За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Нормативний акт України  
Конституція України: Офіційний текст. Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина
Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам
1999 :: Нормативний акт України
Бібліографічний описЗмістПовний текстЗв'язок по розділам знань
    Останніми роками, насамперед завдяки зусиллям певного кола політиків, юристів, інших наших співвітчзників питання захисту прав людини в Україні набуло загальносуспільного масштабу і політичного значення. Ця книга містить офіційний текст Конституції України і коментар законодавства України про права та свободи людини та громадянина. Існують різні класифікації прав та свобод людини і громадянина. У цій книзі умовно виділяються три блоки вказаних прав і свобод: перший пов'язаний з правом на життя, другий з правом на свободу і треій - з правом на повагу до гідності людини. Змісту окремих прав людини і громадяна автор лише торкається та все ж підводить читача до висновку про те, що Україні потрібна нова система законодавства, основою якої повинні стати Конституція України і Кодекс законів про права та свободи людини і громадянина.

Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам

Статтею 8 Закону “Про громадянство України” встановлено обов'язок України піклуватися та захищати своїх громадян, які перебувають за її межами.

Дипломатичні представництва і консульські установи України, їх посадові особи зобов'язані вживати заходів до забезпечення громадянам України можливості користуватися в повному обсязі правами, наданими їм законодавством країни перебування. міжнародними договорами, учасниками яких є Україна і держава перебування, та міжнародними звичаями, у встановленому законодавством порядку захищати їх інтереси, що охороняються законом, а в разі потреби вживати заходів для поновлення порушених прав громадян України.

Згідно зі статтею 25 Закону України “Про туризм” від 15 вересня 1995 р. держава гарантує захист законних прав та інтересів громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон.

Закон “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” від 21 січня 1994 р. передбачає, що у разі виникнення в будь-якій іноземній державі надзвичайної ситуації, що j унеможливлює створення в ній умов для безпеки громадян України. Кабінет Міністрів приймає рішення про особливий порядок виїзду громадян України до цієї держави. Рішення та інформація про це доводяться до відома громадян, які мають намір виїхати до даної держави. Громадяни, які мають візу на в'їзд до цієї держави, попереджаються про неможливість з боку України забезпечити громадянину необхідну безпеку (це попередження не є забороною для виїзду).

З метою створення умов, що гарантують відшкодування громадянинові витрат, пов'язаних з надзвичайними обставинами під час перебування за кордоном, громадянин України повинен бути застрахований (на жаль, цей вид страхування не передбачений статтею 6 Закову України “Про страхування” від 7 березня 1996 p., яка містить вичерпний перелік видів обов'язкового страхування і тому вказане положення Закону залишається лише добрим побажанням).

Пенсійне забезпечення громадян України, які проживають за її межами, здійснюється відповідно до міжнародних договорів. На сьогодні такі договори укладені а Литовською Республікою. Республікою Грузія, Азербайджанською Республікою, Республікою Білорусь, Республікою Молдова, Естонською Республікою, Королівством Іспанія та Латвійською Республікою.

Конкретні обов'язки дипломатичних та консульських установ по захисту прав громадян України, що перебувають за кордоном, визначені окремими нормами деяких законів України.

Так, статтею 1995 Кодексу про шлюб та сім'ю України передбачено, що нагляд за межами України за станом утримання і виховання дітей, усиновлених іноземними громадянами, здійснюється за дорученням Міністерства зовнішніх справ України відповідними консульськими установами, в яких діти перебувають на обліку до досягнення ними 18-літнього віку.

Відповідно до статті 36 Закону України “Про загальний військовий обов'язок і військову службу” від 25 березня 1992 p. дипломатичними і консульськими представництвами України провадиться військовий облік громадян України, які тимчасово Проживають за кордоном.

Згідно зі статтями 2 і 4 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” від 21 січня 1994 p. дипломатичними представництвами і консульськими установами України за кордоном в разі втрати громадянином України паспорта для виїзду за кордон або іншого документу, що посвідчує особу громадянина України під час перебування за її межами, видається посвідчення особи на повернення в Україну, а також провадиться оформлення паспорту і проїзного документа на дитину громадянам України, які постійно проживають за кордоном.

