За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Стаття  
Окремі питання цивільно-правового регулювання захисту честі, гідності та ділової репутації
Р.Стефанчук :: Стаття
Бібліографічний описПовний текстЗв'язок по розділам знань
    Стаття присвячена вивченню особливої групи цивільних відносин, до якої належить право на захист честі, гідності та ділової репутації. У ній наводяться різні думки стосовно визначення суб'єкта, що є носієм цих благ. Автор вказує, що однією із проблем при захисті честі, гідності та ділової репутації є достатність підстав для персоніфікації суб'єкта права вимоги. Увага приділяється також Інтернету, який є глобальною комп'ютерною мережею, що містить безліч електронної інформації з різних питань. Адже враховуючи, що в результаті використання комп'ютерних технологій відбувається обмін інформацією, існує ймовірність, що це може призвести до порушення права на недоторканність честі, гідності та ділової репутації.

Окремі питання цивільно-правового регулювання захисту честі, гідності та ділової репутації

Р СТЕФАНЧУК

Рекомендовано до друку відділом цивільного і трудового права Інституту держави і права їм В М Корецького НАН України

Одним з конституційних прав особи в Україні є право на захист честі, гідності та репутації |

Дане право має свій розвиток у ст 7 Цивільного кодексу та деяких інших нормативних актах У період будівництва правової держави та формування громадянського суспільства на перший план висувається проблема досягнення такого становища особи, коли будь-які права, свободи та законні інтереси людини, громадянина та юридичної особи захищені найбільш ефективно Адже реалізація будь-яких прав та інтересів особи залежить насамперед від гарантії їх забезпечення тобто створення умов і засобів, які сприяють захисту порушеного права

До особливої групи цивільних відносин належить право на захист честі, гідності та ділової репутації Адже честь гідність та ділова репутація існують незалежно від їх правового закріплення і лише в разі їх порушення потребують правового захисту Окрім того, зазначені блага (права) є невідчужувані і непередавані, що вказує на необхідність достеменного встановлення суб'єкта, що здатний бути носієм цих благ І лише визначивши суб'єкт, що здатний бути носієм цих благ, ми зможемо встановити суб'єкт, який має право захисту честі, гідності та ділової репутації

Незважаючи на те, що інститут захисту честі та гідності є неновим для цивільного права, але і тут, на нашу думку існують різні думки стосовно визначення суб'єкта, що є носієм цих благ Деякі юристи-науковці, переважно радянського періоду, відстоюють точку зору про здатність юридичних осіб бути носіями честі та гідності1 Але, на моє переконання, мають рацію ті автори, які вважають, що юридичні особи не здатні бути носіями цих благ2 Справа в тому, що юридичні особи за специфікою своєї сутності не наділені даними немайновими благами І ось чому Честь являє собою, з однієї (об'єктивної) сторони, оцінку суспільством особи, що склалась на підставі соціальне значимих діянь (поведінки), а з другої (суб'єктивної) — самооцінку особою своєї поведінки, своїх діянь на основі власного внутрішнього духовного світу, світогляду, пріоритетів та переконань Гідність також багатозначиме поняття 3 об'єктивної сторони, гідність — це моральна цінність та суспільна значимість особистості, вона визначається існуючими суспільними відносинами та, в певній мірі, не залежить від людини, а суб'єктивний аспект проявляється в усвідомленні та почутті особистої гідності3, своєї гідності як людини, особистості, як представника тієї чи іншої спільності або певної групи що обумовлюється можливістю людини відображати не лише об'єктивний світ а й себе в цьому світі, свою роль та місце в ньому Тобто, як вбачається зі сказаного даними благами наділені лише фізичні особи, у свідомості яких здатні проходити психічні процеси оцінювання 3 аналогічних причин не слід, на нашу думку, визнавати суб'єктами, що знатні бути носіями честі та гідності і соціальні утворення, як на цьому наполягають деякі науковці4 Дана точка зору поділяється і авторами проекту Цивільного кодексу, де право особи на повагу до честі та гідності віднесено до особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи

Більш проблемно стоїть питання при визначенні суб'єктів, що наділені діловою репутацією Це пов'язано насамперед з тим, що в науці цивільного права не має чітких розмежувань у поняттях “честь” та “репутація” Так, тлумачні словники під поняттям “честь” розуміють хорошу репутацію та добре ім'я5, а під поняттям “репутація” — громадську думку про кого, що-небудь6 Отже, як бачимо, суттєвої різниці між цими поняттями немає Тому ми пропонуємо для їх диференціації ввести такий розмежувальний критерії , як сфера оцінювання особи Тобто коли мова йтиме про оцінку особи як такої (як людини), безвідносно до її навичок, знань, занять, професії тощо, то слід говорити про Гі честь Коли ж основним критерієм висувається наведена вище діяльність, то слід говорити про репутацію особи Тому звідси може випливати ще один висновок, якого доходять деякі вчені честь може бути тільки позитивною, тоді як репутація може бути і позитивною і негативною7

