|
| |  | Конвенція про примусову чи обов'язкову працю,1930 рік.
Стаття 14 | | :: Міжнародні нормативні акти | |
|
|
|
Стаття 14
1. За винятком робiт, згаданих у статтi 10 цiєї Конвенцiї, всi форми примусової чи обов'язкової працi оплачуються готiвкою за ставками, котрi не можуть бути нижчими вiд ставок, що практикуються стосовно таких видiв працi в районi, де вiдбуваються роботи, або в районi, в якому завербовано трудiвникiв, причому береться найвища ставка.
2. У тих випадках, коли робота наказується вождям племен, тими, що виконують адмiнiстративнi обов'язки, виплата заробiтної плати на умовах, передбачених у попередньому пунктi, вводиться в якомога коротший строк.
3. Заробiтна плата виплачується кожному трудiвниковi персонально, а не главi його племенi чи якiйсь iншiй владi.
4. Днi, витраченi на проїзд до мiсця роботи й назад, з метою виплати заробiтної плати розглядається як вiдпрацьованi днi.
5. Ця стаття не матиме наслiдком заборону видачi трудiвникам звичайних продовольчих пайкiв як частини заробiтної плати за умови, що цi пайки будуть принаймнi рiвноцiннi тiй грошовiй сумi, яку вони повиннi замiнити, однак не можуть провадитись жоднi пiдрахунки з заробiтної плати нi у виглядi податкiв, нi за особливе харчування, одежу чи житло, наданi трудiвникам для пiдтримання їх у станi здатностi продовжувати роботу в особливих умовах їхньої працi, нi за наданi їм робочi iнструменти.
|
 Стаття 13
 Стаття 15
|
|
|
|
|
