів кожної людини, оскільки дотримання вимог закону, правопорядок та його захищеність є важливою умовою реальності свободи особи у суспільстві, гарантією здійснення всієї системи її прав та свобод. Таким чином, гарантування прав і свобод людини і громадянина міліцією реалізується виконанням нею своїх провідних функцій. При цьому гарантування суб'єктивних прав обумовлює та конкретизує завдання, що стоять перед міліцією. У підсумку всі інші завдання виступають як похідні від головного – забезпечення та захисту прав і свобод людини і громадянина у комплексі з інтересами суспільства. Законом про міліцію досягнуто головне – закладено основу правової регламентації, чітко і ясно визначено головні принципи діяльності органів міліції.

Аналіз законодавства та практика роботи різноманітних служб дозволяють виявити наступні основні напрями діяльності органів МВС України щодо забезпечення реалізації, охорони та захисту конституційних прав, свобод і законних інтересів громадян:

а) захист людини, її життя, здоров'я, прав, свобод та законних інтересів незалежно від віку, статі, національності, расової належності, мови та ін.;

б) недопущення у своїй діяльності незаконних обмежень і порушень прав, свобод та законних інтересів громадян;

в) безпосередня охорона задекларованих в Основному Законі прав, свобод і законних інтересів громадян;

г) забезпечення необхідних умов реалізації громадянами певних прав, свобод та законних інтересів.

У своїй роботі міліція як структурний підрозділ органів внутрішніх справ керується Конституцією України, Законом України “Про міліцію”, Законом України “Про оперативно-розшукову діяльність”, іншими законами і підзаконними актами України, нормативними актами МВС України. Її робота будується на засадах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Міліція поряд з іншими правоохоронними органами покликана приводити в дію механізм правової охорони. Вони забезпечують застосування заходів державного примусу, маючи на меті усунення перешкод реалізації прав та обов'язків, поновлення порушеного права, притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.

Конституційні норми, спрямовані на забезпечення державою реалізації, охорони та захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, потребують від міліції й інших правоохоронних органів послідовно спрямовувати свою правозастосовчу діяльність на забезпечення добробуту людини, дотримуючись при цьому принципу верховенства Основного Закону, здійснення якого є головним у створенні правової держави. Його реалізація пов'язана з втіленням формули: “дозволено все, що не заборонено законом”.

Захист прав, свобод та законних інтересів громадян передбачає не тільки відповідну діяльність державних органів юстиції, а й також активні дії у межах закону самого носія гарантованих Конституцією прав та свобод з поновлення ним свого порушеного права без звернення до компетентних органів.

Органи внутрішніх справ, порівняно з іншими правоохоронними органами, вирішують найбільш широке коло питань, пов'язаних із захистом прав, свобод та законних інтересів громадян.

З сутності права випливає, що реалізація конституційних прав та свобод громадян неможлива без забезпечення її організаційно-виконавчою діяльністю державних органів та посадових осіб. Їх діяльність є свідоцтвом реальності свободи особистості, необхідним фактором переходу правових можливостей користування благами, закріпленими в Конституції, у практику життєдіяльності кожного громадянина. Тому дуже важливо визначити роль та значення держави в цілому і окремих її органів у забезпеченні реалізації конституційних прав та свобод громадян. Тут винятково важливу роль відіграє ефективна діяльність правоохоронних органів, і серед них – органів внутрішніх справ. Їх функції у механізмі реалізації прав та свобод особистості, як уже зазначалося, багатоукладні: від створення безпечних умов їх реалізації у громадських місцях до захисту злочинне порушених, із застосуванням найжорстокіших за законом примусових заходів. Таким чином, будь-який напрям діяльності органів внутрішніх справ, що претендує на статус такого, що гарантує права та свободи особистості, може бути лише таким у межах законності, заснованої на демократи