Статтею 38 Закону Україна “Про нотаріат” від 2 вересня 1993 p. передбачений перелік нотаріальних дії, які надані) право вчиняти консульським установам. Це, зокрема:

- посвідчення угод (договорів, заповітів, доручень та ін.), крім договорів про відчуження та заставу нерухомого майна, що знаходиться в України;

- вжиття заходів до охорони спадкового майна;

- видання свідоцтва про право на спадщину і на частку у спільному майні подружжя;

- засвідчення справжності підпису на документах, вірності копій документів і виписок із них, вірності перекладу документів а однієї мови на іншу;

- посвідчення факту, що громадянин є живим, факту перебування громадянина в певному місці, тотожності громадянина а особою, зображеною на фотокартці, часу пред'явлення документів;

- прийняття на зберігання документів та в депозит грошових сум і цінних паперів;

- вчинення виконавчих написів, морських протестів.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про органи реєстрації актів громадянського стану” від 24 грудня 1993 р. реєстрація актів громадянського стану громадян України, які проживають за кордоном, провадиться консульськими установами, а у випадках, передбачених чинним законодавством, — дипломатичними представництвами України. Консульські установи і дипломатичні представництва приймають і розглядають заяви громадян України, які проживають за кордоном, про внесення змін, доповнень, виправлень, поновлення, а також анулювання поновлених або повторно складених записів актів громадянського стану.

Згідно зі статтями 30, 37 Закону “Про громадянство України” дипломатичні представництва та консульські установи України ведуть облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, приймають від осіб, які постійно проживають за кордоном, заяви з питань громадянства України та разом з необхідними документами направляють їх на розгляд Президента України, визначають належність осіб, які постійно проживають за кордоном, до громадянства України, готують подання про припинення громадянства України особами, які постійно проживають за кордоном та реєструють припинення громадянства України такими особами, виконують рішення з питань громадянства щодо осіб. які постійно проживають за кордоном, в тому числі видають паспорта громадянина України особам, які набули громадянства України.

Відповідно до статей 20—53 Консульського статуту України, затвердженого указом Президента України від 2 квітня 1994 р. № 127/94, консул зобов'язаний вживати заходів для того, щоб громадяни України користувалися в повному обсязі всіма правами, наданими їм законодавством держави перебування і міжнародними договорами, учасниками яких є Україна і держава перебування, а також міжнародними звичаями.

Консул зобов'язаний вживати заходів для відновлення порушених прав юридичних осіб і громадян України. У випадку, якщо після звернення консула до властей держави перебування не будуть відновлені порушені права юридичних осіб і громадян України, консул зобов'язаний повідомити про це Міністерство закордонних справ України та главу дипломатичного Представництва України в державі перебування.

Крім того, консул зобов'язаний, зокрема:

- приймати як письмові, так і усні звернення громадян України;

- вести облік громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають у його консульському окрузі;

- інформувати громадян України, які тимчасово перебувають у його консульському окрузі, про законодавство держави перебування, а також про місцеві звичаї;

- представляти в установах держави перебування громадян України без їх окремого доручення, якщо вони є відсутніми і не доручили ведення справи якійсь особі або не можуть захищати свої інтереси з інших причин. Це представництво триває доти, доки особи, яких представляють, не призначать своїх уповноважених або не візьмуть на себе захист своїх прав та інтересів;

- реєструвати акти громадянського стану громадян України;

- приймати клопотання громадян України, які постійно проживають в його консульському окрузі, про внесення змін, виправлень і доповнень до записів актів громадянського стану, про відновлення втрачених записів, а також про зміни прізвища, імені та по батькові i надсилає їх на розгляд компетентним органам;

- після одержання відомостей про народження або смерть на морському чи повітряному судні України якоїсь особи відповідно до чинного законодавства України реєструвати акти про народження або смерть;

- вживати заходів для охорони майна, що залишилося після смерті громадянина України. Якщо залишене майно повністю або частково складається з предметів, що можуть зіпсуватись, а так само при надмірній дорожнечі зберігання такого майна консул має право продати це майно і надіслати виручені гроші за належністю;

- вживати заходів для встановлення опіки (піклування) над неповнолітніми, недієздатними або обмеженими в дієздатності громадянами України, які перебувають в його консульському окрузі і залишилися без опіки (піклування);

- стежити, щоб відносно громадянина України, взятого під варту (заарештованого) чи затриманого за підозрою у вчиненні злочину, чи підданого іншим заходам, які обмежують свободу громадянина України, або такого, що відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, а так само підданого іншим заходам судового або адміністративного впливу, було дотримано законодавства держави перебування і договорів, укладених Україною з дією державою, та міжнародних договорів, учасниками яких є Україна і держава перебування;

