6. Звернути увагу судів на те, що виправні роботи без позбавлення волі можуть бути призначені, як правило, особам, котрі вчинили менш небезпечний злочин, зайняті суспільнокорисною працею і не потребують ізоляції від суспільства. Відповідно до ст.29 КК виправні роботи без позбавлення волі призначаються з відбуванням за місцем роботи засудженого або в інших місцях, що визначаються органами, які відають застосуванням виправних робіт, але в районі проживання засудженого, тому суд повинен зазначати у вироку, до якого виду виправних робіт особа засуджується. Невиконання цієї вимоги закону або відсутність у вироку вказівки про розмір відрахувань у доход держави є підставою для скасування вироку.

Суди, як правило, не повинні призначати виправні роботи з відбуванням їх за місцем роботи особам, які вчинили злочини, пов'язані з виконанням ними службових або професійних обов'язків, коли залишення винного на тій самій роботі може призвести до послаблення виховного і запобіжного впливу покарання.

При призначенні покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі на підставі ст.42 КК за сукупністю злочинів суди повинні мати на увазі, що в такому випадку допускається поглинення, часткове або повне складання як строків виправних робіт, так і розмірів відрахувань у доход держави із заробітку засудженого. Разом з тим, при призначенні покарання у вигляді виправних робіт за кількома вироками (ст.43 КК), складатися можуть лише строки виправних робіт. В таких випадках, призначивши за новий злочин виправні роботи із зазначенням розміру відрахувань із заробітку в доход держави, суд повністю або частково приєднує строк виправних робіт за попереднім вироком, залишивши для приєднаного строку попередній розмір відрахувань.

17. При постановленні вироків суди мають враховувати, що в разі вчинення засудженим до чи під час відбування позбавлення волі за злісне ухилення від відбування виправних робіт нового злочину, за який йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі, остаточне покарання визначається з урахуванням покарання у вигляді виправних робіт, призначених за першим вироком, за правилами, передбаченими ст.43 КК, тобто невідбута частина виправних робіт переводиться в позбавлення волі з розрахунку один день позбавлення волі за три дні виправних робіт, а потім проводиться складання покарань. При цьому до невідбутого строку виправних робіт зараховується час перебування засудженого в місцях позбавлення волі за злісне ухилення від відбування виправних робіт з розрахунку один день позбавлення волі за один день виправних робіт.