Ще більше питань виникає з визначенням поняття “ділова репутація” внаслідок його новизни та, відповідно, недостатньої дослідженості Як вже зазначалося правильність визначення даної категорії впливає на правильність встановлення суб'єктів, що є носіями цього блага, а відповідно — і мають право на п захист Під “діловою репутацією” деякі вчені розуміють “сукупність якостей га оцінок, з якими їх носій асоціюється в очах своїх контрагентів, клієнтів споживачів, колег по роботі, прихильників (для шоу-бізнесу), виборців (для виборних посад) та персоніфікується серед інших професіоналів у цій сфері”8 Подібну точку зору поділяють і деякі інші автори, які вважають, що ділова репутація як благо проявляється у будь-яких випадках, коли йдеться про професіоналізм, професійну відповідність здатність тримати своє слово, дане іншим особам, бездоганне виконання будь-яких зобов'язань9 На нашу думку, такі точки зору не дають точної характеристики такого поняття, як ділова репутація Застосування в даному словосполученні прикметника “ділова”, на нашу думку, означає те, що оцінюється не будь-яка сфера діяльності (поведінки) фізичної чи юридичної особи, а саме та, що пов'язана з його місцем (роллю) в підприємницьких відносинах До предмета оцінювання належить не соціальна політична чи особиста сфера діяльності суб'єкта, а саме його здатність бути надійним партнером у підприємницьких відносинах Аналізуючи сказане вище, ми дійшли висновку, що діловою репутацією можуть бути наділені особи (фізичні та юридичні), що виконують соціальне значущу діяльність у сфері підприємництва При цьому об'єктом оцінювання повинна бути сукупність професійних якостей особи, здатність виконувати взяті на себе зобов'язання, ставлення до виконуваної ним роботи, діловитість у зв'язках з партнерами тощо, але обов'язковим зовнішнім виявом цього має бути сфера підприємництва Ось чому можна зробити висновок, що під поняттям “ділова репутація” слід розуміти суспільну оцінку ділових якостей особи, яка ґрунтується на інформації про її професійну придатність, здатність виконувати взяті на себе зобов'язання, якість, своєчасність та повноту виконуваної нею роботи, надаваних нею послуг та виконання інших взятих на себе зобов'язань, вміння тримати дане слово та бути надійним партнером у зобов'язальних правовідносинах в сфері підприємництва

Досить часто на розгляд суду подаються позови про захист ділової репутації депутатів уси рівнів, державних службовців, працівників правоохоронних органів, суду тощо. Суди часто задовольняють дані вимоги. На нашу думку, такі особи не наділені діловою репутацією (саме у тому розумінні цього поняття, яке пропонується нами), оскільки специфіка їх діяльності не дозволяє їм виступати суб'єктами підприємницьких відносин. Ось чому в подібних випадках слід. говорити не про “ділову репутацію”, а про різні види власне “репутації” (виборча, службова. професійна, авторська, винахідницька, релігійна, фінансова тощо). Але зрозуміло, що перелік видів депутацій не може бути вичерпним. Саме тому, на нашу думку, доцільним було б замінити в нормативних актах словосполучення “ділова репутація” на “репутація”, адже в правовій державі, де основним конституційне закріпленим принципом є принцип рівності всіх перед законом та судом, не мас значення, яка репутація постраждала — чи то інженера, чи то священика, чи то підприємця. На усі сфери діяльності, де можливо зіткнутися із заподіянням шкоди особі внаслідок порушення права на її адекватне оцінювання з боку суспільства чи інших соціальних груп не просто як людини, а як суб'єкта даної діяльності, повинно поширюватись правило цивільно-правового захисту її репутації. Думка про недостатність захисту “ділової репутації” та можливість захисту інших видів репутації дістає своє відображення в юридичній літературі10 та в деяких нормативно-правових актах11. Дана проблема не є надуманою, так як сьогодні, наприклад, в правозастосовчій практиці Російської Федерації, де в новому Цивільному кодексі залишили право на ділову репутацію, досить часто можна зустріти аргументовані відмови в прийнятті позовних заяв про захист ділової репутації працівників правоохоронних органів, державних службовців тощо, так як суд визнає їх такими, що не наділені цим немайновим благом12.

Звичайно, дана точка зору не є безспірною, тому що ми виходимо з вузького розуміння “ділової репутації”. Можна застосовувати і широке тлумачення, що ділова репутація є похідною від поняття “діло”, тобто будь-який вид праці (професійної діяльності) різних осіб (депутата, державного службовця, лікаря, проповідника, продюсера, поета тощо). Але в даному випадку розмивається межа між поняттями “ділова репутація” та “репутація”, і тому тут стає незрозумілим застосування видової характеристики репутації — “ділова”. На жаль, автори проекту Цивільного кодексу, на нашу думку, не приділили даному питанню належної уваги і залишили у ст. 291 саме право на недоторканність ділової репутації.

