За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Нормативний акт України  
Закон України Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх
Стаття 7. Приймальники-розподільники для неповнолітніх
:: Нормативний акт України
Бібліографічний описЗмістПовний текстЗв'язок по розділам знань

Стаття 7. Приймальники-розподільники для неповнолітніх

Приймальники-розподiльники для неповнолiтнiх створюються в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi i пiдпорядковуються органам внутрiшнiх справ.
У приймальники-розподiльники можуть бути доставленi неповнолiтнi вiком вiд 11 до 18 рокiв на термiн до 30 дiб, якi:
вчинили правопорушення до досягнення вiку, з якого за такi дiяння особи пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi, якщо є потреба негайно iзолювати їх (за постановою органу дiзнання, слiдчого, санкцiонованою прокурором, або за постановою суду);
згiдно з рiшенням суду направляються у спецiальнi установи для неповнолiтнiх;
самовiльно залишили спецiальний навчально-виховний заклад, де вони перебували.
Не пiдлягають помiщенню у приймальники-розподiльники неповнолiтнi, якi перебувають у станi алкогольного або наркотичного сп'янiння, психiчно хворi з вираженими симптомами хвороби, неповнолiтнi, якi вчинили правопорушення у вiцi, з якого за такi дiяння можлива кримiнальна вiдповiдальнiсть, крiм випадкiв припинення кримiнальної справи i направлення винних осiб у спецiальнi установи для неповнолiтнiх за рiшенням суду.
Посадовi особи приймальникiв-розподiльникiв для неповнолiтнiх мають право:
вимагати вiд пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд форм власностi вiдомостi, необхiднi для влаштування неповнолiтнiх, установлення їх особи, з'ясування причин бездоглядностi та вчинення правопорушень;
викликати у разi самовiльного залишення неповнолiтнiми загальноосвiтньої школи або професiйного училища соцiальної реабiлiтацiї, iнших спецiальних установ для неповнолiтнiх їх батькiв (усиновителiв) або опiкунiв (пiклувальникiв) i представникiв цих закладiв для повернення неповнолiтнiх у сiм'ю або зазначенi заклади;
проводити у разi наявностi iнформацiї про зберiгання неповнолiтнiми заборонених речей особистий огляд неповнолiтнiх, їх речей, посилок, передач, а також спальних та iнших примiщень iз складанням протоколу про результати огляду.
 prev Розділ IV СПЕЦIАЛЬНI УСТАНОВИ ДЛЯ НЕПОВНОЛIТНIХ
 next Стаття 8. Загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації