За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Нормативний документ  
Про прибутковий податок з громадян (витяг)
26.12.92 :: Нормативний документ
Бібліографічний описПовний текстЗв'язок з ресурсамиЗв'язок по розділам знань

Про прибутковий податок з громадян (витяг)

ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Про прибутковий податок з громадян

(Витяг)

РОЗДІЛ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

С т а т т я 1. Платники прибуткового податку

Платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі - громадяни) як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.

До громадян, що мають постійне місце проживання в Україні, належать громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні в цілому не менше 18З днів у календарному році.

С т а т т я 2. Об'єкт оподаткування

Об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел, як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, є доход, одержаний з джерел в Україні.

При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в натуральній формі, так і в грошовій (національній або іноземній валюті). Доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними (ринковими) цінами, якщо інше не передбачено цим Декретом. Законом N 46/96ВР від 14.02.96 р.) (частину 4 статті 2 доповнено згідно з Декретом КМ N 4393 від 30.04.93 р.,

Сплата податку з доходів, одержаних в іноземній валюті, провадиться в українських карбованцях. Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються в українські карбованці за курсом, що встановлюється Національним банком України на дату одержання доходу.

С т а т т я 11. Об'єкти оподаткування

Згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільноправового характеру, та доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які pазом з доходами за місцем основної pоботи (служби, навчання) одеpжують доходи від здійснення підприємницької діяльності.

С т а т т я 12. Порядок обчислення і сплати податку

З доходів, зазначених у статті 11, податок обчислюється за ставками наведеними у пунктах 2, 3 і 4 статті 7, утримується у джерела виплати і перераховується до бюджету в порядку, встановленому статтею 1О цього Декрету. При визначенні оподатковуваного доходу в джерела виплати не виключається сума встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму і не надаються пільги, передбачені статтею 6 цього Декрету.

Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов"язані до 1 березня наступного року подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним, так і не основним місцем роботи. Особи, які одержують доходи не за місцем основної роботи, зобов"язані вести облік доходів і витрат, пов"язаних з одержанням цих доходів, за формою і у порядку, встановленому Головною державною податковою інспекцією України.

Підприємства, установи, організації і фізичні особи - суб"єкти підприємницької діяльності, які провадять виплати зазначених доходів, зобов"язані не пізніш як чеpез 3О днів після виплати надіслати до податкових органів за місцем проживання громадян відомості, за встановленою Головною державною податковою інспекцією України формою, про виплачені суми доходів і суми утриманого з них податку.

Податкові органи використовують ці відомості для перевірки поданих громадянами декларацій та обчислення сукупної річної суми податку. При обчисленні податковими органами річної суми податку з оподатковуваного доходу виключається встановлений чинним законодавством неоподатковуваний мінімум на дату обчислення податку і суми, передбачені у статті 6 цього Декрету.

У разі виплати громадянам підприємствами, установами, і організаціями авторських винагород і винагород за видання, виконання або інше використання творів науки, літератури і мистецтва, винагород авторам відкриттів, винаходів та промислових зразків, а також при обчисленні податку за сукупним річним доходом враховуються документально підтверджені витрати, безпосередньо пов"язані з одержанням доходів від цієї діяльності. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені при поданні декларації документально, то вони враховуються за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України і узгодженими з Міністерством економіки України та Міністерством культури України.

С т а т т я 14. Порядок обчислення і сплати податку

1. З доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок обчислюється:

а) підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі Декрету, про що не пізніш як через 3О днів після виплати повідомляється податковим органам за місцем проживання громадян. Утримані у джерела виплати суми податку враховуються податковим органом при проведенні податкових розрахунків за доходами, одержаними за оподатковуваний період;

б) податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі;

Перерахування утриманих сум податку до бюджету підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють у порядку, передбаченому статтею 1О цього Декрету.

Обчислення податку з фактичного річного доходу провадиться податковими органами за місцем постійного проживання платника, а якщо його діяльність здійснюється в іншому місці - за місцем здійснення цієї діяльності з обов"язковим повідомленням податковому органу за місцем постійного проживання громадянина про розміри одержаного ним доходу і сплаченого податку за минулий рік. Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі - фіксований податок) шляхом придбання патенту за умови, якщо:

кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином - платником податку, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує п'яти;

валовий доход такого громадянина від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

громадянин здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках та є платником ринкового збору згідно з законодавством. Доходи такого громадянина, одержані від здійснення інших видів підприємницької діяльності, оподатковуються у загальному порядку.

Не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікерогорілчаними та тютюновими виробами.

На доходи громадян, одержані від здійснення підприємницької діяльності, у разі сплати ними фіксованого податку, не поширюються положення статей 5 та 6 цього Декрету.

Фіксований податок сплачується громадянином - платником податку до відповідного місцевого бюджету за місцем його проживання.

Громадянин за своїм бажанням може придбати патент на здійснення підприємницької діяльності на всій території України.

Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підставою для видачі податковим органом за місцем проживання громадянина патенту, в якому зазначаються: прізвище та ім'я цього громадянина; його ідентифікаційний номер; строк дії патенту; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, або членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності; місце здійснення підприємницької діяльності; назва органу, що видав патент.

Форма патенту встановлюється центральним податковим органом України.

Для одержання патенту платник податку подає до податкового органу заяву, складену в довільній формі, яка повинна містити інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, та їх ідентифікаційні номери або членів його сім'ї, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, і їх ідентифікаційні номери, а також інформацію про доходи платника фіксованого податку від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців або про неотримання таких доходів.

Податковий орган зобов'язаний видати патент протягом трьох робочих днів з дня прийняття вказаної заяви від платника податку, оформленої належним чином. Попередня перевірка достовірності даних, зазначених у заяві про доходи громадянина від здійснення підприємницької діяльності, або даних про їх неотримання податковим органом не здійснюється. Відповідальність за достовірність таких даних несе платник податку відповідно до законодавства України.

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 гривень та більше ніж 100 гривень за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

Для одержання патенту на здійснення підприємницької діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється у розмірі 100 гривень.

У разі, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу. У такому випадку платник фіксованого податку має право самостійно доплатити 50 відсотків від суми встановленого фіксованого податку з розрахунку на кожну додаткову особу та повідомити про це податковий орган, який зобов'язаний внести відповідні зміни до патенту в строки, передбачені для його видачі.

Доходи громадянина, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податку або осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, чи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

У разі сплати фіксованого податку платник такого податку звільняється від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат.

Платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, звільняються від сплати нарахувань на фонд оплати праці, відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України, встановлених відповідно до Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України", податку на промисел, збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, збору на обов'язкове соціальне страхування, збору до Фонду України соціального захисту інвалідів, а також придбання торгового патенту згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Здійснення торговельної діяльності у сфері роздрібної (дрібнооптової) торгівлі платником фіксованого податку, а також особами, які перебувають з ним у трудових відносинах, або членами його сім'ї, які беруть участь у такій діяльності, не потребує отримання ліцензії.

Патент видається на строк від одного до дванадцяти календарних місяців за вибором платника фіксованого податку. У разі, коли протягом строку дії патенту відповідною місцевою радою змінюється розмір фіксованого податку, перерахунок його не здійснюється.

Патент може бути скасований (з його вилученням) за рішенням керівника податкового органу до закінчення строку його дії в разі, якщо:

за дорученням або від імені платника фіксованого податку здійснюється торгівля особою, відомості про яку не внесені до патенту. У цьому випадку громадянинпідприємець позбавляється права застосовувати фіксовану ставку податку протягом 12 календарних місяців, наступних за місяцем вчинення порушення, та сплачує штраф у розмірі повної суми фіксованого податку в розрахунку за місяць за кожну особу, відомості про яку не внесені до патенту;

платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, здійснюють торгівлю лікерогорілчаними та тютюновими виробами. У цьому випадку громадянинпідприємець притягається до відповідальності згідно з законодавством України. (абзаци 6 - 10 пункту 1 статті 14 замінено абзацами 6 - 28 згідно із Законом N 129/98ВР від 13.02.98 р.)

2. Оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі:

декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержаний ними протягом року доход;

матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податковими органами;

отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про виплачені платникам доходи і утримані податки за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України.

3. Податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку:

протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника, податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали;

суми плати за патент і суми податку, сплачені протягом року за місцем виплати доходу та у вигляді авансових платежів, пред"явлених податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку.

Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу, а зайво сплачені суми податку підлягають поверненню платнику не пізніше одного місяця після проведення остаточного розрахунку або за заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.

4. Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, щоквартально, у 15денний строк після закінчення кварталу, подають податковому органу декларації, а після закінчення року - до 1 лютого наступного року. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Громадяни, які одержують інші доходи, подають декларації у 5денний строк після закінчення місяця з дня виникнення джерела доходу. В ній вказується розмір фактичного доходу за перший місяць та розмір очікуваного (оціночного) доходу до кінця поточного року. В разі припинення існування джерела доходу протягом року декларація про одержані доходи подається у 5денний строк з дня припинення його існування, в якій вказується розмір фактичного доходу за період існування джерела доходу в межах календарного року.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, за умови, що їм допомагають члени сім"ї, які спільно з ними проживають, оподатковуваний доход розподіляють між собою за угодою, але частка кожного з них не може перевищувати розміру, пропорційного кількості громадян, що беруть участь у підприємницькій діяльності, якщо один з них має право на пільгове оподаткування.

Нарахування авансових та остаточних сум податку провадиться податковими органами у 15денний строк з дня одержання декларації.

С т а т т я 21. Міри відповідальності громадян, підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності

1. Громадяни, винні у несвоєчасному поданні декларації про доходи чи у включенні до декларації перекручених даних, у відсутності обліку, або неналежному веденні обліку доходів і витрат, для яких встановлена обов"язкова форма обліку, притягаються податковими органами до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі мінімальної місячної заробітної плати, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - у розмірі двох мінімальних місячних заробітних плат.

2. Громадянам, які займаються підприємницькою діяльністю та мають інші доходи, не передбачені як об'єкт оподаткування у розділах ІІ та ІІІ цього Декрету, і своєчасно не подали декларації про доходи, податкові органи надсилають платіжне повідомлення на сплату податку в розмірі суми, сплаченої за попередній звітний період, або у розмірі, розрахованому за оціночними доходами на підставі відомостей, що має податковий орган. Після пред"явлення декларацій та їх перевірки провадиться перерахунок податку, виходячи з фактично одержаного доходу, з додатковим утриманням 1O процентів від належної суми податку.

3. У разі приховування (заниження) громадянами доходів до них застосовуються міри відповідальності (фінансова санкція) у вигляді стягнення суми прибуткового податку, обчисленої з фактично одержаного доходу (з урахуванням заниженого і прихованого доходу), і штрафу в двократному розмірі від додатково обчисленої суми прибуткового податку внаслідок збільшення оподатковуваного доходу, а при повторному порушенні протягом року - штрафу в п"ятикратному розмірі від додатково нарахованої суми податку, що сплачуються в 15денний строк від дня прийняття податковим органом відповідного рішення.

4. Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без державної ресстрації або спеціального дозволу (ліцензії) без придбання патенту у разі сплати фіксованого податку, чи діяльністю, щодо якої є спеціальна заборона, винні у протидіях службовим особам податкових органів, в тому числі у недопущенні їх в приміщення, що використовуються для здійснення підприємницької діяльності і одержання доходів, притягаються податковими органами до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі десяти мінімальних місячних заробітних плат, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - у розмірі двадцяти мінімальних місячних заробітних плат. (пункт 4 статті 21 змінено згідно із Законом N 129/98ВР від 13.02.98 р.)

5. Службові особи підприємств, установ та організацій, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які виплачували доходи, винні в неутриманні, неперерахуванні до бюджету сум прибуткового податку, перерахуванні податку за рахунок коштів підприємств, установ і організацій, у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні податкових органів за встановленою формою відомостей про доходи громадян, про відкриття їм розрахункових рахунків в установах банків, притягаються податковими органами до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі трьох мінімальних місячних заробітних плат, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року, - в розмірі п"яти мінімальних місячних заробітних плат.

6. За прострочення встановлених строків сплати (перерахування) прибуткового податку, в тому числі не утриманого у джерела виплати або утриманого не повністю, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати. (пункт 6 статті 21 змінено згідно із Законом N 366/96ВР від 12.09.96 р.)