За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Нормативний документ  
Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність (витяг)
23 12 83 :: Нормативний документ
Бібліографічний описПовний текстЗв'язок з ресурсамиЗв'язок по розділам знань

Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність (витяг)

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

N 6 від 23 грудня 1983 р. Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1986 року N 4, від 12 жовтня 1989 року N 10, від 4 червня 1993 року N 3, [Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного С] від 3 грудня 1997 року N 12,

 

Заслухавши і обговоривши повідомлення голів Донецького і Запорізького обласних судів та доповідь судді Верховного Суду України, Пленум Верховного Суду України відмічає, що суди України в основному забезпечують правильне застосування законодавства у справах про втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність.

Разом з тим у роботі судів є й недоліки. Деякі суди недооцінюють запобіжне значення закону, який передбачає кримінальну відповідальність за такі діяння, не завжди належним чином реагують на факти невстановлення органами попереднього слідства ролі дорослих у спільному з неповнолітнім злочині і не застосовують при цьому закон про кримінальну відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність. Не завжди з достатньою повнотою досліджуються докази вини дорослих осіб у втягненні неповнолітніх у вчинення злочину, пияцтво, азартні ігри, у схилянні їх до вживання наркотичних засобів і до вчинення інших антигромадських дій.

Вироки не в усіх випадках достатньо мотивуються. Не по кожній справі додержуються вимоги закону про індивідуалізацію відповідальності і покарання, а також не повною мірою виконуються вимоги статей 23, 23-2 КПК України по виявленню і усуненню причин та умов, що сприяли втягненню неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність.

(У редакції постанови Пленуму від 4 червня 1993 р. N 3)

Касаційні та наглядні інстанції по окремих справах не виявляють належної вимогливості до судів щодо правильного й обгрунтованого застосування закону і не завжди усувають виявлені недоліки.

З метою усунення недоліків і вжиття дійових заходів до неухильного виконання вимог закону

Пленум Верховного Суду України постановляє:

[Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного С]

1. Звернути увагу судів на те, що послідовне і неухильне застосування закону, який встановлює відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність, своєчасний і якісний розгляд таких справ та призначення винним покарання відповідно до вчиненого і з урахуванням даних про особу є важливим засобом запобігання злочинності серед неповнолітніх. [Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного С]

(пункт 1 змінено згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 03.12.97 р. N 12)

 

2. При розгляді справ щодо неповнолітніх суди повинні ретельно досліджувати не тільки обставини пред'явленого їм обвинувачення, а й питання про те, чи не були вони втягнуті у злочини дорослими особами, оскільки це має важливе значення для індивідуалізації покарання неповнолітньому, виявлення й усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину.

Якщо буде встановлено, що органи попереднього слідства не вжили усіх передбачених законом заходів до виявлення і притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які втягнули неповнолітніх у вчинення злочину, суд має повернути справу на додаткове розслідування.

3. Роз'яснити судам, що кримінальну відповідальність за ст. 208 КК України несуть тільки особи, які на момент вчинення злочину досягли вісімнадцятирічного віку, при здійсненні ними умисних дій, спрямованих на втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу зазначену в законі антигромадську діяльність.

При цьому особа підлягає кримінальній відповідальності за ст. 208 КК України як тоді, коли вона знала про неповнолітній вік втягуваного, так і тоді, коли за обставинами справи вона могла й повинна була це передбачити. Вирішуючи зазначені питання, суди повинні ураховувати не тільки показання самого обвинуваченого, але й ретельно перевіряти їх відповідність конкретним обставинам справи.

(У редакції постанови Пленуму від 4 червня 1993 р. N 3)

4. За змістом ст. 208 КК України втягнення неповнолітнього у вчинення злочину передбачає певні дії дорослої особи, пов'язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на неповнолітнього, вчинені з метою викликати у нього прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах.

Суди повинні мати на увазі, що втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність передбачає всі види фізичного насильства і психічного впливу (переконання, залякування, підкуп, обман, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших низьких спонукань, пропозиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути викрадене, давання порад про місце й способи вчинення або про приховання слідів злочину, розлиття спиртних напоїв з неповнолітнім з метою полегшити схилення його до вчинення злочину та ін.).