- на прохання заінтересованих осіб і за своєю ініціативою відвідувати громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі в іншій формі або відбувають покарання, стежити, щоб таких громадян тримали в умовах, які відповідають вимогам гігієни і санітарії, і щоб вони не зазнавали жорстокого і принижуючого людську гідність поводження, домагатися особистої зустрічі з громадянином України, щоб упевнитися, що права і інтереси цього громадянина не ущемлюються;

- звертатися до компетентних властей держави перебування за сприянням у розшуку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебували у цій державі і пропади безвісти;

- приймати від осіб, які постійно проживають в його консульському окрузі, заяви з питань громадянства України і разом з необхідними документами надсилати їх у Міністерство закордонних справ України для подальшого внесення на розгляд Президента України:

- якщо консулові стане відомо про спадщину, яка відкрилася на користь громадян України, які проживають в Україні, негайно передавати у Міністерство закордонних справ України всі відомі Йому дані про таку спадщину і можливих спадкоємців.

Консул має право:

- укладати та розривати шлюб відповідно до законодавства України;

- встановлювати батьківство у випадках, коли: відповідно до законодавства України таке допускається в органах запису актів громадянського стану, якщо батьки дитини проживають в його консульському окрузі і хоча б один з них є громадянином України;

- провадити усиновлення (удочеріння) дитини, яка є громадянином України і проживає за межами України;

- за дорученням Міністерства закордонних справ України здійснювати в установленому порядку нагляд за станом утримання та виховання дітей громадян України, усиновлених іноземними громадянами, до досягнення ними 18-річного віку;

- приймати спадкове майно для передачі спадкоємцям, які перебувають в Україні;

- приймати на зберігання гроші, коштовності, цінні папери і документи, які належать громадянам України;

- видавати, продовжувати паспорти громадянам України і вносити зміни до паспортів громадян України;

- видавати, продовжувати, погашати візи на в'їзд в Україну, виїзд з України і транзитний проїзд через територію України, а також вносити зміни до виданих віз;

- визначати належність осіб, які постійно проживають в його консульському окрузі, до громадянства України, а також реєструвати втрату громадянства України цими особами; надсилати до Міністерства закордонних справ України мотивовані подання щодо втрати громадянства України для їх подальшого внесення на розгляд Президента України;

- вчинювати певні нотаріальні дії.

Правилами оформлення та видачі консульськими установами України паспортів громадян України для виїзду за кордон, посвідчень на повернення в Україну громадян України та проїзних документів дитини, затвердженими наказом Міністерства закордонних справ України від 1 липня 1997 p. № 93-сд, консульським установам України надано право для громадян України, які постійно проживають за кордоном, перебувають у довгостроковому відрядженні, на навчанні, стажуванні, працюють за контрактом або знаходяться на лікуванні: видавати паспорти, продовжувати строк їх дії, вносити зміни до паспортів, робити в них необхідні відмітки, — а для громадян, які короткострокове перебувають за кордоном: продовжувати строк дії паспортів, робити в них необхідні відмітки, продовжувати строк дії проїзних документів, видавати посвідчення на повернення в Україну.

На нашу думку, права громадян України щодо піклування з боку держави під час їх перебування за межами України, захисту їх прав і законних інтересів, а також відповідні обов'язки Міністерства зовнішніх справ України, дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном повинні знайти відображення в окремому законі України.

За порушення права громадянина України мати громадянство, не бути позбавленим його, змінити громадянство, не бути вигнаним за межі України і виданим іншій державі та права на піклування та захист України під час перебування за її межами посадові особи можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за статтями 165, 166, 167 Кримінального кодексу України. У разі прямого чи непрямого обмеження посадовою особою права на громадянство залежно від расової, національної приналежності або ставлення особи до релігії кримінальна відповідальність може настати за частинами 2 або 3 статті 66 КК України.

Проте на нашу думку, в Кримінальному кодексі України повинна бути прямо передбачена відповідальність посадових та інших осіб за порушення права на громадянство міжнародний авторитет України, — державним і громадським інтересам.

 prev Громадянин україни не може бути позбавлений громадянства
 next Іноземці користуються тими самими правами і свободами