За підтримки Фонду прав людини Міністерства закордонних справ Сполученого Королівства та порталу UaPravo.com - Бесплатные Юридические Консультации
  Социальный проект - бесплатные юридические консультации. Мы подскажем вам в юридических вопросах и поможем составить исковое заявление
ГоловнаПошукДопомогаМетодики   Навчальний практикум   Путівник   Документи   Судова практика
 
Надішліть ваші зауваження чи побажанняБібліотека   Словник   Ресурси інтернет
  Розділ курсу ДО  
Права і свободи людини в діяльності органів внутрішніх справ України
4 Оскарження незаконних дій органів внутрішніх справ України
:: Розділ курсу ДО
Бібліографічний описЗмістЗв'язок з ресурсамиЗв'язок по розділам знань

4 Оскарження незаконних дій органів внутрішніх справ України

Дотримання законності, є гарантією прав і свобод громадян. Посадові особи міліції можуть бути суб'єктами посадових злочинів, передбачених кримінальним кодексом України.

Стаття 165. Зловживання владою або службовим положенням.

Стаття 166. Перевищення влади або службових повноважень.

Стаття 167. Халатність.

Стаття 168. Одержання хабара.

Стаття 169. Посередництво по хабарництві.

Стаття 170. Дача хабара.

Стаття 171. Провокація хабара.

Стаття 172. Посадовий підлог.

Посадові особи міліції можуть бути суб'єктами злочинів проти правосуддя, передбачених кримінальним кодексом України.

Стаття 173. Явно незаконний арешт, затримання або привід.

Стаття 174. Притягнення явно невинуватого до кримінальної відповідальності.

Стаття 175 Примус до дачі показань.

Стаття 181. Розголошення даних попереднього слідства або дізнання.

В свою чергу громадяни зобов'язані виконувати вимоги працівників ОВС. За злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків спричиняє адміністративну відповідальність у відповідності до ст. 185 КпАП України. За опір працівнику органів внутрішніх справ, за погрозу й образу працівника при виконанні ним поставлених йому завдань, за зазіхання на його життя передбачена кримінальна відповідальність у відповідності до ст. ст. 188, 188-1, 189, 189-1, 189-2, 190-1 КК України. Проте і тут існують певні гарантії прав і свобод громадян. Не можна притягти до відповідальності за невиконання незаконних вимог і розпоряджень. Опір робітнику ОВС, якщо він є реакцією на незаконні дії, розглядається як необхідна оборона й особа звільняється від відповідальності у відповідності до ст. 15 КК України, за умови якщо не були перевищені межі необхідної оборони.

Громадяни вправі оскаржити всі дії працівників органів внутрішніх справ, які вважають незаконними. Таке право, гарантоване Конституцією і законами України, що регламентують діяльність органів внутрішніх справ, а також Законом України “Про звернення громадян”.

Так, право на оскарження незаконних дій працівників міліції дане в Законі України “Про міліцію”. У ст. 25 цього закону записано, що дії працівників міліції можуть бути оскаржені у встановленому порядку в органи внутрішніх справ, суд, прокуратуру. При порушенні працівниками міліції прав і законних інтересів громадян міліція зобов'язана вжити заходів для відновлення цих прав, відшкодувати нанесений матеріальний збиток, за вимогою громадян привселюдно принести вибачення.

На здійснення Закону України “Про міліцію” МВС України розроблена і введена в дію Інструкція про порядок розгляду пропозицій, заяв, скарг і організації особистого прийому громадян в органах внутрішніх справ, внутрішніх військах, вищих навчальних закладах, заснуваннях, організаціях і на підприємствах системи МВС України. Ця інструкція затверджена Наказом МВС України № 414 від 10 липня 1998 р.

Для забезпечення своїх конституційних прав громадяни маю право:

  • давати в письмовій і усній формах пропозиції для поліпшення діяльності ОВС;
  • критикувати недоліки в їх роботі;
  • звертатися з заявами в різні організації;
  • оскаржити дії посадових осіб, рішуче виявляти факти бюрократизму, тяганини, безпринципності і зловживань посадових осіб, наміри переслідування за критику.

До рішень, дій (бездіяльності), що можуть бути оскаржені, відносяться такі в сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

  • порушені права і законні інтереси або свободи громадянина (груп громадян);
  • створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів або свобод;
  • незаконне притягнення органами внутрішніх справ того або іншого громадянина до відповідальності.

Всі звернення, що надійшли від громадян, працівників органів внутрішніх справ, повинні бути зареєстровані в управлінні справами (секретаріаті, канцелярії) в день їх надходження. У зверненні вказуються прізвище, ім'я і по батькові, місце проживання громадянина і викладається суть питання. Письмове звернення має бути підписано заявником (заявниками) із указівкою дати. Звернення, що оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями в термін не пізніше як через десять днів із дня його надходження, крім випадків, передбачених ч.1 ст. 7 Закону України “Про звернення громадян”. На вільному від тексту місці першої сторінки зверненні ставиться відбиток печатки органа внутрішніх справ, на якому вказуються дата надходження звернення і його реєстраційний номер.

Щодо кожного звернення не пізніше, ніж у п'ятиденний строк, повинно бути прийняте одне з таких рішень: прийняти до свого виробництва, передати на вирішення до нижчестоящого або іншого органу внутрішніх справ; відіслати за належністю іншому відомству, якщо питання, порушені в зверненні, не входять у компетенцію органів внутрішніх справ. Про пересилку звернення до іншого органу внутрішніх справ або іншого відомства обов'язково сповіщається заявник.

Якщо в зверненні поряд із питаннями щодо компетенції органів внутрішніх справ піднімаються питання, що підлягають вирішенню в інших центральних органах виконавчої влади, то не пізніше, ніж у п'ятиденний строк тому відомству висилається копія звернення або виписка з нього, про що сповіщається заявник.

Після закінчення перевірки і фактичного виконання прийнятого рішення звернення разом із матеріалами перевірки повертається в секретаріат (канцелярію) органа внутрішніх справ із написом "До справи" і підписом посадової особи, що прийняла рішення. Посадові особи органів внутрішніх справ при розгляді звернень громадян зобов'язані уважно вникати в їх суть, у разі потреби вимагати у виконавців матеріали їх перевірки, спрямовувати працівників на місця для перевірки викладених в зверненні обставин, приймати інші заходи для об'єктивного вирішення поставлених автором звернення питань, з'ясовування й усунення причин і умов, що побудили авторів скаржитися. До перевірки звернень можуть залучатися позаштатні співробітники органів внутрішніх справ і представники громадськості. За результатами перевірки звернення складається мотивований висновок, що може містити в собі об'єктивний аналіз зібраних матеріалів. Якщо під час перевірки виявлені порушення прав громадян, недоліки в діяльності органів внутрішніх справ, зловживання посадових осіб владою або службовим положенням, то у висновках повинно бути зазначено, які конкретно заходи застосовані для усунення цих порушень і покарання винних.

Висновок підписується особою, що проводила перевірку, і затверджується керівником органу, підрозділу внутрішніх справ. Рішення, що приймаються по зверненням, повинні бути обгрунтованими. Посадова особа, визнавши заяву або скаргу такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне і правильне виконання прийнятого рішення. Звернення, у яких піднімаються важливі питання діяльності органів внутрішніх справ, беруться на особливий контроль і вирішуються в першу чергу. У цих випадках на листах і картках ставиться штамп "Особливий контроль". Рішення за результатами перевірки звернень приймаються керівництвом того органа внутрішніх справ, до якого вони надійшли. Заявник має право ознайомлюватися з матеріалами перевірки, якщо вони не отримані внаслідок проведення оперативно-розшукових заходів, із яких випливає причетність заявника чи його родичів до вчинення злочину, або іншої інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам держави, а також якщо це не суперечить Закону України “Про державну таємницю”. Звернення військовослужбовців, а також членів їх сімей розглядаються в МВС у строк до 15 днів від дня їх надходження, а в інших органах внутрішніх справ - невідкладно, але не пізніше, ніж через 7 днів. У разі потреби терміни їх розгляду можуть бути продовжені, але не більш ніж відповідно до 15 або до 7 днів, про що сповіщається автор звернення. Звернення народних депутатів України, а також депутатів сільських, селищних, міських рад розглядаються протягом 10 днів, запити – 15 днів, а такі, що не потребують додаткової перевірки, - невідкладно. Розгляд звернень і запитів народних депутатів України береться під особливий контроль. Про результати розгляду звернень керівник органа внутрішніх справ повідомляє народному депутату України. У зазначений строк в органах внутрішніх справ розглядаються пропозиції і зауваження депутатів, внесені ними на сесії сільської, селищної, міської, районної в місті, районної або обласної ради, а також звернення громадян, надіслані на адресу сесії. Керівник органу внутрішніх справ, до якого надійшли ці пропозиції, зауваження, бере їх розгляд на контроль. Про прийняте рішення він повідомляє депутату, автору звернення, а також відповідно Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України або виконавчому органу місцевого самоврядування. Звернення громадян, що надійшли з редакцій газет, часописів, радіо і телебачення, розглядаються органами внутрішніх справ у порядку і терміни, передбачені ст. 20 Закону України “Про звернення громадян”.