(У редакції постанови Пленуму від 4 червня 1993 р. N 3)

У тих випадках, коли втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність супроводжувалось заподіянням тілесних ушкоджень, мордуванням, погрозою вчинити вбивство й іншими діями, що утворюють самостійний склад злочину, відповідальність повинна наставати за сукупністю вчинених злочинів.

5. Під втягненням у заняття азартними іграми або жебрацтвом слід розуміти умисне схилення неповнолітнього до систематичної гри на гроші чи інші матеріальні цінності або їх випрошування у сторонніх осіб.

Якщо втягнення неповнолітнього у заняття азартними іграми або жебрацтвом було способом одержання дорослою особою нетрудових доходів, її дії повинні кваліфікуватися за ст. 208 КК України і за ознакою використання неповнолітнього з метою паразитичного існування.

(У редакції настанови Пленуму від 4 червня 1993 р. N 3)

6. У разі одиночного випадку доведення дорослим неповнолітнього до стану сп'яніння, суд повинен згідно з ст. 7 Указу Президії Верховної Ради УРСР від 20 травня 1985 р. "Про заходи по посиленню боротьби проти пияцтва і алкоголізму, викоріненню самогоноваріння" вирішувати питання про притягнення такої дорослої особи відповідно до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

(У редакції постанови Пленуму від 28 березня 1986 р. N 4)

7. Злочин, передбачений ст. 208 КК України, вважається закінченим з моменту здійснення винним дій, спрямованих на втягнення неповнолітнього у злочинну або іншу антигромадську діяльність, незалежно від того, чи вчинив неповнолітній злочин або інші правопорушення, зазначені у законі.

[Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного С]

8. Суди повинні мати на увазі, що для наявності складу злочину, передбаченого ст. 208 або статтями 208-1, 208-2, ч. 2 ст. 229-5 КК України, не має значення ступінь сп'яніння, а також той факт, що неповнолітній раніше вживав спиртні напої, наркотичні засоби або психотропні речовини чи допускав немедичне вживання лікарських та інших засобів, які не є наркотичними і які викликають одурманювання.

(пункт 8 змінено згідно з постановами Пленуму Верховного Суду: від 12.10.89 р. N 10, від 04.06.93 р. N 3, [Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного С] від 03.12.97 р. N 12) [Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного С]

9. Під схилянням неповнолітнього до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин, відповідальність за яке настає за ч. 2 ст. 229-5 КК, необхідно розуміти будь-які умисні дії, спрямовані на те, щоб збудити у неповнолітнього бажання вживати наркотичні засоби або психотропні речовини. Відповідальність за вказані дії настає незалежно від того, вжила неповнолітня особа наркотичні засоби або психотропні речовини чи відмовилася це зробити. [Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного С]

(пункт 9 змінено згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 03.12.97 р. N 12)

 

10. При призначенні покарання винним у вчиненні злочинів, передбачених статтями 208, 208-1, 208-2 і ч. 2 ст. 229-5 КК України, суди повинні суворо додержувати вимог ст. 39 КК України і при цьому враховувати форми і способи втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність, ступінь негативного впливу на правильне виховання, нормальний розвиток і здоров'я неповнолітнього, а також шкідливі наслідки, які настали.

(У редакції постанови Пленуму від 4 червня 1993 р. N 3)

З метою підвищення запобіжного значення кримінальної відповідальності за втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність рекомендувати судам при призначенні міри покарання дорослій особі за сукупністю злочинів ширше застосовувати принцип повного чи часткового складання призначених покарань у межах, встановлених статтею закону, яка передбачає більш суворе покарання.

11. При розгляді справ про втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність суди повинні згідно зі статтями 23, 23-2 КПК України виявляти причини і умови, які сприяли вчиненню злочину, а також причини незайнятості суспільно корисною працею як дорослих, так і неповнолітніх, обставини придбання, вживання неповнолітніми спиртних напоїв, наркотичних засобів, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання. При виявленні таких фактів суд повинен реагувати у передбаченому законом порядку.

(У редакції постанови Пленуму від 4 червня 1993 р. N 3)

12. Судовій колегії в кримінальних справах Верховного Суду України, іншим судам касаційної та наглядної інстанцій забезпечити належний судовий нагляд за правильним застосуванням законодавства у справах цієї категорії, регулярно аналізувати судову практику і своєчасно вживати заходів до усунення помилок і недоліків в діяльності судів.

(У редакції постанови Пленуму від 4 червня 1993 р. N 3)