Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину минуло шістнадцять років.

[Про внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінальнопроцесуал]

Особи, які вчинили злочин у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за вбивство (статті 93-98), посягання на життя судді, працівника правоохоронного органу, члена умисне заподіяння тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоров'я (статті громадського формування з охорони громадського порядку або військовослужбовця (стаття 190-1), умисне заподіяння, 223 частина 2 і 229-2 частина 3), злісне або особливо злісне тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоров'я (статті 86-1, 141, 223 і 229-2), розбій (статті 86, 86-1, 142, 223 частина 2 і 229-2 частина 3), злісне або особливо злісне обтяжуючих обставинах (стаття 78-1 частини 2 і 3 ) умисне знищення або пошкодження державного, колективного майна чи індивідуального майна громадян, що спричинило тяжкі наслідки (статті 89 частини 2 і 3 та 145 частина 2), а також за умисне вчинення дій, які можуть викликати аварію поїзда (стаття 78).

[Про внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінальнопроцесуал] (частину 2 статті 10 доповнено згідно із Законом N 388/96-ВР від 02.10.96 р.)

До особи, яка вчинила у віці до вісімнадцяти років злочин, що не становить великої суспільної небезпеки, якщо буде визнано, що її виправлення можливе без застосування кримінального покарання, а також до особи, яка до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене цим Кодексом, суд може застосувати примусові заходи виховного характеру, які не є кримінальним покаранням.

(Змінено згідно з Указами ПВР від 27.06.61; від 17.08.66; N 2368-07 від 12.12.69; N 3130-08 від 14.10.74; N 1848-09 від 23.03.77; N 647-12 від 18.01.91 та згідно з Законами N 2468-12 від 17.06.92; N 3787-12 від 23.12.93; N 246/94-ВР від 15.11.94 )