За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Розділ курсу ДО  
Кримінальне судочинство України і права людини
7. Підстави для застосування запобіжних заходів
:: Розділ курсу ДО
Бібліографічний описЗмістПовний текстЗв'язок з ресурсамиЗв'язок по розділам знань

7. Підстави для застосування запобіжних заходів

Органам досудового слідства, прокурору і суду закон надає право застосовувати заходи, що в примусовому порядку забезпечують виконання учасниками процесу їх процесуальних обов'язків, дають можливість виявляти, збирати і зберігати докази, а також виключають можливість із боку підозрюваного (обвинуваченого) продовжувати злочинну діяльність і заважати встановленню істини або ухилятися від слідства і суду. Такі заходи звуться заходами процесуального примусу. Серед них значну частину складають запобіжні заходи. Їх специфічною метою є:

  • попередження ухилення обвинуваченого (підозрюваного) від слідства і суду;
  • недопущення того, щоб обвинувачений (підозрюваний) заважав встановленню істини;
  • попередження злочинної діяльності;
  • забезпечення можливості виконання вироку.

Запобіжні заходи деякою мірою обмежують права і свободи людини, тому вкрай важливо, щоб застосування їх було мотивовано і грунтувалося на всебічному аналізі обставин справи. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, а також про обрання того або іншого з них необхідно враховувати тяжкість висунутого обвинувачення, особистість підозрюваного (обвинуваченого), рід його занять, вік, стан здоров'я, родинний стан тощо.

Взяття під варту в якості запобіжного заходу застосовується тільки у справах про злочини, за які може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі (ст. 157 КПК України). При цьому повинні дотримуватися умови, встановлені законом. Необхідно враховувати тяжкість вчиненого і наявність конкретних обставин, які свідчать, що ніякий інший запобіжний захід не може перешкодити спробі обвинуваченого або підозрюваного:

  • сховатися від слідства і суду,
  • перешкодити встановленню істини по кримінальній справі або
  • продовжувати злочинну діяльність.

Взяття під варту може мати місце згідно постанові органу дізнання або слідчого, яку санкціоновано прокурором, постанові прокурора або за рішенням суду. Рішення будь-якого з названих органів про застосування зазначеного запобіжного заходу повинно бути мотивованим. У необхідних випадках особа, у відношенні до якої підлягає обранню цей запобіжний захід, повинна бути спеціально допитана з приводу обставин, що обумовлюють її арешт. Міжнародним співтовариством неодноразово підкреслювалася особливість даного запобіжного заходу, тому що в результаті його здійснення обмежується одне з найважливіших прав людини - свобода. Тому ця міра повинна застосовуватися лише в необхідних випадках, завжди повинна бути використана можливість застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу.

До числа обов'язків прокурора відноситься обов'язок стежити за дотриманням встановлених законом правил утримання ув’язнених. При виявленні, що особа незаконно утримується під вартою, прокурор зобов'язаний не тільки негайно звільнити її, але і вжити заходів для притягнення до відповідальності осіб, із вини яких вона незаконно утримувалася під вартою. Явно незаконне затримання або арешт є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності. Якщо кримінальна справа у відношенні затриманого або заарештованого припиняється:

то рішення про арешт або затримання будуть вважатися незаконними, а обвинувачені, підозрювані або підсудні при цьому одержують право на відновлення всіх порушених прав, відшкодування матеріального збитку і компенсацію моральної шкоди відповідно до Закону України “Про порядок відшкодування збитків, заподіяних громадянину незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” (Див.: Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 1. - Ст. 1).

 prev 6. Слідчі дії, в ході яких зачіпаються права і свободи людини