Експертиза призначається у випадках, коли для вирiшення певних питань при провадженнi в справi потрiбнi науковi, технiчнi або iншi спецiальнi знання.
Як експерт може бути викликана будь-яка особа, що має необхiднi знання для дачi висновку з дослiджуваних питань. Питання, якi ставляться експертовi, i його висновок по них не можуть виходити за межi спецiальних знань експерта.
Експерт дає висновок вiд свого iменi i несе за нього особисту вiдповiдальнiсть. У разi необхiдностi в справi може бути призначено декiлькох експертiв, якi дають загальний висновок. Коли експерти не дiйшли згоди, то кожний з них складає свiй висновок окремо.
Висновок експерта для особи, яка провадить дiзнання, слiдчого, прокурора i суду не є обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у вiдповiдних постановi, ухвалi, вироку.
Якщо експертиза буде визнана неповною або не досить ясною, може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або iншому експертовi.
Коли висновок експерта буде визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить iншим матерiалам справи або iнакше викликає сумнiви в його правильностi, може бути призначена повторна експертиза, яка доручається iншому експертовi або iншим експертам.
Не можуть бути експертами особи, якi перебувають у службовiй або iншiй залежностi вiд обвинуваченого, потерпiлого або якi ранiше були ревiзорами в справi.
|
