За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Нормативний документ  
Про затвердження нормативно-правових актів з питань медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та виправно-трудових установах державного департаменту України з питань виконання покарань (витяг)
18.01.2000 :: Нормативний документ
Бібліографічний описПовний текстЗв'язок з ресурсамиЗв'язок по розділам знань

Про затвердження нормативно-правових актів з питань медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та виправно-трудових установах державного департаменту України з питань виконання покарань (витяг)

Про затвердження нормативноправових актів з питань медикосанітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та виправнотрудових установах Державного департаменту України з питань виконання покарань

Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства охорони здоров'я України від 18 січня 2000 року N 3/6

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

9 березня 2000 р. за N 143/4364

 

9.2. Особливості надання медичної допомоги хворим на хронічний алкоголізм та наркоманію

9.2.1. Засуджені, які підлягають примусовому лікуванню від алкоголізму, наркоманії та відбувають покарання у загальному, посиленому або суворому режимах ув'язнення, повинні утримуватися в спеціалізованих ВТУ, що призначені для цього.

Лікування засуджених хворих на хронічний алкоголізм та наркоманію, які перебувають в установах виконання покарань особливого режиму та у в'язницях, здійснюється за місцем їх утримання.

Примусове лікування хворих на алкоголізм (наркоманію) здійснюється на підставі рішення суду в медичній частині ВТУ лікарем психіатромнаркологом.

9.2.2. Адміністрація ВТУ забезпечує умови для проведення належного курсу примусового лікування цих осіб у період відбування покарання. У медичній частині спеціалізованих ВТУ створюються кабінети лікаря психіатра-нарколога, умовнорефлекторної терапії, гіпнозу (психотерапії), обладнується біохімічна лабораторія.

9.2.3. При надходженні до ВТУ засуджених, яким призначено примусове лікування від алкоголізму чи наркоманії, протягом трьох днів їх має оглянути лікар психіатрнарколог, який під час першої розмови ознайомлює хворого з основним положенням організації та проведення примусового лікування в ВТУ. Цих засуджених ставлять на диспансерний облік згідно з Інструкцією з проведення диспансеризації хворих, які перебувають у виправнотрудових установах, затвердженою наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України від 18 січня 2000 року N 3/6. На кожного засудженого даної категорії заводиться контрольна картка диспансерного нагляду за психічним хворим та медична картка амбулаторного наркологічного хворого.

9.2.4. Усі хворі на хронічний алкоголізм та наркоманію проходять лабораторні обстеження: загальний аналіз крові і сечі, серологічне обстеження крові (реакція Вассермана). Обов'язкові рентгеноскопія (графія) або флюорографія, електрокардіографія.

9.2.5. Лікування повинно бути безперервним протягом усього періоду перебування в установі.

Не рекомендується здійснювати планове специфічне протиалкогольне чи протинаркоманійне лікування осіб, які утримуються в приміщеннях камерного типу. Таким особам продовження планового лікування здійснюється після звільнення з приміщення камерного типу (далі - ПКТ).

9.2.6. При виявленні в засудженого, який проходить примусове лікування, протипоказань щодо його проведення медична комісія у складі начальника медичної частини ВТУ, лікаря психіатранарколога та лікарятерапевта вирішує питання про припинення лікування. Рішення приймається після ретельного обстеження хворого. Матеріали про припинення лікування передаються комісією адміністрації ВТУ для направлення в суд.

9.2.7. Відмова від лікування є серйозним порушенням режиму утримання. Після того, як будуть вичерпані всі методи психотерапевтичного впливу, і засуджений продовжує відмовлятися від лікування, його карають правами начальника ВТУ на підставі подання начальника медичної частини.

9.2.8. Щодо засуджених, які припустилися зривів у лікуванні, застосовують протирецидивну терапію. Під зривом лікування слід розуміти вживання засудженим, який проходить примусове лікування, алкоголю, його сурогатів або наркотичних речовин.

9.2.9. Переведення засуджених, які не закінчили курс примусового протиалкогольного лікування, із спеціалізованої ВТУ до іншої може бути здійснене лише в разі крайньої потреби. При цьому слід зробити детальний епікриз про стан хворого та проведене лікування.

Питання про переведення засуджених, які страждають на наркоманію, із спеціалізованих ВТУ до загальних вирішується після припинення судом примусового лікування.

9.2.10. При виявленні в засудженого, якому судом не було призначено примусове лікування, хронічного алкоголізму (наркоманії) йому пропонується пройти курс протиалкогольної (протинаркоманійної) терапії у добровільному порядку.

9.2.11. Після завершення курсу примусового лікування засуджені повинні бути представлені медичній комісії медичної частини ВТУ, що оцінює хід лікування та досягнуті результати, розглядає питання про потребу його закінчення чи продовження, дає рекомендації про строки та методи подальшого лікування. Якщо засуджений пройшов курс протиалкогольної чи протинаркоманійної терапії без порушень, то адміністрація установи, на підставі висновку медичної комісії, надсилає до суду подання про припинення примусового лікування.

У разі систематичного порушення засудженим порядку проходження примусового лікування (ухилення від лікування, вживання алкоголю, його сурогатів, речовин, що викликають одурманення тощо), у результаті чого заходи лікувальновиховного впливу не дали позитивних наслідків, такій особі призначається повторний курс лікування. Після чого вирішується питання про припинення примусового лікування.

9.2.12. Хворі, які страждають на активний туберкульоз та хронічний алкоголізм, наркоманію, комплексну терапію проходять під наглядом лікаря-фтизіатра та психіатранарколога за індивідуальними для кожного хворого схемами та методиками. Для стаціонарного лікування зазначених осіб у туберкульозних лікарнях (відділеннях) виділяються окремі палати, амбулаторне лікування здійснюється в окремих секціях протитуберкульозних ВТУ. У спеціалізованих ВТУ для лікування та утримання туберкульозних хворих (на правах лікувальних установ) за потреби створюється наркологічний кабінет, де здійснюється протиалкогольне, протинаркоманійне лікування як амбулаторних, так і стаціонарних хворих.

9.4. Особливості лікування хворих на наркоманію

9.4.1. При надходженні засудженого до спеціалізованої ВТУ його направляють до карантиннодіагностичної палати стаціонару медичної частини, де протягом 7 днів обстежують, уточнюють вид та стадію наркоманії. Щодо лабораторних обстежень, то обов'язково роблять клінікобіохімічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі, флюорографію (рентгенографію), електрокардіографію. З карантиннодіагностичних палат хворих переводять до наркологічних палат для проведення курсу стаціонарного лікування проти наркоманії. Тривалість стаціонарного обстеження та лікування хворих визначається індивідуально. При надходженні хворих з інших спеціалізованих ВТУ питання про стаціонарне лікування вирішується в залежності від їх стану здоров'я.

Після проведення курсу стаціонарного лікування засуджені переводяться на підтримувальне амбулаторне лікування. Підтримувальне лікування складається з раціональної психотерапії, гіпнотерапії, аутогенного тренування, електросну, немедикаментозної терапії та інших методів, що визначені Міністерством охорони здоров'я України.

9.4.2. Лікування, нагляд та диспансерний облік за хворими, які страждають на токсикоманію, проводиться у порядку, що визначається Міністерством охорони здоров'я України.