ст. 55 Конституції України
“Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності
органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту
звертатися за захистом до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів
міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна”.
ст. 8 Загальної Декларації прав людини
“Кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними
національними судами у випадку порушення його основних прав, наданих йому конституцією або
законом”.
ст. 34 Протоколу № 11 Європейської конвенції про права людини й основних
свобод
“Суд може приймати від будь-якої особи , неурядової організації чи групи
осіб заяви про порушення однієї з Високих Договірних Сторін прав, викладених у Конвенції чи
протоколах до неї . Високі Договірні Сторони зобов'язуються не перешкоджати ніяким способом
ефективному здійсненню цього права”.
ст. 26 Конвенції про захист прав людини й основних свобод
“Комісія може приймати справу до розгляду, тільки якщо були використані
усі внутрішні засоби захисту, і розглядати справу відповідно до загальновизнаних норм
міжнародного права і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення
національними органами “.
Ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966
“Усі особи є рівними перед судами і трибуналами. Кожен має право при
розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що висовується проти нього, або при визначенні
його права і обов‘язків у будь–якому цивільному процесі, на справедливий і прилюдний розгляд
справи компетентним, незалежним судом, створеним на підставі закону”.
Ст. 4 Право на звернення до суду за судовим захистом
Цивільно-процесуального кодексу України
“Усяка зацікавлена особа вправі в порядку, встановленому законом,
звернутися за захистом порушеного або охоронюваного права чи охоронюваного законом
інтересу".