Скарга на постанову органу дiзнання, слiдчого, прокурора про закриття справи розглядається суддею одноособово не пiзнiше п'яти днiв, а у разi складностi справи - десяти днiв з дня надходження закритої справи до суду.
Суддя витребує справу, знайомиться з нею, а в разi необхiдностi заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу на постанову.
Про час розгляду скарги суддя повiдомляє прокурора i особу, що подала скаргу, якi вправi взяти участь у її розглядi та висловити свої доводи.
Розглянувши скаргу, суддя залежно вiд того, чи були при закриттi справи виконанi вимоги статей 213 i 214 цього Кодексу, приймає одне з таких рiшень:
1) залишає скаргу без задоволення;
2) скасовує постанову про закриття справи i поновлює слiдство або дiзнання.
Скасовуючи постанову про закриття справи i поновлюючи попереднє слiдство або дiзнання, суддя вказує, якi обставини належить з'ясувати при проведеннi попереднього розслiдування.
Постанова суддi оскарженню в касацiйному порядку не пiдлягає.
Копiя постанови суддi надсилається особi, яка прийняла рiшення про закриття справи, особi, яка подала скаргу на постанову i прокурору, який вiдмовив у поновленнi попереднього слiдства або дiзнання. (Кодекс доповнено статтею 236-6 згiдно з Законом
N 2857-12 вiд 15.12.92)
|