Ще однією проблемою, на нашу думку, при захисті честі, гідності та ділової репутації е достатність підстав для персоніфікації суб'єкта права вимоги. Адже не завжди, наприклад, у газетній статті вказується, що дані відомості стосуються саме конкретної особи, з вказівкою на її прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані, місце її проживання (прописки) та інші дані, що дають можливість конкретно персоніфікувати особу Ось чому, вважаю, при захисті честі, гідності та ділової репутації, у випадку не неконкретної вказівки на особу, слід виходити з того, наскільки точно реципієнти могли персоніфікувати дану особу на підставі наведених даних. Так, наприклад, коли були поширені неправдиві відомості щодо лікаря, який займається незаконним та некваліфікованим лікуванням чи знахарством, чи щодо жінки, яка виробляє та реалізує спиртні напої, то зрозуміло, що досить важко визначити достеменно дану особу, коли сказано, що подія відбувалась у багатомільйонному Києві, та навпаки — коли подія відбувалась у конкретному селі населенням до ЗО чоловік. Тому в даному випадку суб'єкт має право вимагати захисту, лише коли з поширених відомостей явно (або з достовірністю) стає зрозумілою його персоніфікація як члена суспільства чи іншої соціальної групи.

Окрім того, суб'єктом права вимоги може бути не лише особа, щодо якої поширено відомості шляхом вказівки на дану особу чи вказівки на риси, що її персоніфікують, а й у випадку невказівши на певну особу як члена певної групи. Так, наприклад, коли виходить офіційний перелік державних закладів III—IV рівнів акредитації, які готують фахівців з юридичних спеціальностей, і чи то з вини редакції, чи особи, яка надала дані відомості, до цього переліку не потрапляє якийсь заклад освіти, що також має на це право (ліцензований та акредитований III чи IV рівнем акредитації відповідно до чинного законодавства як заклад освіти, що має право готувати фахівців з юридичних спеціальностей), то в даному випадку, на нашу думку, також слід говорити про можливість захисту ділової репутації цього закладу освіти. Адже не потрапивши до офіційного переліку, даний вуз може не лише позбавитись звичайного притоку абітурієнтів, а й відчути негативне ставлення та пов'язані з цим наслідки з боку колективу та оточуючих. Специфіка ж тут полягатиме в тому, що ділова репутація була порушена відомостями, які були поширені не шляхом вказівки на певний суб'єкт, а шляхом невнесення його до певної групи.

Дещо інші питання виникають при визначенні суб'єкта, на якого лягав би тягар відповідальності по захисту честі, гідності га ділової репутації Так, проблема виникає у випадку поширення відомостей певними колективами, які не наділені правами юридичної особи Це стосується насамперед гуртків самодіяльності, команд КВН, СТЕМів тощо їх специфіка полягає в тому, що, створюючись при певних юридичних особах (навчальних закладах, установах, підприємствах, організаціях) чи поза ними, вони шляхом спільних зусиль створюють певний інформаційний продукт (програму, пародію, жарт, репризу, пісню вірш, каламбур, синхробуфанаду буриме тощо), в якому важко відокремити частину діяльності кожного з учасників Певні проблеми при цьому виникають і при визначенні копа учасників точніше суб'єктів зобов'язання Коли ж цей об'єкт загальної творчості містить підстави для захисту честі гідності та ділової репутації то виникають певні труднощі з приводу чого хто буде суб'єктом зобов'язання в даному випадку, до кого слід пред'являти позовні вимоги Чи буде це виконавець чи автор чи колектив — незрозуміле На нашу думку, суб'єктом зобов'язання в даному випадку слід визнавати особу, яка безпосередньо поширила ці відомості, тобто виконавця, який може в порядку регресу звернутись і до інших, винних у цьому осіб

Важко недооцінити те значення, яке відіграють у нашому житті електронні комунікації, зокрема, найпопулярніша комп'ютерна мережа Інтернет. В своїй сутності вона є глобальною комп'ютерною мережею, що містить безліч електронної інформації з різних питань Але враховуючи, що в результаті використання комп'ютерних технологій відбувається обмін інформацією, що може призвести і до порушення права на недоторканність честі, гідності та ділової репутації У цьому процесі комунікативного обміну інформацією через мережу Інтернет вирізняють певні суб'єкти Найпоширенішими з суб'єктів онлаинових (послуги електронного зв'язку, що здійснюються в системі “постійного підключення”) та офлаинових (послуги електронного зв'язку, що здійснюються шляхом одноразового забору певної інформації з відведеного місця та подальшого її локального опрацювання) послуг є користувачі Під користувачами розуміють осіб, які створюють та обмінюються інформацією в даній мережі за допомогою певних електронних пристроїв Користувачі відповідають за ту інформацію, яку вони створили та дали можливість вільного доступу іншим користувачам

