Про допит свiдка складається протокол з додержанням правил, зазначених у статтi 85 цього Кодексу. Крiм того, в протоколi допиту вказуються: прiзвище, iм'я та по батьковi свiдка, його вiк, громадянство, нацiональнiсть, освiта, мiсце роботи, рiд занять або посада, мiсце проживання, а також вiдомостi про його стосунки з обвинуваченим i потерпiлим.
У протоколi зазначається, що свiдковi роз'ясненi його права, обов'язки i вiдповiдальнiсть за вiдмову давати показання i за дачу завiдомо неправдивих показань. Показання свiдка та вiдповiдi на поставленi йому запитання викладаються в першiй особi i по можливостi дослiвно. (частина 2 статтi 170 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 1381-XIV вiд 13.01.2000 р.)
Свiдковi, коли вiн про це просить, може бути надана можливiсть особисто написати свої показання в присутностi слiдчого, про що зазначається в протоколi.
По закiнченнi допиту слiдчий пред'являє свiдковi протокол для прочитання. За проханням свiдка протокол може бути йому прочитаний слiдчим. Свiдок i особи, якi були присутнi при допитi, мають право просити про внесення доповнень i поправок у протокол. Цi доповнення i поправки заносяться слiдчим до протоколу.
Протокол пiдписують свiдок, слiдчий i особи, що були присутнi при допитi. Якщо протокол написаний на декiлькох сторiнках, свiдок пiдписує кожну сторiнку окремо.
|