Термін розгляду заяв і повідомлень рахується від дня їх надходження в орган внутрішніх справ до дня напрямку заявнику повідомлення про результати їх розгляду. Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуті всі поставлені в них питання, застосовані необхідні заходи і заявникам дані вичерпні відповіді. Відповідь за результатами розгляду звернень в обов'язковому порядку дається тим органом, що його одержав і до компетенції якого входить дозвіл порушених в зверненні питань, за підписом керівників або осіб, що виконують їх обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених в зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на закон і викладом мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому указуються вжиті заходи або наводиться причина відмови в задоволенні скарги. На прохання громадян їм роз'ясняється порядок оскарження прийнятого рішення. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, що додається до матеріалів перевірки звернення. У картці обліку (журналі) фіксується, що про результати перевірки заявнику повідомлено в особистій бесіді. Звернення громадян, а також результати розгляду, що мають громадське значення, можуть бути обговорені на зборах трудових колективів і за місцем проживання громадян. Органи внутрішніх справ розглядають звернення громадян без стягнення за це плати.

Громадяни також вправі оскаржити дії органів внутрішніх справ і їх посадових осіб безпосередньо в суд. Скарга буде розглянута відповідно до процедур, встановлених Цивільно-процесуальним кодексом України - Глава 31 “Скарги на дії органів і посадових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень” або Глава 31-А “Скарги громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних або службових осіб у сфері управлінської діяльності”.

Виняток складають випадки, коли скарга подається на дії органу внутрішніх справ або його посадових осіб, що робляться в ході розслідування злочину. Порядок розгляду і дозволу таких скарг встановлений Кримінально-процесуальним кодексом України і залежить від правового положення особи в справі (підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий тощо) або залежить від характеру та процесуальних дій або рішень, які хочуть оскаржити.

Також необхідно відзначити роль прокурорського нагляду за діяльністю органів внутрішніх справ України. У відповідності до ст. 4 Закону України “Про прокуратуру” основним завданням прокуратури є захист гарантованих Конституцією України, іншими законами України і міжнародно-правовими актів соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини і громадянина. Дане завдання досягається здійсненням загального нагляду, нагляду за дотриманням законів органами, що ведуть боротьбу зі злочинністю, нагляду за дотриманням законів у місцях застосування заходів примусового характеру. У відповідності до ст. 27 Закону України “Про міліцію”, ст. 14 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, ст. 26 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, ст. 22 Закону УкраїниПро попереднє ув'язнення”, ст. 17 Закону України “Про органи і служби по справах неповнолітніх і спеціальних установах для неповнолітніх”, ст. 39 Закону України “Про пожежну безпеку”, ст. 25 КПК України, ст. 250 КпАП України на прокуратуру покладений обов'язок по здійсненню нагляду за дотриманням законності органами внутрішніх справ в Україні, захист прав і свобод громадян. Нагляд здійснюється шляхом проведення перевірок, дачею вказівок, контролем за ходом попереднього розслідування і здійсненням оперативно-розшукової діяльності. У випадку виявлення порушень прокурор зобов'язаний вжити заходів по усуненню як самого порушення, так і причин і умов, що сприяють виникненню порушень прав і свобод людини. Громадянин вправі самостійно звернутися в прокуратуру зі скаргою на рішення або дії органів внутрішніх справ, посадових осіб ОВС. У випадках, коли дії і рішення, що оскаржуються, є результатом адміністративної діяльності ОВС, скарги будуть розглянуті в порядку та в строки, передбачені Законом України “Про звернення громадян” і Наказом Генерального Прокурора України від 18.03.1997 р. № 5 “Про організацію роботи з зверненнями громадян в органах прокуратури”. Скарга, як реакція на кримінально-процесуальні дії ОВС, розглядається прокурором у порядку, передбаченому КПК України.

 prev 3.3 Застосування фізичної сили, спеціальних засобів і зброї
 next 5. Відшкодування шкоди, заподіяної органами внутрішніх справ громадянину