Користувачі Інтернет отримують доступ до мережі завдяки провайдерів доступу до Інтернет • (компанії що забезпечують за певну винагороду доступ до користування ресурсами даної мережі) Зрозуміло що дані суб'єкти не здатні контролювати весь потік інформації що надходить до мережі І тому вони як правило не можуть бути суб'єктами зобов’язання за приниження честі, гідності та ділової репутації яка міститься у певному електронному об'єкті, що вийшов від одною з користувачів, які отримали доступ до Інтернет через даного провайдера Це правило чинне у випадку коли в діях останнього не було умислу на поширення цієї інформації Інша справа щодо ще одних суб'єктів — провайдерів хостових послуг (виробники, володільці певної інформації, що оформлена у відповідності з стандартами передачі інформації в Інтернет, у випадку, коли дана інформація розтушована на їх комп'ютері, що доступний в мережевому режимі для користувачів Інтернет) Дана категорія суб’єктів безпосередньо надає зміст для WWW (електронні сторінки, на яких міститься інформація), і тому вони відповідають за зміст своєї інформації, яку поширюють Вони відповідатимуть за те, що не блокували доступ доданого каналу, чим поширили інформацію, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію, а також не відповідає дійсності

Ще одна проблема яка пов'язана з користуванням Інтернет, — це відсутність у певних випадках персоніфікації автора інформації що утруднює процес визнання його суб'єктом зобов'язання В даному випадку слід застосовувати загальні основи вирішення справ у випадку поширення інформації анонімом — визнання її такою, що не відповідає дійсності, тобто встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження

Підводячи риску в даній темі, слід зауважити, що в Україні, на жаль, ще не до кінця усвідомили значення тих переваг, які може надати користування Інтернет чи іншими електронними комунікаціями Для прикладу, Російська Федерація давно вже провела парламентські слухання “Росія та Інтернет вибір майбутнього”, внаслідок чого був прийнятий пакет нормативних актів якими, нехай недосконало, але були врегульовані основи функціонування даної мережі на території Російської Федерації

Отже як вбачається з викладеного незважаючи на те, що цивільно-правове регулювання захисту честі гідності та ділової репутації має досить тривалу історію розвитку існує багато невирішених питань як стосовно суб'єктів, що є носіями таких немайнових благ як честь, гідність та ділова репутація, так і стосовно визначення особи, яка посягає на ці блага Тому цивільне законодавство, що регулює відносини з приводу захисту честі, гідності і ділової репутації, потребує вдосконалення

 

 

1 БелявскийАВ,ПридворовНА Охрана чести и достоинства личности в СССР —

М 1971, ПронинаМГ,РомановичАН Зашита чести и достоинства гражданина (гражданско-правовые средства) — Минск, 1976

2 ЗрделевскийАМ Моральний вред и компенсация за страдания — М , 1997

3 СтремяковаИ Честь и достоинство — категории марксистскои зтики / В кн Категории марксистскои зтики — С 104, 107

4 ПронинаМГ,РомановичАН Вказ праця, ШелюттоМЛ Гражданско-правовая защита чести достоинства и деловои репутации Дисс на соискание научнои степени канд юрид наук - М , 1997 - С 98

5 ОжеговСИ Словарь русского языка — М Русский язык, 1984 — С 797

6 Новий тлумачний словник української мови / Укладачі В Яременко, О Сліпушко — К Аконі, 1998 — Т 3 - С 898

7 ЯрошенкоКБ Жизнь и достоинство под охранои закона — М , 1990 — С 169

8 Див МалеинаМН Защита чести, достоинства и деловои репутации предпринимателя // Законодательство и зкономика — 1993 — № 24 — С 18

9 Див Гражданское право Украины Часть 1 / п р А А Пушкина, В М Самоиленко — Х Основа, 1996 — С 200

10ПлотниковВ. Деловая репутация как об-ьект гражданско- правовой защит // Хозяйство й право. — 1995. — № 11. — С. 95.

11 Так, наприклад, у Бернській конвенції про охорону літературних і художніх творів від 24 липня 1971 р. в ст. 6 Ьі& йдеться про захист репутації автора; в Законі України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 р. в ст. 5 йдеться про репутацію державного службовця тощо.

12 Про це детальніше див: Законодательство и практика средств массовой информации. — 1997. — № 1; Масмедиа в России: законы, конфликты, правонарушения (по данным мониторинга фонда зашиты гласности. — М., 1997; Защиты чести и достоинства: теоретические и практические